Загружается, подождите...

Зокор (Zocor)


міжнародна та хімічна назви: cимвастатин; {1S-[1a, 3a, 7b, 8b(2S*, 4S*),8ab]}-1,2,3,7,8,8агексагідро-3,7-диметил-8-[2-(тетрагідро-4-гідрокси-6-оксо-2Нпіран-2ил)етил]-1-нафтил-2,2-диметил-бутаноат;кислота масляна,2,2-диметил-1,2,3,7,8,8а-гексагідро-3,7-диметил-8-[2-(тетрагідро-4-гідрокси-6-оксо-2Нпіран-2ил)етил]-1-нафтиловийефір, {1S-[1a, 3a, 7b, 8b(2S*, 4S*), 8ab]};

основні фізико-хімічні властивості: таблетки 10 мг – світло-рожеві(персикового кольору) овальні таблетки. З одного боку видавлений напис MSD 735;таблетки 20 мг – світло-коричневогокольору овальні таблетки. З одного боку видавлений напис MSD 740;таблетки 40 мг –цегляно-червоного кольору, овальної форми таблетки. З одного боку видавленийнапис MSD 749;

склад: 1 таблетка містить 10 мг, 20 мг або 40 мг симвастатину;допоміжні речовини: бутилгідроксіанізол, кислота аскорбінова, лактоза,кислота лимонна, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль переджелатинізований, магніюстеарат; метилгідроксипропілцелюлоза, гідроксипропілцелюлоза, титану діоксид,тальк;оболонка таблетки 10 мг і 20 мг містять: оксид заліза жовтий, оксидзаліза червоний;оболонка таблетки 40 мг містить: оксид заліза червоний.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічний засіб. Код АТС С10АА01.Фармакологічні властивості.ФармакодинамікаЗокор

®, який є неактивнимлактоном, після прийому внутрішньо підлягає гідролізу з утворенням відповідної-гідроксикислої похідної. Остання являє собою основний метаболіт та інгібітор3-гідрокси-3-метилглютарил-коензим А (HMG-CoA)-редуктази, ферменту, якийкаталізує початкову та лімітуючу стадії біосинтезу холестерину. Клінічнідослідження довели високу ефективність Зокор

®у для зниженнязагального холестерину в плазмі крові (Х), ліпопротеїнів низької щільності(ЛПНЩ), тригліцеридів (ТГ) і ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), атакож для підвищення вмісту холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ)у пацієнтів з гетерозиготною сімейною і несімейною формами гіперхолестеринемії,а також змішаною гіперліпідемією у тих випадках, коли підвищений рівеньхолестерину є фактором ризику і одна лише дієтотерапія недостатня. Помітнийефект досягався через 2 тижні лікування, а максимальний терапевтичний ефектспостерігався на 4-6-й тиждень і утримувався впродовж усього часу прийомупрепарату. З припиненням прийому Зокор

®у рівень загальногохолестерину повертається, як було показано, до початкового рівня.Активна форма симвастатину є специфічним інгібіторомHMG-CoA-редуктази – ферменту, який каталізує реакцію утворення мевалоновоїкислоти з HMG-CoA. Оскільки ця реакція є ранньою ланкою в ланцюгу біосинтезу холестерину,лікування Зокор

®ом, як очікується, не призводитиме донакопичення потенційно отруйних стеролів. Крім того, HMG-CoA також швидкометаболізується у зворотному напрямку до ацетил-CoA, який бере участь убагатьох процесах біосинтезу в організмі людини.ФармакокінетикаЗа результатами досліджень на тваринах симвастатинпісля перорального введення з високою селективністю накопичувався в печінці, дейого концентрація була суттєво вищою, ніж у нецільових тканинах. Симвастатинзначною мірою вилучається з кровообігу при першому ж проходженні через печінку,де в основному і відбувається його дія, і в подальшому виділяється з жовчю.Було встановлено, що системного поширення в організмі людини зазнають менш, ніж5% активної форми симвастатину. 95% від цієї кількості зв’язується з білкамиплазми.Ризик розвитку міопатії зростає під дією високих концентрацій у плазмікрові інгібіторів HMG-CoA-редуктази. Активні інгібітори 3А4 ізоформи цитохромур450 (CYP3A4) можуть викликати підвищення концентрації інгібіторів HMG-CoA-редуктазиу плазмі крові, що підвищує ризик розвитку міопатії (див. “Особливостізастосування", Міопатія/Рабдоміоліз та “Взаємодія з іншими лікарськимизасобами").Симвастатин добре всмоктується і підлягає обширній екстракції припершому проходженні через печінку, основному місці дії, з подальшим виведеннямеквівалентів препарату з жовчю. Внаслідок цього, поступлення активногопрепарату в загальний кровообіг є низьким.Порівняно із станом натще, профіль інгібіторів у плазмі не змінювавсяпри застосуванні симвастатину негайно перед тестовим прийомом їжі.Вивчення фармакокінетики одноразової та множинних доз симвастатинупоказало, що після множинного дозування не спостерігалось накопиченняпрепарату. Максимальні концентрації інгібіторів у плазмі досягалися через1.3-2.4 години після прийому дози.Симвастатин не є інгібітором CYP3A4, і тому не очікується його вплив нарівні в плазмі інших препаратів, які метаболізуються CYP3A4.

Показання длязастосування.ПАЦІЄНТИ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ (ІХС) АБО ВИСОКИМ РИЗИКОМ РОЗВИТКУІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯЗокор

® застосовується у пацієнтів з високим ризикомрозвитку ІХС (за наявності гіперліпідемії або без неї), наприклад хворих нацукровий діабет, пацієнтів з інсультом чи іншими цереброваскулярнимизахворюваннями в анамнезі, пацієнтів із захворюваннями периферичних судин, абопацієнтів з ішемічною хворобою серця. Зокор

® сприяє:зменшенню ризику основних судинних подій (сумарної кількості випадків,що включає нефатальний інфаркт міокарда, коронарну смертність, інсульт абонеобхідність виконання операції реваскуляризації), та зменшенню потребивиконання процедур реваскуляризації периферичних та інших некоронарних судин;зменшенню ризику основних коронарних подій (сумарної кількостівипадків, що включає нефатальний інфаркт міокарда або коронарну смертність), тазменшенню потреби виконання процедур коронарної реваскуляризації (включаючи,аортокоронарне шунтування і черезшкірну транслюмінальну коронарнуангіопластику);зниженню ризику розвитку інсульту;зниженню ризику загальної смертності за рахунок зниження смертності врезультаті ІХС, а також зменшенню госпіталізацій внаслідок стенокардії;ПАЦІЄНТИ З ГІПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМІЄЮЗокор

® застосовують як доповнення до дієти длязниження підвищеного рівня загального холестерину, холестерину ЛПНЩ,тригліцеридів, аполіпопротеїну B (апо В), а також для підвищення холестеринуЛПВЩ у пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією, включаючи гетерозиготнусімейну гіперхолестеринемію (гіперліпідемія типу IIa за класифікацієюФредріксона), або змішаної гіперхолестеринемією (гіперліпідемія типу IIb закласифікацією Фредріксона), коли застосування однієї тільки дієти та іншихнемедикаментозних методів лікування недостатньо. Таким чином, Зокор

®знижує співвідношення холестерин ЛПНЩ/холестерин ЛПВЩ, співвідношення загальнийхолестерин/холестерин ЛПВЩ. Зокор

® показаний для лікування хворих нагіпертригліцеридемію (гіперліпідемія IV типу за класифікацією Фредріксона).Зокор

® показаний для лікування пацієнтів з первинноюдисбеталіпопротеїнемією (гіперліпідемія III типу за класифікацією Фредріксона).Зокор

® також показаний як доповнення до дієти таіншимх способів лікування хворих на гомозиготну сімейну гіперхолестеринемію длязниження підвищеного загального холестерину, холестерину ЛПНЩ і аполіпопротеїнуB.

Спосібзастосування та дозиДобові дози Зокор

®у – від 5 до 80 мг, слідзастосовувати один раз на добу, ввечері. Під час добору дози Зокор

®уїї зміни слід здійснювати з інтервалами не менше, ніж 4 тижні, до досягнення максимальноїдобової дози 80 мг, що приймається раз на добу у вечірні години.ПАЦІЄНТИ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ (ІХС) АБО ВИСОКИМ РИЗИКОМ РОЗВИТКУІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯСтандартна початкова доза Зокор

®у для пацієнтів звисоким ризиком розвитку ІХС (у поєднанні з гіперліпідемією або без неї), –хворих на цукровий діабет, пацієнтів з інсультом або іншими цереброваскулярнимизахворюваннями в анамнезі, пацієнтів з захворюваннями периферичних судин, атакож для пацієнтів з ішемічною хворобою серця – становить 40 мг на добуодноразово, ввечері. Медикаментозну терапію можна почати одночасно іззастосуванням дієти та лікувальної фізкультури.ПАЦІЄНТИ З ГІПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМІЄЮ (ЯКІ НЕ ВХОДЯТЬ У ПЕРЕЛІЧЕНІ ВИЩЕКАТЕГОРІЇ РИЗИКУ)До початку лікування препаратом Зокор

® пацієнту слідпризначити стандартну гіпохолестеринову дієту, яка повинна продовжуватисяпротягом усього курсу лікування.Звичайно початкова доза становить 20 мг на добу, яка призначаєтьсяодноразово, ввечері. Для пацієнтів, яким необхідне значне (більше, ніж на 45%)зниження рівня ЛПНЩ, початкова доза може становити 40 мг один раз на добу,ввечері. Пацієнтам з легкою або помірною гіперхолестеринемією можна призначитиЗокор

® у початковій дозі 10 мг. Добір доз, за необхідності,повинен здійснюватися способом, викладеним вище (див. розділ “Спосібзастосування та дози, Ішемічна хвороба серця”).ПАЦІЄНТИ З ГОМОЗИГОТНОЮ СІМЕЙНОЮ ГІПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМІЄЮВиходячи з результатів контрольованого клінічного дослідження, хворимна гомозиготну сімейну гіперхолестеринемію, Зокор

®рекомендований у дозі 40 мг на добу, що використовується одноразово, ввечері,або 80 мг на добу в 3 прийоми: 20 мг вранці, 20 мг вдень і 40 мг ввечері. Такимпацієнтам Зокор

® призначають як доповнення до іншоголікування, що знижує рівень холестерину (наприклад, ЛПНП плазмаферез) або безіншого лікування, якщо воно недоступне.СУПУТНЯ ТЕРАПІЯЗокор

® ефективний у вигляді монотерапії, а також упоєднанні із секвестрантами жовчних кислот.Для пацієнтів, що застосовують циклоспорин, гемфіброзил або іншіфібрати, або ліпідознижуючі дози (≥1 г/добу) ніацину сумісно з Зокор

®ом,максимальна рекомендована доза препарату Зокор

® становить 10мг на добу. Для пацієнтів, які одночасно з препаратом Зокор

®приймають аміодарон чи верапаміл, добова доза Зокор

®у не повиннаперевищувати 20 мг (див. розділи “Особливості застосування", підрозділМіопатія/Рабдоміоліз і “Взаємодія з іншими лікарськими засобами”).ДОЗУВАННЯ ПРИ НИРКОВІЙ НЕДОСТАТНОСТІОскільки Зокор

® виводиться нирками у невеликійкількості, немає необхідності зміни дозування для хворих з помірно вираженоюнирковою недостатністю.При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв.),слід ретельно зважити доцільність призначення препарату у дозах, що перевищують10 мг на добу. Якщо таке дозування вважається необхідним, слід призначати їх зобережністю.

Побічна дія.Загалом Зокор

® добре переноситься.Під час контрольованих клінічних випробувань, щопередували надходженню препарату у продаж, більше ніж у 1% випадківспостерігали такі побічні прояви, що розглядались дослідниками як такі, щоможливо, ймовірно або напевно були пов’язані із застосуванням препарату: біль уживоті, запор, здуття живота. Іншими побічними проявами, що зустрічались у0,5-0,9% хворих, були астенія та головний біль. Міопатія спостерігалась рідко.У ході неконтрольованих клінічних досліджень і післянадходження препарату у продаж відмічені такі додаткові побічні прояви: нудота,пронос, шкірні висипання, диспепсія, свербіж, алопеція, запаморочення, судоми,міалгія, панкреатит, парестезії, периферичні нейропатії, блювання та анемія.Зрідка зустрічались рабдоміоліз і гепатит/жовтяниця. Також рідко відмічавсявиражений синдром надчутливості, який проявлявся деякими з таких рис:ангіоневротичним набряком, вовчакоподібним синдромом, ревматичною поліміалгією,васкулітом, тромбоцитопенією, еозинофілією, зростанням ШОЕ, артритом,артралгіями, кропив’янкою, світлочутливістю, жаром, припливами крові дообличчя, задишкою та нездужанням.Вплив на стан лабораторних показників.Зрідка повідомлялося про значне і стійке підвищеннярівнів сироваткових трансаміназ. Відмічалось зростання рівнів лужної фосфатазиі гамма-глютаміл-транспептидази. Відхилення показників функції печінки загаломбули незначними і короткочасними. Є повідомлення про підвищення рівнівсироваткової креатинкінази скелетно-м’язового походження (див. “Особливостізастосування").

Протипоказання.Гіперчутливість до будь-якої складової частини цьогопрепарату.Захворювання печінки в гострій стадії абонезрозуміле і стійке підвищення рівнів трансаміназ сироватки.Вагітність і годування груддю (див. також“Особливості застосування").

Передозування.Відомі кілька випадків передозування препарату, при цьомуу жодного з хворих не відмічено специфічних симптомів і його наслідків.Максимальна прийнята доза становила 450 мг. У випадку передозування слідзастосовувати загальноприйняті заходи.

Особливостізастосування.Міопатія/РабдоміолізСимвастатин та інші інгібітори HMG-CoA-редуктази інколи можутьспричинювати міопатію, яка виявляється у вигляді м’язового болю, болючості абослабкості, що супроводжується зростанням креатинкінази (більше, ніж в 10 развище верхнього рівня норми). Інколи міопатія проявляється форми рабдоміолізу, забо без гострої ниркової недостатності, вторинної до мікроальбумінурії. Прицьому рідко можуть виникати фатальні випадки.Ризик міопатії збільшується через підвищення концентрації вплазмі речовин, що володіють пригнічуючою дією по відношенню доHMG-CoA-редуктази.Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу при терапії симвастатиномпідвищується внаслідок супутнього прийому та деяких інших лікарських препаратів(див. розділ “Взаємодія з іншими лікарськими засобами")

Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу залежить віддози препарату. У клінічнихдослідженнях з адекватним моніторингом, де було забезпечено виключеннябудь-якої супутньої терапії, частота виникнення міопатії/рабдоміолізу становилаприблизно 0,03% серед пацієнтів, що отримували симвастатин у дозі 20 мг надобу, 0,08% серед пацієнтів, що отримували симвастатин у дозі 40 мг на добу і0,4% серед пацієнтів, що отримували симвастатин у дозі 80 мг на добу.ВПЛИВ НА ПЕЧІНКУПід час клінічних випробувань помітне і стійке підвищення (понадтрикратну верхню межу норми (ВМН)) рівнів трансаміназ сироватки спостерігали унезначної кількості дорослих хворих, які приймали симвастатин. З припиненнямабо відміною прийому препарату рівень трансаміназ у цих хворих, як правило,поступово повертався до попередніх показників. Згадані зміни несупроводжувались жовтяницею або іншою клінічною симптоматикою. Проявинадчутливості не відмічені. Деякі із зазанчених хворих мали відхилення віднорми показників функції печінки ще до початку лікування симвастатином і/абовживали алкоголь в істотній кількості.Перед початком лікування, а потім – відповідно доклінічних показників всім пацієнтам рекомендується досліджувати функціюпечінки. Пацієнти, яким дозу збільшують до 80 мг, підлягають додатковомуобстеженню через 3 місяці. Особливу увагу слід приділяти тим хворим, у якихрівні трансаміназ сироватки підвищуються. У них проби слід негайно ж повторити,а в подальшому виконувати частіше. Якщо рівні трансаміназ мають схильність допідвищення, особливо якщо вони зростають понад трикратну верхню межу норми ВМНі є стійкими, прийом препарату слід припинити.З обережністю Зокор

®слідпризначати хворим, які вживають значні кількості алкоголю і/або мають ванамнезі захворювання печінки. Печінкове захворювання в гострій фазі абонезрозуміле підвищення рівнів трансаміназ є протипоказаннями для застосуваннясимвастатину.При лікуванні симвастатином, як і при лікуваннііншими гіполіпідемічними засобами, відмічалось помірне (таке, що не перевищуєтрикратну верхню межу норми) зростання рівнів трансаміназ. Такого родувідхилення спостерігались невдовзі після початку прийому симвастатину, частобули скороминучими, не супроводжувались будь-якими іншими симптомами і невимагали припинення лікування.Офтальмологічне обстеженняЗа відсутності будь-якого медикаментозного лікуваннязбільшення площі помутніння кришталика вважається наслідком процесу старіння.Відомі на сьогодні дані довготривалих клінічних випробувань не вказують наіснування шкідливого впливу симвастатину на кришталик ока людини.Застосування підчас вагітностіЗокор

® протипоказаний вагітнимжінкам.Атеросклероз є хронічним процесом, і припиненняприйому ліпідознижуючих засобів під час вагітності не повинно значно впливати нарезультати довготривалого лікування первинної гіперхолестеринемії. Більше того,холестерин та інші продукти циклу біосинтезу холестерину є необхіднимискладовими для розвитку плоду, в тому числі синтезу стероїдів та клітиннихмембран. Оскільки інгібітори редуктази HMG-CoA, такі як Зокор

®,здатні знижувати синтез холестерину і, можливо, інших продуктів циклубіосинтезу холестерину, призначення Зокор

®у може завдатишкоди плодові.Є кілька повідомлень про вроджені аномалії уновонароджених, чиї матері під час вагітності приймали інгібітори редуктазиHMG-CoA (див. “Протипоказання"). Оскільки безпека у вагітних жінок невстановлена і немає явної користі від лікування Зокор

®ом підчас вагітності, лікування слід негайно припинити після виявлення вагітності. Призначення матерям-годувальницямЗалишається невідомим, чи виділяється симвастатинабо його метаболіти з молоком матері. Оскільки значна кількість ліків зазнаєекскреції з материнським молоком, а також через великий ризик побічних проявів,жінкам, що приймають Зокор

®, слід утриматись від годуваннягруддю (див. “Протипоказання").Застосування упедіатріїБезпека та ефективність застосування Зокору® у дітейне встановлені. На даний час препарат не рекомендується призначати дітям.Застосування в осіб похилого вікуЕфективність застосування симвастатину для лікуванняхворих віком старше 65 років, які отримували його під час контрольованихклінічних досліджень, що оцінювалась відносно зниження рівнів загального тахолестерину ЛПНЩ, виявлялась такою ж, як і для популяції в цілому. Збільшеннячастоти побічних ефектів, які би виявлялись клінічно або лабораторнимипоказниками, не відмічено.Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Взаємодія лікарських засобів, що метаболізуються під дією CYP3A4. Симвастатин метаболізується CYP3A4, однак не має пригнічуючоїактивності по відношенню до цього ферменту; з огляду на це, прийом симвастатинуне чинить впливу на концентрацію в плазмі лікарських засобів, щометаболізуються під дією CYP3A4. Потужні інгібітори CYP3A4 (див. нижче)збільшують ризик міопатії за рахунок зниження швидкості елімінаціїсимвастатину. До числа таких препаратів належать

ітраконазол, кетоконазол,еритроміцин, кларитроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази нефазодон і циклоспорин(див. розділ “Особливості застосування, Міопатія/Рабдоміоліз”).Взаємодія з іншими гіполіпідемічними препаратами, здатними спричинитирозвиток міопатії.Ризик міопатії також підвищується при застосуванні такихліпідознижуючих препаратів, які не є потужними інгібіторами CYP3A4, але можутьвикликати міопатію при монотерапії. Такими препаратами є гемфіброзил та іншіфібрати, а також ліпідознижуючі дози (=>1 г/день) нікотинової кислоти(ніацину). (див. розділ “Особливості застосування, Міопатія/Рабдоміоліз”).

Заходи щодо зниження ризику розвиткуміопатії/рабдоміолізу.Слід уникати супутнього прийому симвастатину з такими препаратами:ітраконазол, кетоконазол, еритроміцин, кларитроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази інефазодон.Якщо терапію переліченими препаратами неможливо відмінити,слід припинити на час курсу лікування цими препаратами прийом симвастатину.Супутній прийом будь-якого з перелічених інгібіторів CYP3A4 у терапевтичнихдозах повинен бути виключений, якщо переваги від такої комбінованої терапії непереважатимуть можливого ризику.Для пацієнтів, що приймають циклоспорин, або гемфіброзил, або іншіфібрати, або ліпідознижуючі дози (=>1 г/день) ніацину (нікотинової кислоти),доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу. Слід уникатисупутнього призначення симвастатину з фібратами або ніацином, якщо тількипереваги впливу на рівень ліпідів не перевищують ризик від застосування такихлікарських комбінацій.Доповнення терапії симвастатином прийомом цихпрепаратів, як правило, забезпечує незначне додаткове зниження концентраціїЛПНП, однак може бути також досягнуте додаткове зниження рівня ТГ і підвищенняконцентрації ЛПВП. Дози симвастатину для пацієнтів, що отримували одночасно аміодарон абоверапаміл, не повинні перевищувати 20 мг на добу. Одночасне застосування симвастатинув дозах понад 20 мг на добу з аміодароном або верапамілом повинно бутивиключено, якщо тільки переваги застосування такої комбінації не перевищуютьпотенціального ризику розвитку міопатії.Всі пацієнти, які починають терапію симвастатином, а також пацієнти,яким здійснюють підвищення дози, повинні бути попереджені про можливевиникнення міопатії і проінструктовані шодо необхідності термінового зверненнядо лікаря у випадку виникнення будь-яких незрозумілих болів або болючості ум’язах чи м’язової слабкості. Терапія симвастатином повинна бути негайноприпинена, якщо міопатія діагностована або хоча б припускається. Наявністьвищеперелічених симптомів і/або більше, ніж 10-разове порівняно з верхньоюмежею нормальних показників підвищення концентрації креатинкінази, вказуює нанаявність міопатії. У більшості випадків після негайного припиненнязастосування симвастатину симптоми міопатії і підвищення рівня креатинкіназизникають. У пацієнтів, що починають застосування симвастатину або якіпереходять на підвищення дози препарату, доцільно проводити періодичневизначення концентрації креатинкінази, однак немає гарантій, що такиймоніторинг здатний запобігти розвитку міопатії.Багато пацієнтів, які перенесли рабдоміоліз під час терапіїсимвастатином, мали ускладнений анамнез, у тому числі хворіли на нирковунедостатність, як правило, внаслідок цукрового діабету. Такі пацієнтипотребують більш ретельного моніторингу. Терапія симвастатином повинна бутитимчасово припинена у пацієнтів за кілька днів до виконання великих оперативнихвтручань, а також у післяопераційний період.Взаємодія зіншими лікарськими препаратами.Аміодарон і верапаміл: ризик розвитку міопатії збільшується внаслідоксупутнього прийому аміодарону чи верапамілу, однак інші блокатори кальцієвихканалів не чинять такої дії (див. “Особливості застосування",Міопатія/Рабдоміоліз).Сік грейпфрута містить один або більше компонентів, які пригнічуютьCYP3A4 і можуть підвищити вміст у плазмі препаратів, які метаболізуютьсяCYP3A4. Ефект звичайного вживання соку (одна склянка 250 мл на день) ємінімальним (збільшення на 13% активності інгібіторів HMG-CoA-редуктази,виходячи з вимірювання площі під кривою “концентрація-час") і не маєклінічного значення. Однак дуже великі об’єми вживання соку (більше 1 літра вдень) значно підвищують плазматичний рівень активності інгібіторівHMG-CoA-редуктази під час терапії симвастатином. У зв’язку з цим необхідноуникати вживання соку грейпфрута у великих об’ємах (див. розділ “Особливостізастосування, Міопатія/Рабдоміоліз “).Похідні кумаринового ряду.У ході двох клінічних досліджень, одне з якихпроводилось за участю здорових добровольців, а інше - за участю хворих нагіперхолестеринемію, симвастатин в дозі 20-40 мг на день посилював дію кумариновихантикоагулянтів: протромбіновий час, представлений у вигляді Стандартногоміжнародного коефіцієнта (International Normalized Ratio (INR)), зростав від1,7 до 1,8 і від 2,6 до 3,4 у добровольців і у хворих відповідно. У пацієнтів,що приймають кумаринові антикоагулянти, протромбіновий час повинен визначатисьперед початком лікування симвастатином і достатньо часто протягом початковогойого періоду з метою переконання відсутності значних відхилень показникапротромбінового часу. Як тільки цей показник стабілізується, протромбіновий часможна перевіряти з частотою, звичайно рекомендованою при лікуванніантикоагулянтами кумаринового ряду.При зміні дози або відміні симвастатину слідповторити ту ж процедуру.У хворих, які не приймали антикоагулянтів, лікуваннясимвастатином не було пов’язано з кровотечами або зміною протромбінового часу.Умови та термін зберігання. Термін придатності 2 роки.Не можна використовувати препаратпісля закінчення терміну, зазначеного на упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі нижче 30С. Недопускати підвищення температури понад 50С.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z