Загружается, подождите...

Зіаген™ (Ziagen™)


міжнародна та хімічна назви: abacavir;(1S-цис)-4-[2-аміно-6-(циклопропіламіно)-9Н пурин-9-іл]-2-циклопентан-1-метанолсульфат;основні фізико-хімічні властивості:прозорий або злегка опалесцуючий та жовтуватий розчин з фруктовимсмаком;

склад: 1 мл розчину містить абакавіру 20 мг (у формі сульфату); допоміжні речовини: сорбітол, натрію сахарин, натрію цитрат, кислоталимонна безводна, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат,пропіленгліколь, ароматизатори штучний полуничний та банановий, кислотахлористоводнева та/або натрію гідроксид, вода очищена.

Форма випуску. Розчин для перорального застосування.

Фармакотерапевтична група. Противірусні препарати для системного застосування.Нуклеозидні та нуклеотидні інгібітори зворотної транскриптази. Код АТС JO5AF06.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Абакавір належить до групи нуклеозидних інгібіторівзворотної транскриптази та є потужним інгібітором ВІЛ-1 і ВІЛ-2, включаючиВІЛ-1 ізоляти зі зниженою чутливістю до зидовудіну, ламівудину, залцитабіну,диданозину або невірапіну. У клітині абакавір перетворюється на активнийметаболіт карбовір трифосфат, головним механізмом дії якого є гальмуваннязворотної транскриптази ВІЛ, у результаті чого порушується необхідний зв’язок уланцюжку вірусної ДНК та зупиняється її реплікація. Фармакокінетика.Абсорбція: абакавір швидко та добре всмоктується з шлунково-кишковоготракту, і його абсолютна біодоступність при пероральному прийомі у дорослихстановить 83%. Максимум концентрації у сироватці крові досягається через 1,5години після прийому таблеток і через годину - після прийому розчину дляперорального застосування. Площа під кривою “концентрація–час” для таблеток тарозчину для перорального застосування є однаковою. При прийомі таблетокабакавіру у дозі 600 мг на добу максимум концентрації становить приблизно 3мкг/мл і площа під кривою “концентрація–час” (AUC) з 12-годинним інтервалом прийому– 6 мкг/год/мл. Максимальна концентрація після прийому розчину для пероральногозастосування є трохи вищою, ніж після прийому таблеток. Застосування абакавіру під час їди сповільнює час появи піку йогоконцентрації в сироватці, але не впливає на загальну концентрацію його в плазмікрові. Тому Зіаген можна приймати незалежно від прийому їжі.Розподіл: абакавір вільно проникає у різні тканини організму. За данимиклінічних досліджень, у хворих, інфікованих ВІЛ, абакавір добре проникає вцереброспінальну рідину. Середнє співвідношення рівнів абакавіру вцереброспінальній рідині та сироватці крові становить приблизно 30 – 44 %. Призастосуванні у терапевтичних дозах рівень зв’язування з білками - близько 49%.Метаболізм: абакавір піддається первинній метаболізаціі у печінці,менше ніж 2% від прийнятої дози виводиться у незміненому вигляді нирками.Головними метаболітами є 5’-карбонова кислота та 5’-глюкуронід, перетворення яких відбуваєтьсяза допомогою алкогольдегідрогенази або шляхом глюкуронізації.Виведення: середній час напіввиведення абакавіру становить 1,5 години.Суттєвої акумуляції після багаторазового прийому абакавіру у дозі 300 мг дварази на добу не відбувається. Метаболіти та абакавір у незміненому вигляді укількості приблизно 83% від прийнятої дози виводяться нирками, решта виводитьсяз фекаліями. Карциногенез, мутагенез: за даними дослідження карциногенезу на мишах іщурах,при пероральному застосуванні абакавіру спостерігалось збільшеннявипадків появи злоякісних і незлоякісних пухлин. Злоякісні пухлини виникали впрепуційних залозах самця та залозах клітора самки, а також у печінці, сечовомуміхурі, лімфатичних вузлах і під шкірою у самок щурів.У більшості випадків ці пухлини виникали при застосуванні найвищих дозабакавіру –330 мг/кг/добу у мишей та 600 мг/кг/добу у щурів. Ці дозиеквівалентні рівню, що у 24 - 32 рази перевищує рівень системного розподілупрепарату у людей. Винятком є розвиток пухлин у препуційних залозах, щовиникають при застосуванні дози 110 мг/кг. Це у 6 разів перевищує рівеньсистемного розподілу препарату у людей. Структурного аналогу цих залоз у людининемає. Хоча карциногенний потенціал препарату у людини невідомий, ці дані даютьможливість вважати, що потенціальна клінічна користь від застосування препаратупереважає карциногенний ризик у людини.

Показання для застосування.Лікування ВІЛ-інфекції у дітей та дорослих (у складі комбінованоїтерапії).

Спосіб застосування та дози.Дорослі та дітивід 12 років: рекомендованою дозою Зіагену є 300 мг (15 мл) 2 рази на добу. Діти від 3місяців до 12 років: рекомендована доза – 8 мг/кг 2 рази на добу; максимально –до 600 мг (30 мл) на добу.Препаратприймається незалежно від прийому їжі. Лікування цим препаратом повинно проводитися лише лікарем, який має досвідлікування хворих на ВІЛ-інфекцією.Ниркова недостатністьКорекція дози препарату цій групі хворих не потрібна.Печінкова недостатністьАбакавірметаболізується головним чином у печінці. Рекомендованою дозою Зіагену для пацієнтівз легким ступенем печінкової недостатності (індекс Child-Pugh 5-6) є 200 мг (10мл) 2 рази на добу. Для лікування пацієнтів з помірним або тяжким ступенемпечінкової недостатності Зіаген протипоказаний.

Побічна дія.

Гіперчутливість: за даними клінічних досліджень, у приблизно 5%досліджуваних, які отримували Зіаген, розвинулись реакції гіперчутливості, що упоодиноких випадках закінчувались летально. Такі реакції характеризувались появоюполіорганної симптоматики.Хоча звичайно реакції гіперчутливості майже у всіх пацієнтівсупроводжуються підвищенням температури та/або появою висипу(макулопапульозного або у вигляді кропив’янки), виникали такі реакції безвисипу та температури.Симптоми могли виникати будь-коли під час лікування Зіагеном, протезвичайно вони виникали протягом перших 6 тижнів від початку лікування (середнійчас появи - 11 днів).Симптоми та ознаки цих реакцій гіперчутливості наведені нижче. Ті, щовиникали з

частотою більше 10%, виділені у тексті.Шкіра:

висип (звичайно макулопапульозний або у виглядікропив’янки).Гастроентерологічний тракт:

нудота, блювання, діарея, біль учеревній порожнині, виразки у роті. Дихальна система:

задишка, кашель, біль у горлі, дистрес-синдрому дорослих, дихальна недостатність.Змішані:

пропасниця, стомленість, погане самопочуття, набряк,лімфаденопатія, гіпотензія, кон’юнктивіт, анафілаксія.Нервова система:

головний біль, парастезії.Гематологічні реакції: лімфопенія.Гепатобіліарна система:

підвищення рівня функціональних печінковихтестів, печінкова недостатність.Кістково-м’язова система:

міалгія, поодинокі випадки міолізу,артралгія, підвищення рівня креатинінфосфокінази.Сечовидільна система: збільшення рівня креатиніну, ниркованедостатність.Деякі пацієнти з реакціями гіперчутливості сприймаються спочатку яктакі, що мають хвороби дихальної системи (пневмонію, бронхіт, фарингіт),грипоподібні захворювання, гастроентерити або реакції на інші медикаменти.Затримка діагнозу гіперчутливості призводила до того, що пацієнти продовжувализастосовувати Зіаген, що спричинювало тяжке загострення реакцій гіперчутливостіабо навіть летальний кінець. Тому слід завжди мати на увазі можливість реакціїгіперчутливості, якщо у хворих спостерігаються наведені вище симптоми. Якщоризик появи такої реакції виключити неможливо, застосування Зіагену або іншихпрепаратів, у складі яких є абакавір (Ківекса, Тризивір), не можна поновлювати.При продовженні лікування Зіагеном симптоми реакції гіперчутливостізагострюються, а після відміни препарату – звичайно минають.Відновлення прийому Зіагену після реакції гіперчутливості призводить дошвидкого повернення цих симптомів у межах декількох годин. Такий рецидивреакції гіперчутливості може бути більш вираженим, ніж перший прояв, іпризвести до небезпечної для життя гіпотензії та смерті. Пацієнти, в якихрозвинулась реакція гіперчутливості, повинні припинити лікування Зіагеном ініколи не поновлювати лікування ні Зіагеном, ні будь-яким іншим медикаментом,що містить абакавір (Ківекса,Тризивір).Є окремі повідомлення про реакції гіперчутливості, що виникали післяповторного застосування Зіагену, коли цьому передувала поява одного з основнихсимптомів гіперчутливості (висип, пропасниця, відчуття нездужання/стомленості,гастроінтестинальні або респіраторні симптоми).У поодиноких випадках реакції гіперчутливості виникали у хворих, якіпоновлювали лікування Зіагеном, але цьому не передували симптомигіперчутливості.Для багатьох інших побічних реакцій залишається нез’ясованим, пов’язанівони з прийомом Зіагену чи з широким спектром інших препаратів, якізастосовуються для лікування ВІЛ-інфекцій, або є результатом хвороби як такої.Багато з наведених нижче симптомів (нудота, блювання, діарея,пропасниця, відчуття стомленості, висип) виникають як складова частина реакціїгіперчутливості. Тому хворі з будь-якими з цих симптомів повинні бути ретельнообстежені на наявність у них реакцій гіперчутливості. У разі припиненнялікування Зіагеном через наявність хоча б одного з цих симптомів відновленнялікування Зіагеном можливо лише під безпосереднім контролем лікаря.Більшість побічних реакцій, наведених нижче, не обмежують лікування.Частота виникнення побічних ефектів класифікується за такою схемою: дуже часто(>1/10), часто (>1/100, <1/10), не часто (>1/1 000, <1/100),рідко (>1/10 000, <1/1 000), дуже рідко (<1/10 000).Дані клінічних дослідженьМетаболізм і розлади травлення Часто: анорексія.Нервова системаЧасто: головний біль.Гастроінтестинальна системаЧасто: нудота, блювання, діарея.Загальні розладиЧасто: пропасниця, летаргія, відчуття слабкості.За даними контрольованих клінічних досліджень, зміни у лабораторнихпоказниках виникали не часто без суттєвої різниці у частоті їх виникнення міжгрупою пацієнтів, які лікувались Зіагеном, і контрольною групою.Постмаркетингові даніМетаболізм і розлади травлення Часто: гіперлактатемія.Рідко: лактоацидоз.Перерозподіл/акумуляція жирових відкладень на тілі (див. “Спеціальнізастереження”). Частота виникнення цього залежить від багатьох факторів,включаючи конкретну антиретровірусну комбінацію препаратів.Гастроінтестинальна системаРідко: панкреатит (хоча причинний взаємозв’язок з прийомом Зіагену невстановлений).Шкіра та підшкірні тканини Часто: висип (без системних симптомів).Дуже рідко: поліморфна еритема, синдром Стівенса – Джонсона і токсичнийепідермальний некроліз.

Протипоказання.Зіаген протипоказаний при підвищеній чутливості до абакавіру абобудь-якого з інших компонентів препарату.Зіаген протипоказаний для лікування хворих з помірною або тяжкоюпечінковою недостатністю.

Передозування.Під час клінічних досліджень застосовувалась одноразова доза Зіагену до1 200 мг і добова доза до 1 800 мг абакавіру, жодних несподіваних побічних ефектівпри цьому не спостерігалось. Ефект від прийому більших доз невідомий. У разіпередозування пацієнт повинен знаходитись під ретельним наглядом для виявленнясимптомів токсичності (див. розділ “Побічна дія”), за необхідностізастосовується стандартна підтримуюча терапія. Чи може бути абакавір видаленийза допомогою перитонеального або гемодіалізу - невідомо.

Особливості застосування.

Гіперчутливість: за даними клінічних досліджень, у приблизно 5%досліджуваних, які отримували Зіаген, розвинулась реакція гіперчутливості, якау поодиноких випадках закінчувалась летально.

ОзнакиРеакція гіперчутливості характеризувалась появою поліорганноїсимптоматики. У більшості пацієнтів виникали пропасниця та/або висип якскладові частини синдрому.Іншими симптомами гіперчутливості могли бути слабкість, відчуттянездужання, гастроентерологічі явища, такі як нудота, блювання, діарея або більу черевній порожнині, респіраторні синдроми, такі як задишка, біль у горлі,кашель, поява будь-яких змін при рентгенологічному дослідженні грудноїпорожнини (головним чином це інфільтрати, що могли мати локалізованийхарактер).

Симптоми цієї реакції гіперчутливості можуть виникати у будь-якийчас протягом лікування Зіагеном, але звичайно вони виникають протягомперших 6 тижнів лікування. Якщо лікування продовжується, симптоматикагіперчутливості загострюється і може стати життєво небезпечною. Післяприпинення лікування Зіагеном симптоматика зникає.

Лікування

Пацієнти, в яких розвинулись ознаки або симптомигіперчутливості, повинні негайно звернутись до лікаря. У разі встановленнядіагнозу реакції гіперчутливості застосування Зіагену слід припинити негайно.Лікування Зіагеном або будь-яким іншим препаратом, що містить абакавір(Ківекса, Тризивір), ніколи не може бути поновленим після розвитку у хворогореакції гіперчутливості, оскільки у хворого можуть розвинутись більш тяжкісимптоми протягом перших годин після поновлення лікування препаратом, вониможуть включати життєво небезпечну гіпотензію і мати летальний кінець.З метою уникнення затримки встановлення діагнозу гіперчутливості тамінімізації ризику розвитку життєво небезпечної реакції, лікування Зіагеномслід повністю припинити, якщо не можна виключити можливість виникнення реакціїгіперчутливості, навіть коли існують інші пояснення або діагнози цього стану(респіраторні, грипоподібні захворювання, гастроентерити або реакції на іншілікарські засоби). Лікування Зіагеном або будь-яким іншим препаратом, щомістить абакавір (Ківекса, Тризивір), не повинно поновлюватись навіть у разірецидиву симптомів після прийому альтернативного лікарського засобу.Вся необхідна інформація для пацієнтів про реакцію гіперчутливостівикладена у спеціальній попереджувальній карті, яка вміщується в упаковкуЗіагену.

Спеціальні застереження, пов’язані з перервоюлікування ЗіагеномЯкщо лікування Зіагеном було припинено та виникає необхідність у йогопоновленні, слід ретельно вивчити причини, що спонукали до припинення цьоголікування, та впевнитись у тому, що це не було пов’язано з реакцієюгіперчутливості.

Якщо можливість такого зв’язку виключити не можна,лікування ні Зіагеном, ні будь-яким іншим препаратом, що містить абакавір(Ківекса, Тризивір), поновлювати не можна. Є окремі повідомлення про реакції гіперчутливості, що виникали післяповторного підключення Зіагену до лікування, коли цьому передувала поява одногоз основних симптомів гіперчутливості (висип, пропасниця, відчуттянездужання/стомленості, гастроінтестинальні або респіраторні симптоми).Поновлення лікування Зіагеном цих пацієнтів можливо лише під ретельним наглядомлікаря.У поодиноких випадках реакції гіперчутливості виникали у хворих, якіпоновлювали лікування Зіагеном, але цьому не передували симптомигіперчутливості. Поновлення лікування Зіагеном цих пацієнтів можливо лише заумови, що медична допомога у разі необхідності буде надана вчасно.

Інформація для пацієнтаЛікарі, які призначають лікування Зіагеном, повинні забезпечити хворогоповною інформацією щодо можливості виникнення у нього реакцій гіперчутливості:хворі повинні знати про можливіть виникнення у них реакціїгіперчутливості на абакавір, що може мати життєво небезпечний характер і навітьпризводити до смерті;хворі, в яких розвинулись ознаки або симптоми, що можуть мати ймовірнийзв’язок з реакціями гіперчутливості, повинні негайно повідомити про це своголікаря;хворі, які мають гіперчутливість до абакавіру, повинні бути попередженіпро те, що вони ніколи не повинні приймати Зіаген або будь-який інший препарат,який містить абакавір (Ківекса, Тризивір); хворі, які припинили лікування Зіагеном за будь-яких причин, а особливоу зв’язку з можливою побічною дією або хворобою, повинні обов’язковопроконсультуватись зі своїм лікарем перед поновленням лікування Зіагеном;всіх хворих слід застережувати про обов’язкове ознайомлення зінформацією для пацієнта, що вміщується в упаковку препарату, а такожпоінформувати про важливість тримання весь час при собі спеціальної “Карткизастереження”, яка також вміщується в упаковку препарату. Лактоацидоз/тяжка гепатомегалія зі стеатозом: при застосуванні аналогівантиретровірусних нуклеозидів як у вигляді монотерпії, так і при комбіновономулікуванні, повідомлялось про випадки лактоацидозу/тяжкої гепатомегалії зістеатозом, включаючи летальні випадки. Більшість цих випадків спостерігалось ужінок.Клінічними ознаками, що можуть свідчити про розвиток лактоацидозу, єгенералізована слабкість, анорексія, раптове немотивоване зменшення маси тіла,гастроентерологічні та респіраторні симптоми (задишка і тахіпное).Зіаген слід з обережністю застосовувати для лікування всіх хворих,особливо хворих з підвищеним ризиком захворювання печінки. Лікування Зіагеномслід припинити при виникненні у пацієнта клінічних або лабораторних ознак, якінавіть ймовірно можуть бути пов’язані з розвитком лактоацидозу абогепатотоксичності (що може включати гепатомегалію та стеатоз навіть завідсутності підвищення рівня трансаміназ).Перерозподіл жирових відкладень: перерозподіл/акумуляція жировихвідкладень на тілі, включаючи ожиріння центрального генезу, дорсоцервікальнежирове відкладення (горб бізона), зменшення жирових відкладень на кінцівках таобличчі і збільшення молочних залоз, підвищений рівень ліпідів у сироватцікрові та глюкози крові спостерігаються як у вигляді окремих симптомів, так іразом у деяких пацієнтів, які отримують комбіновану антиретровірусну терапію.Хоча при застосуванні всіх препаратів групи інгібіторів протеаз інуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази можливо виникнення одного абобільше специфічних побічних симптомів, які загалом можуть бути віднесені доявищ ліподистрофії, існують дані, що ризик їх виникнення при застосуваннірізних препаратів цієї групи - різний. Крім того, ліподистрофічний синдром має поліетіологічний характер, демає значення, наприклад, стан ВІЛ-хвороби, вік пацієнта, тривалістьантиретровірусної терапії, що відіграють важливу роль і можуть мати синергічнийефект.Довготривалі наслідки вищезазначених побічних дій на сьогодні невідомі.При клінічному обстеженні слід звертати увагу на фізичні ознаки перерозподілужирових відкладень, визначати рівень ліпідів сироватки та глюкози крові.Лікування порушення у розподілі ліпідів слід проводити згідно з відповіднимиклінічними рекомендаціями.Синдром імунного відновлення: у ВІЛ-інфікованих хворих з тяжким імунодефіцитомна початку лікування антиретровірусними препаратами може виникнути запальнареакція на асимптоматичну або резидуальну опортуністичну інфекцію та спричинитидо тяжкого клінічного стану або загостреня симптомів. Звичайно такі реакціївиникають протягом перших тижнів або місяців лікування антиретровіруснимипрепаратами. Відповідними прикладами цього є ретиніт, спричиненийцитомегаловірусом, генералізовані або фокальні інфекції, спричиненімікобактеріями або Pneumocystis jiroveci (P. Carinii) pneumonia. Будь-якізапальні явища повинні бути без затримки досліджені та розпочато їх лікуванняза необхідності.Опортуністичні інфекції: у пацієнтів, незважаючи на застосуванняЗіагену або будь-якої іншої антиретровірусної терапії, можуть розвинутисьопортуністичні інфекції та інші ускладнення ВІЛ-інфекції. Тому такі пацієнтиповинні постійно перебувати під клінічним наглядом досвідчених лікарів. Передача інфекції: пацієнтам необхідно пояснити, що сучаснаантиретровірусна терапія, включаючи Зіаген, не забезпечує попередження передачіВІЛ іншим особам статевим шляхом або при контакті з кров’ю. Тому потрібнопродовжувати застосування адекватних заходів безпеки.ВагітністьБезпеказастосування Зіагену в період вагітності не встановлена. За данимирепродуктивних досліджень на тваринах, застосування абакавіру асоціювалося здеякими порушеннями. Тому застосування Зіагену в період вагітності можливо лишетоді, коли очікувана користь для матері буде перевищувати можливий ризик дляплода. Повідомлялосьпро легкі минущі підвищення рівня лактату у сироватці крові, що можуть бутинаслідком порушення функції мітохондрій, у новонароджених і немовлят, на якихмали вплив нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази під час вагітностіабо пологів. Клінічне значення цього підвищення рівня лактату у сироватці кровіневідоме. Існують також поодинокі повідомлення про затримку розвитку, судоми таінші неврологічні захворювання. Проте причинний взаємозв’язок з цих подій звпливом нуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази під час вагітності абопологів не встановлений. Ці дані не мають відношення до рекомендацій щодозастосування антиретровірусних препаратів для попередження вертикальноїпередачі ВІЛ у вагітних.ЛактаціяЗа данимидосліджень на щурах, абакавір та його метаболіти екскретуються у молоколактуючих тварин. Очікується, що це стосується і молока людини, однакпідтверджень цього немає. Дані про безпеку застосування абакавіру у немовлят до3 місяців відсутні. Деякі експерти рекомендують жінкам, інфікованим ВІЛ, не годуватидітей грудним молоком ні за яких обставин з метою запобігання передачі ВІЛ.Тому і матерям, які отримують лікування Зіагеном, не рекомендується годуватидітей грудним молоком. Діти до 3місяців: на сьогодні недостатньо даних, щоб рекомендувати дозування препаратудля цієї вікової групи.Вплив наздатність керувати автомобілем та іншими механізмамиЗа наявними на цей час даними, немає підстав припускати вплив Зіагенуна здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Згідно з експериментальними даними in vitro та загальновідомимимеханізмами метаболізму абакавіру ймовірність метаболічної взаємодії з іншимипрепаратами незначна. Абакавір не впливає на метаболізм, опосередкованийферментом цитохром Р450 3А4, препарат також не вступає у взаємодію злікарськими засобами, що метаболізуються ферментами CYP 3A4, CYP2C9 або CYP2D6.Під час клінічних досліджень індукції печінкового метаболізму не спостергалось,тому потенційна можливість взаємодії з іншими інгібіторами антиретровіруснихпротеаз та іншими препаратами, в метаболізмі яких беруть участь більшістьферментів Р450, є малою. За даними клінічних досліджень булодоведено, що клінічно значущої взаємодії між абакавіром, зидовудином іламівудином не існує.Етанол: метаболізм абакавіру змінюється під впливом етанолу –збільшується площа під кривою “концентрація-час” приблизно на 41%. Зважаючи напрофіль безпеки препарату, ці показники не є клінічно значущими. Абакавір невпливає на метаболізм етанолу.Метадон: за даними фармакокінетичного дослідження, одночаснезастосування 600 мг абакавіру 2 рази на добу та метадону на 35% зменшуваломаксимальну концентрацію абакавіру та на годину затримувало час її досягнення,але площа під кривою “концентрація-час” залишалась незміненою. Змінифармакокінетики абакавіру не є клінічно значущими. За даними цього дослідження,абакавір збільшував середній системний кліренс метадону на 22%. Для більшостіпацієнтів це не має клінічного значення, однак інколи може виникнути потреба узміні дози метадону.Ретиноїди: компоненти ретиноїду, такі як ізотретиноїд, елімінуються задопомогою алкогольдегідрогенази. Взаємодія з абакавіром можлива, але вона невивчалась.

Умови та термін зберігання.Зберігати при температурі нижче 30°С в місцях, недоступних для дітей. Термін придатності – 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z