Загружается, подождите...

Зелдокс (Zeldox)


міжнародна та хімічна назви: ziprasidone;5-[2-[4-(1,2-бензизотіазол-3-іл)-1-піперазиніл]етил]-6-хлоро-1,3-дигідро-2Н-індол-2-он,метаносульфонат, тригідрат;

основні фізико-хімічні властивості: білий порошок, що не містить видимихсторонніх домішок;

склад: 1 флакон містить зипразидону мезилату тригідрату для парентеральноговведення 30 мг; після розчинення 1 мл розчину для ін’єкцій містить 20 мгзипразидону у вигляді мезилату;допоміжні речовини: порошок: натрію β-циклодестринусульфобутил-ефір;розчинник: вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготування розчину дляін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антипсихотичні засоби. Код АТС N05A Е04.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Зелдокс® маєвелику спорідненість з дофаміновими рецепторами типу 2 (D2) тасуттєво більшу спорідненість із серотоніновими рецепторами типу 2А(5НТ2А). Зелдокс® також взаємодіє із серотоніновими 5НТ2С-,5НТ1D- та 5НТ1A-рецепторами, причому його спорідненість зцими рецепторами така ж сама або перевищує спорідненість з дофаміновими D2-рецепторами.Зелдокс® має помірну спорідненість з нейрональними системамитранспорту серотоніну або норадреналіну, також має помірну спорідненість згістаміновими Н1-рецепторами та альфа1-адренорецепторами.Антагонізм з цими рецепторами може виявлятися сонливістю та ортостатичноюгіпотензією. Зелдокс® виявляв незначну спорідненість ізмускариновими М1-холінорецепторами. Антагонізм з цими рецепторамиможе виявлятися порушеннями пам’яті.Зелдокс® виявляє властивості антагоніста відносно досеротонінових 2А(5НТ2А)- та дофамінових 2(D2)-рецепторів.Зелдокс® також є потужним антагоністом 5НТ2С- та 5НТ1D-рецепторів,потужним агоністом 5НТ1А-рецепторів та інгібітором зворотногонейронального захоплення норадреналіну та серотоніну. Здатність пригнічуватизворотнє нейрональне захоплення норадреналіну та серотоніну може пояснюватиантидепресантну активність Зелдоксу®. Крім того агонізм з 5НТ1А–рецепторамиможе пояснювати анксіолітичний ефект. Потужний антагонізм з 5НТ2С–рецепторамиможе пояснювати антипсихотичну активність Зелдоксу®.Через 12 годин після одноразового введення дози 40 мг спостерігаєтьсяблокада більше 80% серотонінових рецепторів типу 2А та більше 50%дофамінових рецепторів типу D2, за даними позитронно-емісійноїтомографії (ПЕТ).Фармакокінетика

. Біодоступність Зелдоксу® привнутрішньом’язовому введенні дорівнює 100%. Після введення одноразової дозивнутрішньом’язовим шляхом пікові сироваткові концентрації звичайно досягаютьсячерез 60 хвилин (і швидше) після введення, середній період напівжиття (t1/2)коливається в межах від 2 до 5 годин. Вони є дозозалежними та спостерігаютьсяпротягом 3 днів після ін’єкції, при цьому відмічається незначна кумуляція. Значення системного кліренсу Зелдоксу® при його введеннівнутрішньовенно становить 7,5 мл/хв/кг і об’єм розподілу становить приблизно1,5 л/кг. Зелдокс® широко зв’язується з білками плазми (>99%),ступінь зв’язування не залежить від концентрації препарату.Метаболізм і виведення Зелдоксу® при внутрішньом’язовомувведенні детально не досліджувалися. Екскреція метаболітів Зелдоксу®після внутрішньом’язового введення не відрізнялася від екскреції припероральному прийомі, оскільки в незміненому вигляді препарат виділяється внезначній кількості.Зелдокс® майже повністю метаболізується, лише незначнакількість виводиться із сечею (<1%) або фекаліями (<4%) у незміненомустані. Зелдокс® первинно метаболізується трьома шляхами з утвореннямчотирьох основних циркулюючих метаболітів - бензизотіазолу піперазину (БІТП)сульфоксиду, БІТП сульфону, зипразидону сульфоксиду таS-метилдигідрозипразидону. Приблизно 20% дози виводиться із сечею та приблизно66% - з фекаліями. Незмінений Зелдокс® становить близько 44%загального вмісту зипразидонозалежних сполук у сироватці.S-метилдигідрозипразидон в основному виділяється шляхом екскреції зжовчю та фекаліями, а CYP3A4 є каталізатором метаболізму незначною мірою.Сульфоксид виділяється шляхом ниркової екскреції і через вторинні шляхиметаболізму, які каталізуються CYP3A4.Фармакокінетичний скринінг не виявив будь-якої суттєвої різниціфармакокінетичних параметрів в осіб, які палять і не палять.Також не виявлено будь-яких вікових або статевих особливостей фармакокінетикиЗелдоксу®.Оскільки допоміжна речовина ін’єкційної форми препарату циклодекстринвиділяється шляхом нирковою фільтрації, Зелдокс® слід з обережністюпризначати хворим з порушенням функції нирок.

Показання для застосування. Лікування невідкладних станів ажітації упсихотичних хворих.

Спосіб застосування та дози. Лише для внутрішньом’язового введення.Препарат слід розчиняти лише водою для ін’єкцій.Вміст флакона слід розчинити шляхом додавання 1,2 мл води для ін’єкцій,що відповідає концентрації Зелдоксу® 20 мг/мл, та збовтати доповного розчинення. Слід використовувати тільки прозорий розчин без наявностісторонніх часток. З кожного флакона може бути використана тільки одна доза (0,5мл, що дорівнює 10 мг зипразидону, або 1,0 мл, що відповідає 20 мгзипразидону), а залишок знищується.Для забезпечення стерильності розчиненого препарату рекомендуєтьсявикористати його одразу ж після приготування або протягом 24 годин за умовизбереження розчину при температурі від 2 до 8 ºС.Дорослі Рекомендована доза - від 10 до 20 мг із можливим її збільшенням занеобхідності до 40 мг на добу. Доза 10 мг може вводитися кожні 2 години.Наступні дози 10 мг можуть вводитися кожні 2 години, але не повинніперевищувати максимальної добової дози 40 мг. Введення Зелдоксу®шляхом внутрішньом’язових ін’єкцій більше 3 днів не досліджувалося.За необхідності довготривалої терапії внутрішньом’язові ін’єкціїнеобхідно припинити при першій можливості та перейти на пероральне застосуванняЗелдоксу® в капсулах.Люди похилого та старечого вікуБезпека та ефективність застосування внутрішньом’язових ін’єкцій длялікування пацієнтів літнього та похилого віку (старше 65 років) не вивчалися.Застосування при порушеннях функції нирок Оскільки циклодестрин (допоміжна речовина Зелдоксу® длявнутрішньом’язових ін’єкцій) екскретується нирками, у пацієнтів з порушеннямифункції нирок внутрішньом’язові ін’єкції Зелдоксу® повиннізастосовуватися з обережністю.Застосування при порушеннях функції печінкиХворим з недостатньою функцією печінки легкого та середнього ступеняслід призначати менші дози. У хворих з недостатньою функцією печінки тяжкогоступеня досвід застосування Зелдоксу® недостатній, при лікуванніпацієнтів цієї групи препарат слід застосовувати з обережністю.

Побічна дія. Під час контрольованих клінічних дослідженьспостерігалися деякі ефекти, що можуть мати ймовірний зв’язок із застосуваннямзипразидону. Найбільш частими (зустрічалися в ≥ 1% спостережень) були:загальні прояви - астенія, головний біль, біль у місці ін’єкції; прояви з бокусерцево-судинної системи - гіпертензія, постуральна гіпотензія; прояви з бокуорганів травлення - діарея, нудота; прояви з боку нервової системи - акатизія,запаморочення, сонливість.Під час подальшого накопичення досвіду застосування Зелдоксу®мала місце інформація про такі побічні ефекти: кардіоваскулярні – постуральнагіпотензія, тахікардія; гастроінтестинальні – блювання; психіатричні –безсоння; дерматологічні – висипання.

Протипоказання. Зелдокс® протипоказаний пацієнтам зпідвищеною чутливістю до зипразидону або будь-якого з компонентів препарату;подовженням інтервалу Q-T та уродженим довгим інтервалом Q-T включно; з гостримінфарктом міокарда; декомпенсованою серцевою недостатністю; аритміями, щолікуються антиаритмічними засобами ІА та ІІІ класів.

Передозування. Специфічного антидоту Зелдоксу® не існує.У випадках передозування Зелдоксу® слід забезпечити доступ свіжогоповітря та адекватну вентиляцію і оксигенацію. Можливість розвитку притупленнявідчуттів, судом або дистонічних реакцій голови та шиї при передозуваннізумовлює ризик аспірації під час блювання. Потрібен терміновий моніторингфункції серцево-судинної системи, що включає тривалий електрокардіографічниймоніторинг з метою виявлення можливих аритмій. Враховуючи широке зв’язуванняЗелдоксу® з протеїнами плазми, малоймовірно, що гемодіаліз будеефективним у лікуванні передозування. Ретельний контроль стану хворого повинентривати до ліквідації проявів передозування.

Особливості застосування. Інтервал Q-TЗелдокс® викликає незначне або помірне подовження інтервалуQ-T.Прийом деяких медикаментів, що здатні подовжувати інтервал Q-T, включноз антиаритмічними засобами класу ІА та ІІІ, зрідка може супроводжуватисявипадками тріпотіння-мерехтіння передсердь і небезпечної для життя аритмії.Тому Зелдокс® слід з обережністю призначати пацієнтам, які маютьфактори ризику, такі як брадикардія, порушення електролітного балансу, якіодночасно приймають інші препарати, що подовжують інтервал Q-T, за якихзбільшується ймовірність виникнення названих аритмій.Якщо відомості про виникнення аритмій є в анамнезі, чи прояви аритміївиникають під час лікування Зелдоксом®, слід ретельно дослідити стані функції серця. Якщо інтервал Q-T перевищує 0,5 с, рекомендовано припинитилікування.Діти та підліткиБезпека та ефективність Зелдоксу® при лікуванні дітей тапідлітків не досліджувалися.Злоякісний нейролептичний синдромУ клінічних дослідженнях не зареєстровано випадків розвиткузлоякісного нейролептичного синдрому у хворих, які приймали Зелдокс®внутрішньом’язово. Зазначений синдром є рідкісним, але потенційно фатальнимнаслідком застосування антипсихотичних засобів. Клінічними проявами цього синдромує гіперпірексія, ригідність м’язів, погіршення ментального статусу та проявиавтономної нестабільності (нерівномірний пульс і кров’яний тиск, тахікардія,пітливість і серцева дисритмія). Додатково може виникати збільшення рівнякреатинінфосфокінази, міоглобінурія (рабдоміолізис) і гостра ниркованедостатність. При виникненні проявів злоякісного нейролептичного синдрому абопри появі гіпертермії неясного генезу без інших проявів синдрому необхіднонегайно припинити застосування всіх антипсихотичних засобів, включаючи Зелдокс®.Як і решта антипсихотичних засобів, при тривалому застосуваннізипразидон може спричиняти сповільнену дискінезію та інші екстрапіраміднірозлади. У разі прояву симптомів дискінезії слід зменшити дозу чи припинитизастосування зипразидону.Серцево-судинні захворюванняБезпека та ефективність внутрішньом’язового введення препарату у хворихіз серцево-судинними захворюваннями не встановлена.Кров’яний тискЗапаморочення, тахікардія, гіпертензія та ортостатична гіпотензіяможуть виникати при внутрішньом’язовому введенні Зелдоксу®. Узв’язку з цим потрібна обережність, особливо при лікуванні амбулаторних хворих.СудомиЯк і при застосуванні інших антипсихотичних засобів, при лікуванніхворих із судомами в анамнезі необхідно бути обережними.Порушення функції печінкиДані щодо застосування Зелдоксу® хворими з тяжкою печінковоюнедостатністю відсутні, тому у цій групі Зелдокс® повинензастосовуватися з обережністю. Застосування під час вагітностіДослідження у вагітних не проводилися. Жінкам з дітородним потенціаломпри застосуванні Зелдоксу® слід використовувати відповідний методконтрацепції. Оскільки дані щодо ефектів Зелдоксу® у людиниобмежені, його застосування під час вагітності не рекомендовано, якщо тількикористь від лікування більша за ризик для плода.Застосування під час лактаціїНе відомо, чи виділяється Зелдокс® із грудним молоком. Слідрекомендувати відмову від годування груддю під час застосування Зелдоксу®.Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з технікоюЯк і решта психоактивних препаратів, Зелдокс® можеспричинювати сонливість і впливати на здатність керувати автомобілем іпрацювати з механізмами. Хворих, які можуть керувати автомобілем або працюватиз механізмами, слід попереджати про відповідну обережність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Взаємодія з антиаритмічними засобами ІА таІІІ класів та іншими засобами, що подовжують інтервал Q-T, описана в розділі“Особливості застосування. Інтервал Q-T”. Всі дослідження щодо взаємодіїЗелдоксу® з іншими медикаментами проводилися при пероральномуприйомі препарату.Вплив зипразидону на інші засобиДекстрометорфанПрепарат не змінює метаболізмдекстрометорфану до його основного метаболіту декстрофану, який здійснюється задопомогою CYP2D6.Оральні контрацептивиЗастосування Зелдоксу® неспричиняє суттєвих змін у фармакокінетиці естрогенів (етинілестрадіолу,субстрату CYP3A4) або компонентів прогестерону.ЛітійСпільне застосування зипразидону з літієм невпливає на фармакокінетику останнього.Нейротропні засоби/алкогольВраховуючи те, що основним місцем діїЗелдоксу® є центральна нервова система, треба бути обережним прийого застосуванні разом з іншими нейротропними засобами, що діють на допамінергічнута серотонінергічну системи, а також при вживанні алкоголю.Зв’язування з протеїнамиЗипразидон широко зв’язується з протеїнамиплазми. При вивченні in vitro було встановлено, що зв’язування зипразидону зпротеїнами плазми не змінювалося під впливом варфарину чи пропранололу(медикаменти, що мають виражену здатність зв’язуватися з протеїнами плазми),так само, як і зипразидон не впливав на зв’язування з протеїнами цих двохпрепаратів. Отже, можливість медикаментозної взаємодії із зипразидоном шляхомзаміщення є малоймовірною. Вплив інших засобів на зипразидонКетоконазолІнгібітор CYP3A4 кетоконазол (400 мг на добу) підвищує концентраціїЗелдоксу® (AUC і Сmax) на 35%. Малоймовірно, що зміни,спричинені кетоконазолом, будуть мати клінічне значення.КарбамазепінЗастосування карбамазепіну по 200 мг 2 рази на день (індуктор CYP3A4)спричинює зменшення концентрацій зипразидону на 36%. Малоймовірно, що зміни,спричинені карбамазепіном, будуть мати клінічне значення.ЦиметидинЦиметидин, неспецифічний інгібітор CYP, суттєво не змінювавфармакокінетику зипразидону.АнтацидиБагаторазове застосування антацидів, що містять алюміній та магній, абоциметидину не має клінічно значущого впливу на фармакокінетику Зелдоксу®.ТранквілізаториФармакокінетична оцінка концентрації зипразидону в сироватці крові невиявила клінічно значущу взаємодію з бензотропіном, пропранололом аболоразепамом.

Умови та термін зберігання. Післярозчинення порошку препаратслід негайно використати. Якщо розчин для ін’єкцій не можна використатинегайно, то зберігати його можна протягом 24 годин при температурі від +2 до +8ºС, за умови дотримання правил асептики.Зберігати у темному, сухому, недоступному для дітей місці при кімнатнійтемпературі (15 - 25 ºС). Не заморожувати. Обов’язково зберігати флакон укартонній упаковці.Термін придатності – 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z