Загружается, подождите...

Ксилат (Xylatum)


основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рiдина без запаху; теоретична осмолярність – 610мОсм/л, рН 6,0 - 7,6;

склад:100 мл розчину містять ксиліту 5,0 г, натрію ацетату 0,26г, натрiю хлориду 0,6 г, кальцiю хлориду 0,01 г, калiю хлориду 0,03 г, магнiюхлориду 0,01 г.Йоннийсклад препарату: Na + - 134,4 ммоль/л, K + - 4,0 ммоль/л, Ca ++ - 0,9 ммоль/л, Mg ++ - 1,1 ммоль/л, Cl - - 110,6 ммоль/л, СН3СОО- - 31,7 ммоль/л. Енергетична цінність – 200 ккал/л;допоміжніречовини: водадля iн’єкцiй.

Форма випуску. Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Розчини длявнутрішньовенного застосування. Код АТС ВО5ХА02.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Основнимидiючими речовинами в препаратi є ксиліт і натрiю ацетат. Ксиліт – це п’ятиатомний спирт,який при внутрішньовенному введенні швидковключається в загальний метаболізм, 80 % якого засвоюється в печінці інакопичується у вигляді глікогену, решта ксиліту засвоюється тканинами іншихорганів (нирок, серця, підшлункової залози, надниркових залоз, головного мозку)та виділяється із сечею. Продукт обміну вуглеводів ксиліт є пентитолом ібезпосередньо включається в пентозофосфатний цикл метаболізму. Ксиліт, навідміну від фруктози і сорбіту, не спричиняє зниження в печінці нуклеотидів(АТФ, АДФ, АМФ), а також він безпечний для введення хворим, які не переносятьфруктози або мають дефіцит ферменту фруктозо-1,6-дифосфатази. Вважається, що ксиліт має більшу антикетогенну,азотзберігаючу дію, ніж глюкоза, і однаково добре засвоюється, як в перед-, такі в післяопераційний період. Зважаючи на те, що ксиліт є джерелом енергії знезалежним від інсуліну метаболізмом, діє антикетогенно і ліпотропно, вінрекомендується для застосування як засіб парентерального харчування хворих,особливо тих, які перенесли операції на шлунково-кишковому тракті. Максимальнашвидкість утилізації ксиліту становить 0,25 г/кг маси тіла/год.Натрію ацетат належить дозалужнюючих засобів сповільненої дії. Він викликає накопичення основ за рахунокметаболізації забуферованого препарату і показаний при тих видах метаболічногоацидозу, при яких накопичення надлишку Н+ іде повільно (наприклад,при нирковому та дефіцитному недихальному ацидозі). При використанні натріюацетату, на вiдмiну вiд розчину натрiю гiдрокарбонату, корекцiя метаболiчногоацидозу вiдбувається повiльніше, в мiру включення його і не спричиняє рiзкихколивань рН.Споживання кисню приметаболізмі натрію ацетату виражено менше, ніж при метаболізмі лактату. Натріюацетат протягом 1,5-2 годин повністю метаболізується в еквівалентну кількістьнатрію гідрокарбонату, не спричиняє явищ внутрішньоклітинного інтерстиціальногонабряку головного мозку і підвищення агрегації тромбоцитів та еритроцитів.Важливо, що споживання кисню при метаболізмі ацетату значно менше, ніж при метаболізмілактату, в зв'язку з чим препарати з ацетатом краще застосовувати для лікуваннятяжкого шоку різного походження. Слід враховувати що, завдякисвоєму складу Ксилат належить до групи багатокомпонентних гіперосмолярнихрозчинів і, таким чином, має гемодинамічну та осмодіуретичну дію.

Показаннядля застосування. Препарат призначають для зменшення iнтоксикацiї, покращеннямiкроциркуляцiї, корекцiї кислотно-основного стану, покращення гемодинамiки притравматичному, операційному, гемолітичному та опіковому шоках (з урахуваннямосмолярності крові та сечі), при гострiй крововтратi, а також при опiковiйхворобi, при затяжних гнiйних процесах, при рiзних iнфекцiйних хворобах, прихронiчних активних гепатитах, при передоперацiйнiй пiдготовцi i в пiсляоперацiйнийперiод, а також для часткового покриття потреби у вуглеводах, що виникає прицукровому діабеті та інших порушеннях утилізації глюкози.

Спосіб застосування та дози. Вводять внутрiшньовенно краплинно, зі швидкістю 50-70 крапель на хвилину, тобто2,1-3,0 мл/кг/год або 150–210 мл/год при масі тіла 70 кг. Максимальна доза:2100 мл на добу при масі тіла 70 кг = 1,5 г ксиліту/кг маси тіла/добу.Максимальна швидкість інфузії: 210 мл/год при масі тіла 70 кг (70 крапель нахвилину) = 0,15 г ксиліту/кг маси тіла/год;- при травматичному,опiковому, пiсляоперацiйному i гемолiтичному шоках - дорослим по 600-1000 мл(10-15 мл на кг маси тiла хворого), одноразово i повторно протягом доби;- при гострiй крововтратi -дорослим по 1000-1400 мл (до 20 мл/кг). В цьому випадку інфузії Ксилатурекомендується також проводити на дошпитальному етапi, в спецiалiзованiй машинi"Швидкоi допомоги";- при хронiчних і токсичнихгепатитах - дорослим по 400 мл (5-6 мл/кг), краплинно, повторно протягом доби(необхідний контроль показникiв функцii печiнки);- в передоперацiйний перiод тапiсля рiзних хiрургiчних втручань дорослим в дозi 400-600 мл (6-10 мл/кг)краплинно, одноразово або повторно, щоденно, протягом 3-5 днiв; - для парентеральногохарчування хворих, у тому числі на діабет, – дорослим по 600–1000 мл (10-15 млна кг маси тiла хворого), одноразово i повторно протягом доби.

Побічна дія. Нудота, здуття живота, пронос, біль у животі. Ксилат, як і іншігіпертонічні та гіперосмолярні розчини, при тривалому введенні може спричинятиподразнення периферійних вен у місці введення.

Протипоказання. Гіперосмолярнакома, анурія. Ксилат не треба вводити у випадках, коли протипоказано вливаннярiдини (набряки, крововилив у мозок, тромбоемболiя, серцево-судиннадекомпенсацiя, гiпертонiчна хвороба Ш ст.).

Передозування. При значному передозуваннi препарату може спостерігатися нудота, здуттякишечнику, пронос, біль у животі.

Особливості застосування. При хворобах печінки препарат застосовують під контролем показниківфункції печінки. Оскільки Ксилат має жовчогінні властивості, його введення прижовчокам'яній хворобі слід здійснювати під контролем лікаря. Введення Ксилатухворим на цукровий діабет необхідно здійснювати під контролем вмісту цукру вкрові.

Взаємодія з іншими лікарськимизасобами. Препарат не можна змішувати з фосфат- такарбонатвміщуючими розчинами. Ксилат не повинен бути розчином-носієм для іншихпрепаратів. Додавання препаратів може призвести до фізико-хімічних змін. Якщотаке додавання необхідне, то слід контролювати дотримання стерильності,ретельного перемішування та сумісності препаратів.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступномудля дітей, сухому, захищеному вiд свiтламiсцi, при температурi вiд 2 до 25 оС.Заморожування препарату не допускається. Термiн придатності - 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z