Загружается, подождите...

Варфарин (Warfarin)


міжнародна та хімічна назви: варфарин, 4-гідрокси-3-(3-оксо-1-фенілбутил) – 2Н-1- бензопіран-2-он натрієва сіль;

основні фізико-хімічні властивості:таблетки 1мг коричневого кольору плоскої форми зі скошеними краями,промаркіровані літерами «WFN» над і цифрою 1 під лінією розлома на одному боціта подвійним трикутником (логотип фірми) з другого боку;таблетки 3 мг голубого кольору плоскої форми зі скошеними краями,промаркіровані літерами «WFN» над і цифрою 3 під лінією розлома на одному боціта подвійним трикутником (логотип фірми) з другого боку;таблетки 5 мг рожевого кольору плоскої форми зі скошеними краямипромаркіровані літерами «WFN» над і цифрою 5 під лінією розлома на одному боціта подвійним трикутником (логотип фірми) з другого боку.

склад: одна таблетка містить 1 мг, 3 мг, 5 мг варфарину натрію;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, крохмальпрежелатинизований, натрію крохмаль гліколят, магнію стеарат, барвники–Dispersed Blue 17488 Ansteads, Dispersed Pink 11150 Ansteads, заліза оксиджовтий, заліза оксид червоний.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакологічна група. Антитромботичні засоби. В01АА03.

Фармакологічні властивості. Пероральний антикоагулянт непрямої дії,похідне кумарину.Варфарин є синтетичним похідним 4 - гідроксикумарину, який діє,запобігаючи утворенню в печінці активних факторів згортання II, VII, IX та X , інгібуючивітамін К-залежне гамма-карбоксилювання попередників білків. Повна терапевтичнаактивність не досягається поки циркулюючі в крові фактори згортання не будутьповністю усунені в результаті нормального катаболізму. Це відбувається з різноюшвидкістю для кожного фактора, фактор VII має найкоротший періоднапіввиведення. Варфарин не має прямої тромболітичної дії, хоча він можеобмежити тривалість існування вже існуючого тромба.

Фармакокінетика. Варфарин майже повністю всмоктується ушлунково-кишковому тракті, тривалість всмоктування не залежить від прийому їжі.Максимальні концентрації в плазмі досягаються протягом 2-8 годин. Піктерапевтичної дії настає після катаболізму циркулюючих в крові факторівзгортання протягом 24 -36 годин.Варфарин в значній мірі зв’язується з білками (97%) і насамперед зальбуміном. Його середній період напіввиведення становить біля 44 годин, алеіснують індивідуальні 12 - кратні коливання періоду напіввиведення.Варфарин піддається окислювальній біотрансформації в печінці зутворенням спиртів варфарину, які мають невелику протизсідну активність.Спостерігається внутрішньопечінкова рециркуляція. Менш 1% препарату виводитьсяв незміненому вигляді з сечею.

Показання для застосування. Тромбоз глибоких вен/емболія легень.Захворювання клапанів серця і фібриляція передсердь.Запобігання повторному інфаркту міокарда.Системна емболія.Транзиторні ішемічні стани.Реконструктивна хірургія артерій.

Спосіб застосування та дози. Дози препарату підбирають індивідуально з урахуванняміндивідуальної реакції кожного пацієнта на прийом варфарину на підставіспіввідношення протромбінового часу/МНВ (міжнародного нормативного відношення).ДоросліУ тих випадках, коли це можливо, перед призначенням початкової дозислід визначити основну лінію протромбінового часу. Початкова навантажувальнадоза, підібрана в залежності від індивідуальних потреб для досягненнянеобхідного ступеня протизсідної дії, звичайно становить 5-10 мг на добу длядорослих. Підтримуючу дозу зазвичай призначають через 48 годин, і вона залежитьвід протромбінового часу, який вказується у вигляді міжнародногонормалізованого відношення (МНВ). На даний час рекомендованими діапазонамитерапевтичної протизсідної дії є такі: Профілактика тромбозів глибоких вен, включаючи оперативне втручання ухворих високого ризику: МНВ 2 - 2,5.Профілактика при операціях на стегні і при операціях з приводупереломів стегнової кістки, лікування тромбозів глибоких вен, системної емболіїлегень, запобігання венозним тромбоемболіям при інфаркті міокарда, транзиторнимішемічним нападам, емболії при стенозі мітрального клапана, у випадку тканиннихпротезів клапанів серця: МНВ 2 - 3.Рецидивуючий тромбоз глибоких вен і емболія легень, у випадкумеханічних протезів клапанів серця, фібриляції передсердь, захворюванняартерій, включаючи інфаркт міокарда: МНВ 3 - 4,4.Добова підтримуюча доза, яку приймають щодня в один і той же час,становить від 3 мг до 9 мг. В перші дні лікування МНВ слід визначати щодня абочерез день; далі в залежності від реакції на лікування визначення МНВ необхіднопроводити через більш тривалі періоди часу – через кожні 8 тижнів.Спостерігається зростаюче зацікавлення у застосуванні відносно низькихдоз варфарину, які становлять 2 - 4 мг на добу, з цільовими МНВ не більше 1,5для профілактики тромбоемболій та зниження ризику артеріальної оклюзії у хворихз високим ризиком серцево-судинних захворювань.Літні людиЛітні хворі можуть бути більш сприйнятливими до дії варфарину, цевиявляється у збільшенні ризику розвитку кровотечі. Для таких хворих можутьбути потрібними більш низькі підтримуючі дози, які залежать від ваги хворого.ДітиДіти, особливо новонароджені, можуть бути більш чутливими до діїантикоагулянтів в цілому внаслідок недостатності вітаміну К.Після досягнення стабілізації слід регулярно проводити контроль МНВ зінтервалом від 1тижня до 2 місяців в залежності від індивідуальних особливостейкожної хворої дитини.

Побічна дія. Кровотеча є основним ризиком при лікуванніварфарином. Якщо під час лікування проводиться оптимальний контроль, кровотечіспостерігаються рідко. Виникнення шлунково-кишкової кровотечі при проведенніпротизсідного лікування, особливо, якщо протромбіновий час знаходиться втерапевтичному діапазоні, може вказувати на наявність прихованого ушкодження,провокуючого кровотечу, яке потребує подальшого обстеження. Повідомляється, щоінші небажані ефекти варфарину включали агранулоцитоз, лейкопенію, діарею,подразнення шлунково-кишкового тракту, синдром "пурпурних стоп"(болючі, голубувато-пурпурні стопи), гіперчутливість, шкірні висипання,жовтяниця і порушення функції печінки, гостра адреналова недостатність,ушкодження нирок, яке супроводжується набряками та протеїнурією, виразки у ротіта облисіння. Також спостерігалися пурпура, лихоманка, нудота і блювання,панкреатит, носова кровотеча і гемоторакс. В разі виникнення цих явищ сліднегайно відмінити варфарин.

Протипоказання. Підвищена чутливість до варфарину.Гострі або потенціальні стани, які супроводжуються кровотечами.(наприклад, гемофілія, гіпертонія, шлунково-кишкові виразки, загрозливийаборт).Протягом 3 днів до і після оперативного втручання.Тяжкі захворювання печінки та нирок.Бактеріальний ендокардит.Вагітність і період лактації.Підвищена чутливість до варфарину або до його складових компонентів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Варфарин взаємодіє з багатьма іншимилікарськими препаратами. Не всі такі взаємодії відомі. Деякі лікарськіпрепарати можуть взаємодіяти за участю більш ніж одного механізму дії і, якповідомлялося, в кількох випадках та ж сама взаємодіюча субстанція якзбільшувала, так і знижувала протизсідну дію варфарину. Слід виявлятиобережність у тих випадках, коли хворому, який отримує протизсідне лікування,додатково призначається або відміняється будь-який лікарський препарат. У такихвипадках слід проводити частіший контроль хворого.До лікарських препаратів, які можуть потенціювати дію варфаринунасамперед за рахунок інгібування печінкових ферментів, належать такі: Сульфінпіразон, сульфаніламіди, фенілбутазон, метронідазол,еритроміцин, циметидин.Протиаритмічні – аміодарон, пропафенон, хінідин.Нестероїдні протизапальні лікарські засоби, включаючи дифлюнізал, мефенамовукислоту, флюрбіпрофен, піроксикам, суліндак, фенілбутазон, азапропазон,декстропропоксифен, індометацин і , можливо, інші.Стероїдні анаболіки – станозолол, оксиметолон та інші.Антидепресанти - амітриптилін, нортриптилін, пароксетин, флувоксамін.Антибактеріальні препарати – деякі цефалоспорини, хлорамфенікол,ципрофлоксацин, котримоксазол, еритроміцин, метронідазол і, можливо,налідиксова кислота, неоміцин, норфлоксацин, тетрацикліни та інші антибіотикиширокого спектра, такі як ампіцилін.Протигрибкові засоби – міконазол, флюконазол, інтраконазол,кетоконазол.Інші – омепразол, тироксин, симвастатин, даназол, флютамід, тамоксіфен,дисульфірам, клофібрат, алопуринол.Спирт – великі кількості або хронічне вживання хворими з недостатністюфункції печінки.Інші препарати, які потенціально є гепатотоксичними.Лікарські препарати, які можуть інгібувати дію варфарину в основному зарахунок індукції мікросомального ферменту печінки: Аміноглютетимід, барбітурати, рифампіцин, глютетимід, карбамазепін, примідон.Інші – контрацептиви для внутрішнього прийому, гризеофульвін, вітамин К(ентеральне харчування).Сукралфат – порушує всмоктуваність варфарину. Лікарські препарати, які, згідно з повідомленнями, як потенціюють, так і інгібують дію варфарину: фенітоїн, кортикостероїди, АКТГ іхолестирамін.Лікарські препарати, які збільшують ризик кровотечі за рахунок їхантитромбоцитарної дії: дифлюнізал, саліцилати, дипіридамол та фенілбутазон.Саліцилати, дифлюнізал і фенілбутазон мають також додаткову небажану дію наслизову оболонку шлунково-кишкового тракту (спричиняють ерозії).

Передозування. Атипова кровотеча є основною ознакою передозуванняварфарину і може виявлятися у вигляді крові у випорожненні, гематурії,дьогтьоподібного випорожнення, петехій, надмірної кровотечі при менструації абовиділенні крові при поверхневих ушкодженнях.В разі кровотечі, яка є загрозою для життя, слід ввести 5-10 мгвітаміну К1 (фітоменадіону) у вигляді повільних внутрішньовеннихін’єкцій, а також при наявності концентрату факторів II, IX та X з концентратомфактору VII. В разі відсутності концентрату слід перелити свіжу замороженуплазму (приблизно 1 л для дорослих), хоча це може виявитися неефективним. Припроведенні вливань слід ретельно контролювати стан хворого, щоб уникнутирозвитку набряку легень у пацієнтів з захворюваннями серця або хворих літньоговіку.Менш тяжкі кровотечі можна контролювати, тимчасово відмінивши варфарин,і в разі необхідності ввести 0,5-2 мг вітаміну К1 у вигляді повільноївнутрішньовенної ін’єкції.

Особливості застосування. Зміни клінічного стану хворого, особливо пов’язані зінтеркурентним захворюванням або захворюванням печінки, вимагають частішогоконтролю МНВ.Порушення функції нирок може знизити швидкість виведення варфарину ізменшити потребу в дозі. Зниження маси тіла і знижене надходження вітаміну Кпідсилює дію варфарину, в той же час в разі збільшення маси тіла абозбільшеного надходження вітаміну К, а також в разі шлунково-кишкового розладу,потрібна більш висока підтримуюча доза. Частіший контроль МНВ необхідний в томуразі, якщо у лікування хворого при стабілізованих дозах варфарину включаєтьсяновий лікарський препарат, який відпускається без рецепта, або будь-якийпрепарат виключається з лікування, або якщо змінюється доза лікарського препарату,який застосовується для супутнього лікування.Хворий повинен мати при собі повідомлення, яке свідчить про те, що вінприймає антикоагулянт Варфарин, він має попереджати всіх лікарів, в тому числізубних лікарів, а також фармацевтів про те, що приймає такий препарат.В разі виникнення будь-якого симптому кровотечі хворий повинен негайнозвернутися до свого лікаря.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі від 10 до 25°С взахищеному від світла і недоступному для дітей місці.Термін зберігання – 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z