Загружается, подождите...

Ванкоміцин - тева (Vancomycin - teva)


міжнародна назва: Vancomycin;

основні фізико-хімічні властивості: ліофілізований порошок від майже білого докремового кольору, розчинний у воді, ізотонічному розчині натрію хлориду,розчині Рінгера, розчині глюкози;

склад: 1 флакон містить ванкоміцину (у вигляді ванкоміцину гідро хлориду) 500мг або 1000 мг;допоміжні речовини: кислота хлористоводнева, натрію гідроксид, вода дляін’єкцій.

Форма випуску. Лioфiлiзoвaний пopoшoк для приготування розчину дляін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування.Глікопептидні антибіотики. Код АТС J01X A01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Механізм дії полягає у пригніченні синтезубактеріальної стінки за рахунок гальмування полімеризації глікопептидів таселективному інгібуванні синтезу РНК бактерій. Ванкоміцин ефективний відноснобагатьох грампозитивних бактерій, у тому числі Staphylococcus aureus таStaphylococcus epidermidis (включаючи гетерогенні метицилінрезистентні штами);стрептококи, у тому числі Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae(включаючи пеніцилінрезистентні штами), Streptococcus agalactiae, групузеленящих стрептококів, Streptococcus bovis і ентерококи (наприклад,Enterococcus faecalis); Clostridium difficile (у тому числі токсикогенніштами-збудники псевдомембранозного ентероколіту), а також дифтероїди. Дованкоміцину in vitro чутливі Listeria monocitogenes, Lactobacillus species,Actinomyces species, Clostridium species, Bacillus species. Він не активний invitro відносно грамнегативних бактерій, грибів і мікобактерій. У ванкоміцинувідсутня перехресна резистентність до інших антибіотиків. Фармакокінетика. Ванкоміцин погано всмоктується в шлунково-кишковомутракті, у зв’язку з чим, як правило, вводиться парентерально. Безпосередньопісля внутрішньовенного введення досягається максимальна концентрація препаратув плазмі крові, що підтримується на цьому рівні протягом майже 60 хв., післячого знижується плавно протягом 11-12 год. Багаторазові введення не впливаютьна концентрацію ванкоміцину в плазмі крові. Майже 55% введеного ванкоміцинузв’язується з білками плазми крові. Після внутрішньовенного введення інгібуючадля мікроорганізмів концентрація препарату виявляється в плевральній,перикардіальній, асцитичній та синовіальній рідинах, у сечі, рідиніперитонеального діалізу, у тканині вушка передсердя. Незважаючи на поганепроникнення через м’яку мозкову оболонку в нормі, ванкоміцин в умовах їїзапалення добре проникає в спинномозкову рідину. У незначних кількостях вінвиявляється в жовчі, виділяється в грудне молоко.Період напівжиття препарату в плазмі у дорослих знормальною функцією нирок становить в середньому 4-6 год; через 2-3 дні післявнутрішньовенних введень з інтервалом 6-12 год спостерігається тенденція дойого накопичення в організмі. Ванкоміцин виводиться з організму переважнонирками в практично незміненому стані. Протягом перших 24 год із сечею виділяєтьсяблизько 75% від введеної парентерально дози. Незначною мірою препаратвиділяється з жовчю. Лише невелика кількість ванкоміцину виводиться при гемо-та перитонеальному діалізі. Загальний системний і нирковий кліренс препаратузнижується у пацієнтів похилого віку.

Показання для застосування. Ванкоміцин-Тева застосовують удорослих і дітей (починаючи з грудного віку) при лікуванні тяжких інфекцій,викликаних метицилінрезистентними штамами стафілококів, при непереносимостіпеніцилінів та цефалоспоринів, при сепсисі і септицемії, остеомієліті,інфекціях нижніх дихальних шляхів, шкіри і підшкірних структур, ендокардиті,псевдомембранозному коліті, ентероколіті, викликаних чутливими до ванкоміцинумікроорганізмами.

Спосіб застосування та дози. Розчин Ванкоміцину-Тева готуютьдодаванням у флакон з ліофілізованим порошком 10 мл води для ін’єкцій. Препаратповністю розчиняється з утворенням прозорого, безбарвного чи злегкакоричневуватого розчину. Після розведення флакони з розчином препарату можутьзберігатися в холодильнику протягом 120 год. Перед застосуванням препарат необхідно розвести мінімум 100мл одного з перерахованих розчинників: 5% розчин глюкози для ін’єкцій,ізотонічний розчин натрію хлориду, розчин Рінгера з лактатом для ін’єкцій,розчин Рінгера та 5% розчин глюкози для ін’єкцій, розчин Рінгера з ацетатом дляін’єкцій.Ванкоміцин-Тева вводять внутрішньовенно, краплинно, зі швидкістю небільш 10 мг/хв, при тривалості інфузії не менш 60 хв. Дорослим препаратпризначають по 500 мг кожні 6 год або по 1000 мг кожні 12 год (30 мг/кг/день). Для дітей звичайна доза ванкоміцину становить 10 мг/кг маси тіла, якувводять кожні 6 год. Для новонароджених і дітей раннього віку вікова добовадоза може бути нижчою. Як для новонароджених, так і для дітей раннього вікурекомендують введення у початковій дозі 15 мг/кг маси тіла, а потім - по 10мг/кг маси тіла кожні 12 годин для новонароджених у перший тиждень життя ікожні 8 год для дітей віком до 1 місяця.

Побічна дія. Під час або одразу після швидкого введення препаратуможуть виникати анафілактоїдні реакції (гіпотензія, утруднення та порушеннядихання, кропив’янка, свербіж, чхання). Можуть спостерігатися також припливикрові до верхньої половини тулуба, біль і м’язовий спазм у грудях і спині, щопроходять, як правило, протягом приблизно 20 хв, але в окремих випадках -протягом декількох годин.До числа інших побічних ефектів, що спостерігаються рідше, особливо припорушенні рекомендованої швидкості або кратності введення препарату,відносяться ниркова недостатність, азотемія, інтерстиціальний нефрит, порушенняслуху, запаморочення, шум у вухах, оборотна нейтропенія, тромбоцитопенія,еозинофілія, пропасні реакції, нудота, озноб, висипи (включаючи ексфоліативнийдерматит), синдром Стівенса-Джонсона (бульозна ексудативна еритема), васкуліт,флебіт у місці введення.

Протипоказання. Гіперчутливість, зниження слуху. Безпеказастосування препарату під час вагітності не встановлена. З огляду напотенційні побічні ефекти, індивідуально необхідно зважувати питання проприпинення грудного вигодовування або про припинення прийому препарату у жінок,що годують груддю.

Передозування. Передозування характеризується посиленнямвираженості побічних явищ. У такому разірекомендується припинення застосування препарату, що, як правило, сприяєусуненню токсичних явищ. При розвитку тяжких побічних явищ рекомендуєтьсязагальзміцнювальне лікування, спрямоване на підтримання адекватної клубочковоїфільтрації. Ванкоміцин-Тева погано виводиться методом діалізу.

Особливості застосування. У хворих з порушенням функції нирок та у людейпохилого віку режим дозування підбирається індивідуально і коригуєтьсяурахуванням значень кліренсу креатиніну.Слід уникати призначення Ванкоміцину-Тева пацієнтам з порушенням слуху.Якщо призначення препарату таким пацієнтам необхідне, то дозу підбираютьвідповідно до рівня ванкоміцину в крові. Спочатку зниженню слуху можепередувати шум у вухах. Ризик зниження слуху більший у людей похилого віку. Якпоказує практика застосування інших антибіотиків, глухота може розвиватися,незважаючи на припинення лікування.У хворих з порушенням функції нирок та у літніх пацієнтів необхідноперіодично контролювати функцію нирок і стан слуху, визначати рівеньванкоміцину в сироватці крові.Через небезпеку розвитку некрозу Ванкоміцин-Тева вводять тількивнутрішньовенно. Для зменшення небезпеки розвитку некрозу препарат вводять уформі розведеного розчину по черзі у різні вени.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Збільшує ймовірність розвитку побічнихефектів одночасне застосування з анестетиками (еритема, гістаміноподібніприпливи й анафілактоїдні реакції); посилює нейро- і нефротоксичністьаміноглікозидних антибіотиків, поліміксину В, колістину, біоміцину,бацитрацину, цисплатину, а також інших нефро- та ототоксичних препаратів.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 15-250Св захищеному від світла місці. Зберігати в недоступному для дітей місці.Термін зберігання - 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z