Загружается, подождите...

Урографін (Urografin)


основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин; Склад розчину Склад розчину Урографін 76% 60% концентрація йоду, мг/мл 370 292 вміст йоду (г) в ампулі з 20 мл 7,4 5,84 концентрація контрастної речовини, мг/мл 760 600 вміст контрастної речовини (г) в ампулі з 20 мл 15,2 12,0 в’язкість (мПа-с або сП) при 20 °С при 37°С 18,5 8,9 7,2 4,0 осмотичний тиск при 37 °С (мПа) (атм) 5,40 53,3 3,85 38,0 осмотичність при 37 °С, (Осм/кг Н2О) 2,10 1,50

склад: 1 мл розчину Урографіну 76% містить 0,1 г натрію амідотризоату(діатризоату) та 0,66 г меглуміну амідотризоату (діатризоату) у водномурозчині;1 мл розчину Урографіну 60% містить 0,08 г натрію амідотризоату(діатризоату) й 0,52 г меглуміну амідотризоату (діатризоату) у водному розчині;допоміжні речовини: натрію кальцію едетат, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Йодовміснірентгеноконтрастні засоби. Код АТСV08A A01.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Рентгеноконтрастний засіб. Підвищує контрастністьзображення за рахунок поглинання рентгенівських променів йодом, що входить доскладу амідотризоату. Фармакокінетика. У разі перорального прийому абсорбціярентгеноконтрастного компонента Урографіну – амідотризоату, практично дорівнюєнулю. Після внутрішньосудинного введення швидко розподіляється в міжклітиннійречовині. Не проникає через неушкоджений гематоенцефалічний бар’єр. Привнутрішньовенному введенні препарату його зв’язок з білками плазми не перевищує10%. Амідотризоат не проникає в еритроцити.Через 5 хв після внутрішньовенного болюсного введення Урографіну 60% удозі 1 мл на кг маси тіла досягається концентрація препарату в плазмі, щовідповідає 2 - 3 г йоду на літр. Протягом 3 год після введення спостерігаєтьсяпорівняно швидке зниження концентрації за 30 хв, потім поступове зниження зперіодом напіввиведення 1 - 2 год.При введенні в діагностичних дозах амідотризоат піддаєтьсягломерулярній фільтрації у нирках. Майже 15% уведеного препарату виводиться внезміненому вигляді з сечею вже протягом 30 хв після введення, а більше 50% -протягом 3 год. У хворих із порушенням функції нирок амідотризоат також можеелімінуватися печінкою, хоча й у невеликих кількостях. Препарат лише в мінімальних кількостях елімінується з грудним молоком. Показання для застосування. Внутрішньовенната ретроградна урографія.Окрім того, для досліджень ангіографії, а також для амніографії,артрографії, інтраопераційної холангіографії, фістулографії,гістеросальпінгографії, спленопортографії, везикулографії та інших.Спосіб застосування та дози.Загальні правила.Набирати у шприц контрастний засіб слід безпосередньо перед початкомобстеження.Розчини контрастної речовини передбачені тільки для одноразовогозастосування. Гумову пробку флакона можна проколювати лише один раз. Дляпроколювання гумової пробки і набору контрастної речовини рекомендуєтьсязастосовувати канюлі з довгими наконечниками діаметром не більше 18 G (найкращепідходять маркіровані канюлі з боковим отвором типу Nocore-Admix).Невикористані при обстеженні залишки контрастного засобу більше незастосовують.Пацієнт має з’являтися на обстеження натщесерце, але достатньогідратованим. Мають бути усунені порушення водно-електролітного обміну. Цеособливо важливо для пацієнтів із схильністю до таких порушень.При ангіографії черевної порожнини та при урографії для полегшеннядіагностики рекомендується ретельно очистити кишечник хворого. Тому протягомдвох днів перед обстеженням слід уникати їжі, яка спричиняє метеоризм. Цестосується перш за все бобових, салатів, фруктів, чорного та свіжого хліба, атакож будь-яких овочів у сирому вигляді. Останній прийом їжі має бути непізніше 18 год вечора напередодні обстеження. Крім того, доцільно прийнятиувечері проносний засіб. Однак грудним та маленьким дітям не можна робитивеликий інтервал у прийманні їжі, як і не слід давати їм проносне.Іонні рентгеноконтрастні засоби уповільнюють, in vitro, згортання кровісильніше, ніж неіонні. Однак необхідна надзвичайна ретельність у виконанніангіографії та часте промивання катетера фізіологічним розчином натрію хлориду,щоб звести до мінімуму ризик тромбоемболії, що існує при такій техніцідослідження.З досвіду відомо, що хвилювання, страх та біль можуть спровокуватипобічні ефекти або посилити реакцію на контрастну речовину. Для уникнення цьоготреба підготувати пацієнта заспокійливою бесідою або відповіднимимедикаментами.При потребі у вищих дозах для з’ясування діагнозу необхідно надатиможливість організму компенсувати підвищення осмолярності плазми за рахунокпереходу в судинне русло інтерстиціальної рідини. Для того, щоб досягти це уадекватно гідратованих пацієнтів потрібний період 10 - 15 хв. Внутрішньосудинневведення водно-електролітних розчинів показано при необхідності використаннябільше 300 мл контрастної рідини на одне дослідження.З досвіду також відомо, що введення контрастного засобу переноситьсякраще, якщо він підігрітий до температури тіла.При внутрішньосудинному введенні рентгеноконтрастного засобу бажано,щоб пацієнт лежав. Після ін’єкції слід , як мінімум, протягом 30 хвспостерігати за пацієнтом, оскільки, як свідчить практика, більшість тяжкихускладнень настає саме у перші півгодини після ін’єкції.

ВнутрішньовеннаурографіяІн’єкціяШвидкість внутрішньосудинного введення становить зазвичай 20 мл/хв. Дляхворих на серцеву недостатність, котрим призначена доза 100 мл або більше,рекомендується збільшити час введення мінімум до 20 - 30 хв.Дозування.Для дорослих:доза Урографіну 76% - 20 мл, Урографіну 60% - 50 мл. Збільшення дозиУрографіну 76% до 50 мл суттєво підвищує ймовірність більш точного діагнозу.Подальше збільшення дози можливе, якщо це необхідно через особливі показання.Для дітей:через понижену фізіологічну концентраційну здатність ще незрілогонефрону нирок дітям необхідні порівняно високі дози Урографіну 76%:дітям до 1 року: 7 - 10 мл;від 1 до 2 років: 10 - 12 мл;від 2 до 6 років: 12 - 15 мл;від 6 до 12 років: 15 - 20 мл;старше 12 років: як для дорослих.Час виконаннязнімків.Ниркова паренхіма відображується найкраще, якщо робити знімок відразупісля закінчення введення контрастного засобу.Для зображенняниркової миски й сечовивідних шляхів перший знімок роблять через 3 - 5 хв, адругий – через 10 - 12 хв після введення контрастного засобу, причому длямолодих пацієнтів слід орієнтуватися на нижню, а для пацієнтів похилого віку –на верхню межу вказаного діапазону часу. Для дітей грудного та молодшого вікуперший знімок рекомендується робити уже через 2 хв після введення контрастногозасобу. Якщо зображення виявляються малоконтрастними, може виникнутинеобхідність у пізніших знімках.

Ретрограднаурографія.Можна застосувати Урографін 60%. Незважаючи на його високуконцентрацію, симптоми подразнення спостерігаються надзвичайно рідко. З метоюуникнення подразнення холодом, що викликає спазми сечоводу, рекомендуєтьсяпідігрівати контрастний засіб до температури тіла.

Ангіографія.Урографін може застосовуватися також для ангіографічних досліджень.Перевагу 76% розчину надають у тих випадках, коли важливе значення має особливовисока концентрація йоду, наприклад, для аортографії, ангіокардіографії абокоронарографії.Дозувстановлюють залежно від віку, маси, хвилинного об’єму серця, загального стану,клінічної постановки питання, методики дослідження, виду та об’ємудосліджуваної судинної ділянки.Побічна дія. Побічні явища,що виникають у зв’язку із застосуванням внутрішньосудинних йодовмісних контрасттнихзасобів, як правило, минають й належать до розряду легких та середньоїтяжкості, хоча спостерігалися також тяжкі й небезпечні для життя реакції, утому числі навіть смертельні випадки.Найчастіше виникають такі реакції на внутрішньосудинне введенняконтрастного засобу: нудота, блювання, почервоніння шкіри, відчуття жару, атакож відчуття болю. При суб’єктивних скаргах на відчуття жару або нудотизвичайно допомагає зменшення швидкості введення або короткочасне припиненнявведення препарату.До інших симптомів, які можуть виникнути у даній ситуації, належать:озноб, гарячка, пітливість, головний біль, запаморочення, блідість, слабкість,нудота та відчуття задухи, утруднене дихання, підйом або пониження кров’яноготиску, свербіж, кропив’янка та інші шкірні реакції, набряк, судоми, м’язовийтремор, чихання й сльозовиділення.Ці реакції, котрі виникають незалежно від кількості препарату, щовводиться, й способу його введення, можуть бути першими ознаками початковоїстадії шоку. Введення контрастної речовини повинно бути негайно припинене та,за необхідності, слід провести цілеспрямовану терапію через венозний доступ.Тому для внутрішньовенного введення контрастної речовини рекомендують застосовуватигнучкі канюлі для багаторазових вливань різних препаратів без вилучення голки звени. Для того, щоб негайно розпочати проведення протишокових заходів уневідкладних ситуаціях, у лікарів завжди повинні бути напоготові відповіднімедикаменти, трубка для ендотрахеальної інтубації та апарат штучної вентиляціїлегенів. Досвід показує, що реакції гіперчутливості найчастіше виникають упацієнтів із схильністю до алергічних реакцій.Тяжкі реакції, що потребують невідкладної терапії, можуть мати виглядпорушень кровообігу, що проявляється у периферійному розширенні судин знаступним падінням кров’яного тиску та рефлекторної тахікардії, у задиханні,збудженому стані, сплутаності свідомості та ціанозі, аж до втрати свідомості.Якщо контрастний засіб випадково вводиться паравазально, то лише упоодиноких випадках розвивається значна тканинна реакція.Відомо, що церебральна ангіографія та інші процедури, протягом якихконтрастна речовина потрапляє у мозок з артеріальною кров’ю, можутьсупроводжуватися такими неврологічними порушеннями, як кома, тимчасовепорушення свідомості й сонливість, минаючі парези, пониження зору, ослабленням’язів обличчя, а також, особливо у пацієнтів з епілепсією та з вогнищевимиураженнями мозку – епілептичними нападами. Згідно з нашими даними, дуже рідконапади були пов’язані безпосередньо з внутрішньовенним введенням контрастноїречовини.Також може виникнути у деяких випадках ниркова недостатність, що минаєчерез деякий час.Можуть спостерігатися й віддалені реакції.

Рекомендації по лікуванню ускладнень, пов’язаних ізвведенням контрастного засобу.Дуже важливо передбачити та забезпечити всі заходи на випадоквиникнення ускладнень при введенні контрастної речовини, а саме мати напоготовівсі необхідні медикаменти та інструменти для невідкладної допомоги, а такожмати практичні навички здійснення невідкладних заходів такого типу.Рекомендуються такі процедури:Внутрішньовенна ін’єкція високої дози водорозчинного стероїдногогормону, наприклад, 6-альфа-метилпреднізолону гемісукцинату в таких дозах:у всіх випадках негайно ввести 500 мг (дітям до 4 років 250 мг)протягом 2 - 3 хв;у загрозливих дляжиття хворого ситуаціях, збільшити дозу протягом наступних 3 - 5 хв до 30 мг накг маси тіла (наприклад, приблизно 2000 мг для маси тіла 70 кг).Залишіть канюлю або катетер у вені для доступу до судинної системи.Деякі лікарі віддають перевагу ранньому поповненню об”єму рідини (див. розділСудинна недостатність і шок), яке проводять до або одночасно з ін”єкцієюглюкортикоїду.Застосувати кисень, за необхідності вдатися до оксигенації шляхомреспірації з позитивним тиском. Подальші заходи залежатимуть від характерунайбільш виражених у пацієнта симптомів та його загального стану. Дозиспецифічних препаратів дійсні лише для дорослих і повинні бути знижені длядітей відповідно до їх віку.·Судинна недостатність і шокНегайно перевести пацієнта в положення Тренделенбурга (голова нижченіг). Зробити повільну ін”єкцію периферичних вазосупресорів, поповнити об”ємрідини кровозамінниками. Ввести норадреналін, 5 мг на 500 мл рідини (наприклад,в ізотонічному розчині натрію хлориду), в дозі, що відповідає тяжкостіпобічного ефекту, зі швидкістю приблизно 10 - 20 крапель на хвилину. Необхідноспостерігати за пульсом та артеріальним тиском.·Зупинка серця (асистолія)Енергійно і швидко натискати на грудну стінку на рівні середньоїтретини грудини. При відсутності ефекту негайно здійснити штучний масаж серця іштучне дихання (рот в рот, гіпербарична оксигенація, по-можливості зендотрахеальною інтубацією). Ввести внутрішньосерцево 0,5 мг орципреналіну,встановити штучний водій ритму. Після появи спонтанних, але слабких серцевихскорочень ввести внутрішньовенно 0,5 - 1,0 г глюконату кальцію (5 - 10 мл 10%розчину). Пацієнтам, які приймають серцеві глікозиди, препарати кальцію вводитиз обережністю.·Фібриляція шлуночківНегайно провести штучний масаж серця і штучне дихання. Дефібриляціюпроводять кардіальним дефібрилятором і при необхідності повторюють. Якщо вжитізаходи не мають ефекту або дефібрилятора немає, ввести 0,5 г прокаїнамідуінтракардіально. Внутрішньовенно вводять розчин натрію бікарбонату, наприклад50 мл 8,4% розчину (1 мекв/мл) кожні 5 - 10 хв., для боротьби з метаболічнимацидозом, який завжди розвивається у випадку зупинки серця і фібриляцій шлуночків.Контроль рН крові.·Набряк легенівЗдійснити флебостаз за допомогою манжетки манометра, у дорослих можливафлеботомія. Внутрішньовенно ввести швидкодіючий діуретик і у дорослих провестиінфузію 100 мл 40% розчину глюкози як осмотичного діуретика. Якщо пацієнту щене введені серцеві глікозиди, провести швидке насичення найбільш прийнятним серцевим глікозидом, наприклад, для дорослих 0,125 - 0,25 мг оубаїну(строфантину) внутрішньовенно (застосовувати з обережністю при мітральномустенозі). Проведення респірації з позитивним тиском, крім хворих у стані шоку.·Мозкова симптоматикаУ випадку неспокою ввести транквілізатор (наприклад, діазепам)внутрішньом’язово або внутрішньовенно повільно, у тяжких випадках станузбудження - нейролептики, по-можливості, у поєднанні з прометазином 50 мг,внутрішньом”язово. При органічних церебральних судомах вводять 0,2 - 0,4 мгфенобарбіталу внутрішньом’язово, у тяжких випадках судом (епілептичний статус)показана внутрішньовенна ін’єкція короткодіючого знеболювального препарату.·Симптоми алергіїПри тяжкій кропив’янці ін’єкція антигістамінного препарату,по-можливості, у поєднанні з препаратом кальцію як додаток до стероїднихгормонів (з обережністю вводити препарати кальцію хворим, які отримують серцевіглікозиди). У випадку нападу ядухи вводять внутрішньовенно дуже повільнотеофілін, при необхідності орципреналін 0,5 мг також дуже повільновнутрішньовенно. При набряку гортані- антигістамінний препарат (наприклад, 50мг прометазину) вводять внутрішньовенно повільно. При закупорці верхніхдихальних шляхів необхідна трахеотомія.Протипоказання. Урографінне можна застосовувати для мієлографії, вентрикулографії та цистернографіїчерез можливі нейротоксичні явища. Виражений гіпертиреоз, декомпенсованасерцева недостатність.Під час вагітності, а також при гострих запальних процесах у порожнинітаза не можна проводити гістеросальпінгографію.Передозування.Привипадковому передозуванні або значно зниженій функції нирок Урографін може бутивидалений з організму шляхом екстракорпорального діалізу.

Особливості застосування.Увага!Особливо обережно слід призначати ін’єкцію при підвищеній чутливості дойодовмісних контрастних засобів, тяжких функціональних розладах печінки абонирок, серцево-судинній недостатності, емфіземі легенів, поганому загальномустані, артеріосклерозі головного мозку, хворим на цукровий діабет, при спазмахмозкових судин, латентній гіперфункції щитоподібної залози, вузловому зобі тагенералізованій мієломі.Практика свідчить, що гіперергічна реакція частіше виникає у пацієнтів,схильних до алергій. Деякі медики з метою профілактики дають таким пацієнтам,наприклад, протигістамінні засоби та/або кортикоїди. Однак, одночасне введенняконтрастного та профілактичного засобів (протигістамінні) у вигляді сумішінеприпустиме.Пацієнтам з генералізованою мієломою, хворим на цукровий діабет, якіпотребують лікування , з поліурією, олігурією або подагрою, а також для груднихта дітей молодшого віку й хворих у дуже поганому загальному стані не можнаобмежувати у прийманні рідини перед застосуванням гіпертонічнихрентгеноконтрастних засобів.Поки що не доведено, що введення Урографіну вагітним не пов’язане звідомим ризиком. А оскільки під час вагітності у будь-якому випадку бажаноуникати променевого впливу, то вже за однієї цієї причини слід кожного разусерйозно співставляти користь від рентгенівського обстеження (чи з контрастнимзасобом, чи без нього) з можливими наслідками такого обстеження.Через небезпечність гіпертонічних кризів для пацієнтів зфеохромоцитомою рекомендується премедикація блокаторами альфа-адренорецепторів.Як наслідок впливу йодовмісних рентгеноконтрастних засобів, яківиводяться нирками, знижується здатність тканини щитовидіної залози поглинатирадіоізотопи для діагностики щитоподібної залози. Це може тривати до 2 тижнів(у поодиноких випадках – ще більше).Діабетична нефропатія може сприяти погіршенню функції нирок післявнутрішньосудинного введення контрастного засобу.Взаємодіяз іншими лікарськими засобами. Для пацієнтів, які приймають для лікування цукровогодіабету бігуаніди, це може призвести до лактоацидозу. Тому, про всяк випадок,рекомендується за 48 год до початку обстеження припинити прийом бігуанідів.Після обстеження розпочинати прийом препарату слід тільки після відновленняниркової функції.У пацієнтів, які приймають бета-блокатори, реакції гіперчутливостівиразніші.При прийманні інтерлейкіну збільшується можливість віддалених реакцій(підвищення температури, висипання, грипоподібний синдром, біль у суглобах тасвербіж).Умови та термін зберігання.Зберігати при температурі не вище 30 С, в захищених від світла тарентгенівських променів місцях.Термінпридатності - 5 років.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z