Загружается, подождите...

Трипсин кристалічний (Trypsin crystalline)


основні фізико-хімічні властивості: ліофілізована пористамаса або порошок білого або білого зтрохи жовтуватим відтінком кольору, беззапаху. Легкорозчинний у воді, ізотонічному розчині натрію хлориду та 2 %розчині новокаїну;

склад: 1 ампула містить трипсину – 0,01 г.

Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготування розчину дляін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протеолітичні ферменти. Трипсин.Код АТС D03B A01.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.Трипсин є білком звідносною молекулярною масою 21 000. Для застосування у медичній практицітрипсин одержують з підшлункової залози великої рогатої худоби. Ферментактивний при рН 5,0 – 8,0 з оптимумом активності при рН 7,0. Трипсин здатнийрозщеплювати змертвілі ділянки тканин, фіброзні утворення, в’язкі секрети таексудати. Стосовно здорових тканин фермент не активний і безпечний у зв’язку знаявністю в них інгібіторів трипсину.Має виражену здатністьрозщеплювати пептидні зв’язки у молекулі білка, а також високо- інизькомолекулярні продукти розпаду білка, особливо зв’язки, утворені залишкамиароматичних амінокислот (аргінін, лізин). Цим механізмом зумовлені йогопротизапальний та протинабряковий ефекти, оскільки фактори запалення являютьсобою складні білки або високомолекулярні пептиди (брадикінін, серотонін,некротичні продукти та ін.), які трипсин розкладає до більш простих і меншнебезпечних сполук. Фармакокінетика.Не вивчалась.

Показання для застосування. Гострі тромбофлебіти, загострення хронічноготромбофлебіту, гострі і хронічні одонтогенні остеомієліти та гайморити,запально-дистрофічні форми пародонтозу; гострі ірити та іридоцикліти;крововиливи у камеру ока та набряки навколоочних тканин після травм таоперацій, захворювання дихальних шляхів, що супроводжуються накопиченнямсекретів і ексудатів (деструктивні форми туберкульозу легенів і шийнихлімфатичних вузлів, неспецифічні пневмонії, післяопераційні ателектази, емпіемаплеври).

Спосіб застосування та дози. Трипсин застосовується внутрішньом’язово,інтраплеврально, у вигляді інгаляцій. Для внутрішньом’язових ін’єкцій трипсинвводиться дорослим по 5,0 мг у 1,0 – 2,0 мл стерильного ізотонічного розчинунатрію хлориду або у 0,5% - 2,0% розчині новокаїну 1 – 2 рази на добу, дітямвід 2,5 мг до 5,0 мг на добу залежно від віку. Курс лікування 10 – 20 ін’єкцій.Інтраплеврально вводять по 10,0 – 20,0 мг трипсину в 20,0 – 50,0 мл стерильногоізотонічного розчину натрію хлориду 1 раз на добу. Інгаляції проводять 5,0 –10,0 мг трипсину у 2,0 – 3,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і вводятьчерез бронхоскоп або ендотрахеальний зонд. Загальна кількість препарату, щовводиться, залежить від клінічного перебігу захворювання та ефективностіпроведеної терапії.

Побічна дія. Можливі підвищення температури, тахікардія, незначнахворобливість і гіпе-ремія у місці ін’єкції, алергічні реакції. Введення вдихальні шляхи іноді спричиняє подразнення слизових оболонок верхніх дихальнихшляхів та охриплість голосу.

Протипоказання. Декомпенсована серцева недостатність II – IIIстадії, емфізема легенів з дихальною недостатністю III стадії, декомпенсованіформи туберкульозу легенів (форми туберкульозу ускладнені амілоїдозом,кахексією та кровотечею), гостра дистрофія печінки, цироз печінки, інфекційнігепатит, панкреатит, підвищена кровоточивість.

Передозування. Не вивчалося.

Особливості застосування. Не слід вводити препарат в осередок запалення, атакож наносити (як і інші протеолітичні ферменти) на поверхні злоякіснихпухлин.Забороняється вводити препарат внутрішньовенно! Внутрішньом’язоворозчин вводять глибоко у верхній зовнішній квадрат сідничного м’яза. Даніклінічних випробувань щодо застосування препарату під час вагітності талактації відсутні.

Взаємодія зіншими лікарськими засобами. Невиявлена.

Умови та термінзберігання. У недоступномудля дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 10 0С. Термінпридатності 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z