Загружается, подождите...

Тіоктодар (Thioctodar)


міжнародна та хімічна назви: acid thioctic,5-(1,2-дитіолан-3-іл)-валеріанова кислота;

основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина від жовтого дозеленувато-жовтого кольору;

склад: 1 мл розчину містить 30 мг тіоктової (a-ліпоєвої) кислоти;допоміжні речовини: трометамол, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. розчин для ін’єкцій 3%.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на систему травлення таметаболічні процеси. Кислота тіоктова. Код АТС А16А Х01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. активна діюча речовина препарату– a-ліпоєва кислота відіграє роль коензиму в окислювальному декарбоксилюванніa-кетокислот; відіграє важливу роль в енергетичному обміні клітини. В аміднійформі (ліпоамід) є есенціальним кофактором мультиензимних комплексів, щокаталізують декарбоксилювання a-кетокислот циклу Кребса. a-ліпоєвій кислотіпритаманні антитоксичні та антиоксидантні властивості, вона також здатнавіднолювати інші антиоксиданти, зокрема, при цукровому діабеті. У хворих надіабет a-ліпоєва кислота знижує резистентність до інсуліну та гальмує розвитокпериферичної нейропатії. Сприяє зниженню вмісту глюкози в крові та накопиченнюглікогену в печінці. a-ліпоєва кислота впливає на обмін холестерину, береучасть у регуляції ліпідного та вуглеводного обміну, поліпшує функцію печінки(внаслідок гепатопротекторної, антиоксидантної, дезинтоксикаційної дії).Фармакокінетика

. Період напіввиведення препарату становить 30хвилин. Загальний кліренс становить 694 мл/хв. Об’єм розподілу – 12,7 л. Післяодноразового внутрішньовенного введення в перші 3–6 годин з сечею виводиться93–97% α - ліпоєвої кислоти або її дериватів.

Показання для застосування. Використовують із профілактичною талікувальною метою в комплексній терапії діабетичних полінейропатій, захворюваньпечінки (гепатити, цироз), отруєнь солями важких металів, грибами, хронічнихінтоксикаціях.

Спосіб застосування та дози. При виражених проявах полінейропатіїлікування починають із внутрішньовенного крапельного або повільного струминноговведення ТІОКТОДАРУ (зі швидкістю 50 мг/хв) із розрахунку 600 мг тіоктовоїкислоти за добу протягом 2–4 тижнів. ТІОКТОДАР може застосовуватися у виглядіінфузій в ізотонічному розчині натрію хлориду (об’ємом 100–250 мл); вводятьпротягом 30 хвилин. У зв’язку зі світлочутливісттю діючої речовини ампулинеобхідно виймати з упакування перед використанням. Інфузійний розчин необхідноберегти від дії світла, прикриваючи його світлозахисними екранами (наприклад,обертати алюмінієвою фольгою). Захищений від світла розчин для ін’єкційпридатний для застосування протягом 6 год.

Побічнадія. Пришвидкому внутрішньовенному введенні іноді спостерігається підвищеннявнутрішньочерепного тиску і затримка дихання, які проходять самостійно. Можливіалергічні реакції у місці ін’єкції з проявами кропивниці і екземи, які можутьрозповсюджуватися по всьому тілу. Зрідка можливий розвиток анафілактичногошоку. У деяких випадках після внутрішньовенного введення спостерігаютьсясудоми, диплопія, петехіальний висип, порушення функції тромбоцитів. Можливагіпоглікемія внаслідок поліпшення утилізації глюкози. У пацієнтів з підвищеноючутливістю до ТІОКТОДАРУ у місці ін’єкції можливе виникнення відчуття пекучогоболю, які проходять самі собою чи при зниженні швидкості введення препарату.

Протипоказання.Підвищеначутливість до препарату. Вагітність та період годування груддю.

Передозування. При прийомі препарату в дозі більше 10 г (особливо всполученні з алкоголем) у поодиноких випадках можливий розвиток генералізованихсудомних нападів, виражених порушень зсідання крові, що можуть призводити дорозвитку загрозливих для життя станів. При передозуванні чи підозрі на важкупобічну дію потрібно негайно припинити ін’єкцію і, не виймаючи ін’єкційноїголки, здійснити через неї повільне вливання 100–250 мл 0,9% фізіологічногорозчину. Лікування симптоматичне з проведенням заходів щодо детоксикації(штучне блювання, промивання шлунка, прийом активованого вугілля тощо). У разірозвитку анафілактичного шоку застосовувати засоби термінової допомоги.

Особливостізастосування. Під час лікування ТІОКТОДАРОМ необхідно утримуватись від вживанняалкоголю. Хворим на цукровий діабет, особливо на початку лікування, необхіднийчастий контроль рівня глюкози в крові. В окремих випадках необхідне зниженнядози гіпоглікемічних засобів.Відсутні клінічні дані про застосування препарату для лікування у дітейі підлітків, тому дітям і підліткам препарат призначати не можна.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. ТІОКТОДАР реагує in vitro з іоннимикомплексами металів (наприклад, з цисплатином), тому препарат може знижувати їхефект. ТІОКТОДАР утворює важкорозчинні комплексні сполуки з цукрами, щомістяться в деяких інфузійних розчинах. Через це ТІОКТОДАР несумісний зрозчинами глюкози, фруктози, розчином Рінгера. Препарат несумісний з розчинами,які містять сполуки, що вступають у реакцію з SH-групами чи дисульфіднимимістками. Можливе посилення гіпоглікемічного ефекту при прийомі інсуліну чипероральних цукрознижуючих засобів.

Умови та термін зберігання. зберігати при температурі від + 15оСдо + 25оС у захищеному від світла місці.Термін придатності препарату – 3 роки.Зберігати в недоступних для дітей місцях!
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z