Загружается, подождите...

Строкіназа (Strokinase)


міжнародна назва: стрептокіназа;

основні фізико-хімічнівластивості: ліофілізованийпорошок білого кольору;

склад: 1 флакон Строкінази 750 000 міститьяк активну складову очищену субстанцію, що еквівалентно 750 000 МОстрептокінази;1 флакон Строкінази 1500 000 містить якактивну складову очищену субстанцію, що еквівалентно 1500 000 МО стрептокінази;допоміжні речовини: альбумін людини, поліжелін.

Форма випуску. Порошок ліофілізований дляприготування розчину для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби.Ферменти. Код АТС -В01А D01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Строкіназа - високоочищена стрептокіназа,одержана з фільтрату культури бета-гемолітичних стрептококів Лансфілда групи С.Стрептокіназа сприяє перетворенню плазміногену на плазмін. Плазмін руйнуєзгустки фібрину, а також призводить до деградації фібриногену та факторівзгортання крові (V, VI). Після внутрішньовенного або внутрішньоартеріальноговведення стрептокіназа починає системно або місцево активувати фібринолітичніпроцеси. При цьому фібринолітичний ефект препарату досягає максимуму через 45хв і зберігається протягом декількох годин, а тромбіновий час залишаєтьсяпролонгованим ще протягом 24 год внаслідок одночасного зниження рівняфібриногену і збільшення кількості циркулюючих продуктів деградації фібрину тафібриногену.Фармакокінетика. Стрептокіназа швидко виводитьсяпісля внутрішньовенного застосування. Період напіврозпаду комплексустрептокіназа-плазміноген становить приблизно 23 хв. Цей комплекс частковоінактивується антистрептококовими антитілами. Більша частина стрептокіназирозпадається до пептидів і виводиться нирками.

Показання для застосування. Гострий інфаркт міокарда (до 12 год відпочатку захворювання) для відновлення прохідності коронарних судин, тромбозглибоких вен, легенева емболія, гострі та підгострі тромбози та емболіїпериферичних артерій, оклюзія центральних судин сітківки.

Спосіб застосування та дози. Гострий трансмуральний інфарктміокарда (до 12год від початку захворювання).Внутрішньовенне вливання: 1500 000 МО Строкінази розчиняють у 100 млфізіологічного розчину або 5% розчину декстрози та вливають протягом 30 - 60хв.Можливе внутрішньокоронарне болюсне введення протягом 15 сек – 2 хв 10000 – 30 000 МО Строкінази, розведених у не більше, як 20 мл розчину дляінґєкцій з наступним внутрішньокоронарним введенням підтримуючих доз Строкінази(2000 - 4000 МО/хвилину) протягом 60 хв.Тромбоз глибоких вен, легеневаемболія, гострі та підгострі тромбози та емболії перефиричних артерій, оклюзіяцентральних судин сітківки. Внутрішньовенне введення протягом 30 хв ударної дози Строкінази у250 000 МО, розчиненої у 100 – 300 мл фізіологічного розчину або 5% розчинуглюкози з наступним введенням протягом 24 – 72 год підтримуючої дози Строкінази100 000 МО/год. Тривалість терапії залежить від поширеності та локалізаціїоклюзії судин. При оклюзії периферичних судин максимальна тривалість курсулікування – 5 діб. При тромбозах центральних судин сітківки лізис артеріальнихоклюзій повинен тривати не більше 24 год, венозних - не більше 72 год. Контроль терапіїСистемне призначенняУ разі короткочасного лізису (протягом 6год) слід призначати гепарин під час або після інфузії Строкінази, якщо рівнітромбінового часу або часткового тромбопластинового часу відповідно зрослименше, ніж удвічі або у півтора рази від нормальних контрольних величин.Показники тромбінового часу і часткового тромбопластинового часу повиннізбільшуватися відповідно у 2-4 рази і в 1,5-2,5 рази, що дозволяє забезпечитидостатній захист від ретромбозу.Якщо інфузія Строкінази не повторюється,терапія гепарином повинна призначатися одночасно з пероральнимиантикоагулянтами.Тривалий лізис контролюють за показникомтромбінового часу. Дво-, чотирикратна пролонгація тромбінового часу євірогідним критерієм антикоагулянтного захисту. Тому одночасне призначеннягепарину може стати необхідним після 16-ї години від початку лікування. Якщотромбіновий час після 16 год перевищує більше, як у 4 рази контрольний рівень,дозу Строкінази необхідно подвоїти протягом кількох годин доти, поки незменшиться тромбіновий час.Локальний тромболізисЕфект лікування локальним тромболізисомможна оцінити за даними ангіографії. Якщо через 15 хв після проведеннятромболізису зберігається достатній кровоток, лікування вважають успішним ійого можна припинити. (Перед виконанням ангіографії для профілактики індукованихкатетером тромбозів, зазвичай, рекомендується застосовувати гепарин.)Подальше лікування.Після кожного курсу терапіїстрептокіназою, з метою запобігання повторним тромбозам, можна призначитиподальше лікування антикоагулянтами або інгібіторами агрегації тромбоцитів. Підчас терапії гепарином слід звертати особливу увагу на підвищений ризикгеморагій. Терапію гепарином контролюють індивідуально за показникамитромбінового часу і тромбопластинового часу. Метою лікування є збільшеннятривалості тромбінового часу у 2-4 рази і тромбопластинового - у 1,5-2,5 рази.Для тривалої профілактики можна застосовувати пероральні антикоагулянти,наприклад, похідні кумарину або інгібітори агрегації тромбоцитів.Спосіб приготування розчину. Строкіназа призначаєтьсявнутрішньовенно, внутрішньоартеріально або внутрішньокоронарно після розчиненнявмісту флакона у фізіологічному розчині або 5% розчині глюкози. Необхідноповільно додати 5 мл розчинника до флакону Строкінази, спрямовуючи гострийкінець голки до стінки флакону. Обережно перемішати вміст флакону, обертаючийого. Для запобігання виникненню піни в жодному разі не струшувати флакон. Недодавати ніяких інших медичних засобів до флакону Строкінази.

Побічна дія.Кровотечі.Якщо виникають кровотечі, як правило,вони обмежуються місцями пункції. У такому разі припиняти терапію немаєпотреби. Описані випадки тяжких кровотеч, у тому числі шлунково-кишкових тапечінкових, розриви селезінки, сечостатеві кровотечі, поодинокі випадкиінтракраніальних крововиливів з ускладненнями, у тому числі – з фатальнимкінцем, ретроперитонеальні кровотечі. Під час тромболітичного лікування ухворих на гострий інфаркт міокарда в окремих випадках можуть виникати кровотечіу перикард.При тяжких геморагічних ускладненняхтерапію Строкіназою припиняють і призначають інгібітори протеїнази, наприклад,апротинін у таких дозах: спочатку 500 000 КМО (за необхідності - до 1 млн КМО),після чого вводять внутрішньовенно краплинно по 50 000 КМО щогодини доприпинення кровотечі. Рекомендують комбінації з синтетичнимиантифібринолітиками. За необхідності призначають фактори згортання крові.Алергічні реакції.Реакції негайного типу. Можуть виникати анафілактичні таанафілактоїдні реакції з висипаннями на шкірі, почервонінням, пухирцями, у томучислі везикулярними, а також із задишкою та бронхоспазмом.Пізні реакції. Є окремі випадки сироватковоїхвороби, артриту, васкуліту, нефриту і нейроалергічних симптомів(полінейропатії - синдром Гійєна Барре), які за часом виникнення збігалися зпризначенням стрептокінази.Якщо виникає алергічна або анафілактичнареакція, застосування Строкінази потрібно негайно припинити (перервати інфузію)і призначити необхідне лікування. Слід дотримуватись діючих медичних стандартівлікування шоку. Після купірування симптомів алергічних реакцій лікування можнапродовжити гомологічними фібринолітиками (наприклад, урокіназою, t-PA). Прилегких, добре контрольованих реакціях може бути виправданим продовженнязастосування Строкінази. За необхідності слід призначати такі додаткові засобилікування:а) при легких реакціях: кортикостероїдита антигістамінні препарати;б) при тяжких або небезпечних дляжиття реакціях (наприклад, анафілактичний шок) залежно від їх тяжкості:• негайно зробити повільнувнутрішньовенну ін'єкцію адреналіну; призначити високі дози кортикостероїдівповільно внутрішньовенно; за необхідності - заходи по заміщенню ОЦК, кисень.ЕмболіїРизик легеневої емболії у пацієнтів зтромбозом глибоких вен під час лікування стрептокіназою не більший, ніж призастосуванні одного гепарину. Якщо під час лікування трапляється гостра абозворотна легенева емболія, терапія стрептокіназою не повинна відрізнятися відзапланованої, що дозволяє досягти розчинення емболів. Під час локальноготромболізису у периферичних артеріях не можна виключити дистальної емболізації.Описано декілька випадків холестеринової емболії, які за часом виникненнязбігалися з тромболітичною терапією.Інші реакції:На початку терапії інколи знижуєтьсяартеріальний тиск, спостерігається тахікардія або брадикардія (в окремихвипадках супроводжуються шоком).На фоні терапії можуть виникати головнийбіль, біль у спині, скарги з боку шлунково-кишкового тракту, м'язовий біль,підвищення температури, а також астенія, загальне нездужання, пропасниця.Остання, як правило, моментально зменшується після введення антипіретичнихпрепаратів. В окремих випадках може бути оборотне підвищення активностітрансаміназ сироватки, а також білірубіну.Інколи після внутрішньокоронарноїтромболітичної терапії у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда спостерігавсянекардіогенний набряк легенів.В окремих випадках на фонітромболітичної терапії у хворих з гострим інфарктом міокарда можуть бутипорушення серцевого ритму, стійка стенокардія, серцева недостатність аж дозупинки серця і дихання. Однак вдалося довести, що у пацієнтів з інфарктомміокарда, яких лікували стрептокіназою, зупинка серця внаслідок фібриляціїшлуночків трапляється рідше, ніж при звичайному лікуванні.На фоні тромболітичної терапіїповідомлялося про окремі випадки спазмів судин головного мозку, які збігалисяза часом виникнення з серцево-судинною гіпоксією і церебральними геморагіями.При локальному тромболізисі можуть виникати системні побічні ефекти.

Протипоказання. Тяжкі алергічні реакції навведення препарату. Через підвищений ризик кровотеч, зумовлених тромболітичноютерапією, Строкіназа не повинна застосовуватись у таких ситуаціях:тривалі або нещодавно перенесенікровотечі;всі форми зниженої здатності крові дозгортання, особливо - спонтанний фібриноліз;нещодавно перенесений цереброваскулярнийінсульт;інтракраніальні та інтраспінальніхірургічні втручання;- інтракраніальна неоплазма; нещодавноперенесена травма голови;наявність неоплазми з ризиком кровотечі;гострий панкреатит;неконтрольована гіпертензія ізсистолічним артеріальним тиском понад 200 мм рт. ст. та/або діастолічнимартеріальним тиском понад 100 мм рт. ст., або гіпертензивні зміни сітківкиIII/IV ступеня;септичний ендокардит;ерозивні ушкодження ШКТ з кровотечами;активна форма туберкульозу легенів;перші 18 тижнів вагітності або патологіявагітності з підвищеним ризиком розвитку кровотечі.

Передозування.Передозування Строкінази не описано.

Особливості застосування. Препарат може застосовуватисялише в умовах стаціонару.Для визначення гіперчутливості доСтрокінази рекомендується проводити внутрішньошкірну пробу 100 МО Строкінази.За відсутності позитивної реакції через 15 – 20 хв можна застосовуватитерапевтичну дозу препарату . Не рекомендується застосуванняСтрокінази хворим з такими станами:• системне призначення:тромбоз глибоких вен - пізніше, як через14 днів; інфаркт міокарда - пізніше, як через 12 год після початкузахворювання;- оклюзія центральних судин сітківки,артеріальні оклюзії - пізніше, як через 6-8 год, венозні оклюзії - пізніше, якчерез 10 днів;• локальний тромболізис:- інфаркт міокарда - пізніше, як через 12год; емболії - пізніше, як через 6 тижнів.За необхідності тромболітичної терапії іза наявності високої концентрації антитіл проти стрептокінази або принещодавньому застосуванні стрептокінази (понад 5 днів і менше одного рокутому), рекомендується застосовувати гомологічні фібринолітики (наприклад,урокіназу або t-PA). Дози для дітейДосі немає достатнього досвідузастосування Строкінази у дітей. Індивідуалізована оцінка ризику/ користіРизик виникнення геморагічних ускладненьповинен порівнюватися з очікуваними перевагами у таких випадках:нещодавно перенесені тяжкі шлунково-кишковікровотечі, великі хірургічні втручання (від 6 до 10 днів після операції залежновід тяжкості хірургічного втручання), травма або серцево-легенева реанімація,біопсія органа, пункція судин, які не піддаються компресії; внутрішньом'язові ін'єкції;інтубація; недавні пологи, аборт; хвороби сечостатевого тракту з існуючими абопотенційними джерелами кровотечі (збереження катетера сечового міхура);підозра на тяжку атеросклеротичнудегенерацію судин, цереброваскулярні захворювання, тяжкий цукровий діабет,діабетична/геморагічна ретинопатія; легеневі захворювання з утворенням порожнин(наприклад, кавернозні форми туберкульозу) або тяжкий бронхіт;тяжкі ушкодження печінки або нирок;дефекти мітрального клапана або фібриляція передсердь; ендокардит абоперикардит; ізольовані випадки перикардиту, неправильно діагностованого якгострий інфаркт міокарда і лікованого Строкіназою, призводили до випотів уперикард, у тому числі тампонади.Антитіла проти стрептокіназиЧерез підвищену вірогідність резистентності,зумовленої наявністю антитіл до стрептокінази, Строкіназа може бутинеефективною при призначенні пізніше, як через 5 днів після попередньої терапіїстрептокіназою або препаратами, які містять стрептокіназу, особливо в періодміж 5 днями і 12 місяцями. Подібним чином ефект препарату може зменшуватись упацієнтів з нещодавно перенесеними стрептококовими інфекціями (стрептококовийфарингіт, гострий гломерулонефрит).Швидкість інфузії тапрофілактичне застосування кортикостероїдівНа початку лікування інколиспостерігають зниження артеріального тиску, тахікардію або брадикардію (вокремих випадках вони можуть супроводжуватися шоком). Тому на початку лікуванняінфузія повинна здійснюватися повільно. Більше того, профілактично можутьзастосовуватися кортикостероїди (наприклад, від 100 до 200 мг метилпреднізолонуза 10 хв до початку терапії Строкіназою).Попереднє лікування гепариномабо похідними кумаринуЯкщо хворий попередньо отримувавгепарин, дію цього препарату необхідно нейтралізувати призначенням протамінусульфату до початку тромболітичної терапії.Показник тромбінового часу не повиненперевищувати більше, як удвічі нормальну контрольну величину до початкутромболітичної терапії. У пацієнтів, які попередньо отримували похіднікумарину, до початку інфузії стрептокінази показник МНС (Міжнародненормалізаційне співвідношення) повинен становити менше 1,7 (протромбіновийіндекс, принаймні, 50%).Артеріальна пункціяЯкщо під час внутрішньовенної терапіїнеобхідна артеріальна пункція, перевагу слід надавати судинам верхніх кінцівок.Після пункції потрібно натискати на місце пункції протягом принаймні 30 хв іоглядати місце пункції для виявлення перших ознак кровотечі.Під час вагітності Строкіназуможна призначати лише після ретельної оцінки ризику та очікуваної користі відїї застосування для матері та плода. Протягом перших 18 тижнів вагітностіпризначення стрептокінази повинно обмежуватися лише життєвими показаннями.Немає інформації щодо застосування Строкінази під час годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськимизасобами. Одночаснеі попереднє лікування антикоагулянтами або речовинами, які діють на формуваннячи функцію тромбоцитів (наприклад, інгібіторами агрегації тромбоцитів,декстранами) може підвищувати небезпечність кровотечі.До початку тривалого системного лізисустрептокіназою слід дати можливість зменшитись ефектам препаратів, які діють наформування і функцію тромбоцитів.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступних длядітей та захищених від світла місцях при температурі від +2°С до +25°С. Термін зберігання – 2 роки. Після розчинення у стерильномуфізіологічному розчині Строкіназу можна зберігати при температурі від +2°С до+8°С протягом 24 год без втрати активності.Строкіназа не повинна використовуватисьпісля закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z