Загружается, подождите...

Стрептаза (Streptase)


міжнародна назва: високоочищена стрептокіназа;

основні фізико-хімічні властивості: ліофілізованийпорошокбілогокольору;

склад: кожний флакон Стрептази 250 000 містить якактивну складову від 134 до 176 мг очищеної субстанції, еквівалентної 250 000МО стрептокінази.Кожний флакон Стрептази 750 000 містить як активнускладову від 139 до 182 мг очищеної субстанції, еквівалентної 750 000 МОстрептокінази.Кожний флакон Стрептази 1500 000 містить як активнускладову від 147 до 192 мг очищеної субстанції, еквівалентної 1500 000 МОстрептокінази.;допоміжні речовини: альбумін людини, натрію L -гідроген - глутамат моногідрат, поліжелін.

Форма випуску. Ліофілізований порошок для приготування розчину дляін'єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Ферменти. АТС –В01AD01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Стрептаза – високоочищенастрептокіназа, отримана з фільтрату культури бета-гемолітичних стрептококівЛансфілда групи С, яка сприяє перетворенню плазміногену у плазмін. Плазмінруйнує згустки фібрину, а також призводить до деградації фібриногену та іншихбілків плазми крові. Після внутрішньовенного або внутрішньоартеріальноговведення та нейтралізації індивідуального титру антитіл до стрептокінази, вонапочинає системно або місцево активувати фібринолітичні процеси. Після інфузіїгіперфібринолітичний ефект препарату спостерігається тільки протягом декількохгодин, однак тромбіновий час може тривати до 24 год внаслідок одночасногозниження рівня фібриногену і збільшення числа циркулюючих продуктів деградаціїфібрину та фібриногену.Фармакокінетика. Період напіввиведення комплексустрептокіназа-плазміноген, який активує плазмін, становить приблизно 23 хв. Цейкомплекс частково інактивується антистрептококовими антитілами. Плазміноген, щоутворюється, може інактивуватися циркулюючими інгібіторами альфа-2-плазмін таальфа-2-макроглобулін. Більша частина стрептокінази розпадається до пептидів тавиділяється нирками.

Показаннядля застосування.Гострий інфаркт міокарда; гострі та підгострітромбози глибоких вен; легенева емболія;емболія та тромбоз артерій нижніх кінцівок; оклюзіїцентральної артерії або вени сітківки; тромбоз гемодіалізного шунта.

Спосібзастосування та дози.СистемнепризначенняПри короткотерміновому тромболізисі дорослі зоклюзіями периферичних венозних і артеріальних судин одержують початкову дозуСтрептази 250000 МО протягом 30 хв, після цього – підтримуючу дозу 1,5 млн МО нагодину протягом 6 год. Шестигодинну інфузію Стрептази можна повторити наступноїдоби залежно від терапевтичного успіху лізису. Повторне лікування ні за якихобставин не повинно здійснюватися пізніше, як через 5 діб після першого курсу.При короткотерміновому лізисі для лікування гострогоінфаркту міокарда 1,5 млн МО Стрептази вводять протягом 60 хв.Альтернативою короткотерміновому лізису є тривалийлізис для лікування периферичних оклюзій. Початкову дозу Стрептази 250000 МОвводять протягом 30 хв, після чого призначають підтримуючу дозу 100000 МО нагодину. Тривалість терапії залежить від поширеності та локалізації оклюзіїсудини. При оклюзії периферичних судин максимальна тривалість курсу лікування –5 діб.При тромбозах центральних судин сітківки лізис артеріальних оклюзійповинен тривати не більше 24 год, венозних – не більше 72 год. Якщо при широкихоклюзіях показане продовження тромболізису, слід дотримуватися інтервалу міжвведеннями (приблизно одна доба), після чого призначити гомологічнийтромболітик (урокіназа, t-PA).ЛокальнийтромболізисПри гострому інфаркті міокарда пацієнтам призначаютьвнутрішньокоронарний болюс Стрептази у середньому 20000 МО і підтримуючу дозувід 2000 до 4000 МО на хвилину протягом 30 - 90 хв.Пацієнти з гострими, підгострими і хронічнимипериферичними тромбозами та емболіями отримують від 1000 до 2000 МО Стрептази зінтервалами від 3 до 5 хв. Тривалість призначення залежить від поширеностіураження та локалізації оклюзії судини і виконується до 3-х год у загальнійдозі максимально 120000 МО Стрептази.При необхідності одночасно може бути виконанаперкутанна транслюмінальна ангіопластика.КонтрольтерапіїСистемнепризначенняУ разі короткотермінового лізису (протягом 6 год) слід призначатигепарин під час або після інфузії Стрептази, якщо рівні тромбінового часу абочасткового тромбопластинового часу відповідно зросли менше, як удвічі або упівтора рази від нормальних контрольних величин. Показники тромбінового часу ічасткового тромбопластинового часу повинні збільшуватися відповідно у 2-4 разиі у 1,5-2,5 рази, що дозволяє забезпечити достатній захист від ретромбозу.Якщо інфузія Стрептази не повторюється, терапіягепарином повинна призначатися одночасно з пероральними антикоагулянтами.Тривалий лізис контролюють за показникомтромбінового часу. Дво-, чотирикратна пролонгація тромбінового часу євірогідним критерієм антикоагулянтного захисту. Тому одночасне призначеннягепарину може стати необхідним після 16-ї години від початку лікування. Якщочас тромбіну після 16 год перевищує більше, як у 4 рази контрольний рівень,доза Стрептази повинна бути подвоєна протягом кількох годин доти, поки незменшиться тромбіновий час.ЛокальнийтромболізисУспіх лікування локальним тромболізисом можнаоцінити за даними ангіографії. Якщо понад 15 хв після проведення тромболізисузберігається достатній кровотік, лікування вважають успішним і його можнаприпинити. (Перед виконанням ангіографії для профілактики індукованих катетеромтромбозів, зазвичай, рекомендується застосовувати гепарин.)Подальшелікування.Після кожного курсу терапії стрептокіназою, з метоюзапобігання повторним тромбозам, можна призначити подальше лікуванняантикоагулянтами або інгібіторами агрегації тромбоцитів. Під час терапіїгепарином слід звертати особливу увагу на підвищений ризик геморагій. Терапіюгепарином контролюють індивідуально за показниками тромбінового часу абочасткового тромбопластинового часу. Метою лікування є збільшення тривалостітромбінового часу у 2-4 рази і тромбопластинового – у 1,5-2,5 рази. Длятривалої профілактики можна застосовувати пероральні антикоагулянти, наприклад,похідні кумарину або інгібітори агрегації тромбоцитів.Спосіб призначення. Стрептаза призначаєтьсявнутрішньовенно або внутрішньоартеріально після розчинення вмісту флакона уфізіологічному розчині, розчині Рінгер-Лактату, 5% розчині глюкози, левулозиабо фруктози. Для більшого розведення, якщо необхідна висока стабільністьготового розчину протягом тривалого часу, як розчинник рекомендується поліжелін“Haemaccel®”. Після розведення повинен утворитись безбарвний,прозорий опалесціювальний розчин. Щоб упевнитись у тому, що вміст флаконаповністю розчинився, 5 мл фізіологічного розчину необхідно ввести у флакон зпорошком , а лишок вакууму видалити, трохи послабивши голку на шприці.

Побічна дія.Кровотечі.Якщо виникають кровотечі, як правило вони обмежуються місцями пункції.У такому випадку припиняти терапію немає потреби. Описані випадки тяжкихкровотеч, у тому числі шлунково-кишкових та печінкових, розриви селезінки,сечостатеві кровотечі, поодинокі випадки інтракраніальних крововиливів зускладненнями, у тому числі – з фатальним кінцем, ретроперитонеальні кровотечі.Під час тромболітичного лікування у хворих на гострий інфаркт міокарда вокремих випадках можуть виникати кровотечі у перикард, включаючи розривиміокарда.При тяжких геморагічних ускладненнях терапію Стрептазою припиняють іпризначають інгібітори протеїнази, наприклад, апротинін у таких дозах: спочатку500000 КМО (при необхідності – до 1 млн КМО), після чого вводять по 50000 КМОщогодини внутрішньовенно крапельно до зупинення кровотечі. Рекомендуютькомбінації з синтетичними антифібринолітиками. За необхідності призначаютьфактори згортання крові.Алергічні реакції.Реакції негайного типу. Можуть виникати анафілактичні та анафілактоїдніреакції з висипом на шкірі, почервонінням, пухирцями, у тому числівезикулярними, а також із задишкою та бронхоспазмом.Пізні реакції. Є окремі випадки сироваткової хвороби, артриту, васкуліту,нефриту і нейроалергічних симптомів (полінейропатії - синдром Гійєна Барре),які за часом виникнення збігалися з призначенням стрептокінази.Якщо виникає алергічна або анафілактична реакція, застосуванняСтрептази потрібно негайно припинити (перервати інфузію) і призначити необхіднелікування. Слід дотримуватись діючих медичних стандартів лікування шоку. Післякупірування симптомів алергічних реакцій, лікування можна продовжитигомологічними фібринолітиками (наприклад, урокіназою, t-PA). При легких, добреконтрольованих реакціях може бути виправданим продовження застосуванняСтрептази.При необхідності слід призначати такі додаткові засоби лікування:а) при легких реакціях: кортикостероїди і антигістамінні препарати;б) при тяжких або небезпечних для життя реакціях (наприклад,анафілактичний шок) залежно від їх тяжкості:негайно зробити повільну внутрішньовенну ін’єкцію адреналіну;призначити високі дози кортикостероїдів повільно внутрішньовенно;при необхідності – заходи по заміщенню ОЦК, кисень.ЕмболіїРизик легеневої емболії у пацієнтів з тромбозом глибоких вен під часлікування стрептокіназою не більший, ніж при застосуванні одного гепарину. Якщопід час лікування трапляється гостра або зворотна легенева емболія, терапіястрептокіназою не повинна відрізнятися від запланованої, що дозволяє досягтирозчинення емболів. Під час локального тромболізису у периферичних артеріях неможна виключити дистальної емболізації. Описано декілька випадківхолестеринової емболії, які за часом виникнення збігалися з тромболітичноютерапією.Інші реакціїНа початку терапії інколи понижується артеріальний тиск,спостерігається тахікардія або брадикардія (в окремих випадках – з шоком).На фоні терапії можуть виникати головний біль, біль у спині, скарги збоку шлунково-кишкового тракту, м’язові болі, підвищення температури, а такожастенія, загальне нездужання, лихоманка. Остання, як правило, моментальнозменшується після введення антипіретичних препаратів. В окремих випадках можебути оборотне підвищення активності трансаміназ сироватки, а також білірубіну.Інколи після внутрішньокоронарної тромболітичної терапії у пацієнтів згострим інфарктом міокарда спостерігали некардіогенний набряк легенів.В окремих випадках на фоні тромболітичної терапії у хворих з гостримінфарктом міокарда можуть бути порушення серцевого ритму, стійка стенокардія,серцева недостатність аж до зупинки серця і дихання. Однак вдалося довести, щоу пацієнтів з інфарктом міокарда, яких лікували стрептокіназою, зупинка серцявнаслідок фібриляції шлуночків трапляється рідше, ніж при звичайному лікуванні.На фоні тромболітичної терапії повідомлялося про окремі випадки спазмівсудин головного мозку, які збігалися за часом виникнення з серцево-судинноюгіпоксією і церебральними геморагіями.При локальному тромболізисі можуть виникати системніпобічні ефекти.

Протипоказання. Тяжкі алергічні реакції на введення препарату.Через підвищений ризик кровотеч, зумовленихтромболітичною терапією, Стрептаза не повинна застосовуватись у такихситуаціях:триваючі або нещодавно перенесені кровотечі;всі форми зниженої здатності крові до згортання,особливо – спонтанний фібриноліз;нещодавно перенесений цереброваскулярний інсульт,інтракраніальні та інтраспинальні хірургічні втручання;інтракраніальна неоплазма;нещодавно перенесена травма голови;наявність неоплазми з ризиком кровотечі;гострий панкреатит;неконтрольована гіпертензія із систолічнимартеріальним тиском понад 200 мм рт. ст. та/або діастолічним артеріальним тискомпонад 100 мм рт. ст., чи гіпертензивні зміни сітківки ІІІ/ІV ступеня.

Передозування.Передозування Стрептази не описано.

Особливості застосування.Препарат може застосовуватися лишев умовах стаціонару.Зважаючи на те, що вірогідність успішної терапіїстрептокіназою дуже низька, її не потрібно призначати пацієнтам з такимизахворюваннями:системне призначення:тромбоз глибоких вен – пізніше, як через 14 днів;інфаркт міокарда – пізніше, як через 12 год;оклюзія центральних судин сітківки, артеріальніоклюзії – пізніше, як через 6-8 год, венозні оклюзії – пізніше, як через 10днів;локальний тромболізис:інфаркт міокарда – пізніше, як через 12 год;емболії – пізніше, як через 6 тижнів.При необхідності тромболітичної терапії і занаявності високої концентрації антитіл проти стрептокінази або при недавньомузастосуванні стрептокінази (понад 5 днів і менше одного року тому),рекомендується використовувати гомологічні фібринолітики (наприклад, урокіназуабо t-PA)Дози длядітейДо цього часу немає достатнього досвіду застосуванняСтрептази у дітей.Індивідуалізованаоцінка ризику / користіРизик виникнення геморагічних ускладнень повиненпорівнюватися з очікуваними перевагами у таких випадках:нещодавно перенесені тяжкі шлунково-кишковікровотечі, великі хірургічні втручання (від 6 до 10 днів після операції залежновід тяжкості хірургічного втручання), травма або серцево-легенева реанімація,біопсія органу, пункція судин, які не піддаються компресії;внутрішньом’язові ін’єкції;інтубація;недавні пологи, аборт;хвороби сечостатевого тракту з існуючими абопотенційними джерелами кровотечі (збереження катетера сечового міхура);підозра на тяжку атеросклеротичну дегенерацію судини,цереброваскулярні захворювання, тяжкий цукровий діабет, діабетична /геморагічна ретинопатія;легеневі захворювання з утворенням порожнин(наприклад, кавернозні форми туберкульозу) або тяжкий бронхіт;тяжкі ушкодження печінки або нирок;дефекти мітрального клапана або фібриляціяпередсердь;ендокардит або перикардит; ізольовані випадкиперикардиту, неправильно діагностованого як гострий інфаркт міокарда ілікованого Стрептазою, призводили до випотів у перикард, у тому числітампонади.Антитілапроти стрептокіназиЧерез підвищену вірогідність резистентності,зумовленої наявністю антитіл до стрептокінази, Стрептаза може бути неефективноюпри призначенні пізніше, як через 5 днів після попередньої терапіїстрептокіназою або препаратами, які містять стрептокіназу, особливо в періодміж 5 днями і 12 місяцями. Подібним чином ефект препарату може зменшуватись упацієнтів з нещодавно перенесеними стрептококовими інфекціями (стрептококовийфарингіт, гострий гломерулонефрит).Швидкістьінфузії та профілактичне застосування кортикостероїдівНа початку лікування інколи спостерігають зниженняартеріального тиску, тахікардію або брадикардію (в окремих випадках вони можутьсупроводжуватися шоком). Тому на початку лікування інфузія повинназдійснюватися повільно. Більше того, профілактично можуть застосовуватисякортикостероїди (наприклад, від 100 до 200 мг метилпреднізолону за 10 хв допочатку терапії Стрептазою).Попереднєлікування гепарином або похідними кумаринуЯкщо хворий попередньо отримував гепарин, дію цього препарату необхіднонейтралізувати призначенням протаміну сульфату до початку тромболітичноїтерапії. Показник тромбінового часу не повинен перевищувати більше, як удвічінормальну контрольну величину до початку тромболітичної терапії. У пацієнтів,які попередньо отримували похідні кумарину, до початку інфузії стрептокіназипоказник МНС (Міжнародне нормалізаційне співвідношення) повинен становити менше1,7 (протромбіновий індекс, принаймні, 50%).АртеріальнапункціяЯкщо під час внутрішньовенної терапії необхіднаартеріальна пункція, перевагу слід надавати судинам верхніх кінцівок. Післяпункції потрібно натискати на місце пункції протягом, принаймні 30 хв, іоглядати місце пункції для виявлення перших ознак кровотечі.Під час вагітності Стрептазу можна призначати лише після ретельноїоцінки ризику та очікуваної користі від її застосування для матері та плода.Протягом перших 18 тижнів вагітності призначення стрептокінази повиннообмежуватися лише життєвими показаннями. Немає інформації щодо застосування Стрептазипід час годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Одночасне і попереднє лікування антикоагулянтами аборечовинами, які діють на формування чи функцію тромбоцитів (наприклад,інгібіторами агрегації тромбоцитів, декстранами) може підвищувати небезпекукровотечі.До початку тривалого системного лізисустрептокіназою слід дати можливість зменшитись ефектам препаратів, які діють наформування і функцію тромбоцитів.Було доведено сприятливу взаємодію Стрептази зацетилсаліциловою кислотою при лікуванні гострого інфаркту міокарда.

Умови та термін зберігання. Зберігати у місцях, недоступних для дітей!Термінзберігання Стрептази – 3 роки при температурі від +2°C до +25°С. Післярозчинення у стерильному фізіологічному розчині, Стрептазу можна зберігати притемпературі від +2°C до +8°С протягом 24 год без втрати активності.Стрептаза не повинна використовуватись після закінчення термінупридатності, вказаного на упаковці та контейнері.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z