Загружается, подождите...

Стамло (Stamlo)


міжнародна та хімічна назви: amlodipine,3-етил-5-метил(4RS)-2-[(2-аміноетокси)метил]-4-(2-хлорфеніл)-6-метил-1,4-дигідропіридин-3,5-дикарбоксилатубензенсульфонат;

основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, плоскі таблеки зфаскою, рискою на одному боці і монограмою “5” або “10” мг на іншому;

склад: 1 таблетка містить амлодипіну бесилату еквівалентно амлодипіну 5 мгабо 10 мг;допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат, целюлоза мікрокристалічна(Grade 102), натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, кремнію діоксидколоїдний безводний. Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтичнагрупа. Селективні антагоністи кальцію з переважним впливом на судини.Похідні дигідропіридину. Код АТС С08С А01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.Антагоніст іонівкальцію групи дигідропіридину;блокує надходження іонів кальцію через “повільні” кальцієві канали мембрани угладеньком’язові клітини судин і кардіоміоцити. Механізмантигіпертензивної дії амлодипіну зумовлений прямим розслаблювальним впливом нагладенькі м’язисудин. При стенокардії амлодипін зменшує ішемію, ймовірно, як зарахунок розширення периферичних артеріол і зменшення післянавантаження на серцебез зміни частоти серцевих скорочень, що призводить до зниження споживанняенергії і потреби міокарда в кисні, так і шляхом, безпосереднього впливу накоронарні артерії.Ця дилатація збільшує надходження кисню в міокард у хворих з вазоспастичноюстенокардією (стенокардія Принцметала) і попереджає розвиток коронароспазму,спричиненого палінням.Амлодипін не чинить негативного впливу наметаболізм, у тому числі на ліпідний спектр плазми крові.Фармакокінетика. Всмоктування: післяприймання внутрішньо в терапевтичних дозах амлодипін добре всмоктується.Максимальна концентрація в плазмі крові спостерігається через 6–12 год. післявнутрішнього прийому. Період напіввиведення становить приблизно35-50 год., щодає можливість призначати амлодипін 1 раз на добу. Рівноважна концентрація вплазмі крові досягається через 7 – 8 днів постійного приймання амлодипіну. Розподіл: майже 97,5% циркулюючогоамлодипіну пов’язується з білками плазми крові. Об’єм розподілу – приблизно 21л/кг. Одночасний прийом їжі не впливає на адсорбцію амлодипіну. Метаболізм: біотрансформується в печінці зутворенням неактивних метаболітів. Виведення: 10% незмінного амлодипіну і 60%метаболітів виводяться з сечею.Фармакокінетика в особливих клінічнихвипадках: період напіввиведення у хворих з порушеною функцією печінки зростає.У хворих з порушеною функцією нирок і застійною серцевою недостатністю корекціядози амлодипіну не потрібна. В осіб похилого віку відмічена тенденція дозниження кліренса амлодипіну, що призводить до зростання періоду напіввиведення.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія, ішемічна хворобасерця, стабільна стенокардія і варіантна стенокардія.

Спосіб застосування та дози. Таблетки приймають внутрішньо, незалежновід прийому їжі. Режим дозування – 1 раз на добу. При артеріальній гіпертензіїі стенокардії зазвичай призначають у початковій дозі 5 мг; при необхідностідозу збільшують до максимальної - 10 мг 1 раз на добу. Максимальна добова доза10 мг на добу.

Побічна дія. Головний біль, підвищена втомлюваність, сонливість,набряки нижніх кінцівок, зниження артеріального тиску, нудота, біль у животі,відчуття припливів крові, серцебиття та запаморочення, рідше – алопеція, запор,артралгія, астенія, біль у спині, імпотенція, підвищена частота сечовипускання,лейкопенія, тромбоцитопенія, шкірний свербіж, висипання, астенія, судоми,диспепсія, гіперплазія ясен, поліморфна еритема.

Протипоказання. Підвищена чутливість до дигідропіридинів,періоди вагітності та лактації, дитячий вік до 15 років.

Передозування. Симптоми: периферична вазодилатація та наступнепомітне і, можливо, тривале зниження артеріального тиску.Лікування: при клінічно значущійартеріальній гіпотензії необхідно проводити активні дії, спрямовані напідтримку функції серцево-судинної системи, включаючи моніторинг показниківроботи серця і легенів, положення хворого лежачи з припіднятими нижнімикінцівками і контроль об’єму циркулюючої крові та діурезу. Для відновленнятонусу судин і нормального рівня артеріального тиску показано призначеннявазопресорних засобів (фенілефрин) під контролем об’єму циркулюючої крові ідіурезу. Для усунення наслідків блокади кальцієвих каналів вводятьвнутрішньовеннокальцію глюконат. Оскільки амлодипін значною мірою зв’язується з білками плазмикрові, діаліз малоефективний.

Особливості застосування. З обережністю слід призначати пацієнтам зпорушеною функцією печінки. Наявність ниркової та серцевої недостатності непотребує корекції дози. Пацієнам похилого віку потрібно призначати лікування умінімально рекомендованій дозі з поступовим підвищенням, до досягненняклінічного ефекту.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Амлодипін можна застосовувати одночасно зтіазидними діуретиками, блокаторами a- та b-адренорецепторів, інгібіторамиангіотензинперетворюючого ферменту, нітратами пролонгованої дії,нітрогліцерином для сублінгвального прийому, нестероїдними протизапальнимипрепаратами, антибіотиками і пероральними гіпоглікемізуючими препаратами. Одночаснезастосування амлодипіну і дигоксину не змінює рівень останнього в сироватцікрові та нирковий кліренс; одночасне застосування циметидину не змінюєфармакокінетику амлодипіну. Одночасне застосування амлодипіну і варфаринуістотно не змінює вплив останнього на протромбіновий час. Пацієнтам слід уникати вживаннягрейпфрутового соку під час лікування амлодипіном.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей,захищеному від світла місці, при температурі 15-25 °С.Термін придатності – 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z