Загружается, подождите...

Солу-медрол™ (Solu-medrol™)


міжнародна назва: метилпреднізолон;

основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий ліофілізованийпорошок; розчинник: прозорий безбарвний розчин

склад: СОЛУ-МЕДРОЛ

тм Стерильний порошок 40 мг у двоємнісних флаконахAct-O-Vial У двоємнісномуфлаконі Act-O-Vial міститься:І. Порошок: метилпреднізолон (у виглядіметилпреднізолону сукцинату натрію) - 40 мг, лактоза, моногідрат одноосновногофосфату натрію, вторинний кислий фосфат натрію.ІІ. Розчинник: бензиловий спирт - 9 мг, вода дляін’єкцій.СОЛУ-МЕДРОЛ

тм Стерильний порошок 125 мг у двоємніснихфлаконахAct-O-Vial.У двоємнісному флаконі Act-O-Vialміститься:І. Порошок: метилпреднізолон (у виглядіметилпреднізолону сукцинату натрію) - 125 мг, моногідрат одноосновного фосфату натрію,вторинний кислий фосфат натрію.ІІ. Розчинник: бензиловий спирт - 18 мг, вода дляін’єкцій.СОЛУ-МЕДРОЛ

тм Стерильний порошок 500 мг у флаконах.І. У флаконі з порошком міститься: метилпреднізолон(у вигляді метилпреднізолону сукцинату натрію) - 500 мг, моногідратодноосновного фосфату натрію, вторинний кислий фосфат натрію.ІІ. У флаконі з розчинником (7,8 мл) міститься:бензиловий спирт - 70,2 мг, вода для ін’єкцій.СОЛУ-МЕДРОЛ

тм Стерильний порошок 1000 мг у флаконах.І. У флаконі з порошком міститься: метилпреднізолон(у вигляді метилпреднізолону сукцинату натрію) - 1000 мг, моногідратодноосновного фосфату натрію, вторинний кислий фосфат натрію.ІІ. У флаконі з розчинником (15,6 мл) міститься:бензиловий спирт - 140,4 мг, вода для ін’єкцій.



Форма випуску. Порошок для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. гормоникори наднирників та їх синтетичні аналоги

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. препарат являє собою ін’єкційну формуметилпреднізолону, синтетичного глюкокортикоїду для внутрішньом’язового івнутрішньовенного застосування. Цей водний розчин високої концентраціїпризначений, в першу чергу, для лікування патологічних станів, при якихпотрібно отримати виражений і швидкий ефект. Метилпреднізолон виявляє сильнупротизапальну, імунодепресивну та протиалергічну дію.Глюкокортикоїди дифундують через клітинну мембрану іутворюють комплекси зі специфічними цитоплазматичними рецепторами. Потім цікомплекси проникають у ядро клітини, зв’язуються з ДНК (хроматином) істимулюють транскрипцію иРНК і наступний білковий синтез різних ферментів, чимі обумовлена багатогранна дія глюкокортикоїдів при їх системному застосуванні.Глюкокортикоїди не тільки виявляють істотний вплив на запальні та імунніпроцеси, а також впливають на метаболізм вуглеводів, білків і жирів.Саме на протизапальній, імунодепресивній тапротиалергічній активності глюкокортикоїдів грунтується їх застосування утерапевтичній практиці. Завдяки цим властивостям досягаються такі результати:·зменшення кількостіімуноактивних клітин поблизу осередку запалення;·зменшення вазодилатації;·стабілізація лізосомальнихмембран;·гальмування вагоцитозу;·зменшення продукціїпростагландинів і споріднених сполук.Метилпреднізолон у дозі 4 мг виявляє таку жглюкокортикоїдну (протизапальну) дію, як і 20 мг гідрокортизону.Метилпреднізолон має лише незначну мінералокортикоїдну активність (200 мгметилпреднізолону еквівалентні 1 мг дезоксикортикостерону). Максимальна фармакологічна активністьглюкокортикоїдів виявляється уже після того, як концентрація їх у крові стаєнижча за пікову; цей факт доказує, що більшість ефектів препарату є скорішерезультатом зміни активності ферментів, а не результатом прямої дії лікарськогозасобу. Фармакокінетика. in vivo метилпреднізолону натрію сукцинату швидкогідролізується під дією холінестераз з утворенням вільного метилпреднізолону.Після внутрішньовенних інфузій у дозі 30 мг/кг, які вводились протягом 20хвилин, або у дозі 1 г, що вводилась протягом 30 - 60 хвилин, приблизно через15 хвилин досягається пік концентрації метилпреднізолону у плазмі, рівнийприблизно 20 мкг/мл. Приблизно через 25 хвилин після внутрішньовенногоболюсного введення 40 мг метилпреднізолону досягається пік його концентрації уплазмі, що дорівнює 42 - 47 мкг/100 мл. При внутрішньом’язовому введенні 40 мгчерез 120 хвилин досягається рівень метилпреднізолону у плазмі, що дорівнює 34мкг/100 мл. При внутрішньом’язовому введенні досягається більш низьке піковезначення, ніж при внутрішньовенному введенні. При внутрішньом’язовому введенніпрепарат присутній у плазмі протягом більш тривалого періоду, за умови, що приобох шляхах введення було введено еквівалентна кількість метилпреднізолону.Клінічне значення цих незначних різниць певно мінімальне, якщо взяти до увагимеханізм дії глюкокортикоїдів.Клінічний ефект звичайно спостерігається через 4 - 6годин після введення. При лікуванні астми перші позитивні результативиявляються уже через 1 - 2 години. Плазматичний період напівжиттяметилпреднізолону натрію сукцинату складає від 2, 3 до 4 годин, і напевне незалежить від шляху введення.Метилпреднізолон є глюкокортикоїдом з проміжноютривалістю дії. Його біологічний період напівжиття складає 12 - 36 годин. Зарахунок внутрішньоклітинної активності глюкокортикоїдів виявляється вираженарізниця між плазматичним періодом напівжиття і фармакологічним періодомнапівжиття. Фармакологічна активність зберігається навіть тоді, коли вже невизначається рівень препарату у крові. Тривалість протизапальної активностіглюкокортикоїдів приблизно рівна тривалості пригніченнягіпоталамо-гіпофізарно-надниркової (ГГО) осі. Метаболізм метилпреднізолону, щовідбувається у печінці, за якістю ідентичний такому у кортизолу. Основнимиметаболітами є 20-a-гідроксиметил-преднізолон та 20-b-гідрокси-6-a-метилпреднізон. Метаболіти переважновиводяться з сечею у формі глюкуронідів, сульфатів і незв’язаних сполук. Післявнутрішньом’язового введення метилпреднізолону, міченого вуглецем14 С,75% загальної радіоактивності виводиться з сечею протягом 96 годин, 9%виводиться з калом протягом 5 днів, і 20% виявляється у жовчі.

Показання для застосування.ЕНДОКРИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ·Первинна і вториннанедостатність надниркових залоз (препарати вибору - гідрокортизон або кортизон;при необхідності можуть використовуватися синтетичні аналоги у комплексі змінералокортикоїдами; особливо важливе значення має додаваннямінералокортикоїдів у педіатричній практиці);·гостра недостатністьнадниркових залоз (препарати вибору - гідрокортизон або кортизон; можевиникнути необхідність у додаванні мінералокортикоїдів, особливо призастосуванні синтетичних аналогів);·у передопераційному періоді, увипадку тяжкої травми або тяжкого захворювання, у хворих з установленою абопідозрюваною недостатністю надниркових залоз.·природжена гіперплазіянадниркових залоз;·негнійний тиреоїдит;·гіперкальціємія на фоніонкологічного захворювання;РЕВМАТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯЯк додаткова терапія для короткотривалогозастосування (при загостренні процесу) при таких захворюваннях:·посттравматичний остеоартрит;·синовіт при остеоартриті;·ревматоїдний артрит, у томучислі ювенільний ревматоїдний артрит (у деяких випадках необхідна підтримуючатерапія низькими дозами);·гострий і підгострий бурсит;·епікондиліт;·гострий неспецифічнийтендосиновіт;·гострий подагричний артрит;·псоріатичний артрит;·анкілозуючий спондиліт.КОЛАГЕНОЗИ (імунокомплексні захворювання)При загостренні або як підтримуюча терапія у певнихвипадках при таких захворюваннях:·системному червоному вовчаку (івовчаковий нефрит);·гострому ревматичному кардиті;·системному дерматоміозиті(поліміозит);·вузликовий періартеріїт;·синдром Гудпасчера.ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ·Пухирчатка;·тяжка мультиформна еритема(синдром Стівенса-Джонсона);·ексфоліативний дерматит;·бульозний герпетиформнийдерматит;·тяжкий себорейний дерматит;·тяжкий псоріаз;·грибоподібний мікоз;АЛЕРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯКонтроль тяжких або інвалідизуючих алергічнихстанів, при яких виявляється неефективна звичайна терапія:·бронхіальна астма;·контактний дерматит;·атопічний дерматит;·сироваткова хвороба;·сезонний або стійкий алергічнийриніт;·реакція гіперчутливості налікарські засоби;·трансфузійні реакції типукропив’янки;·гострий неінфекційний набрякгортані (препаратом вибору є адреналін);ЗАХВОРЮВАННЯ ОЧЕЙТяжкі гострі та хронічні алергічні і запальніпроцеси з ураженням очей:·ураження очей, викликане Нerpeszoster·ірит, іридоцикліт;·хоріоретиніт;·дифузійний задній увеїт тахоріоїдит;·неврит зорового нерва;·симпатична офтальмія;·запалення переднього сегменту;·алергічний кон’юнктивіт;·алергічна крайова виразкарогівки;·кератит;ЗАХВОРЮВАННЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУДля терапії у критичні періоди при такихзахворюваннях:·виразковому коліті (системнатерапія);·регіонарному ентериті (системнатерапія);ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ·Симптоматичний саркоїдоз;·бериліоз;·осередковий або дисемінованийтуберкульоз легенів, застосовується разом з відповідною протитуберкульозноюхіміотерапією;·синдром Леффлера, якщонеефективні інші види терапії.·аспіраційний пневмоніт.СОЛУ-МЕДРОЛ виявляє позитивний вплив при йогопризначенні як додаткової терапії при лікуванні хворих на СНІД з середньотяжкоюі тяжкою пневмонією, викликаною Pneumocystis carinii, якщо починати введенняпрепарату протягом перших 72 годин після початку специфічного лікування протиPneumocystis. У зв’язку зі збільшенням частоти реактивації туберкульозу ухворих на СНІД, слід розглянути доцільність проведення специфічноїпротитуберкульозної терапії, якщо цим хворим із групи високого ризикупроводиться терапія кортикостероїдами. Ця категорія хворих повинна знаходитисяпід контролем також у зв’язку з тим, що у них підвищується ризик загостренняінших латентних інфекцій.ЗАХВОРЮВАННЯ КРОВІ·набута (аутоімунна) гемолітичнаанемія;·ідіопатична тромбоцитопенічнапурпура у дорослих (

тільки внутрішньовенне введення; внутрішньом"язовевведення протипоказане);·вторинна тромбоцитопенія удорослих;·еритробластопенія(еритроцитарна анемія);·природжена (еритроїдна)гіпопластична анемія;ОНКОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯЯк паліативна терапія при таких захворюваннях:·лейкози і лімфоми у дорослих;·гострі лейкози у дітей;·онкологічні захворювання утермінальній стадії: для поліпшення якості життя хворих з онкологічнимизахворюваннями у термінальній стадії.СТАНИ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬСЯ НАБРЯКОМ·для стимуляції діурезу ідосягнення ремісії протеїнурії у хворих з нефротичним синдромом без уреміїідіопатичного типу, або викликаного системним червоним вовчаком.ЗАХВОРЮВАННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ·набряк головного мозку,обумовлений пухлиною - первинною або метастатичною, і/або пов’язаний зхірургічною або променевою терапією, або обумовлений травмою голови;·загострення розсіяногосклерозу;·гострі травматичні ушкодженняспинного мозку. Лікування слід розпочинати у перші 8 годин після травми, щотрапилася. ЗАХВОРЮВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИШок, що є наслідком недостатності надниркових залоз,або шок, який не піддається терапії звичайними методами, коли можлива наявністьнедостатності надниркових залоз (звичайно препаратом вибору є гідрокортизон). Увипадках, коли небажана мінералокортикоїдна дія, слід віддати перевагуметилпреднізолону).Хоча не проводилися достовірні контрольованідослідження (тобто дослідження подвійним "сліпим" методом з плацебо),результати експериментів на тваринах показують, що СОЛУ-МЕДРОЛ може бутиефективним при лікуванні геморагічного, травматичного і хірургічного шоку, якщонеефективна стандартна терапія (наприклад, відшкодування втрати рідини і т. ін.).ЗАХВОРЮВАННЯ ІНШИХ ОРГАНІВ І СИСТЕМ·Туберкульозний менінгіт зсубарахноїдальним блоком або при загрозі блоку: препарат застосовуєтьсяодночасно з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією;·трихінельоз з ураженнямнервової системи або міокарда.·трансплантація органів·запобігання нудоті і блювоті,викликаним хіміотерапією з приводу онкологічних захворювань.

Спосіб застосування та дози.ЯК ДОДАТКОВА ТЕРАПІЯ ПРИ СТАНАХ, ЩО ЗАГРОЖУЮТЬ ЖИТТЮСОЛУ-МЕДРОЛ рекомендується вводити у дозі 30 мгметилпреднізолону натрію сукцинату на кг маси тіла, внутрішньовенно протягом неменше 30 хвилин. Введення цієї дози можна повторяти кожні 4 - 6 годин протягом48 годин.ПУЛЬС-ТЕРАПІЯ при лікуванні захворювань, при якихефективна кортикостероїдна терапія, при загостреннях захворювання і/або принеефективності стандартної терапії (наприклад, вовчаковий нефрит, ревматоїднийартрит, і т. ін.). Рекомендуються такі схеми терапії: Ревматоїдний артрит: 1 г/добу в/в протягом 1,2,3 або 4 днів або 1 г/місяць протягом 6 місяців в/в Системний червоний вовчак 1 г/добу в/в протягом 3 днів Розсіяний склероз 1 г/добу в/в протягом 3 днів або 1 г/добу в/в протягом 5 днів Набрякові стани (гломерулонефрит, вовчаковий нефрит) 30 мг/кг в/в через день протягом 4 днів або 1 г/добу в/в протягом 3, 5 або 7 днів Вищезгадані дози слід вводити протягом не менше 30 хвилині введення можна повторити, якщо протягом тижня після проведення лікування небуло досягнуто покращання, або якщо цього потребує стан хворого.ОНКОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ТЕРМІНАЛЬНІЙ СТАДІЇ -ЯКІСТЬ ЖИТТЯПроспективні контрольовані дослідження показали, щоСОЛУ-МЕДРОЛ стерильний порошок 125 мг, який вводився внутрішньовенно щоденнопротягом 8 тижнів, достовірно поліпшу якість життя хворих з онкологічнимизахворюваннями у термінальній стадії.ПРОФІЛАКТИКА НУДОТИ І БЛЮВОТИ, ПОВ’ЯЗАНИХ ЗХІМІОТЕРАПІЄЮ З ПРИВОДУ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬРекомендовані схеми:При хіміотерапії, що характеризується незначною абосередньо вираженою блювотною дією, рекомендується вводити: СОЛУ-МЕДРОЛ 250 мгвнутрішньовенно протягом не менше 5 хвилин за одну годину до введення хіміотерапевтичногопрепарату на початку хіміотерапії, а також після її закінчення. Для посиленняефекту з першою дозою препарату СОЛУ-МЕДРОЛ можна вводити препаратихлорфенотіазину.При хіміотерапії, яка характеризується вираженоюблювотною дією, рекомендується вводити СОЛУ-МЕДРОЛ 250 мг внутрішньовеннопротягом не менше 5 хвилин у поєднанні з відповідними дозами метоклопраміду абобутирофенону за одну годину до введення хіміотерапевтичного препарату, потім по250 мг внутрішньовенно на початку хіміотерапії і після її закінчення.ГОСТРІ ТРАВМАТИЧНІ УРАЖЕННЯ СПИННОГО МОЗКУПри лікуванні гострих травматичних ушкодженьспинного мозку рекомендується внутрішньовенне болюсне введення протягом 15 хвилин30 мг метилпреднізолону на кг маси тіла, потім зробити перерву на 45 хвилин апотім проводити безперервну інфузію у дозі 5,4 мг/кг за годину протягом 23годин. Препарат слід вводити за допомогою інфузійного насоса в ізольовану вену.

Лікування необхідно розпочинати у перші 8годин після ушкодження.ПНЕВМОНІЯ, ВИКЛИКАНА PNEUMOCYSTIS CARINII, У ХВОРИХНА СНІДМожуть бути застосовані різноманітні схемилікування. Відповідно до однієї із схем, рекомендується вводити 40 мгСОЛУ-МЕДРОЛУ кожні 6 - 12 годин з поступовим зниженням дози протягоммаксимально 21 дня або до закінчення протимікробної терапії. Лікування слідрозпочинати протягом перших 72 годин після початку специфічної терапіїінфекції, викликаної Pneumocystis.ПРИ ІНШИХ ПОКАЗАННЯХ початкова доза може бути від 10до 500 мг, залежно від характеру захворювання. Для короткого курсу при тяжкихгострих станах можуть потребуватися більш високі дози. Початкову дозу, що неперевищує 250 мг, слід вводити внутрішньовенно протягом не менше 5 хвилин, аякщо доза перевищує 250 мг, то тривалість введення повинна бути не менше 30хвилин. Наступні дози можуть бути введені внутрішньовенно абовнутрішньом’язово, при цьому тривалість інтервалів між введеннями буде залежативід реакції хворого на терапію і від його клінічного стану. Кортикостероїднатерапія є лише додатковим методом, але не заміняє звичайну терапію.При лікуванні немовлят і дітей слід вводити нижчідози, однак при виборі дози в першу чергу враховуються тяжкість стану і реакціяхворого на терапію, а не вік і маса тіла. Доза, що вводиться, не повинна бутименшою за 0,5 мг/кг/добу.СОЛУ-МЕДРОЛ може бути введений у виглядівнутрішньовенної або внутрішньом’язової інфузії, але при невідкладних станахпочинати лікування необхідно переважно з внутрішньовенної ін’єкції. Длявнутрішньовенного (або внутрішньом’язового) введення слід приготувати розчин,як буде вказано нижче.ІНСТРУКЦІЇ ПО ЗАСТОСУВАННЮПрепарати для парентерального введення слідперевіряти візуально на предмет зміни кольору або появи частинок у всіх випадках,коли розчин і посудина дозволяють це зробити.а) Act-O-Vial - двоємніснийфлакон1. Натисніть на пластиковийактиватор, щоб розчинник перелився у нижню ємність.2. Обережно похитуйте флакон дотих пір, поки порошок не розчиниться.3. Видаліть пластиковий диск, щоприкриває центр пробки.4. Обробіть поверхню пробкивідповідним антисептиком.5. Проколіть голкою центр пробкитак, щоб було видно кінчик голки. Переверніть флакон і відберіть шприцомнеобхідну кількість розчину.б) ФлаконДотримуючись асептики ввести розчинник у флакон зістерильним порошком. Використовуйте лише спеціальний розчинник.в) Приготування розчину для внутрішньовенноїінфузіїЩоб приготувати розчини для внутрішньовенноїінфузії, спочатку слід приготувати розчин СОЛУ-МЕДРОЛу, як указано вище.Терапію можна почати з введення препарату СОЛУ-МЕДРОЛ внутрішньовенно протягомне менше 5 хвилин (при дозах до 250 мг включно) або протягом не менше 30 хвилин(при дозах, що перевищують 250 мг). Наступні дози вводяться таким же чином. Прибажанні препарат може бути введений у вигляді розведених розчинів шляхомзмішування початкового розчину препарату з 5% водним розчином декстрози, зфізіологічним розчином, з 5% розчином декстрози у 0,45% або 0,9% розчиніхлориду натрію. Отримані розчини залишаються фізично і хімічно стабільнимипротягом 48 годин.

Побічна дія. Примітка: перелічені нижче побічні ефектитипові для всіх кортикостероїдів при системному введенні. Той факт, що вонивключені до даного списку, зовсім не обов’язково вказує на те, що ці ефектихарактерні саме для даного препарату.ПОРУШЕННЯ ВОДНОГО І ЕЛЕКТРОЛІТНОГО БАЛАНСУЗатримка натрію, застійна серцева недостатність учутливих хворих, артеріальна гіпертензія, затримка рідини, втрата калію тагіпокаліємічний алкалоз.ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ З БОКУ ОПОРНО-РУХОВОЇ СИСТЕМИСтероїдна міопатія, м’язова слабкість, остеопороз,патологічні переломи, компресійні переломи хребта, асептичний некроз і розривисухожиль, особливо ахіллового сухожилля.ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ З БОКУ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУПептичні виразки з можливою перфорацією ікровотечею, шлункова кровотеча, панкреатит, езофагіт, перфорація кишки.Після кортикостероїдної терапії можливе підвищеннярівня аланін-амінотрансферази, аспартат-амінотрансферази та лужної фосфатази. Однак,ці зміни звичайно бувають незначними, не пов’язаними з будь-якими клінічнимисиндромами і після відміни препарату ці показники повертаються до норми.ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ З БОКУ ШКІРИПогіршується загоювання ран, можливі петехії іекхімози, шкіра стає тонкою і чутливою.МЕТАБОЛІЧНІ ПОРУШЕННЯНегативний азотистий баланс, обумовленийкатаболізмом білків.НЕВРОЛОГІЧНІ ПОБІЧНІ ЕФЕКТИПідвищення внутрішньочерепного тиску, псевдопухлинаголовного мозку, психічні розлади і судоми.ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ З БОКУ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИПорушення менструального циклу, розвитоккушингоїдного синдрому, пригнічення функції гіпоталамо-надниркової осі,зниження толерантності до глюкози, клінічний прояв латентного цукровогодіабету, підвищення потреби в інсуліні або в пероральних цукрознижувальнихпрепаратах у хворих на цукровий діабет, гальмування процесів росту у дітей.ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ З БОКУ ОЧЕЙЗадня субкапсулярна катаракта, підвищеннявнутрішньоочного тиску і екзофтальм.ПОРУШЕННЯ З БОКУ ІМУННОЇ СИСТЕМИСтирається клінічна картина інфекцій, активізуютьсялатентні інфекції, можливе виникнення захворювань, викликанихумовно-патогенними збудниками, можливі реакції гіперчутливості, включаючианафілаксію, а також пригнічення реакцій при проведенні шкірних проб.Крім того, при проведенні парентеральноїкортикостероїдної терапії можуть виникати ще й такі побічні ефекти:алергічні реакції анафілактоїдного типу з або безциркуляторного колапсу, зупинка серця, бронхоспазм, порушення ритму серця,артеріальна гіпотензія або гіпертензія.

Протипоказання.·Системні грибкові інфекції·Гіперчутливість до речовин, щовходять до складу препарату, в анамнезі.

Передозування.Клінічного синдрому гострого передозуванян препаратуСОЛУ-МЕДРОЛ не існує. Метилпреднізолон може бути виведений шляхом діалізу.

Особливості застосування.·у ході недавно проведенихдосліджень не була підтверджена ефективність препарату СОЛУ-МЕДРОЛ присептичному шоку, і навіть встановлено, що може відмічатися підвищеналетальність у хворих із групи високого ризику (наприклад, при збільшенні рівнякреатиніну більше, ніж до 2,0 мг %, або при вторинних інфекціях).·Хворим, які можуть зазнативпливу стресу на фоні кортикостероїдної терапії, показане збільшення дози швидкодіючихкортикостероїдів до, під час і після стресової ситуації.На фоні кортикостероїдної терапії деякі інфекціїможуть перебігати у стертій формі, крім того, можуть проявлятися нові інфекції.При застосуванні кортикостероїдів можливе зниження стійкості до інфекцій, атакож порушується здатність організму до локалізації інфекційного процесу.Розвиток інфекцій, що викликаються різними патогенними організмами, такими яквіруси, бактерії, гриби, найпростіші або гельмінти, які локалізуються у різнихсистемах організму людини, може бути пов’язаний із застосуваннямкортикостероїдів як монотерапії, так і в поєднанні з іншими лікарськимизасобами -·імунодепресантами, яківпливають на клітинний імунітет, гуморальний імунітет або на функціюнейтрофілів. Ці інфекції можуть мати не тяжкий перебіг, однак у ряді випадківможливий тяжкий перебіг і навіть летальний кінець. Причому, чим більш високідози кортикостероїдів застосовуються, тим вища імовірність розвитку інфекційнихускладнень.·Хворим, які отримують лікуваннякортикостероїдами в дозах, які виявляють імунодепресивну дію, протипоказаневведення живих або живих ослаблених вакцин. Однак хворим, які отримуютьлікування кортикостероїдами в дозах, що виявляють імунодепресивну дію, можутьвводитися вбиті або інактивовані вакцини; разом з тим, відповідь на введеннятаких вакцин може бути знижена. Хворим, які отримують лікуваннякортикостероїдами в дозах, що не виявляють імунодепресивної дії, завідповідними показаннями може проводитися імунізація.·Використання препаратуСОЛУ-МЕДРОЛ при активному туберкульозі обмежується лише випадками осередковогоі дисемінованого туберкульозу, коли кортикостероїди застосовуються длялікування захворювання у поєднанні з відповідною протитуберкульозноюхіміотерапією. Якщо кортикостероїди показані хворим з латентним туберкульозомабо у період віражу туберкулінових проб, то необхідний пильний контроль захворими, оскільки можлива реактивація захворювання. Під час тривалоїкортикостерїдної терапії такі хворі повинні одержати хіміопрофілактику.·оскільки зрідка у хворих, якіотримують парентеральну кортикостероїдну терапію, можливий розвитоканафілактоїдних реакцій (наприклад, бронхоспазм), перед введеннямкортикостероїдів слід вживати відповідних профілактичних заходів, особливо,якщо в цього хворого в анамнезі відмічалися алергічні реакції на будь-якілікарські препарати.·Є повідомлення про порушенняритму серця і/або розвиток циркуляторного колапсу і/або про зупинку серця післяшвидкого внутрішньовенного введення високих доз метилпреднізолону натріюсукцинату (більше 0,5 г, введених протягом менше 10 хвилин). Під час і післяшвидкого внутрішньовенного введення високих доз метилпреднізолону натріюсукцинату також відмічались випадки брадикардії, однак вони не обов’язковозалежали від швидкості або тривалості інфузії.·Препарат містить бензиловийспирт. Встановлено, що бензиловий спирт може викликати "синдромядухи" з летальним кінцем у недоношених новонароджених.·Кортикостероїди слідзастосовувати з обережністю у хворих з ураженням очей, викликаних вірусомпростого герпесу, оскільки це може призвести до перфорації рогівки.·На фоні терапіїкортикостероїдами можливий розвиток різних психічних розладів: від ейфорії,безсоння, коливань настрою, порушень особистості і тяжкої депресії до гострихпсихотичних проявів. Крім того, емоційна нестабільність або схильність допсихотичних реакцій, які вже мають місце, на фоні терапії кортикостероїдамиможуть посилюватися.·Кортикостероїди слідзастосовувати з обережністю при неспецифічному виразковому коліті, якщо існуєзагроза перфорації, абсцесу або іншої гнійної інфекції, а також придивертикуліті, наявності свіжих кишкових анастомозів, активній або латентнійпептичній виразці, нирковій недостатності, артеріальній гіпертензії,остеопорозі або при тяжкій псевдопаралітичній міастенії.·Оскільки ускладнення притерапії глюкокортикоїдами залежать від величини дози і від тривалостілікування, то в кожному конкретному випадку слід оцінювати співвідношення міжможливим ризиком і користю, як відносно дози і тривалості лікування, так івідносно режиму введення - щоденно або переривчастим курсом. ·При одночасному застосуванніметилпреднізолону і циклоспорину були відмічені випадки виникнення судом.Оскільки одночасне введення цих препаратів викликає взаємне гальмуванняметаболізму, імовірно, що судоми й інші побічні ефекти, пов’язані іззастосуванням кожного з цих препаратів як монотерапії, при їх сумісномузастосуванні можуть виникати частіше.·Описана гостра міопатія призастосуванні високих доз кортикостероїдів, найчастіше виникає у хворих зпорушеною нервово-м’язовою передачею (наприклад, при тяжкій псевдопаралітичнійміастенії), або у хворих, які одночасно отримують лікуванняпрепаратами-блокаторами нервово-м’язової передачі (наприклад, панкуроніум).Така гостра міопатія носить генералізований характер, може уражати м’язи ока ідихальної системи, призводить до розвитку тетрапарезу. Можливе підвищення рівнякреатинкінази. При цьому покращання або видужання після відміникортикостероїдів може відбутися лише через багато тижнів або навіть черездекілька років.·Немає вказівок на те, щокортикостероїди виявляють канцерогенну або мутагенну дію, або порушують фертильність.·Повідомляється, що у хворих,які отримували терапію кортикостероїдами, відмічалася саркома Капоші. Однак,при відміні кортикостероїдів може настати клінічна ремісія.

Вагітність і лактаціяРезультати ряду досліджень на тваринах показують, щовведення високих доз кортикостероїдів самкам може викликати виникнення каліцтвау плода. Перш ніж призначати препарати цієї групи вагітним жінкам,матерям-годувальницям, а також жінкам, у яких вагітність може настати в ходілікування, слід уважно оцінити можливу користь від застосування препарату іпотенційний ризик для матері і ембріона або плода. Оскільки ми не маємодостатніх даних про безпеку кортикостероїдів для вагітних жінок, ці препаратиможуть застосовуватися при вагітності лише при безсумнівній необхідності.Кортикостероїди проникають через плацентарнийбар’єр. Немовлята, народжені матерями, які отримували достатньо високі дозикортикостероїдів під час вагітності, повинні знаходитися під пильним контролемдля своєчасного виявлення ознак недостатності надниркових залоз. Достовірноговпливу кортикостероїдів на процес пологів не виявлено. Кортикостероїдивиділяються у материнське молоко.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Метилпреднізолон знаходить широке застосування уклінічній практиці, тому його часто доводиться призначати одночасно злікарськими засобами інших груп. Установлено, що метилпреднізолон взаємодіє зтакими препаратами як олеандоміцин, еритроміцин, кетоконазол. Така взаємодіяможе призвести до посилення терапевтичних ефектфів метилпреднізолону так і допосилення його побічних ефектів. При взаємодії з рифампіцином можеспостерігатись зниження терапевтичної ефективності останнього, що потребуєвідповідної корекції дози рифампіцину. При одночасному призначенні зінгібіторами холінестерази (неостигмін, піридостигмін) може спостерігатисьпосилення міастенії. Взаємодія із антикоагулянтами для перорального введення ігепарином може призводити як до посилення так і до послаблення згортуваннякрові, що потребує моніторингу згортування крові та відповідної корекції дозиантикоагулянтів. Антиконвульсанти (фенобарбітон, фенитоін) знижуютьефективнисть метилпреднізолону, що може потребувати корекції його дози.Одночасне застосування із протидіабетичними засобами, такими як інсулін,глібенкламід, може призводити до зниження контролю за рівнем глюкози крові.Слід ретельно стежити за рівнем глюкози та відповідно корегувати дозуантидіабетичних препаратів. всіантигіпертензивні препрати знижують свою активність щодо контролю артеріальноготиску при одночасному призначенні метилпреднізолоную. Метилпреднізолонпотенціює дію дигоксину та інших серцеві глікозидів та підсилює токсичністьвсіх діуретики, що викликають втрату калію, що потребує моніторингу вмісу каліюв сироватці крові та відповідної корекції його рівню в разі необхідності.Метилпреднізолон підсилює токсичність живих вакцин (поліомієлітна, БЦЖ,паротитна , корова, проти краснухи, проти вітряної віспи). На фоні терапіїметилпреднізолоном може виникнути дисемінована вірусна інфекція у відповідь назастосування живих вакцин. Метилпреднізолон послаблює імунну відповідь на вбитівірулентні вакцини. Одночасне застосування з метотрексатом дозволяє знизитидозу кортикостероідів. Метилпреднізолон уповільнює метаболізм циклоспорину,викликає часткову реверсію нервово-м’язевого блоку, що викликанийпанкуроніумом, знижує активність анксіолітиків та антипсихотичнихантипсихотичних засобів, що , як правило, потребує збільшення дози ихпрепаратів. Метилпреднізолон підсилює ефекти симпатоміметичних препаратів,зокрема сальбутамолу, та .підвищує їх токсичність.Сумісність і стабільність розчинів метилпреднізолонунатрію сукцинату при внутрішньовенному введенні з іншими лікарськими засобами,що входять до складу сумішей для внутрішньовенного введення, залежать від рН,концентрації, часу, температури, а також від розчинності самогометилпреднізолону. Тому, щоб уникнути проблем, пов’язаних із сумісністю істабільністю, СОЛУ-МЕДРОЛ рекомендується по можливості вводити окремо від іншихлікарських засобів, у вигляді внутрішньовенного болюсу, у виглядівнутрішньовенної краплинної інфузії, або через додаткову крапельницю як іншийрозчин.

Умови та строки зберігання. Нерозчинний препарат слід зберігати прикімнатній температурі, що контролюється (20 - 25°С).Розчин препарату слід зберігати при температурі, щоконтролюється (20 - 25°С). Розчин придатний для використанняпротягом 48 годин після приготування. Термін придатності – 5 років.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z