Загружается, подождите...

Натрію йодид-131 дляін’єкцій (Sodiumiodide-131 injection)


хімічна назва: натрію йодид-131І;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин, йод-131 –радіоактивний ізотоп йоду, який одержують при нейтронному опромінюванні телуруу вигляді оксиду телуру ТеО2 згідно з реакцією 130Те (n, γ) 131Те.Телур розпадається у супроводі βֿ-випромінювання з періодомнапіврозпаду 25 хвилин до утворення йоду 131І.Йод-131 має період напіврозпаду 8,04 доби і випромінює бета- ігамма-промені. Середня енергія гамма-квантів йоду-131 становить 0,365 МеВ;

склад: 1 ампула розчину містить:йодид натрію-131 вільний від носія 37 - 740 МБк/мл;допоміжні речовини: натрію карбонат, натріюгідрокарбонат, натрію тіосульфат, натрію хлорид.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Терапевтичні та діагностичні радіофармацевтичнізасоби. Код АТС V10ХА01

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Радіоактивний натрію йодид-131Іза аналогією з стабільнім йодом бере участь у метаболізмі йоду. Щитовидназалоза захоплює йодид, присутній у плазмі, при активному переміщенні йодидучерез апікальну мембрану клітини щитовидної залази. Йодид окислюється, потімз’єднується з тирозильними залишками тиреоглобуліну. Максимальний рівеньзасвоєння йоду щитовидною залозою досягається через 24 години після прийому ізалежить переважно від вмісту йодиду в їжі. Накопичення 131І вщитовидній залозі залежить від її функціонального стану.При діагностичному використанні натрію йодиду -131Іреєструються переважно гамма-кванти, лікувальний ефект при патології щитовидноїзалози забезпечується бета-частками, які становлять близько 90%.Концентрація радіоактивного йоду в щитовидній залозізалежить від здатності щитовидної залози зв’язувати йод і від об’єму щитовидноїзалози. Радіоактивні індикатори на основі йодиду також концентруються, алеменшою мірою у слинних залозах і слизовій оболонці шлунка.Фармакокінетика. Іони 131І концентруютьсяв щитовидній залозі. В щитовидній залозі йодид окислюється до утворення йоду,потім сполучається з тирозильними залишками тиреоглубуліну. У здорових осіб ущитовидній залозі концентрується приблизно 2 % циркулюючого радіоактивного йодупротягом години. Максимальний рівень засвоєння йоду щитовидною залозою спостерігається через 24 години ізалежить від вмісту йодиду в їжі, віку, стану пацієнта.Радіоактивний йодид виводиться з організму переважноіз сечею, але невелику частку загальної радіоактивності можна виявити в поті,екскрементах і в грудному молоці.

Показання для застосування. Використовують переважнодля діагностики та лікування щитовидної залози.З діагностичною метою виконують сканування,сцинтиграфію та визначення йодонакопичувальної здатності щитовтдної залози.З лікувальною метою 131І натрійзастосовують при карциномі щитовидної залози, тирео-токсикозі, метастазах високодиференційнованого ракущитовидної залози.

Спосіб застосування та дози. Розчин натрію йодиду-131Іпризначений для внутрішньовен-ного введення та прийому внутрішньо. При дослідженнійодонакопичувальної здатності щитовидної залози індикаторна активністьстановить 37 – 148 кБк. При скануванні та сцинтиграфії – до 1,5 МБк іприймається хворим за 24 години до початку дослідження. З метою виявлення матастазів раку щитовидної залозиактивність збільшується до 3 МБк. Терапевтична активність визначаєтьсяорієнтовно, у кожному випадку коригується відповідно до конткретних клінічних умов. Передпочатком лікування карциноми щитовидної залози, особливо з метастазами, необхіднопровести ретельний дозиметричний аналіз для забезпечення максимуму іонізуючоговипромінювання в пухлині при одночасному обмеженні дії його на весь організм, атакож для забезпечення мінімального ризику виник-нення ускладнень.

Побічна дія. Побічна дія віддіагностичної активності звичайно не спостерігається, але радіоактивний йод -131 може спричинюватигіпотиреоз і в окремих випадках деяке ослаблення діяльності кісткового мозку за умови йоговикористання з лікувальною метою. Висока терапевтична активність Натріюйодиду-131, що застосовується, може спричинювати нудоту, а інколи блювання.

Протипоказання. Радіоактивний йод нерекомендується призначати пацієнтам віком до 40 років, дітям, а також вагітним жінкам і жінкам уперіод лактації. Слід уникати використання радіоактивного йоду для лікуванняпацієнтів з нирковою недостатністю.

Передозування. У разі прийому надмірноїактивності 131І поглинену щитовидною залозою дозу можна зменшитишляхом прискорення виведення радіонуклідів з організму. Для цьогорекомендується використовувати блокувальний агент, наприклад перхлорат калію.

Особливості застосування. При роботі з натріюйодидом-131І, як із іншими радіоактивни-ми лікарськими засобами, необхідно дотримуватисьобережності і вживати відповідних захо-дів безпеки для того, щоб зменшити домінімального рівня ризик опромінення клінічного персоналу і пацієнтів.Розчин натрію йодиду-131І необхідновикористати протягом трьох тижнів. Працювати з радіофармацевтичними засобамиможуть тільки особи, які мають відповідний дозвіл. Приймання, зберігання,використання, транспортування і знешкодження відходів радіофармацевтичнихпрепаратів здійснюються відповідно до національних ліцензійних правил.

Взаємодія з іншими лікарськимизасобами. Назасвоєння йоду щитовидною залозою можуть впливати різні фактори. При високомувмісті йоду в плазмі крові спостерігається низький рівень засвоєння йоду щитовидною залозою.Причиною підвищення вмісту йоду в депо крові може бути вживання їжі, збагаченоїйодом, використання контрастних речовин, що містять йод (наприкладрентгеноконтрастні дослідження жовчного міхура, нирок тощо), та лікарськізасоби, до складу яких входить йод.Низький рівень засвоєння йоду щитовидною залозоюможе бути спричинений також різними лікарськими засобами (наприкладперхлоратами, тіоціанатами, хлоратами, йодатами, бромі-дами та іншими засобами), які імітуют хімічну діюйодиду у фізіологічних процесах у щито-видній залозі. До інших лікарських засобів, що такожзнижують рівень засвоєння йоду щито-видною залозою, належить метимазол (Tapazole) ілікарський засіб PTU, які перешкоджають засвоєнню йоду. Глюкокортикоїди,прогестерон, лікарські засоби Т3 і Т4 знижують рівень засвоєння йоду щитовидною золозою, тоді як введеннятиреотропіну підвищує його.Зважаючи на вплив окремих лікарських засобів наметаболізм йоду в організмі, лікар повинен розпитати пацієнта про лікарські засоби, якітой приймав раніше, і суворо дотримуватися терміну сумісного застосуванняпрепаратів.

Умови та термін зберігання. Термін придатності призберіганні розчину натрію йодиду-131Істановить 21 добу після дати калібрування, щозазначена в спеціальному сертифікаті. Розчин йодиду-131І натрію необхідно зберігатипри температурі 15- 25 °С.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z