Загружается, подождите...

Сероквель (Seroquel)


міжнародна та хімічна назви: quetiapine; 2-[2-(4-дибензо[b,f][1,4]діазепін-11-іл-1-піпразинил) етокси] етанол;

основні фізико-хімічнівластивості: таблетки по 25мг: круглі, двоопуклі, вкриті оболонкою коричневато-рожевого кольору, змаркуванням SEROQUEL 25 на одному боці; таблетки по 100 мг: круглі, двоопуклі,вкриті оболонкою жовтого кольору, з маркуванням SEROQUEL 100 на одному боці;таблетки по 200 мг: круглі, двоопуклі, вкриті оболонкою білого кольору, змаркуванням SEROQUEL 200 на одному боці;

склад: таблетка 25 мг містить кветіапіну фумарат,еквівалентно 25 мг кветіапіну; таблетка 100 мг містить кветіапіну фумарат,еквівалентно 100 мг кветіапіну; таблетка 200 мг містить кветіапіну фумарат,еквівалентно 200 мг кветіапіну; допоміжні речовини: повідон,кальцію гідрофосфат дигідрат, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат,натрію крохмальгліколят тип А, магнію стеарат. Оболонка містить заліза оксидчервоний (таблетки по 25 мг) і заліза оксид жовтий (таблетки по 25 і 100 мг),метилгідроксипропілцелюлозу, макрогол 400, титану діоксид.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антипсихотичні засоби. Код АТС N05A H04.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.Кветіапін є атиповимантипсихотичним препаратом, що взаємодіє з великою кількістю нейротрансмітернихрецепторів.Кветіапін проявляє більш високеспоріднення до рецепторів серотоніну (5 НТ2), ніж до рецепторівдофаміну D1 та D2 головного мозку. Кветіапін також маєвисоке споріднення до гістамінергічних та адренергічних a1-рецепторіві менше щодо a2-адренергічних рецепторів. Немає помітногоспоріднення до холінергічних мускаринових і бензодіазепінових рецепторів.Кветіапін проявляєантипсихотичну активність.Результати вивченняекстрапірамідних симптомів (ЕПС) у тварин виявили, що кветіапін викликає лишеслабку каталепсію при використанні дози, що ефективно блокує допа-мінові D2рецептори. Кветіапін викликає селективне зменшення активностімезолімбічних А10 допамінергічних нейронів порівняно з А9 нігростріатальниминейронами, втягнутими в моторну функцію, і проявляє мінімальну здатність допорушення тонусу у мавп, чутливих до нейролептиків. Кветіапін не викликаєтривалого підвищення рівня пролактину. У клінічних дослідженнях кветіапін бувефективним при лікуванні позитивних та негативних симптомів шизофренії.Фармакокінетика.При пероральному застосуваннікветіапін добре всмоктується і активно метаболізується. Основні метаболіти, щомістяться в плазмі, не мають вираженої фармакологічної активності. Прийом їжіістотно не впливає на біодоступність кветіапіну. Період напіввиведеннястановить близько 7 годин. Приблизно 83% кветіапіну зв’язується з білкамиплазми. Кветіапін ефективний при прийомі двічі на добу. Вплив кветіапіну нарецептори 5НТ2 і D2 продовжується до 12 годин післяприйому препарату, що підтверджується даними позитронної емісійної томографії.Фармакокінетика кветіапіну лінійна, відмінностей між чоловіками і жінками неспостерігається. Середній кліренс кветіапіну у літніх пацієнтів на 30–50%менший, ніж той, що спостерігається у пацієнтів віком від 18 до 65 років.Середній кліренс кветіапіну у плазмі крові менший приблизно на 25% у пацієнтівз тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв/1,73 м2)та у пацієнтів з ураженням печінки (стабільний алкогольний цироз), алеіндивідуальні рівні кліренса були в межах, відповідних до здорових людей.Використання радіоактивно міченого кветіапіну виявило, що менше ніж 5%кветіапіну не метаболізується і виводиться в незмінному вигляді нирками або зфекаліями. Приблизно 73% радіоактивної мітки виводиться з сечею і 21% зфекаліями. CYP3A4 є ключовим ферментом метаболізму кветіапіну, опосередкованогоцитохромом Р450. Кветіапін та деякі його метаболіти мають слабку інгібуючуактивність відносно ферментів цитохрому Р450, 1А2, 2С9, 2С19, 2D6 і 3А4, алетільки при концентрації в 10–50 разів вище, ніж при концентрації, щоспостерігається при звичайно використовуваному ефективному дозуванні 300–450мг/добу у людини.Ґрунтуючись на отриманих invitro результатах, не слід очікувати, що одночасне призначення кветіапіну зіншими препаратами призведе до клінічно вираженого пригнічення цитохром Р450 –опосередкованого метаболізму інших ліків.

Показання для застосування. Гострі та хронічні психози, включаючишизофренію. Маніакальні епізоди, пов’язані з біполярними розладами.

Спосіб застосування та дози. Дорослимвнутрішньо 2 рази на добу,препарат можна приймати як під час їди, так і між прийомами їжі.Лікування шизофреніїДобова доза для перших 4 днівтерапії становить: 1-й день – 50 мг, 2-й день – 100 мг, 3-й день – 200 мг, 4-йдень – 300 мг. Починаючи з 4-го дня, доза повинна титруватися до звичайноефективного дозування в межах від 300 до 450 мг/добу.Залежно від клінічного ефекту таіндивідуальної чутливості пацієнта доза може варіювати в межах від 150 до 750мг/добу.Лікування маніакальних епізодів,пов’язаних з біполярними розладамиДобова доза для перших чотирьохднів лікування становить: 1-й день – 100 мг, 2-й день – 200 мг, 3-й день – 300мг, 4-й день – 400 мг. Подальше збільшення дози відбувається не більше ніж на200 мг щодня, аж до збільшення добової дози до 800 мг, починаючи з 6-го днялікування. Залежно від клінічного ефекту та індивідуальної чутливості доза можеваріювати від 200 до 800 мг на добу.Літні пацієнтиПодібно до інших антипсихотичнихпрепаратів Сероквель повинен використовуватися з обережністю у осіб літньоговіку, особливо в початковий період терапії. У літніх пацієнтів початкова дозаСероквелу повинна становити 25 мг на добу. Доза повинна збільшуватися щодня на25–50 мг до досягнення ефективної дози, що, певно, буде меншою, ніж у більшмолодих пацієнтів.Порушення функції печінки абонирокКліренс кветіапіну припероральному прийомі зменшується приблизно на 25% у пацієнтів з порушенням функції нирок чипечінки. Кветіапін активно метаболізується в печінці і, таким чином, повиненвикористовуватися з обережністю у пацієнтів з порушенням функції печінки.У пацієнтів з порушенням функціїпечінки або нирок терапія Сероквелем повинна починатися з 25 мг/добу. Дозаповинна збільшуватися щодня на 25–50 мг до досягнення ефективної дози.

Побічна дія. При прийомі Сероквелу найчастішеповідомлялось про такі небажані реакції: сонливість, запаморочення, сухість уроті, астенія легкого ступеня, запор, тахікардія, ортостатична гіпотензія тадиспепсія.Як і при терапії іншимиантипсихотичними препаратами під час лікування Сероквелем відзначалисязапаморочення, злоякісний нейролептичний синдром, лейкопенія, периферичнінабряки. Частота виникнення небажанихреакцій, пов’язаних з лікуванням Сероквелем представлена у таблиці:

Частота

Органи та системи органів

Реакції Дуже часто (≥10%) Нервова система Запаморочення 1, 6 Сонливість 2 Часто (≥ 1% – <10%) Кровотворна та лімфатична системи Лейкопенія 3 Серцево-судинна система Тахікардія 1, 6 Система травлення Сухість у роті Запор Диспепсія Загальні порушення Астенія легкого ступеня Периферичні набряки Збільшення ваги тіла 4 Лабораторні показники Підвищення рівнів сироваткових трансаміназ (АЛТ, АСТ) 5 Нервова система Втрата свідомості 1, 6 Дихальна система Риніт Судинні розлади Ортостатична гіпотензія 1, 6 Рідко (≥ 0,1% – <1%) Кровотворна та лімфатична системи Еозинофілія Імунна система Гіперчутливість Лабораторні показники Підвищення рівня гамма-ГТ Підвищення рівня тригліцеридів Підвищення рівня загального холестерину Нервова система Судоми 1 Загальні порушення Злоякісний нейролептичний синдром 1 Репродуктивна система Пріапізм Дуже рідко (< 0,01%) Кровотворна та лімфатична системи Нейтропенія 3 1 Див. Розділ “Особливості застосування“. 2 Сонливість може відзначатися у перші дватижні лікування і, як правило, зникає при тривалому застосуванні Сероквелу. 3 Під час проведення контрольованих клінічнихдосліджень не спостерігалось жодного випадку тяжкої нейтропенії абоагранулоцитозу. Постмаркетинговий досвід показує, що припинення терапіїСероквелем приводить до нормалізації кількості лейкоцитів та/або нейтрофілів.Можливі фактори ризику для розвитку лейкопенії та/або нейтропенії включаютьзменшену кількість білих кров’яних тілець до початку лікування та лейкопеніята/або нейтропенія, викликана лікарськими засобами, в анамнезі. 4 Виникають, як правило, на початку лікування. 5 Безсимптомне підвищення рівнів сироватковихтрансаміназ (АЛТ, АСТ) або гамма-ГТ спостерігалось лише у деяких пацієнтів, якіприймали Сероквель. Ці зміни були минучими та зникали при тривалому лікуванні. 6 Як і під час лікування іншимиантипсихотичними препаратами, які мають a-адренергічну активність (блокуютьa-адренорецептори), Сероквель може викликати ортостатичну гіпотензію, якапроявляється запамороченням, тахікардією та, у деяких пацієнтів, втратою свідомості,особливо на початку лікування. Терапія Сероквелем булапов’язана з невеликим дозозалежним зниженням рівня гормонів щитовидної залози,а саме, загального Т4 та вільного Т4. Максимальнезниження загального та вільного Т4 зареєстроване протягом перших 2–4тижнів терапії кветіапіном без подальшого зниження рівня гормонів при триваломулікуванні. Практично в усіх випадках припинення лікування призводило довідновлення рівнів загального Т4 та вільного Т4 незалежновід тривалості лікування. Незначне зниження загального Т3 відзначалосялише при застосуванні високих доз. Рівень тироксинзв’язуючого глобуліну незмінювався і, відповідно, не спостерігалось підвищення рівня тиреотропногогормону. При прийомі Сероквелю не було жодних ознак гіпотиреозу.Дуже рідко повідомлялось прогіперглікемію та загострення діабету при лікуванні кветіапіном.Подібно до дії іншихантипсихотичних препаратів можливе збільшення ваги здебільшого в перші тижнілікування.Як і при прийомі іншихантипсихотичних препаратів Сероквель може викликати подовження інтервалу QTС,але в клінічних дослідженнях не виявлено взаємозв’язку з постійним збільшеннямQTС.

Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якогокомпонента препарату.

Передозування. Дані про передозування Сероквелу в клінічнихдослідженнях обмежені. Описані випадки прийому Сероквелу в дозі, щоперевищувала 20 г; смертельних випадків зафіксовано не було, симптоматичнатерапія була ефективною. Після широкого впровадження препарату в медичнупрактику були поодинокі повідомлення про передозування Сероквелу, результатомякого була смерть або кома.В основному зареєстрованісимптоми були наслідком підсилення відомих фармакологічних ефектів препарату,таких як сонливість, седація, тахікардія та гіпотензія.Немає специфічних антидотів докветіапіну. У випадках серйозної інтоксикації необхідно розглянути можливістьрізнонаправленої терапії і рекомендується проводити інтенсивні процедури,включаючи відновлення та контроль прохідності верхніх дихальних шляхів,забезпечення адекватної оксигенації та вентиляції, моніторинг та підтримкусерцево-судинної системи.Ретельний медичний контроль тамоніторинг повинен тривати до повного одужання пацієнта.

Особливості застосування. Максимальна добова дозаСероквелу для лікування шизофренії становить 750 мг; для лікування маніакальнихепізодів, пов’язаних з біполярними розладами, максимальна добова доза повиннастановити 800 мг. Тривале лікування більшими дозамиможливе лише у випадку ретельної оцінки очікуваної користі та потенційногоризику.Кардіоваскулярні захворювання Сероквель повинен застосовуватися зобережністю у пацієнтів з відомими серцево-судинними та цереброваскулярнимизахворюваннями або іншими станами, які можуть призвести до гіпотензії.Сероквель може викликати ортостатичнугіпотензію, особливо в початковий період титрування дози, що у літніх пацієнтівспостерігається частіше, ніж у молодих. Клінічні дослідження не виявиливзаємозв’язку застосування кветіапіну з постійним збільшенням QTС-інтервалу.Однак подібно до інших антипсихотичних препаратів при призначенні кветіапінуодночасно з препаратами, що подовжують інтервал QTС, необхіднодотримуватися обережності, особливо у осіб літнього віку.Судомні нападиЯк і при терапії іншимиантипсихотичними препаратами, рекомендується дотримуватися обережності прилікуванні пацієнтів з наявністю судомних нападів в анамнезі.Пізня дискінезіяТривалий прийом Сероквелу, як іінших антипсихотичних засобів, може викликати пізню дискінезію. Якщо симптомипізньої дискінезії з’явилися, то необхідно зменшити дозу або припинити подальшелікування Сероквелем.Злоякісний нейролептичний синдромЗлоякісний нейролептичний синдромможе бути пов’язаний з проведенням антипсихотичного лікування, включаючилікування Сероквелем. Клінічні прояви синдрому включають: гіпертермію, зміненийпсихічний статус, м’язову ригідність, нестабільність вегетативної нервовоїсистеми, збільшення рівня креатинфосфокінази. У таких випадках лікуванняСероквелем має бути припинено та проведено відповідне лікування.Раптове припинення прийомупрепаратуДуже рідко повідомлялось просимптоми раптового припинення прийому високих доз антипсихотичних засобів, такіяк нудота, блювання та сонливість. Можливі також відновлення психотичнихсимптомів. Повідомлялось про появу мимовільних рухів (таких як акатизія,дистонія та дискінезія). Тому рекомендується поступове припинення прийомупрепарату.Діти і підлітки Безпека та ефективністьзастосування Сероквелу для лікування дітей та підлітків не досліджувалася.Вагітність та лактація. Безпека таефективність застосування Сероквелу для лікування вагітних жінок невстановлювалася. Тому під час вагітності Сероквель слід призначати тільки якщоочікувана користь виправдовує потенційний ризик. Ступінь екскреції кветіапіну зжіночим молоком невідома. Жінкам необхідно рекомендувати припинити грудневигодовування немовлят під час прийому Сероквелу.Вплив на здатність керуватиавтомобілем та іншими механізмами.Сероквель може викликати сонливість,тому пацієнтам не рекомендується працювати з механізмами, що становлятьнебезпеку, у тому числі не рекомендується керувати транспортними засобами.

Взаємодія з іншимилікарськими засобами. Зважаючи на те, що кветіапінголовним чином впливає на центральну нервову систему, Сероквель повинензастосовуватися з обережністю в комбінації з іншими препаратами, що маютьподібну дію. У зв’язку з цим слід уникати прийому алкоголю. Фармакокінетикалітію не змінюється при одночасному призначенні Сероквелу. Фармакокінетикавальпроату натрію та Сероквелу не змінюється при їх одночасному застосуванні.Фармакокінетика кветіапіну істотно не змінювалася при одночасному призначенні зантипсихотичними препаратами рисперидоном або галоперидолом. Однак одночаснийприйом Сероквелу та тіоридазину призводив до підвищення кліренса кветіапіну.Одночасне призначення Сероквелу з індукторами печінкових ферментів, такими яккарбамазепін, може істотно зменшити системний вплив кветіапіну. Залежно відклінічної ефективності може виникнути потреба у збільшенні дози Сероквелу, якщоостанній призначається одночасно з індукторами печінкових ферментів. Приодночасному призначенні Сероквелу та фенітоіну або інших індукторів печінковихферментів (таких, як барбітурати, рифампіцин) може виникнути потреба узбільшенні дози Сероквелу для збереження контролю над психотичними симптомами упацієнтів. Доза Сероквелу може бути зменшена при припиненні прийому фенітоінуабо карбамазепіну, або інших індукторів печінкових ферментів і замініпрепаратом, який не індукує мікросомальні ферменти печінки (наприклад,вальпроад натрію).CYP3А4 є ключовим ферментом, щобере участь у цитохром Р450 – опосередкованому метаболізмі кветіапіну.Фармакокінетика кветіапіну істотно не змінюється при одночасному застосуванні зциметидином, який є інгібітором ферментативної системи цитохрому Р450.Одночасне призначення кветіапіну та антидепресанту іміпраміну (відомого якінгібітор CYP2D6) або флуоксетину (відомого як інгібітор CYP3А4 та CYP2D6) невикликало значущих змін у фармакокінетиці кветіапіну.Одночасне призначеннякетоконазолу призводило до підвищення середніх значень Сmax та AUCкветіапіну на 235% та 522%, відповідно, та відповідне зменшення кліренсу на84%. Середній період напіввиведення кветіапіну збільшується з 2,6 до 6,8 годин,однак середнє Тmax залишається без змін. Рекомендуєтьсядотримуватися обережності при одночасному застосуванні Сероквелу та потенційнихінгібіторів CYP3А4 (таких, як азольні протигрибкові препарати та макролідніантибіотики). Слід розглядати можливість зменшення дози Сероквелу.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці притемпературі нижче 30°С. Термін придатності – 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z