Загружается, подождите...

Рибамідил (Ribamidyl)


міжнародна та хімічна назви: рибавірин; 1-b-D-рибофуранозил-1H-1,2,4-триазол-3-карбоксамид;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору з жовтуватимвідтінком;

склад: 1 таблетка містить рибавірину 0,2г; допоміжні речовини: цукор молочний, крохмалькартопляний, метилцеллюлоза, кальцій стеариновокислий.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Противірусні засобипрямої дії. Код АТС J05AB04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Рибавірин - синтетичнийаналог нуклеозидів з вираженою противірусною дією. Має широкий спектрактивності проти різних ДНК і РНК вірусів. Рибавірин легко проникає в ураженівірусом клітини і швидко фосфорилюється внутрішньоклітинною аденозинкіназою урибавірин моно-, ди- і трифосфат. Ці метаболіти, особливо рибавірин трифосфат,мають виражену противірусну активність.Механізм дії рибавірину з'ясований недостатньо. Однаквідомо, що рибавірин інгібує інозин монофосфат дегідрогеназу (ІМФ), цей ефектпризводить до виразного зниження рівня внутрішньоклітинного гуанозин трифосфату(ГТФ), що, у свою чергу, супроводжується придушенням синтезу вірусної РНК івірус специфічних білків. Рибавірин інгібує реплікацію нових віріонів, щозабезпечує зниження вірусного навантаження. Рибавірин селективно інгібує синтезвірусної РНК, не придушуючи синтез РНК у нормально функціонуючих клітинах.Рибавірин ефективний щодо багатьох ДНК і РНК вірусів, нечутливих до інших антивірусних препаратів. Найчутливішими до рибавірину ДНКвірусами є: вірус простого герпесу, віруси групи віспи, хвороби Марека.Нечутливими до рибавірину ДНК вірусами є: Varicella zoster, вірус псевдосказу,натуральної коров'ячої віспи. Найбільш чутливими до рибавірину РНК вірусами є:грип А, У, параміксовіруси (парагрипу, епідемічного паротиту, ньюкаслськоїхвороби), реовіруси, онкогенні РНК-віруси. Нечутливими до рибавірину РНКвірусами є: ентеровіруси, риновіруси, вірус енцефаліту лісу Семлики.У великих мультицентрових клінічних дослідженнях виявленаактивність рибавірину проти вірусу гепатиту С (ВГС). Механізм дії рибавіринупроти ВГС повністю не з'ясований. Припускається, що рибавірин трифосфат, якийнакопичується у міру фосфорилювання, конкурентно придушує утворення гуанозинтрифосфату, тим самим знижуючи синтез вірусних РНК. Вважається також, щомеханізм синергетичної дії рибавірину та альфа-інтерферону проти ВГСобумовлений посиленням фосфорилювання рибавірину інтерфероном.

Фармакокінетика.Абсорбція. При пероральному застосуванні рибавірин швидко всмоктується утравному тракті. При цьому його біодоступність становить понад 45%.Розподіл. Рибавірин розподіляється в плазмі,секреті дихальних шляхів та еритроцитах. Велика кількість рибавірину трифосфатунакопичується в еритроцитах, досягаючи плато на 4-й день і зберігаючисьпротягом кількох тижнів після введення. Період напіврозподілу становить 3,7год. Об’єм Vd - приблизно 5000 л. При курсовому прийомі рибавіриннакопичується в плазмі у великих кількостях. Співвідношення показниківбіодоступності(АUС) при повторному й однократному введенні дорівнює 6. Значна концентраціярибавірину (понад 67 %) може бути виявлена в цереброспінальній рідині післятривалого застосування.Незначно зв'язується з білками плазми.Час досягнення піка концентрації в плазмі становить від 1до 1 ,5 годин.Час досягнення терапевтичної концентрації в плазмі залежитьвід величини хвилинного об’єму крові. Концентрація в секреті дихальних шляхівнабагато вища, ніж у плазмі.Середня величина пікової концентрації (Сmax) уплазмі становить майже 5 мкМоль на літр наприкінці 1-го тижня прийому у дозі200 мг кожні 8 годин і приблизно 11 мкМоль на літр наприкінці 1-го тижняприйому в дозі 400 мг кожні 8 годин.Біотрансформація. Рибавірин фосфорилюється вклітинах печінки в активні метаболіти у вигляді моно-, ди- і трифосфату, щопотім метаболізується в 1,2,4- триазолкарбоксамид. Другий шлях метаболізмувключає амідний гідроліз у трикарбоксилову кислоту і дерибозилювання зутворенням триазольного карбоксильного метаболіту.Виведення. Рибавірин виводиться з організмуповільно. Час напіввиведення (Т1/2) після одноразового прийому дози200 мг становить від 1 до 2 годин із плазми і до 40 днів з еритроцитів. Післяприпинення курсового прийому Т1/2 становить приблизно 300 год.Рибавірин і його метаболіти в основному виводяться з організму із сечею. Тількидесь 10 % виводиться з калом. У незміненому вигляді майже 7 % рибавіринувиводиться за 24 години і приблизно 10% - за 48 годин.Фармакокінетика в особливих клінічнихстанах. Приприйомі препарату хворими з нирковою недостатністю АUC і Сmax рибавіринузбільшуються, що обумовлено зниженням справжнього кліренсу. У хворих напечінкову недостатність (А, В і С ступені) фармакокінетика рибавірину незмінюється. Після прийому одноразової дози з їжею, що містить жири,фармакокінетика рибавірину змінюється істотно (АUС і Сmaxзбільшуються на 70%).

Показання для застосування. Препарат призначений длялікування хронічного гепатиту С і рекомендується застосовувати в комбінації зальфа-інтерфероном:- у первинних хворих, що раніше не лікувалися альфа-інтерфероном,з підтвердженим хронічним гепатитом С;- при загостренні після курсу монотерапіїальфа-інтерфероном;- у хворих, несприйнятливих до монотерапіїальфа-інтерфероном.

Спосіб застосування та дози. Препаратприймають внутрішньо не розжовуючи і запиваючи водою, разом із прийомом їжі.Дорослим пацієнтам з гепатитом С рекомендується приймати рибавірин зрозрахування 15 мг на 1 кг маси тіла, що відповідає 800 - 1200 мг на день,тобто 2 - 3 таблетки ранком і 2 - 3 таблетки ввечері. Дозування, що звичайнорекомендується для хворих з масою тіла менше 75 кг становить 1000 мг на добу (2таблетки ранком і 3 таблетки ввечері), хворим з масою тіла понад 75 кгрекомендується приймати 1200 мг на добу (3 таблетки ранком і 3 таблеткиввечері). Тривалість курсу комбінованої терапії рибавірином зальфа-інтерфероном, як правило, становить 24 - 48 тижнів. При цьому для хворих,які раніше не лікувалися, тривалість курсу становить не менше 24 тижнів, а ухворих з вірусом генотипу 1 тривалість курсу - 48 тижнів. У хворих, несприйнятливихдо монотерапії альфа-інтерфероном, а також при рецидиві захворювання тривалістькурсу - не менше 6 міс.

Побічна дія. Найчастішим побічнимефектом є гемолітична анемія. Тому в процесі лікування необхідно контролювативміст гемоглобіну, білірубіну і сечової кислоти. Типовими побічними ефектами єдиспное, кашель, порушення сну, екзантема. Рідше виявляються грипоподібні явищаз температурою, головним болем і болем у суглобах, схуднення, нудота, випадінняволосся, депресія. Рідко спостерігаються порушення функції щитоподібної залозиу вигляді зміни змісту ТТГ, а також алергійні реакції (кропив’янка,бронхоспазм, анафілаксія). Вкрай рідко виникають симптоми аутоімуннихзахворювань, артеріальна гіпотензія, лейкопенія і тромбоцитопенія. Усі побічніефекти, що спостерігаються, оборотні, не впливають на ефективність лікування іприпиняються після закінчення прийому препарату. Нормалізація гемоглобінуспостерігається після тимчасового зниження дози.

Протипоказання. Рибавірин протипоказанийпацієнтам з хронічною серцевою недостатністю II - Ш ступенів, інфарктомміокарда, при хронічній нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 50мл/хв), анемії, тяжких порушеннях функції печінки (у тому числі придекомпенсованому цирозі), аутоімунних захворюваннях (у тому числі приаутоімунному гепатиті), при захворюваннях щитоподібної залози, що не піддаютьсялікуванню, при тяжкій депресії з суїцидальними намірами, при вагітності ілактації (грудне вигодовування), при підвищеній чутливості до рибавірину таінших компонентів препарату. Безпечність препарату при лікуванні дітей іпідлітків не встановлена, тому його застосування у пацієнтів до 18 років нерекомендується.

Передозування. Можливо посиленняпобічної дії. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.

Особливості застосування. Перед початком лікування, на 2 і 4 тижніі далі регулярно, в міру необхідності треба проводити контрольні лабораторнідослідження (клінічний аналіз крові, аналіз електролітів, функціональні проби печінки,зміст креатиніну в сироватці). У процесі лікування рибавірином максимальнезниження вмісту гемоглобіну в більшості випадків відзначається після 4-8 тижніввід початку лікування. При зниженні гемоглобіну нижче 11 г/дл треба тимчасовозменшити дозу рибавірину на 400 мг на добу, при зниженні гемоглобіну нижче 10г/дл треба скоротити дозу до 50 % від вихідної. У більшості випадків змінидози, що рекомендуються, забезпечують відновлення рівня гемоглобіну. Однак призбереженні непереносимості рибавірину після корекції дози, а також при падіннігемоглобіну нижче 8,5 г/дл прийом препарату треба припинити. При гострихалергійних реакціях препарат треба відмінити і призначити відповідне лікування.Рибавірин треба призначати з обережністю після відповідного обстеженняпацієнтам із захворюваннями серця, хронічними обструктивними захворюваннямилегенів, цукровим діабетом, при порушеннях згортання крові, тромбофлебіті,миєлодепресії. У зв'язку з можливою тератогенною та ембріотоксичною дієюрибавірину необхідно забезпечити надійну контрацепцію під час лікування іпротягом 4 місяців після закінчення лікування у жінок і протягом 7 місяців учоловіків. У зв'язку з можливим погіршенням функції нирок у літніх пацієнтівперед застосуванням препарату необхідне визначення функції нирок, зокремакліренсу креатиніну.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Прийом антациднихзасобів, що містять алюміній і магній, знижує біодоступність препарату. Приодночасному застосуванні рибавірину й альфа-інтерферону відзначається синергізм.Призначення рибавірину під час лікування зидовудином (азидотимідином) та/абоставудином при наявній ВІЛ інфекції, супроводжується зниженням фосфорилюванняцих препаратів, що призведе до ВІЛ-віремії і буде вимагати зміни схемилікування. У той же час не виявлена взаємодія рибавірину і ненуклеозиднихінгібіторів зворотної транскриптази чи інгібіторів протеаз. Тому можливокомбіноване застосування рибавірину і зазначених препаратів для лікуванняхворих інфекцією ВІЛ з гепатитом С.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температуріне більше 250 С, сухому, захищеному від світла та недоступному длядітей місці. Термін придатності – 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z