Загружается, подождите...

Релпакс (Relpax)


міжнародна та хімічна назви: eletriptan;®-3-(1-метил-2-піролідинілметил)-5-[2-(фенілсульфоніл)етил]-1Н гідробромідіндолу;

основні фізико-хімічні властивості: круглітаблетки жовто-гарячогокольору, вкриті оболонкою, з позначкою “Pfizer” з одного боку таблетки талітерами “REP” – з іншого;

склад: 1 таблетка містить елетриптану 40 мг або 80 мг увигляді елетриптану гідроброміду;допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна,лактоза моногідрат, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, Opadry®Orange,Opadry®Clear, вода очищена.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Препарати для лікування мігрені.Селективний агоніст серотонінових 5-НТ1-рецепторів. Код АТС N02CC.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Елетриптан є потужним іселективним агоністом судинних 5-НТ1В- і нейрональних 5-НТ1D-рецепторів.Елетриптан також виявляє високу спорідненість з 5-НТ1F-рецепторами,що, можливо, пояснює його протимігреневий механізм дії.Елетриптан виявляє помірну спорідненість з людськимирекомбінантними 5-НТ1А-, 5-НТ2В-, 5-НТ1Е-,5-НТ7-рецепторами.У дослідженнях на тваринах виявленабільша селективність його дії відносно сонної артерії і менша - до коронарних іфеморальних судин у порівнянні із суматриптаном. Більш того, булапродемонстрована здатність елетриптану пригнічувати розвиток нейрогенного запаленнятвердої мозкової оболонки у тварин. Здатність елетриптану звужувативнутрішньочерепні кровоносні судини та його пригнічуюча дія на розвитокнейрогенного запалення може бути механізмом його протимігреневої ефективності улюдини. Елетриптан впливає також на симптоми, що супроводжують мігрень, –блювання, нудоту, фотофобію та фонофобію. Препарат також здатний попереджуватирецидив мігрені.Фармакокінетика. Абсорбція. Елетриптан досить швидкоі добре (не менше 81%) усмоктується в шлунково-кишковому тракті припероральному прийомі. Величина абсолютної біодоступності при пероральномуприйомі у чоловіків і жінок становить приблизно 50%. Рівень Тmax досягаєтьсяприблизно через 1,5 години при пероральному застосуванні. В межах клінічних доз(20 - 80 мг) препарат має лінійну фармакокінетику.Величина площі під кривою співвідношенняконцентрація/час (AUC) та максимальної концентрації (Сmax) елетриптанузбільшувалася приблизно на 20 - 30% при його прийомі разом із їжею з високимвмістом жирів. При пероральному застосуванні під час нападу мігреніспостерігалося зменшення AUC приблизно на 30% та збільшення Тmax до 2,8 години.Після повторних прийомів (20 мг тричі на добу) протягом 5 - 7 днівфармакокінетика елетриптану залишалася лінійною, а кумуляція була прогнозованою.При багаторазовому прийомі більш високих доз (40 мг тричі на добу та 80 мгдвічі на добу) кумуляція препарату після 7 днів прийому була більшою запрогнозовану приблизно на 40%.Розподіл. Об’єм розподілу елетриптану післявнутрішньовенного введення дорівнював 138 л, що свідчить про його розподіл утканинах. Елетриптан помірно зв’язується з білками (приблизно 85%).Метаболізм. Дослідження in vitro свідчать, щометаболізм елетриптану в основному здійснюється за допомогою цитохрому Р450СYP3А4 печінки. Цей факт підтверджується збільшенням концентрації елетриптану вплазмі після супутнього введення еритроміцину, відомого як потужний селективнийінгібітор СYP3А4. Дослідження in vitro також виявили незначну роль уметаболізмі елетриптану СYP2D6, хоча клінічні дослідження не підтвердилинаявності будь-яких ознак впливу поліморфізму зазначеного ферменту нафармакокінетику елетриптану.У системі кровообігу виявлені два основнихметаболіти, які зумовлюють переважну частину радіоактивності плазми післявведення елетриптану, міченого 14С. Метаболіт, що утворювавсявнаслідок N-окислення, був неактивний у дослідженнях in vivo на тваринах.Метаболіт, що утворювався внаслідок N-деметилювання, виявляв таку ж активність,як і елетриптан на моделях in vitro у тварин. Третя частина радіоактивностіплазми формально не була ідентифікована, але найбільш імовірно, що вона єсумішшю гідроксильних метаболітів, які також виділяються із сечею та фекаліями.Оскільки концентрації метаболіту, утвореноговнаслідок N-деметилювання, становлять лише 10 - 20% від концентрації основноїречовини, то не слід чекати якогось клінічно значущого його впливу на проявитерапевтичної дії елетриптану.Виведення. Показник загального плазмового кліренсуелетриптану після внутрішньовенного введення становить 36 л/год з періодомнапівжиття у плазмі приблизно 4 години. Середня величина ниркового кліренсу припероральному прийомі становить приблизно 3,9 л/год. Величина позанирковогокліренсу становить приблизно 90%, що свідчить про те, що основним шляхом екскреціїелетриптану є шлях метаболічних реакцій.Фармакокінетика у пацієнтів спеціальних груп. Стать.Мета-аналіз, проведений під час клініко-фармакологічних досліджень, іпопуляційний фармакокінетичний аналіз результатів клінічних випробуваньпоказали, що стать не має будь-якого клінічнозначущого впливу на концентраціїелетриптану в плазмі.Літні пацієнти (старше 65 років). У порівнянні зпацієнтами молодшого віку, у літніх людей спостерігалося недостовірне незначнезниження (16%) показників кліренсу разом із достовірним збільшенням періодунапівжиття (приблизно від 4,4 до 5,7 години). Результати аналізу банка данихщодо безпеки вказують на відсутність впливу вікового фактора на кількістьпобічних ефектів.Підлітки (12-17 років). Фармакокінетика елетриптану(40 мг і 80 мг) у підлітків, які отримували препарат між нападами мігрені, булаподібна до фармакокінетики у дорослих.Діти (6-11 років). У дітей, в порівнянні зпідлітками, кліренс елетриптану не змінюється. Однак у дітей об’єм розподілузнижується, що призводить до більших концентрацій препарату в плазмі порівняноз концентрацією при застосуванні тієї ж самої дози дорослими.Печінкова недостатність. В осіб із печінковоюнедостатністю (шкала Чайлд-Пьюдж, А, В) відмічалося достовірне збільшення AUC(34%) і періоду напівжиття. Також спостерігалося невелике збільшення Сmax(18%). Зазначені зміни не мають суттєвого клінічного значення.Ниркова недостатність. В осіб з легкою (кліренскреатиніну 61-89 мл/хв), помірною (кліренс креатиніну 31-60 мл/хв) або тяжкою (кліренскреатиніну <30 мл/хв) нирковою недостатністю не виявлено достовірних змінфармакокінетичних параметрів елетриптану або його зв’язування з білками плазми.

Показання для застосування. Лікування нападів мігрені, що має прояви аури(провісники нападу) або без таких.

Спосіб застосування та дози. Таблетки Релпаксу®слід приймати при появі перших ознак головного болю при нападі мігрені.Препарат є також ефективним і в пізніх стадіях нападу хвороби. Релпакс®не слід застосовувати з профілактичною метою. Таблетку ковтають цілою,запиваючи її невеликою кількістю води.Застосування для лікування підлітків (від 12 до 18років). Застосування препарату для лікування підлітків не рекомендовано.Застосування дорослими (від 18 до 65 років).Рекомендована початкова доза становить 40 мг. Знеболювальний ефект повиненрозвинутися протягом 2 годин. При поновленні болю протягом однієї доби, длялікування рецидиву болю слід прийняти 40 мг Релпаксу® повторно, алене раніше, як через 2 годин після прийому першої дози.Якщо після прийому першої дози протягом 2 годин нападголовного болю не минає, приймати препарат повторно не рекомендується, оскількив клінічних дослідженнях не було виявлено ефективності впливу повторногоприйому препарату на прояви того ж самого нападу. Клінічні дослідженняпоказали, що у більшості пацієнтів, які не відчували полегшення стану післяприйому однієї дози Релпаксу®, препарат виявляв свою ефективність улікуванні наступних нападів мігрені.Якщо застосування 40 мг Релпаксу® єнедостатньо ефективним, позитивний ефект у лікуванні наступних нападів мігреніможе бути досягнутий застосуванням дози 80 мг. Максимальна добова доза неповинна перевищувати 160 мг.

Побічна дія. Загалом лікування Релпаксом® добре переносилося.Побічні ефекти в основному мали транзиторний характер і були слабко та помірновиражені та минали спонтанно після припинення лікування. Частота та ступіньтяжкості побічних ефектів були однаковими при прийомі двох однакових доз длялікування того ж самого нападу та при прийомі лише однієї дози.При прийомі терапевтичних доз спостерігались такі побічні прояви (ізчастотою =>1% у порівнянні з плацебо):нервова система – запаморочення, головний біль,гіпертонус, гіпостезія, міастенія, парестезія, сонливість, вертиго;серцево-судинна система – пальпітація, тахікардія,відчуття жару та припливів;органи дихання – фарингіт, відчуття стискання вгорлі;травний тракт – біль у животі, сухість у роті,диспепсія, нудота;шкіра – пітливість;опорно-руховий апарат – біль у спині, міалгія;загальні прояви – астенія, відчуття болю, тяжкості,стискання в грудях, пропасниця, біль.У постмаркетинговий період відмічено появу такихпобічних ефектів:імунна система – алергічні реакції, в деякихвипадках - значної вираженості;шкіра – свербіж, висипання, кропив’янка.Деякі симптоми, зафіксовані як побічні ефекти, можуть бути проявоммігрені. Побічні ефекти, що спостерігалися після прийому Релпаксу®,є типовими для агоністів 5-НТ1-рецепторів.

Протипоказання. Застосування Релпаксу® протипоказано увипадках гіперчутливості до будь-якого компонента таблетки та при тяжкихпорушення функції печінки.Виходячи з фармакодинамічних властивостей Релпаксу®,що є представником агоністів 1-го типу 5-гідрокситриптамінових (5-НТ1)рецепторів, встановлені такі протипоказання:для хворих із неконтрольованою артеріальноюгіпертензією;для пацієнтів, у яких діагностовано ішемічну хворобусерця (стенокардію, перенесений інфаркт міокарда або встановлена прихована ішеміяабо стенокардія Принцметала);для пацієнтів із захворюванням периферичнихкровоносних судин;для пацієнтів із цереброваскулярними розладами ванамнезі або з транзиторними ішемічними цереброваскулярними проявами;для пацієнтів, які приймали ерготамін або похідніерготаміну (у тому числі метисергід) за 24 години до або через добу післяприйому Релпаксу®;для пацієнтів, які одночасно приймають інші агоністи5-НТ1-рецепторів.

Передозування. При одноразовому прийомі дози 120 мг якихоськлінічно значущих ефектів не відмічалося. Однак при передозуванні можливіпрояви гіпертензії або інших більш серйозних ускладнень з боку серцево-судинноїсистеми.У випадках передозування слід призначити стандартну підтримуючутерапію. Період напівжиття елетриптану становить приблизно 4 год, томумоніторинг пацієнтів і відповідна терапія повинні продовжуватися не менше 20год або до зникнення ознак і симптомів передозування.Вплив гемодіалізу або перитонеального діалізу наконцентрації елетриптану в сироватці не відомий.

Особливості застосування. Релпакс® є ефективним улікуванні мігрені з або без проявів аури і в лікуванні мігрені, пов’язаної зменструаціями. Якщо Релпакс® застосовували у фазі аури, він непопереджував розвитку головного болю і тому препарат доцільно застосовуватилише під час фази головного болю.Перед призначенням Релпаксу® пацієнтам зімовірними хворобами серцево-судинної системи або тим, які мають фактори ризикурозвитку таких захворювань, слід провести діагностику стану серцево-судинноїсистеми.Як і інші агоністи 5-НТ1-рецепторів,Релпакс® слід призначати лише у випадках безперечно діагностованоїмігрені. Релпакс® не показаний для лікування геміплегії,офтальмоплегії чи базилярної мігрені. Крім того, Релпакс® не слідзастосовувати в лікуванні “атипового” головного болю, оскільки в таких випадкахголовний біль може бути спричинений такою тяжкою патологією, як інсульт аборозрив аневризми, коли застосування церебральних вазоконстрикторів може бутинебезпечним.Застосування Релпаксу® з потужнимиінгібіторами CYP3A4, такими як кетоконазол, ітраконазол, еритроміцин,кларитроміцин, йозаміцин, та з інгібіторами протеаз (ритонавіром, індинавіром інелфінавіром) не рекомендовано.Застосування хворими старше 65 років. Безпека іефективність при застосуванні хворими старше 65 років не були вивчені вдостатньому обсязі, оскільки в клінічних дослідженнях не було достатньоїкількості осіб вказаної зазначеної групи. У хворих літнього віку зміниартеріального тиску можуть бути більш вираженими, ніж у віковій групі 18 – 65років.Застосування підлітками. У клінічних дослідженнях упідлітків відмічено високу ефективність застосування плацебо. Ефективністьзастосування елетриптану у хворих цієї вікової групи не була доведена, і томуне рекомендується застосовувати препарат для лікування хворих цієї віковоїгрупи. Оцінка безпеки застосування елетриптану для лікування таких хворих булаподібною до оцінки безпеки у дорослих.Застосування дітьми (6 – 11 років). Оскільки безпекаі ефективність застосування Релпаксу® у дітей не вивчалися,застосування препарату в лікуванні дітей не рекомендовано.Застосування пацієнтами із серцевою недостатністю.Вивчення в необхідному обсязі застосування препарату пацієнтами із серцевоюнедостатністю не проводилося. Тому призначення Релпаксу®, як і іншихагоністів 5НТ1-рецепторів, таким пацієнтам не рекомендовано.Застосування при порушенні функції печінки. Дляхворих з легким і помірним порушенням функції печінки немає потреби змінюватидозування Релпаксу®. Оскільки вивчення застосування препаратухворими з тяжким порушенням функції печінки не проводилося, препаратпротипоказаний таким хворим.Застосування при порушенні функції нирок. Оскількивплив Релпаксу® на артеріальний тиск виражений більше у хворих зпорушенням функції нирок, дози більше 40 мг Релпаксу® слідзастосовувати обережно.Вплив на здатність керувати автомобілем і працюватиз рухомими механізмами. Мігрень або застосування агоністів 5-НТ1-рецепторівможе спричинювати сонливість або запаморочення у деяких пацієнтів. Таким чином,особам, які виконують роботу, що вимагає зосередженості уваги (зокрема керуютьавтомобілем або працюють з рухомими механізмами). під час нападу мігрені тапісля прийому Релпаксу® слід бути обережними.Вагітність і лактація. Безпека застосування елетриптанувагітними не вивчалася. У дослідженнях на тваринах не виявлено тератогеннихефектів препарату. Застосування Релпаксу® може бути доцільним лише увипадку, коли його користь для матері вище, ніж будь-який можливий ризик дляплода.Елетриптан у людини виділяється з грудним молоком. Прийняття рішеннящодо застосування препарату жінками, які годують груддю, повинно бутививаженим. Вплив на немовлят можна мінімізувати шляхом відмови від годуваннягруддю протягом 24 годин після прийому препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Вплив медикаментів на Релпакс®. Восновних клінічних дослідженнях застосування елетриптану не спостерігалосяпроявів медикаментозної взаємодії з бета-блокаторами, трициклічнимиантидепресантами, селективними інгібіторами оборотного захоплення серотоніну тафлунаризином. Результати популяційного аналізу фармакокінетики в клінічнихдослідженнях дозволяють припустити, що бета-блокатори, трициклічніантидепресанти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, препаратиестрогензамісної гормональної терапії, пероральні контрацептиви, що містятьестроген, і блокатори кальцієвих каналів навряд чи впливають нафармакокінетичні властивості елетриптану.Елетриптан не є субстратом для МАО. Тому не слід очікувати можливоївзаємодії між елетриптаном та інгібіторами МАО.У клінічних дослідженнях з пропранололом (160 мг),верапамілом (480 мг) і флюконазолом (100 мг) Cmax елетриптанузбільшувалася в 1,1, 2,2 та 1,4 рази відповідно. AUC елетриптану відповіднозбільшувалася в 1,3, 2,7 та 2,0 рази. Такий ефект не мав суттєвого клінічногозначення, оскільки він не супроводжувався підвищенням артеріального тиску чиіншими побічними проявами в порівнянні із самостійним застосуваннямелетриптану.У клінічних дослідженнях з такими специфічними тапотужними інгібіторами CYP3A4, як з еритроміцином (1 000 мг) і кетоконазолом(400 мг), спостерігалося значне зростання Cmax та AUC елетриптану(відповідно в 2 та 2,7 рази і в 3,6 та 5,9 рази). Таке зростання показниківспричиняло збільшення часу напіввиведення t1/2 з 4,6 до 7,1 години впоєднанні з еритроміцином та з 4,8 до 8,3 години в поєднанні з кетоконазолом.Тому елетриптан не слід застосовувати сумісно з потужними інгібіторами CYP3A4,такими як кетоконазол, ітраконазол, еритроміцин, кларитроміцин, йозаміцин таінгібітори протеаз (ритонавір, індинавір і нелфінавір).У клінічних дослідженнях з пероральним застосуваннямкофеїн/ерготаміну через 1 та 2 години після прийому елетриптану спостерігалосянезначне підвищення кров’яного тиску, що можна передбачати, виходячи зфармакологічних властивостей цих препаратів. Тому рекомендовано застосовуватипрепарати, що містять ерготамін або інші алкалоїди ріжків (наприкладдигідроерготамін, метисергід), не раніше. ніж через 24 години після прийомуелетриптану. З іншого боку, повинно пройти не менше 24 годин після застосуванняерготаміну або інших препаратів ріжків до прийому елетриптану.Вплив Релпаксу® на інші препарати.У клінічних дослідженнях як in vitro, так in vivo,не було виявлено пригнічуючого або стимулюючого впливу клінічних дозелетриптану на препарати, що метаболізуються за допомогоюцитохром-P450-ензимів, включно з CYP3A4-ензимами. Тому взаємодія міжелетриптаном і медикаментами, що метаболізуються цими ензимами, ємалоймовірною.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому,захищеному від світла місці при температурі 15 - 25 ºС.Термін придатності – 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z