Загружается, подождите...

Рантак (Rantac)


міжнародна та хімічна назви: ранітидин (ranitidine);N-[(2[[[5-диметиламіно)метил]фурфурил]-тіо]етил]-N’-метил-2-нітро-1,1-етилендіамін;

основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі, круглі таблетки оранжевогокольору в плівковій оболонці;

склад: 1 таблетка містить 150 мг або 300 мг ранітидину увигляді ранітидину гідрохлориду;допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна,магнію стеарат, натрію кроскармелоза, барвник Опадрі оранжевий 80 W53259 AMB,тальк очищений, вода очищена.

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки ігастро-езофагеальної рефлюксної хвороби. Антагоністи Н2-рецепторів.Код АТС А02В А02.

Фармакологічні властивості. Активний компонент препарату −ранітидин − ефективний блокатор гістамінових Н2-рецепторів.Фармакодинаміка. Механізм дії ранітидину полягає вконкурентному оборотному інгібуванні дії гістаміну на Н2-рецепторимембран парієтальних клітин слизової оболонки шлунка. Ранітидин знижує базальнуі стимульовану секрецію соляної кислоти, зменшуючи об’єм шлункового соку,спричинений подразненням барорецепторів (розтягнення шлунка), харчовимнавантаженням, дією гормонів і біогенних стимуляторів (гастрин, гістамін,пентагастрин, кофеїн). Препарат знижує активність пепсину і посилює захиснімеханізми слизової оболонки шлунка. Він сприяє загоюванню пошкоджень слизовоїоболонки, спричинених дією соляної кислоти, шляхом зменшення шлункової секреціїі збільшення утворення шлункового слизу. Під дією ранітидину у слизузбільшується вміст глікопротеїнів, відбувається стимуляція секреціїгідрокарбонатіонів слизової оболонки шлунка та ендогенного синтезу в нійпростагландинів, стимулюються процеси регенерації.Фармакокінетика.Всмоктування ранітидинупісля перорального застосування відбувається швидко і не залежить від вживанняїжі. Препарат має ефект “першого проходження” через печінку (приблизно 70%введеної дози). Максимальна концентрація препарату в плазмі крові припероральному прийомі 150 мг досягається через 1-3 години і становить300-550нм/мл; при пероральному прийомі 300 мг – через 1-3 години і становить 950нм/мл. Одноразова доза (150 мг) пригнічує секрецію шлункового соку протягом 12годин.При пероральному прийомі біодоступністьранітидину становить 50%; зв’язок з білками плазми не перевищує 15%; періоднапіввиведення препарату становить 2-3 години. 60- 70% прийнятої дозививодиться із сечею, 35% виділяється нирками у незміненому стані і частково – увигляді метаболітів.Ранітидин проникає крізь плаценту, виділяється згрудним молоком.

Показання для застосування.Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки вразі відсутності Helicobacter pilori або як профілактичний засіб принеможливості ерадикації H. pilori;гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ);синдром Золлінгера-Еллісона;невиразкова диспепсія;хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючоюфункцією шлунка в стадії загострення.

Спосіб застосування та дози. Для лікування пептичної виразки шлунка абодванадцятипалої кишки (при відсутності H. pilori) препарат призначають по 150мг 2 рази на добу (вранці і ввечері) або 300 мг перед сном. Дітям: доза, щорекомендується для лікування пептичної виразки, становить від 2 мг/кг до 4мг/кг 2 рази на добу; максимальна добова доза – 300 мг. Тривалість лікуваннявиразки шлунка – 4-8 тижнів, виразки дванадцятипалої кишки – 4-6 тижнів.Для профілактики загострення виразкової хвороби (уразі неможливості ірадикаціїH. pilori) призначають по 150 мг препарату передсном (або по 150 мг 2 рази на добу).При синдромі Золлінгера-Еллісона початкова дозастановить 150 мг 4 рази на добу, у разі необхідності добова доза може бутипідвищена до 600 мг. Підбір дози здійснюють індивідуально.При загострені гастроезофагеальної рефлюксноїхвороби призначають по 150 мг 4 рази на добу протягом 4-8 тижнів. Підтримуючатерапія при ГЕРХ – по 1 таблетці (150 мг) 1 раз на добу протягом 12 місяців.Для лікування невиразкової диспепсії призначають по150 мг 2 рази на добу або по300 мг один раз на добу протягом 2-4 тижнів. Привідсутності позитивного ефекту або навіть погіршенні стану хворого слідпровести повне обстеження пацієнта.При загострені хронічного гастриту з підвищеноюкислотоутворюючою функцією шлунка призначають по 1 таблетці 150 мг 2 рази надобу або по 1 таблетці 300 мг 1 раз на добу. Курс лікування – 2-4 тижні.Для хворих із порушенням функції нирок (зкліренсом менше 50 мл/хв) доза, що рекомендується, становить 150 мг на добу.

Побічна дія. Як правило

, Рантак® добрепереноситься хворими. Проте не виключаються зазначені нижче побічні явища.З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті,нудота, запор, діарея, минущі та оборотні порушення функції печінки, минущізміни показників функціональних печінкових проб. Описані поодинокі випадкигострого панкреатиту, оборотного гепатиту (з жовтухою або без неї).З боку центральної нервової системи: рідко −головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність, сонливість. У поодинокихвипадках: оборотна сплутаність свідомості, шум у вухах, дратівливість. Упацієнтів літнього віку описані окремі випадки нечіткості зорового сприйняття,пов’язаного з порушенням акомодації.З боку системи кровотворення: у поодиноких випадках– оборотна тромбоцитопенія, лейкопенія, окремі випадки агранулоцитозу,панцитопенії.З боку серцево-судинної системи: поодинокі випадкивиникнення брадикардії, атріо-вентрикулярної блокади, асистолії.Алергічні та імунопатологічні реакції: зрідка –висип, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок,артеріальна гіпотензія.З боку ендокринної системи: дуже рідко – набуханняабо відчуття дискомфорту в грудних залозах у чоловіків, гіперпролактинемія,гінекомастія, зниження лібідо, імпотенція.

Протипоказання.Підвищена чутливість до ранітидину;злоякісні захворювання шлунка;вагітність та годування груддю.

Передозування. Передозування препарату не призводить до особливихнаслідків. У разі необхідності проводять адекватну симптоматичну і підтримуючутерапію.

Особливості застосування. Лікування антагоністами Н2-рецепторівможе маскувати клініку раку шлунка, тому у пацієнтів з виразкою шлунка та/абодванадцятипалої кишки, а також у пацієнтів середнього віку при зміні або появінових симптомів диспепсії перед початком лікування Рантаком®необхідно виключити можливість малігнізації.Швидке введення препарату в деяких випадках можеспричинити брадикардію у пацієнтів, схильних до порушення серцевого ритму.Слід уникати призначення Рантаку® хворимна гостру порфірію в анамнезі.З обережністю призначати хворим з порушенням функціїнирок. Рекомендується зменшення доз, що призначаються.Вагітність та лактація. Застосування препарату вперіод вагітності можливо тільки за життєвими показаннями; матерям, які годуютьгрудним молоком, за суворими показаннями з одночасним припиненням грудноговигодовування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Рантак® не пригнічує активностіферментної системи печінки, пов’язаної із цитохромом Р450, тому він не посилюєдію препаратів, що метаболізуються в печінці за участі цієї ферментної системи,таких як: діазепам, фенітоїн, пропранолол, лігнокаїн, теофілін, варфарин.При одночасному застосуванні з антацидами перерваміж прийомами антацидів і ранітидину повинна бути не менше 1-2 годин.При одночасному прийомі Рантаку® зметапрололом, концентрація останнього в сироватці крові збільшується на 80-50%і збільшується період його напіввиведення.Рантак® зменшує всмоктуванняінтраконазолу і кетоконазолу.Паління знижує ефективність ранітидину.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 300Су сухому, недоступному для дітей місці.Термін придатності – 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z