Загружается, подождите...

Протафан нм (Protaphane hm)


міжнародна назва: Інсулін людський (рДНК);

основні фізико-хімічні властивості: нейтральна, каламутна, біла водна суспензія;

склад: 1 мл суспензії містить 100 МО інсуліну людського біосинтетичного(рекомбінантна ДНК одержана з Saccharomyces cerevisiae); 1 МО (Міжнародна Одиниця) дорівнює 0.035 мг безводного людськогоінсуліну;допоміжні речовини: цинку хлорид, гліцерин, метакрезол, фенол, натріюфосфат двозаміщений дигідрат, натрію гідроксид, кислота хлористоводнева, протамінусульфат, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Суспензія для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антидіабетичний засіб. Інсуліни та його аналоги. Код АТС: А10А С01.

Фармакологічні властивості. Протафан® НМ є суспензієюлюдського ізофан-інсуліну (НПХ). Цукрознижувальний ефект інсуліну полягає усприянні поглинанню глюкози тканинами після зв’язування інсуліну з рецепторамим’язових і жирових клітин, а також в одночасному пригніченні виділення глюкозиз печінки.Протафан® НМ є інсуліном тривалої дії. У середньому характердії після підшкірної ін’єкції такий:початок дії: протягом 1½ год;максимальний ефект: від 4 до 12 год;тривалість дії: приблизно 24 год.Фармакокінетика.Період напіввиведення інсуліну з кровістановить кілька хвилин. Тому характер дії препарату інсуліну зумовленийвиключно характеристиками його абсорбції. Цей процес залежить від ряду факторів(наприклад, дози інсуліну, способу і місця ін’єкції, товщини підшкірноїклітковини, типу діабету), що зумовлює значну варіабельність ефекту препаратуінсуліну як в одного, так і в різних хворих.Абсорбція. Пік концентрації в плазмі настає протягом 2-18 год післяпідшкірної ін’єкції.Розподіл. Значного зв’язування інсуліну з білками плазми крові, завинятком циркулюючих антитіл до нього (при їхній наявності) виявлено не було.Метаболізм. Людський інсулін розщеплюється інсуліновими протеазами чиінсулін-деградуючими ферментами і, можливо, протеїндисульфідізомеразою.Виявлено ряд ділянок, у яких відбуваються розриви (гідроліз) молекули людськогоінсуліну. Жоден з метаболітів, що утворилися після гідролізу, не маєбіологічної активності.Елімінація. Тривалість напіввиведення інсуліну визначається швидкістюйого всмоктування з підшкірної клітковини. От чому тривалість напіввиведення(t½) вказує на швидкість всмоктування, а не елімінації інсуліну з плазмикрові (t½ інсуліну з кровотоку становить всього кілька хвилин). Заданими проведених досліджень, t½ становить 5-10 год. Можна думати, щофармакокінетика інсуліну в дітей, підлітків і дорослих практично однакова.

Показання для застосування. Цукровий діабет.

Спосібзастосування та дози. Дозування інсуліну індивідуальне і визначається лікарем відповідно допотреб хворого.У середньому добова потреба в інсуліні при лікуванні діабету становитьвід 0,5 до 1,0 МО/кг маси тіла.У дітей препубертатного віку вона варіює від 0,7до 1,0 МО/кг. В період часткової ремісії потреба в інсуліні може значнознижуватися, тоді як при станах резистентності до інсуліну, наприклад, в періодпубертації або при ожирінні, добова потреба в інсуліні може істотно зростати.Початкові дози інсуліну для хворих на діабет 2 типу часто є нижчими,наприклад, від 0,3 до 0,6 МО/кг/добу.Лікар визначає кількість ін’єкцій на добу (одна чи декілька), що необхідніхворому. Протафан® НМ можна вводити окремо або змішувати зшвидкодіючим інсуліном. При інтенсивній інсулінотерапії суспензіївикористовують як базальний інсулін, який вводять ввечері та/або вранці, ашвидкодіючий інсулін вводять перед прийомом їжі.Оптимізація контролю метаболізму у хворих на діабет відстрочує початокі сповільнює розвиток пізніх ускладнень діабету. Тому рекомендується проведеннямоніторингу рівня глюкози в крові.У хворих похилого і старечого віку першим завданням лікування є ослабленнясимптомів діабету та запобігання розвитку гіпоглікемії. Протафан® НМ призначений для підшкірних ін’єкцій. Протафан® НМ звичайно вводять під шкіру стегна. Можна також вводити вділянку передньої черевної стінки, сідниць або дельтовидного м’яза плеча.При підшкірних ін’єкціях у ділянку стегна всмоктування інсулінувідбувається повільніше, ніж при введенні в інші ділянки тіла. Введення у відтягнуту складку шкіри значно знижує ризик попадання ум’яз.Для запобігання ліподистрофії місця ін’єкцій слід змінювати навіть умежах однієї ділянки тіла.Суспензії інсуліну ні в якому разі не можна вводити внутрішньовенно.Інструкції для хворогоПротафан® НМ у флаконах використовують зі спеціальними інсуліновимишприцами, які мають відповідне градуювання. Препарат призначений лише дляіндивідуального використання.Перед використанням препарату Протафан® НМ слід впевнитися, що це саметой тип інсуліну, який призначено. Необхідно продезінфікувати поверхню гумовоїпробки флакона.

Коли хворий використовує лише Протафан® НМ:Безпосередньо перед використанням покатати між долонями флакон зінсуліном, доки рідина не стане білою та рівномірно каламутною.Набрати у шприц об’єм повітря, який дорівнює дозі інсуліну, щовводиться. Ввести повітря у флакон.Перевернути флакон зі шприцом дном догори Набрати у шприц необхідну дозу інсуліну. Витягти голку з флакона. Витіснити повітря зі шприца.Перевірити, чи правильно набрано дозу.Відразу зробити ін’єкцію.

Коли хворий має змішувати Протафан® НМ з інсуліномкороткоїї дії:Безпосередньо перед використанням покатати між долонями флакон зПротафаном® НМ, доки рідина не стане білою та рівномірно каламутною.Набрати в шприц об’єм повітря, який дорівнює дозі Протафану® НМ. Ввестиповітря у флакон з Протафаном® НМ і витягти голку з флакона.Набрати в шприц об’єм повітря, який дорівнює дозі інсуліну короткоїдії. Ввести повітря у флакон з інсуліном короткої дії. Перевернути флакон зішприцом дном догори. Набрати в шприц необхідну дозу інсуліну короткої дії. Витягти голку зфлакона. Витіснити повітря зі шприца. Перевірити, чи правильно набрано дозу.Ввести голку у флакон з Протафаном® НМ. Перевернути флакон зі шприцомдном догори. Набрати у шприц необхідну дозу Протафану® НМ. Витягти голку з флакона.Витіснити повітря зі шприца і перевірити, чи правильно набрано дозу.Відразу ввести суміш.

Завжди змішувати інсулін короткої та тривалої дії утій же послідовності.Як вводити інсулін Охопити шкіру двома пальцями, ввести голку у складку шкіри і зробитипідшкірну ін’єкцію інсуліну.Утримувати голку під шкірою не менше 6 секунд, щоб упевнитися, щовведено весь інсулін.

Побічна дія. Коливання рівня глюкози в крові є одним з побічнихефектів, які найчастіше виникають при інсулінотерапії. Виходячи з данихмаркетингових досліджень, можна виділити побічні ефекти, що зустрічаються рідко(> 1/10.000, < 1/1.000) та дуже рідко (< 1/10.000).

Побічні ефекти, що зустрічаються рідко (> 1/10.000, < 1/1.000)Порушення обміну речовин та харчуванняКоливання рівня глюкози в крові.ГіпоглікеміяСимптоми гіпоглікемії звичайно виникають раптово. Вони можуть включати:холодний піт, блідість шкіри, нервозність або тремор, відчуття неспокою,роздратованість, незвичну втому або слабкість, втрату орієнтації, порушенняконцентрації уваги, сонливість, підвищене відчуття голоду, тимчасові порушеннязору, головний біль, нудоту, прискорене серцебиття. Тяжка гіпоглікемія можепризвести до втрати свідомості, тимчасових або постійних порушень функції мозкуі навіть смерті.ГіперглікеміяЗвичайно перші симптоми гіперглікемії розвиваються поступово, протягомкількох годин або діб. Вони включають: відчуття спраги, часте сечовипускання,нудоту, блювання, сонливість, почервоніння і сухість шкіри, сухість у роті,втрату апетиту, а також запах ацетону у повітрі, що видихується.При діабеті 1 типу гіперглікемія, що не лікується, призводить додіабетичного кетоацидозу, який потенційно є смертельно небезпечним.

Побічні ефекти, що зустрічаються дуже рідко (< 1/10.000)Порушення гостроти зоруНа початку інсулінової терапії можуть виникати порушення рефракції. Цісимптоми звичайно мають тимчасовий характер.Загальні порушення та реакції у місцях ін’єкційУ місцях ін’єкцій інсуліну можуть розвинутися реакції гіперчутливості(почервоніння, набряк, свербіж шкіри). Ці реакції також мають тимчасовийхарактер і проходять при продовженні лікування.Якщо хворий не змінює місця ін’єкцій, то може розвинутисяліподистрофія.Зрідка виникають генералізовані алергічні реакції. Симптоми включаютьвеликі шкірні висипи, свербіж, пітливість, розлади травлення, ангіоневротичнийнабряк, утруднення дихання, прискорене серцебиття і падіння кров’яного тиску.Генералізовані реакції гіперчутливості є потенційно небезпечними для життя.На початку інсулінової терапії можуть виникати набряки. Ці симптомизвичайно мають тимчасовий характер.

Протипоказання. Гіпоглікемія. Підвищена чутливість до людськогоінсуліну або будь-якого інгредієнта препарату.

Передозування. Хоч для інсуліну специфічне поняття передозування несформульоване, після його введення може розвинутися гіпоглікемія.Легку гіпоглікемію можна лікувати прийомом внутрішньо глюкози або солодкихпродуктів. Тому хворим на діабет рекомендують постійно мати при собі кількашматочків цукру, цукерки, печиво або солодкий фруктовий сік.У разі тяжкої гіпоглікемії, коли хворий знаходиться у непритомномустані, особи, які пройшли відповідний інструктаж, мають ввести йому глюкагонпідшкірно або внутрішньом’язово (від 0.5 до 1.0 мг). Медичний працівник можеввести хворому глюкозу внутрішньовенно. Глюкозу також треба ввестивнутрішньовенно у випадку, якщо хворий не реагує на введення глюкагону протягом10-15 хв.Після того, як хворий опритомніє, йому слід прийняти внутрішньовуглеводи для запобігання рецидиву. Після ін’єкції глюкагону хворого слідобстежити у лікарні, аби знайти причину тяжкої гіпоглікемії та запобігтиподібним станам.

Особливості застосування. Неадекватне дозування або припинення лікування(особливо при діабеті 1 типу) можуть призвести до

гіперглікемії тадіабетичного кетоацидозу. Звичайно перші симптоми гіперглікемії розвиваютьсяпоступово, протягом кількох годин або діб. Вони включають: відчуття спраги,часте сечовипускання, нудоту, блювання, сонливість, почервоніння і сухістьшкіри, сухість у роті, втрату апетиту, а також запах ацетону у повітрі, щовидихується (див. розділ Побічна дія).При діабеті 1 типу гіперглікемія, що не лікується, призводить додіабетичного кетоацидозу, який потенційно є смертельно небезпечним.

Гіпоглікемія може виникати, якщо доза інсуліну перевищує потребув ньому. Взагалі гіпоглікемію можна лікувати негайним прийомом внутрішньовуглеводів. Хворі повинні мати можливість зробити це негайно, тому їмрекомендують постійно мати при собі глюкозу.Пропускання прийому їжї або непередбачене підвищене фізічненавантаження можуть призвести до гіпоглікемії. Хворі, у яких істотно поліпшився контроль рівня глюкози в крові завдякиінтенсивній інсулінотерапії, можуть відзначити зміни звичнихсимптомів-провісників гіпоглікемії, про що їх слід завчасно попередити (див.розділ Побічна дія).Звичайні симптоми-провісники можуть зникати в осіб, які хворіють надіабет протягом тривалого часу. Супутні захворювання, особливо інфекції та гарячкові стани, звичайнопідвищують потребу хворого в інсуліні.Ниркова або печінкова недостатність можуть призвести до кумуляціїінсуліну.Необхідність регулювання дози інсуліну може виникнути у тих випадках,коли хворі підвищують фізічну активність або змінюють звичну дієту.Переведення хворого на інший тип або вид інсуліну відбувається підсуворим медичним контролем. Зміна концентрації, виду (виробника), типу(швидкодіючий інсулін, двофазовий інсулін, інсулін тривалої дії), походженняінсуліну (тваринний, людський або аналог людського інсуліну) і/або методувиробництва (рекомбінантна ДНК порівняно з тваринним інсуліном) може зумовити необхідністькорекції дози інсуліну. При переведенні хворого на ін’єкції Протафану® НМ можевиникнути потреба змінити звичну дозу інсуліну. Необхідність підбору дози можевиникнути як при першому введенні нового препарату, так і протягом першихкількох тижнів або місяців його застосування.Деякі хворі, у яких після переходу з тваринного на людський інсулінвиникали гіпоглікемічні реакції, відзначали ослаблення або змінисимптомів-провісників гіпоглікемії.Перед подорожуванням у різних часових поясах хворим слід отриматиконсультацію лікаря, оскільки при цьому змінюється графік ін’єкцій інсуліну іприйому їжі.Суспензії інсуліну не можна використовувати в інсулінових насосах длябезперервного підшкірного введення інсуліну.Протафан® НМ містить метакрезол, який може викликати алергічні реакції.Вагітність і годування груддю Оскільки інсулін не проходить через плацентарний бар’єр, немає обмеженьлікування діабету інсуліном у період вагітності. Рекомендується посилитиконтроль за лікуванням вагітних жінок, хворих на діабет, протягом усьогоперіоду вагітності, а також при підозрі на вагітність, оскільки принеадекватному контролі діабету як гіпоглікемія, так і гіперглікемія підвищуютьризик вад розвитку та смерті плода.Потреба в інсуліні звичайно знижується у першому триместрі вагітностіта істотно зростає у другому та третьому триместрах. Після пологів потреба в інсуліні швидко повертається до початковогорівня.Обмежень щодо лікування діабету інсуліном у період годування груддютакож немає, оскільки лікування матері не створює будь-якого ризику для дитини.Однак може виникнути необхідність корекції дози.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами імеханізмамиРеакція хворого та його здатністьконцентрувати увагу можуть бути порушені при гіпоглікемії. Це може статифактором ризику у ситуаціях, коли ці здатності набувають особливого значення(наприклад, при керуванні автомобілем або механізмами).Хворим слід рекомендувати вживати заходів з профілактики гіпоглікеміїперед тим, як сідати за кермо. Це особливо важливо для хворих, в яких ослабленічи відсутні симптоми-провісники гіпоглікемії, або епізоди гіпоглікеміївиникають часто. За таких обставин слід вирішити питання про доцільністькерування автомобілем взагалі.Несумісність Як правило, інсулін можна додавати до речовин, з якими відома йогосумісність. Суспензії інсуліну не можна змішувати з інфузійними розчинами.Лікарські препарати, які додані до суспензії інсуліну, можуть викликати йогоруйнування, наприклад, препарати, що містять тіоли або сульфіти.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Як відомо, ряд лікарських засобів впливає наобмін глюкози, що слід враховувати при визначенні дози інсуліну.Лікарськізасоби, які можуть знижувати потребу в інсулініПероральні цукрознижувальні засоби (ПЦЗ), інгібітори моноаміноксидази(МАО), неселективні b-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючогоферменту (АПФ), саліцилати і алкоголь.

Лікарські засоби, які можуть підвищувати потребу вінсуліні:Тіазиди, глюкокортикоїди, тиреоїдні гормони і b-симпатоміметики, гормонросту і даназол.b-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпоглікемії тасповільнювати відновлення після гіпоглікемії.Октреотид/ланкреотид може як знижувати, так і підвищувати потребу вінсуліні.Алкоголь може посилювати і подовжувати тривалість гіпоглікемічногоефекту інсуліну.

Умови та термін зберігання. Термін придатності – 30 місяців.Флакони Протафану® НМ,

якими користуються,не слідзберігати у холодильнику. Їх можна зберігати при кімнатній температурі (до25°С) протягом 6 тижнів після першого відкриття.Флакони Протафану® НМ,

якими не користувалися, слід зберігати ухолодильнику при температурі 2°С - 8°С (не надто близько від морозильноїкамери). Не заморожувати.Зберігати у зовнішній упаковці, у захищеному від світла та недоступномудля дітей місці.Не піддавати дії тепла або прямих сонячних променів.Кожний флакон має запобіжну, кодовану за кольором пластмасову кришечку.Якщо запобіжна пластмасова кришечка нещільно прилягає до флакона або відсутня,флакон слід повернути до аптеки.Препаратами інсуліну, які було заморожено, користуватися не можна.Не слід застосовувати інсулін після закінчення терміну придатності,вказаного на упаковці.Не слід застосовувати Протафан® НМ, якщо рідина не стає білою тарівномірно каламутною після перемішування вмісту флакона.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z