Загружается, подождите...

Осетрон (Osetron)


міжнародна та хімічна назви: ондансетрон,(±)-1,2,3,4-Тетрагідро-9-метил-3-[(2-метил-1Н-імідозол-1-іл)метил]-4H-карбазол-4-онгідрохлорид;

основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина;

склад: 1 мл розчину містить 2 мг ондансетрону;допоміжні речовини: кислота лимонна моногідрат, натрію цитрат, натріюхлорид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протиблювотні засоби та препарати, що усуваютьнудоту. Антагоністи 5НТ3-рецепторів серотоніну. Код АТС А04А А01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Ондансетрон – протиблювотний засібіз групи антагоністів серотоніну. Селективно блокує 5НТ3-рецепторицентральної і периферичної нервової системи, у т. ч. в нейронних центрах, щорегулюють здійснення блювотних рефлексів. Препарат має анксіолітичнуактивність, не викликає порушення координацій руху або зниження активності і працездатності.Фармакокінетика.При внутрішньовенному введенні препарат швидкопоширюється з кровотоком по всіх органах і тканинах організму. Зв’язування збілками плазми високе (70–76 %). Біотрансформується в печінці, головним чиномшляхом гідроксилювання. Середній період напіввиведення у дорослих пацієнтівстановить приблизно 3 години. При порушенні функції печінки відмічаєтьсязбільшення періоду напіввиведення до 15–20 годин. В організмі активнометаболізується, метаболіти виводяться з калом і сечею.

Показання для застосування. Нудота та блювання, викликані цитотоксичноюхіміотерапією або променевою терапією; для профілактики та лікуванняпісляопераційної нудоти та блювання.

Спосіб застосування та дози. Застосовують Осетрон парентерально. Добовадоза, як правило, дорівнює 8–32 мг. Вибір режиму дозування встановлюютьіндивідуально залежно від ступеня вираженості еметогенного ефекту. Дітям з 4-хроків можна призначати у вигляді одноразової внутрішньовенної ін’єкції у дозі 5мг/м2 безпосередньо перед проведенням хіміотерапії.Еметогенна хіміотерапія та променева терапія.Дорослим призначають розчин по 8 мг внутрішньовенно повільнобезпосередньо до проведення цитотоксичної терапії або по 8 мг у виглядітаблеток внутрішньо за 1-2 години до проведення цитотоксичної терапії знаступним застосуванням таблеток по 8 мг з інтервалом 12 годин строком до 5днів з моменту закінчення хіміотерапії.Високоеметогенна хіміотерапія.— однократна доза 8 мг внутрішньовенно повільно безпосередньо передпроведенням хіміотерапії; потім дві внутрішньовенні дози по 8 мг з інтервалом 4години або безперервна 24-годинна інфузія зі швидкістю 1 мг/год. або одноразово32 мг Осетрону, розведеного в 50–100 мл ізотонічного розчину натрію хлоридуввести протягом 15 хвилин, але не менше, безпосередньо перед проведеннямхіміотерапії.При виборі дози слід враховувати ступінь тяжкості нудоти. У випадкувираженої еметогенної хіміотерапії ефективність ондансетону може бути збільшенашляхом разового внутрішньовенного введення глюкокортикостероїду (наприклад, 20мг дексаметазону натрію фосфату внутрішньовенно повільно протягом 2–5 хвилинчерез Y-подібний катетер разом з 8 мг або 32 мг ондансетрону, розчиненого в50–100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду протягом 15 хвилин).Для запобігання післяопераційній нудоті та блюванню, які з’являютьсяпісля першої доби, рекомендується застосовувати перорально таблетки Осетрону по8 мг 2 рази на добу протягом 5 днів. Дітям віком від 4 до 18 роківрекомендується вводити одноразову дозу 5 мг/м2 поверхні тілавнутрішньовенно безпосередньо перед початком хіміотерапії, потім 4 мгвнутрішньо через 12 годин та по 4 мг внутрішньо двічі на добу, починаючи здругого дня строком до 5 днів.Післяопераційна нудота і блювання.Дорослі: для запобігання післяопераційній нудоті іблюванню Осетрон можна призначати внутрішньо у вигляді таблеток по 16 мг загодину до анестезії. Можливе альтернативне призначення 4 мг у виглядіповільного внутрішньовенного введення або внутрішньом’язовоїін’єкції під час індукції анестезії. Для усунення розвитку післяопераційноїнудоти і блювання рекомендується одноразове введення 4 мг внутрішньом’язово абовнутрішньовенно повільно.Діти: для запобігання післяопераційній нудоті і блюванню у дітей, якіпідлягають хірургічному втручанню під загальною анестезією, можна призначитиін’єкції Осетрону по 0,1 мг/кг маси тіла (максимально до 4 мг) повільновнутрішньовенно до, під час або після початку анестезії. Для усуненняпісляопераційної нудоти і блювання, що розвинулись у дітей, також можнапризначати ін’єкції Осетрону по 0,1 мг/кг маси тіла (максимально до 4 мг)повільно внутрішньовенно.При застосуванні препарату у пацієнтів літнього віку та хворих зпорушенням функції печінки не рекомендується перевищувати дозу 8 мг/добу, узв’язку з подовженням періоду напіввиведення. При застосуванні препарату у пацієнтів літнього віку та хворих зпорушенням функції нирок немає потреби у зміні режиму дозування.

Побічна дія. В цілому препарат добре переноситься хворими,відмічались такі побічні реакції: запор, головний біль, діарея, відчуття теплаабо припливу крові, гикавка та транзиторне безсимптомне підвищення активностіамінотрансфераз у сироватці крові. Рідко відмічались реакції гіперчутливостінегайного типу, іноді анафілактичний шок. Серед інших побічних ефектів рідковідмічалось тимчасове зниження гостроти зору, запаморочення (при швидкомувнутрішньовенному введенні), екстрапірамідальні реакції (мимовільні рухи),судоми, біль у грудній клітці та/або аритмія серця, гіпотензія та брадикардія.У місці ін’єкції, а також іноді по ходу магістральної судини можеспостерігатися короткочасна алергічна реакція (висип, кропивниця, свербіж).

Протипоказання. Підвищена чутливість до ондансетрону, вагітність,годування груддю.

Передозування. При введенні однократної дози 150 мг і добовоїдози 252 мг ондансетрону не відмічено яскраво виражених побічних ефектів. Булозафіксовано розлад зору, виражений запор, біль у грудній клітці та/або аритміясерця, гіпотензія та брадикардія. У всіх випадках побічні ефекти буликороткочасними. Специфічних антидотів немає, при передозуванні необхіднопроводити симптоматичну терапію.

Особливості застосування. При застосуванні у пацієнтів з помірними івираженими порушеннями функції печінки не рекомендується перевищувати дозу 8мг/добу

. Осетрон не викликає тератогенних ефектів у тварин, однак клінічнихданих про безпеку препарату для вагітних немає.

Взаємодії з іншими лікарськими засобами. Осетрон можна вводити шляхомвнутрішньовенної інфузії зі швидкістю 1 мг/год. Перераховані нижче препаратиможна вводити через Y-подібний катетер разом з Осетроном у концентрації від 16до 160 мкг/мл (наприклад, 8 мг/500 мл і 8 мг/50 мл відповідно):— цисплатин у концентрації до 0,48 мг/мл (наприклад, 240 мг у 500 мл),який вводиться протягом 1–8 годин;— 5-фторурацил у концентрації до 0,8 мг/мл(наприклад, 2,4 г у 3000 мл або 400 мг у 500 мл), який вводиться зі швидкістюне менш 20 мл/год. (500 мл за 24 години); більш висока концентрація5-фторурацилу може викликати преципітацію ондансетрону;— карбоплатин у концентрації 0,18–9,9 мг/мл (наприклад, 90 мг у 500 млабо 990 мг у 100 мл), який вводиться від 10 хвилин до 1 години;— етопозид у концентрації 0,14–0,25 мг/мл (наприклад, 72 мг у 500 мл до250 мг у 1000 мл), який вводиться протягом 0,5–1 години.— цефтазидим у дозі 0,025–2 г у водному розчині (наприклад, 250 мг у2,5 мл або 2 г цефтазидима у 10 мл), який вводиться внутрішньовенно болюснопротягом 5 хвилин; циклофосфамід у дозі 0,1–1 г у воді для ін’єкцій (5 млна100мг циклофосфаміду), який вводиться внутрішньовенно болюсно протягом 5 хвилин;доксорубіцин у дозі 10–100 мг у воді для ін’єкцій (з розрахунку 5 мл на10 мг доксобубіцину), який вводиться внутрішньовенно болюсно протягом 5 хвилин;дексаметазон у дозі 20 мг внутрішньовенно повільно протягом 2–5 хвилинчерез Y-подібний катетер разом з 8 або 32 мг ондансетрону в 50–100 мл розчинупротягом 15 хвилин.Ондансетрон метаболізується ферментативною системою цитохром Р450,таким чином, індуктори або інгібітори мікросомальних ферментів можуть змінюватикліренс та період напіввиведення препарату; з обережністю слід застосовувати зіндукторами ферментів (барбітурати, карбамазепін, каризопродол, глутетимід,гризеофульвин, закис азоту, папаверин, фенілбутазон, фенітоїн, ріфампіцин, толбутамід),з інгібіторами ферментів (аллопуринол, макролідні антибіотики, інгібітори МАО,хлорамфенікол, циметидин, естрогенвмісні контрацептиви, дилтіазем, дисульфірам,вальпроєва кислота, вальпротат натрію, еритроміцин, флуконазол, фторхінолони,ізоніазид, кетоконазол, ловастатин, метронідазол, омепразол, пропранолол,хінідин, хінін, верапаміл).Ондансетрон не взаємодіє з алкоголем, тамазепамом, фуросемідом,трамодолом і пропофолом. Кармустин, етопозид, цисплатин не впливають нафармакокінетику ондансетрона.

Умови та термін зберігання. Зберігати у захищеному від світла,недоступному для дітей місці, при температурі 2–25 °С. Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати препарат після закінченнятерміну придатності.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z