Загружается, подождите...

Новантрон (Novantrone)


міжнародна та хімічнаназви: mitoxantronum

;(1,4-дигідроксі-5,8-біс jj2-j(гідроксіетил)аміноkетилk-аміноk -9,10- антрацендіон,дигідрохлорид);

основні фізико-хімічнівластивості: прозорий розчин темно-синього кольору;склад: 1 мл розчинумістить: мітоксантрону гідрохлориду 2,33 мг, що відповідає мітоксантрону 2 мг;допоміжні речовини: натрію хлорид, натріюацетат, кислота оцтова льодяна, натрію метабісульфіт, вода для ін’єкцій.Форма випуску. Концентратдля приготування розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Протипухлинні засоби. Код АТСL01D B07.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Мітоксантронєсинтетичним похідним антрацендіону. Механізм протипухлинної дії остаточноневідомий, проте попередні дані вказують, що препарат вбудовується між основамимолекули ДНК, блокуючи процеси реплікації та транскрипції, крім тогоМітоксантрон інгібує топоізомеразу II. Неспецифічно впливає на клітинний цикл.Досліди in vitro показали, щоНовантрон пригнічує проліферацію В-лімфоцитів, Т-лімфоцитів, макрофагів тапорушує процес антиген-презентації, а також секрецію гамма-інтерферону ТНФa та ІЛ-2.Фармакокінетика.Фармакокінетика у хворих після одноразового внутрішньовенного введенняНовантрону може бути охарактеризована як трифазна модель. Середній альфа-період напіврозпаду для мітоксантрону становить від 6 до 12 хвилин,середній бета- період напіврозпаду— від 1,1 до 3,1 години та середнійгамма-період напіввиведення (кінцевий або елімінації) становить від 23 до 215годин (в середньому приблизно 75 годин). Препарат швидко проникає в тканини післявнутрішньовенного введення. 78% мітоксантрону зв’язується з білками плазми. Увисоких концентраціях мітоксантрон виявляється в печінці, легенях, в порядкузменшення - в кістковому мозку, серці, щитовидній залозі, селезінці,підшлунковій залозі, в наднирниках та нирках. Препарат біотрансформується впечінці. Протягом 5 днів з організму з жовчю виводиться коло 25% та з сечеюколо 11% препарату як в незміненому вигляді, так і у вигляді неактивнихметаболітів.У пацієнтів з порушеннями функціїпечінки відмічено зниження швидкості елімінації препарату. Препарат не проникаєчерез гематоенцефалічний бар’єр. Показання для застосування:-гострийнелімфобластний лейкоз у дорослих;-метастатичнийрак молочної залози;-не-Ходжкінськілімфоми;-первиннийпечінково – клітинний рак;-гормонорезистентнийрак передміхурової залози з больовим синдромом;-вториннопрогресуючий, ремітуючий розсіяний склероз, що прогресує та швидкопогіршується.Спосіб застосування та дози.ПРЕПАРАТ НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯІНТРАТЕКАЛЬНО !Мітоксантрон входить в склад багатьох схемхіміотерапевтичного лікування, в зв’язку з чим при виборі режиму та доз у кожномуіндивідуальному випадку слід керуватись даними спеціальної літератури.1.

При раку молочної залози,не-ходжкінських лімфомах та раку печінки мітоксантрон в режимі монотерапіїзастосовують в дозі 14 мг/м2 поверхні тіла 1 раз в 3 тижні. Упацієнтів, які отримували хіміотерапію раніше, а також при поєднанні з іншимихіміотерапевтичними засобами, дозу препарату зменшують до 10-12 мг/м2 .При повторних курсах дозуНовантрону підбирають з урахуванням ступеню вираженості та тривалостіпригнічення кістковомозкового кровотворення. У випадку зниження числанейтрофілів <1500 клітин/мм3 та/аботромбоцитів <50000 клітин/мм3 кровіпри попередніх курсах доза Новантрону знижується на 2 мг/м2 , призниженні числа нейтрофілів <1000 та/або тромбоцитів <25000 клітин/мм3 кровінаступні дози Новантрону знижуються на 4 мг/м2 .2.При проведенні лікування

гострихнелімфобластних лейкозів у дорослих для індукції ремісії та консолідаційноїтерапії Новантрон призначають в дозі 10 – 12 мг/м2 щоденно протягом2 днів разом з цитарабіном. Детальний опис режимів комбінованої хіміотерапіїпредставлені у спеціальній літературі. Можливо використання високих дозНовантрону – 14 мг/м2 та більше.3.

Поширений гормоностійкий ракпередміхурової залози з больовим синдромом - Новантрон призначається в дозі12-14 мг/м2 кожний 21 день в поєднанні з глюкокортикостероїдами.4. Для лікування

розсіяногосклерозу Новантрон застосовується в дозі 12 мг/м2 внутрішньовенноструминно поволі одноразово кожні 3 місяці.Новантрон звичайно не повиненпризначатись хворим з вихідним вмістом нейтрофілів у крові менше 1500/ мм3(крім лікування гострого нелімфобластного лейкозу).

Інструкції з приготуваннярозчину для внутрішньовенного введення.Перед використанням флакон зНовантроном слід візуально оцінити на наявність осаду та зміни кольору.Безпосередньо перед введеннямнеобхідну кількість Новантрону розводять не менше , ніж в 50 мл 0,9% розчинунатрію хлориду або 5% розчину глюкози. Новантрон вводять внутрішньовенноструминно поволі протягом 3 - 5 хвилин або внутрішньовенно краплинно протягом15 - 20 хвилин.

Розведений розчин повиненбути використаний негайно після приготування.Флакон з концентратом можевикористовуватись багаторазово, при цьому після протикання кришки частинаконцентрату Новантрону, що залишилася, може зберігатись не більше 7 днів притемпературі 15 - 20°С абопротягом 14 днів у холодильнику.

Побічна дія.З боку системикровотворення:лейкопеніята нейтропенія, тромбоцитопенія, рідко -–анемія. Найбільше зниження числанейтрофілів та тромбоцитів звичайно спостерігається на 6 - 15 день післявведення препарату, відновлення відбувається на 21 день.З боку шлунково-кишковоготракту:нудота,блювання, діарея, стоматит, біль в животі, закреп, анорексія, шлунково-кишковакровотеча; в поодиноких випадках – транзиторне порушення функції печінки(підвищення гамма-ГТ, АЛТ, АСТ).З боку серцево-судинноїсистеми:порушенняритму, біль за грудиною, ішемія міокарда, зниження фракції викиду лівогошлуночку, застійна серцево-судинна недостатність. Токсичне ушкодження міокарда,зокрема застійна серцева недостатність (ЗСН), може розвинутись як під часлікування препаратом Новантрон, так і через місяці та роки після закінченнятерапії. Ризик кардіотоксичного ефекту зростає при досягненні сумарної дози 140мг/м2

.З боку органів дихання:описані випадки інтерстиціальногопневмоніту.Алергічні реакції:є поодинокі повідомлення проартеріальну гіпотензію, кропив’янку, задишку та висипання, анафілактичніреакції, включаючи анафілактичний шок.Оскільки в склад Новантрону якдопоміжна речовина входить натрію метабісульфіт, його слід призначати обережнохворим з алергічною схильністю ( особливо з астмою чи алергічними реакціями ванамнезі), оскільки сульфіти можуть викликати алергічні реакції, в тому числі анафілаксиютипу та бронхоспазм.Місцеві реакції: флебіт; при попаданніпрепарату в оточуючі тканини – еритема, набряк, біль, некроз навколишніхтканин.Інші:порушення менструального циклу, аменорея,алопеція, пропасниця, підвищена втомлюваність, загальна слабкість, підвищеннятемператури тіла, неспецифічна неврологічна симптоматика, біль в спині,головний біль; патологічні зміни в сечі; в окремих випадках – порушення функціїнирок (підвищення вмісту сироваткового креатинину та сечовини). В перші 24години застосування Новантрону можливе транзиторне синьо-зеленувате забарвленнясечі. Зрідка відмічається голубе забарвлення шкіри та нігтів, дуже рідко –дистрофія нігтів та голубе забарвлення склери. У зв’язку з імуносупресивноюдією препарату можливий розвиток вторинних інфекцій.

Протипоказання. Підвищена індивідуальначутливість до препарату або його компонентів. Вагітність та період годуваннягруддю.

Передозування. Специфічний антидот для Новантронуне відомий.При передозуванні можливе посилення мієлотоксичності та вищеназванихпобічних реакцій. Застосування діалізу не ефективне. При передозуванні слідвстановити ретельний контроль за пацієнтом та при необхідності проводитисимптоматичну терапію.

Особливості застосування.-ЛікуванняНовантроном слід проводити під наглядом лікаря, який має досвід використанняцитотоксичних засобів.-Безпекавикористання інших методів введення, крім внутрішньовенного, для Новантрону невстановлена. Не можна вводити препарат підшкірно, внутрішньом’язево,інтраартеріально або інтратекально. Є дані про локальну/регіональну нейропатію,в ряді випадків незворотну, що виникала після інтраартеріального введення.-Серцево-судиннізахворювання в активній або неактивній фазі, променева терапія наперикардіальну область, що проводилась раніше або проводиться одночасно зпризначенням Новантрону, попереднє лікування іншими антрациклінами абоантрацендіонами, а також супутнє лікування іншими кардіотоксичними препаратамиможуть підвищити ризик токсичного ураження серця. У таких пацієнтів необхіднопроводити регулярну оцінку функції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) з моментупочатку терапії Новантроном.-Ризиккаодіотоксичності підвищується при перевищенні сумарної дози Новантрону в 140мг/м2 , однак токсичне ураження серця може розвинутись і при нижчихсумарних дозах препарату.-Хворим нарозсіяний склероз рекомендується визначити ФВЛШ перед першим введеннямпрепарату, перед кожним наступним введенням після досягнення сумарної дози ³ 100 мг/м2 , а також припояві симптомів застійної серцевої недостатності. При значеннях фракції викидулівого шлуночка нижче 50% або при клінічно значному зниженні ФВЛШ, або хворим,що отримали сумарну дозу Новантрону ³ 140 мг/м2 , лікування Новантроном звичайно нерекомендується.-Обережнозастосовують Новантрон у пацієнтів з пригніченням кровотворення, вираженимипорушеннями функції печінки та нирок.-У хворих нарозсіяний склероз з порушенням функції печінки проводити лікування Новантрономне рекомендується.-В процесілікування необхідний систематичний контроль картини переферичної крові ( передкожним введенням Новантрону обов’язково проводиться повний аналіз крові,включаючи підрахунок тромбоцитів), лабораторних показників функції печінки, атакож діяльності серця ( ЕКГ, ЕхоКГ з визначенням фракції викиду шлуночків).-Оскільки уокремих хворих на гострі лейкози може розвинутись виражений стоматит,рекомендується проводити профілактичні заходи.-При лікуваннілейкозів може виникати гіперурікемія як наслідок швидкого розпаду пухлиннихклітин. При необхідності слід призначати гіпоурікемічні препарати.-Застосуванняінгібіторів топоізомерази 2, включаючи мітоксантрон, в комбінації з іншимипротипухлинними засобами та/або рентгенотерапією, було асоційовано з розвиткомгострого мієлобластного лейкозу або мієлодиспластичного синдрому.-В зв’язку зімуносупресивною дією препарату та можливістю розвитку важкої інфекції, нерекомендується під час хіміотерапії застосовувати живі вакцини. Вакцинацію слідпроводити через 3 місяці після завершення терапії.-Нерекомендується застосовувати Новантрон у пацієнтів з вітряною віспою ( в т.ч.після контакту з хворим), герпесом та іншими гострими інфекційними хворобами.-У випадкупопадання препарату в навколишні тканини необхідно припинити введення та принеобхідності продовжити інфузію у іншу вену.-Жінкам тачоловікам під час лікування Новантороном, а також протягом 3 місяців після йоговідміни слід використовувати надійні методи контрацепції. Жінкам, що хворіютьрозсіяним склерозом, навіть якщо вони запобігали вагітності, слід проводититест на вагітність та знати його результат перед кожним введенням Новантрону.-Слідзапобігати контакту препарату зі шкірою, слизовими оболонками, очима. Шкіру таслизові, у випадку випадкового контакту з препаратом, необхідно ретельнопромити теплою водою.

Взаємодія з іншимилікарськими засобами.Фармацевтичне: не можна змішуватиНовантрон з іншими лікарськими засобами в одному шприці або флаконі, оскількице може викликати випадання осаду.Фармакодинамічне: Новантрон володієсинергізмом з багатьма цитостатичними препаратами, такими як цитарабін,циспластин, циклофосфамід, 5-фторурацил, метотрексат, вінкристин, дакарбазин.При одночасному застосуванні Новантрону з іншими протипухлинними засобамиможливе підвищення його кардіо- та мієлотоксичності.Фармакокінетичне: появи небезпечнихвзаємодій з іншими засобами не виявлено.

Умови та термін зберігання.Зберігати внедоступному для дітей місці, при кімнатній температурі від +15 до +25°С.Термін придатності - 3 роки.Препарат не повинен застосовуватисьпісля закінчення терміну придатності.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z