Загружается, подождите...

Невіратон (Neviratone)


міжнародна та хімічна назви: nevirapine,[11-циклопропіл-5,11-дигідро-4-метил-6Н-дипіридо(3,2-b:2’,3’-e)-(1,4)-діазепін-6-один];

основні фізико-хімічні властивості:біліабо майже білі таблетки без оболонки, овальні, двоопуклі, з лінією розлому зодного боку;

склад

: 1 таблетка містить 200 мгневірапіну;допоміжніречовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кремній колоїдний безводний, тальк очищений, повідон, магнію стеарат,метилпарабен, пропілпарабен.Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтичнагрупа. Противірусніпрепарати прямої дії. Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази. Код АТСJ05A G01.Фармакологічні властивості.фармакодинаміка. Невірапін - противіруснийпрепарат, ненуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази ВІЛ-1. Безпосередньозв’язується з транскриптазою і блокує РНК- та ДНК-залежні реакціїДНК-полімерази, руйнуючи каталітичний центр ферменту. Дія невірапіну не єконкурентною відносно нуклеозидів та трифосфатів нуклеозидів. Препарат неблокує зворотну транскриптазу ВІЛ-2 та ДНК-полімеразу еукаріотів(ДНК-полімераза людини a, b, γ або d).фармакокінетика.Невірапін - швидковсмоктується (понад 90%) після внутрішнього застосування. Абсолютна біодоступність у 12 здорових дорослих післяодноразового застосування препарату становила 93 ± 9%. Після одноразовогозастосування препарату в дозі 200 мг Cmax досягалася через 4 год істановила 2 ± 0,4 мкг/мл (7,5 мкмоль). При курсовому застосуванні препаратуспостерігалося лінійне збільшення Cmax невірапіну у плазмі крові вдіапазоні доз 200 - 400 мг на добу.Прийом їжі, застосування антацидів та інших лікарськихзасобів, що містять лужний буферний компонент (наприклад, диданозин), не впливаєна абсорбцію невірапіну. Добре проникає через плацентарний бар’єр та виводитьсяз грудним молоком. Концентрація невірапіну у спинномозковій рідині становить45% (±5%) від концентрації у плазмі.При концентрації у плазмі 1 - 10 мкг/мл зв’язується з білкамиплазми на 60%.Біотрансформується невірапін за допомогою печінковихмікросомальних ферментів системи цитохрому P450, переважноізоферментами CYP3A з утворенням кількох гідроксильованих метаболітів.Виводиться нирками (приблизно 80%) у стані кон’югованих зглюкуроновою кислотою метаболітів, у незначній кількості - у незміненомувигляді.Було доведено, що невірапін здатний індукуватимікросомальні ферменти системи P450. Фармакокінетична самоіндукціяхарактеризується приблизно 1,5 - 2-разовим збільшенням уявного кліренсу невірапіну при застосуванні препаратувнутрішньо по 300 мг на добу протягом 2 - 4 тижнів у порівнянні з застосуваннямпрепарату у цій дозі одноразово. Самоіндукція також призводить до відповідногозменшення кінцевого періоду напіввиведення з 45 год при одноразовомузастосуванні препарату до 25 - 30 год при курсовому застосуванні препарату вдозі 200 - 400 мг на добу.

Показання для застосування. Невіратон застосовують удітей та дорослих при прогресуючому імунодефіциті, пов’язаному з інфікуваннямвірусом імунодефіциту людини 1 типу у комбінації принаймні з двомаантиретровірусними препаратами для запобігання розвитку резистентності вірусу.

Спосібзастосування та дози. Препарат застосовують внутрішньо. Невіратон застосовують у дозі 200 мг 1 раз на добу щодобовопротягом перших 14 діб (вступний період, для того, щоб уникнути ризику появивисипу), потім дозу збільшують до 400 мг на добу, у два прийоми (у комбінаціїпринаймні з двома антиретровірусними препаратами).Максимальна добова доза для пацієнтів будь-якого віку - 400мг.Пацієнтам, у яких під час 14-денного початкового періодузастосування Невіратону по 200 мг на добу з'явилися висипи на шкірі, не слідзбільшувати дозу до повного зникнення висипів.Застосування Невіратону слід припинити у пацієнтів зпомірними чи вираженими змінами показників функціонального стану печінки (завинятком GGT), доки ці показники не повернуться до вихідного рівня. Після цьогоНевіратон можна знову застосовувати по 200 мг на добу. Наступне збільшення дози(300 мг на добу) можна проводити обережно після тривалого періоду спостереженняза пацієнтом. З повторною появою змін показників функції печінки застосуванняНевіратону необхідно остаточно припинити.У пацієнтів, які не одержували Невіратон понад 7 діб, лікуваннявідновлюють, починаючи з дози 200 мг на добу протягом 14 діб, потім збільшуютьдозу до 300 мг на добу.Рекомендований режим дозування Невіратону для пацієнтів зпорушеннями функції печінки та для пацієнтів з нирковою недостатністю, якіперебувають на гемодіалізі, не розроблений.

Побічнадія. Збоку ЦНС:підвищена стомлюваність, головний біль, сонливість.Збоку системи кровотворення: гранулоцитопенія.Збоку системи травлення: зміни лабораторних показників функціонального стану печінки(підвищення активності ГГТ (найчастіше), АЛТ, АСТ, ЛФ та рівня загальногобілірубіну), жовтяниця, виражені або загрозливі для життя гепатотоксичніреакції (у т.ч. фульмінантний гепатит), нудота, блювання, діарея, біль уживоті.Дерматологічніреакції:макулопапульозні еритематозні висипи на шкірі (більшість випадків висипівспостерігаються протягом першого місяця застосування препарату).Алергічніреакції:пропасниця, артралгія, міалгія, лімфаденопатія, що може супроводжуватися гепатитом,еозинофілією, гранулоцитопенією, порушенням функції нирок та симптомами, щовказують на ушкодження інших внутрішніх органів. Рідко - анафілактичні реакції,ангіоневротичний набряк, кропив’янка, синдром Стівенса-Джонсона та токсичнийепідермальний некроліз (у деяких випадках з летальним кінцем).

Протипоказання. Підвищена чутливість докомпонентів препарату, тяжкі порушення функції печінки та нирок.

Передозування. Дані про передозуванняНевіратону відсутні. Є повідомлення про випадки передозування при застосуванніневірапіну у добовій дозі 800 - 1800 мг на добу з тривалістю лікування до 15діб. У пацієнтів при цьому спостерігалися набряки, вузлувата еритема,стомлюваність, пропасниця, головний біль, безсоння, нудота, утворенняінфільтратів у легенях, висипи, запаморочення, блювання, зниження маси тіла.Після припинення застосування препарату спостерігався оборотний розвиток всіхзазначених симптомів. Антидот невідомий.

Особливостізастосування. При застосуванні невірапіну можливе виникнення у хворих тяжких,небезпечних для життя, а іноді смертельних реакцій. Серед них спостерігалися:синдром Стівенса-Джонсона, токсичний некроліз епідермісу та проявигіперчутливості з висипами на шкірі та загальними проявами, а також порушення збоку внутрішніх органів. При виникненні у пацієнтів ознак або симптоміввиражених реакцій шкіри або гіперчутливості, у тому числі (список невичерпний)виражених висипів на шкірі або висипів з пропасницею, пухирців, ураженьслизової оболонки ротової порожнини, кон’юнктивіту, набряку обличчя, болю ум’язах та суглобах, загального нездужання, та/або виражених порушень функціїпечінки – застосування невірапіну необхідно негайно припинити.Упацієнтів з панкреатитом в анамнезі або за наявності інших серйозних чинниківризику розвитку панкреатиту застосовувати Невіратон необхідно дуже обережно талише при відсутності задовільної альтернативної терапії. ЗастосуванняНевіратону необхідно негайно припинити при виникненні клінічних ознак,симптомів або при зміні лабораторних показників, що вказують на панкреатит абопрояви гепатотоксичності.Тривалістьклінічного позитивного ефекту антиретровірусної терапії Невіратоном може бутиневеликою. У хворих, які застосовують антиретровірусні препарати, можуть, як іраніше, виникати опортуністичні інфекції та інші ускладнення ВІЛ-інфекції, томухворі повинні залишатися під постійним наглядом лікарів, які мають досвід улікуванні захворювань, пов’язаних з ВІЛ-інфекцією.Вагітністьта лактація.Адекватні та добре контрольовані дослідження застосування Невіратону під часвагітності не проводились, тому застосування препарату під час вагітностіможливе лише в тому випадку, коли потенційна користь для матері перевищуєможливий ризик для плода. Невіратон може виводитися з грудним молоком. Жінкам зВІЛ не рекомендується годувати дітей груддю через ризик постнатальної передачіВІЛ дитині з грудним молоком.Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні Невіратону упоєднанні з кетоконазолом зменшується концентрація останнього у плазмі крові.Невірапін здатний знижувати концентрації пероральнихконтрацептивів при застосуванні одночасно.При застосуванні Невіратону у поєднанні з препаратами, якімістять звіробій, можливе зниження концентрації невірапіну нижче терапевтичногорівня, що може призвести до втрати вірусологічної ефективності та розвиткустійкості вірусу до препарату. Внаслідок особливостей метаболізму метадону, невірапін можезнижувати концентрацію метадону у плазмі крові за рахунок посилення метаболізмуметадону у печінці. У пацієнтів, які застосовують метадон разом з Невіратоном,спостерігали випадки розвитку синдрому відміни наркотичної речовини (призастосуванні такої комбінації необхідно контролювати стан пацієнта такоригувати дозу метадону).При застосуванні Невіратону у поєднанні з хлорамфеніколом,цисплатином, диданозином, етамбутолом, етіонамідом, гідралазином, ізоніазидом,метронідазолом, вінкристином, зальцитабіном збільшується ризик розвиткупериферичної невропатії.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі до 25 0С,в захищеному від світла та недоступному для дітеймісці. Термін придатності - 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z