Загружается, подождите...

Мікомакс сир (Mycomax sir)


міжнародна та хімічна назви: fluconazole;1-[2,4-дифторофеніл]-1-(1Н-1,2,4-триазол-1-іл-метил)1Н-1,2,4-триазол-1-етанол;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний сироп з характерним запахом;

склад: 10 мл сиропу містять флуконазолу 50 мг; допоміжні речовини: сироп сорбітовий, натрію сахарин, гліцерин (85%), натріюкармелоза, натрію бензоат, кислота лимонна, ароматизатор черешневий, водаочищена.

Форма випуску. Сироп.

Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування.Код АТС J02AC01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Флуконазол є похідним триазолу з мікостатичнимефектом, який специфічно інгібує синтез ергостеролу у грибів, що призводить додефектів у клітинній мембрані. Флуконазол високоспецифічний відносно грибнихферментів цитохрому Р-450. Діапазон його застосування охоплює ряд патогенів,включаючи Candida albicans та відмінні від цього види, Cryptococcus spp. тадерматофіти. Candida krusei резистентна відносно флуконазолу. 40% Candidaglabrata первинно резистентні до флуконазолу. Флуконазол неефективний для лікуванняінфекцій, спричинених видами Aspergillus.Фармакокінетика. Фармакокінетичні властивості флуконазолу однаковіпри внутрішньовенному та пероральному введенні. Флуконазол після застосуваннядобре всмоктується в шлунково-кишковому тракті, при цьому концентрація в плазмі(а також системна біологічна доступність) становить 90% від рівня, якийспостерігається при внутрішньовенному введенні. Застосування препарату разом зїжею не впливає на його абсорбцію. Після прийому натще максимальна концентраціяфлуконазолу в плазмі розвивається через 30 – 90 хвилин, а період напіввиведенняз плазми становить 30 годин. Концентрація флуконазолу в плазмі пропорційнаприйнятій дозі. При прийомі флуконазолу 1 раз на добу концентрація препарату вплазмі стабілізується на рівні 90% від максимальної на 4 – 5-й день лікування.Якщо в перший день лікування прийняти одразу подвійну добову дозу, то такийрівень концентрації досягається вже на другий день. Об’єм розподілу препаратунаближається до загального об’єму води в організмі. Зв’язування з протеїнамиплазми незначне (11 – 12%). Флуконазол потрапляє у всі тканини та рідиннісередовища організму; проникає крізь плацентарний і гематоенцефалічний бар’єр,потрапляючи в грудне молоко.Виведення флуконазолу здійснюється переважно нирками, майже повністю внезміненому вигляді. Кліренс флуконазолу прямо пропорційний кліренсукреатиніну. Тривалий період напіввиведення з плазми дає змогу лікувати задопомогою однієї щоденної дози.

Показання для застосування. Мікомакс Сир призначають:- при гострому та рецидивуючому вагінальному кандидозі увипадках, коли системна терапія вважається за доцільну;- при грибковихінфекціях шкіри, спричинених дерматофітами (трихофітія гладкої шкіри, трихофітіяпромежини, дерматофітія), ідентифікованими прямим мікроскопуванням і/абопозитивною культурою у випадках, коли вважається за доцільну системна терапія;- при кандидознихінфекціях слизових оболонок (ротоглотковий,стравохідний, слизово-шкірний і неінвазивний бронхолегеневий кандидоз такандидурія у пацієнтів з порушеною імунною функцією);- при системному кандидозі (кандидемія, гострийдисемінований кандидоз, перитоніт) у пацієнтів без нейтропенії;- для профілактики кандидозних інфекцій у зв’язку зтрансплантацією кісткового мозку;- при гострому криптококовому менінгіті у дорослих;- як підтримуюча терапія для попередження рецидивукриптококового захворювання у хворих на СНІД.

Спосіб застосування та дози. Добову дозу флуконазолу добирають залежно від типута тяжкості грибкової інфекції. Якщо характер інфекції вимагає повторногозастосування препарату, лікування слід продовжувати до повного зникненняклінічних і лабораторних ознак захворювання. Передчасне припинення лікуванняможе призвести до рецидиву інфекції.Залежно від тяжкості захворювання та клінічноїреакції пацієнтів може стати необхідним внутрішньовенне застосування. Припереході від внутрішньовенного застосування до перорального немає потребизмінювати щоденні дози.ДоросліВагінальний кандидоз: 150 мг одноразово.Трихофітіягладкої шкіри – трихофітія промежини: 50 мг 1 раз на добу або 150 мг 1 раз на тижденьпротягом 2 – 4 тижнів.Кандидоз слизових оболонок (ротоглотковий кандидоз): 50 мг 1 раз на добу протягом 7 – 14 днів. Тривалістьлікування залежить від клінічної реакції. Стравохідний,слизово-шкірний, неінвазивний бронхолегеневий кандидоз і кандидурія: звичайна доза становить 50 мг протягом 14 –30 днів. У тяжких випадках і при рецидивах дозу можна збільшити до 100 мг.Системний кандидоз: у перший день звичайно застосовують одиничнунавантажувальну дозу 400 мг; після цього – 200 мг 1 раз на добу. Дозу можнапідвищити до 400 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування залежить від клінічноїреакції, проте воно часто може тривати кілька тижнів. Профілактика кандидозних інфекцій у пацієнтів знейтропенією: 400 мг 1 разна добу. Профілактику флуконазолом слід починати все ж раніше за розвитокпрогнозованої нейтропенії. Після того як кількість нейтрофілів зменшиться до> 1 x 109/л, лікування необхідно продовжити до 7 днів.Криптококовий менінгіт у пацієнтів з імуносупресією: інфекцію при криптококовому менінгітілікують звичайною дозою 400 мг у перший день; після цього 1 раз на добуприймають 200 – 400 мг. Тривалість лікування криптококових інфекцій залежитьвід клінічної реакції, проте звичайно триває 6 – 8 тижнів. Для профілактики рецидивів криптококового менінгіту у хворих на СНІДфлуконазол застосовують щоденно по 100 – 200 мг. Тривалість підтримуючоголікування хворих на СНІД повинна бути обґрунтована через підвищений ризикрозвитку резистентності до флуконазолу. ДітиМікомакс Сир призначений для лікування новонароджених, дітей тапідлітків. Максимальна добова доза – 400 мг. Препарат слід приймати 1 раз на добу.Кандидоз слизових оболонок: 3 мг/кг щоденно. У перший день лікування звичайнозастосовують подвійну дозу (6 мг/кг), внаслідок чого стабілізація концентраціїфлуконазолу в плазмі досягається вже на другий день. Системний кандидоз: 6 – 12 мг/кг щоденно, залежно від тяжкостіінфекції.Профілактика кандидозних інфекцій у дітей знейтропенією: 3 – 12 мг/кгщоденно, залежно від тяжкості та тривалості нейропенії (див. дозування удорослих).Пацієнти похилого вікуНемає потреби коригувати дозування через вік пацієнта. Дозування слідкоригувати у випадку порушення ниркової функції (кліренс креатиніну < 50мл/хв).Пацієнти (діти та дорослі) з порушенням функціїнирок Виділенняфлуконазолу з організму відбувається переважно нирками у незміненому вигляді.При лікуванні флуконазолом хворих з нирковою недостатністю спочатку вводятьнасичуючу дозу 50 – 400 мг, а потім (залежно від показань) щоденна доза повиннарозраховуватися згідно з таблицею: Кліренс креатиніну (мл/хв) Рекомендована доза (%) > 50 100% 11 – 50 (без діалізу) 50% Регулярний діаліз 100% після кожного діалізу Дози вимірюютьсяза допомогою спеціального мірного посуду; посуд вміщує 20 мл сиропу.Мікомакс Сир слід застосовувати незалежно від приймання їжі. Перед тим,як проковтнути сироп, його необхідно потримати у роті протягом 2 хвилин(“прополоскати”).

Побічна дія. Здебільшого препарат переноситься хворими добре.Проте іноді можуть виникати розлади з боку шлунково-кишкового тракту, такі якнудота, біль у животі, пронос; можуть виникнути головний біль або шкірнийвисип. Лейкопенія, тромбоцитопенія, порушення функції печінки, судоми.

Протипоказання. Препарат не слідзастосовувати пацієнтам з підвищеноючутливістю до флуконазолу або до іншої речовини препарату, а також жінкам уперіод годування груддю. Мікомакс Сир не слід застосовувати разом з препаратами, що містятьастемізол, терфенадин, пімозид і хінідин.

Передозування. При передозуванні флуконазолом догляд захворим не має особливостей. Лікування – симптоматичне, загальнозміцнююче,спрямоване на стабілізацію життєво важливих функцій.Флуконазол здебільшого виділяється із сечею. Тому його виділення можнаприскорити за допомогою форсованого об’ємного діурезу. Гемодіаліз протягом 3годин зменшує рівень препарату в плазмі приблизно на 50%.

Особливостізастосування. У 10 млсиропу міститься 0,24 г цукру. За умови дотримання рекомендованої дози препаратможе застосовуватись при цукровому діабеті.Лікування флуконазолому поодиноких випадках може виявлятитоксичну дію на печінку. Вираженість такого ефекту залежить від добової дози,тривалості лікування, статі та віку, а також перебігу супутнього захворювання(СНІДу, злоякісних хвороб). Після припинення застосування флуконазолу, якправило, відновлюється функція печінки.До початку лікування флуконазолом слід вилікуватиелектролітні порушення, такі як гіпокаліємія, гіпомагніємія та гіпокальціємія.Іноді в періодлікування флуконазолом виникають алергічні шкірні реакції. У такому разіпрепарат необхідно відмінити. Пацієнтам зрідкісною спадковою чутливістю до галактози, дефіцитом лап-лактази абопорушенням абсорбції глюкози-галактози не слід застосовувати даний препарат.Протягом тривалого лікування необхідно регулярно перевіряти функціюнирок і печінки за допомогою аналізу сечі та крові.Лікування флуконазолом вагітних можливо тільки за наявності загрозливихдля життя грибкових інфекцій.Застосування препарату хворими з печінковою недостатністю можливотільки за життєвими показаннями.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Протипоказані нижченаведенікомбінаціїЦизаприд: щодо пацієнтів, які одночасно застосовували флуконазол і цизаприд, булиповідомлення про порушення серцевої функції, включаючи двоспрямовану шлуночковутахікардію. Одночасне лікування флуконазолом і цизапридом протипоказано.Терфенадин (при дозах флуконазолу 400 мг): через настання серйозних серцевихаритмій по відношенню до подовження QT-інтервалу у пацієнтів, які отримувалипохідні азолів одночасно з терфенадином. Одночасне лікування терфенадином ідозами флуконазолу понад 400 мг протипоказано. Астемізол: астемізол призводить до подовження інтервалу QT та до шлуночковоїаритмії, двоспрямованої шлуночкової тахікардії та зупинки серцевої діяльності.Одночасне лікування флуконазолом і астемізолом протипоказано через потенційнуможливість серйозних, навіть фатальних впливів на серце.Медичні препарати, що впливають на метаболізмфлуконазолуГідрохлортіазид: флуконазол та повторні дози гідрохлортіазидупризводять до підвищення плазматичних концентрацій флуконазолу.Рифампіцин: одночасний прийом флуконазолу та рифампіцинупризводить до скорочення періоду напіввиведення флуконазолу.Вплив флуконазолу на метаболізм інших лікарськихзасобівФлуконазол є потенційним інгібітором ізоензиму 2С9 цитохрому Р450 (CYP)і помірним інгібітором CYP3A4. При одночасному застосуванні разом зфлуконазолом існує ризик підвищення плазматичних концентрацій інших медичнихпродуктів, які метаболізують CYP2C9 або CYP3A4 (наприклад алкалоїдів ріжків,хінідину). Ферментінгібуючий ефект флуконазолу може тривати ще 4 – 5 днів післязакінчення лікування.Алфентаніл: одночасне застосування флуконазолу та алфентанілупідвищує площу під кривою (ППК) для алфентанілу приблизно в 2 рази і знижуєкліренс на 55%.Амітриптилін: підвищення концентрацій амітриптиліну і ознакитоксичності трициклічних препаратів при одночасному застосуванні амітриптилінуз флуконазолом. Одночасне застосування флуконазолу з нортриптиліном, активнимметаболітом амітриптиліну, призводить до підвищення рівня нортриптиліну.Антикоагулянти: одночасне застосування флуконазолу під часлікування варфарином удвічі подовжував протромбіновий час.Бензодіазепіни: одночасне застосування флуконазолу та мідазоламуперорально підвищує ППК і напівперіод для мідазоламу. Одночасне застосуванняфлуконазолу з триазоламом перорально підвищує ППК та напівперіод длятриазоламу. Потенційований та пролонгований ефект триазоламу спостерігали приодночасному лікуванні флуконазолом. Антагоністи кальцієвих каналів: дигідропіридинові антагоністи кальцієвихканалів, включаючи ніфедипін, ізрадипін, нікардипін, амлодипін та фелодипін,метаболізуються через CYP3A4. Має місце підвищення концентрації в сироватціантагоністів кальцію при одночасному застосуванні ітраконазолу та фелодипіну,ізрадипіну або ніфедипіну.Целекоксиб: одночасне лікування флуконазолом і целекоксибомпризводить до підвищення максимальної концентрації (Cmax) і ППК дляцелекоксибу.Циклоспорин: взаємодія з циклоспорином виявляється при дозіфлуконазолу 200 мг. Спостерігають підвищення ППК для циклоспорину та 55%зниження кліренсу.Інгібітори ГМГ-КoA-редуктази: одночасне застосування флуконазолу зінгібіторами ГМГ-КoA-редуктази підвищує ризик міопатії. Внаслідок взаємодіїфлувастатину з флуконазолом настає індивідуальне підвищення ППК дляфлувастатину. Лозартан: одночасне лікування флуконазолом призводить до підвищення концентраційлозартану та зниження концентрацій його активного метаболіту.Фенітоїн: одночасне застосування флуконазолу та фенітоїну внутрішньовеннопідвищує мінімальну концентрацію (Cmin) і ППК для фенітоїну. Рифабутин: одночасне застосування флуконазолу з рифабутином призводить до підвищеннярівнів рифабутину в сироватці. Такролімус і сиролімус: одночасне застосування флуконазолу та такролімусупідвищує Cmin для такролімусу. Теофілін: застосування флуконазолу протягом 14 днів призводить до зниженняплазматичного кліренсу теофіліну.Триметрексат: флуконазол пригнічує метаболізм триметрексату таспричиняє підвищення концентрацій триметрексату в плазмі. Зидовудин: одночасне застосування флуконазолу та зидовудину спричиняє підвищенняППК для зидовудину.Фармакодинамічні взаємодіїЛікарські засоби, які подовжують QT-інтервал: флуконазол має потенціал індукуватиподовження QT-інтервалу, що призводить до вираженої серцевої аритмії.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці притемпературі до 25 °С.Термін придатності – 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z