Загружается, подождите...

Мікомакс інф (Mycomax inf)


міжнародна та хімічна назви: fluconazole; 1-[2,4-дифторофеніл]-1-(1Н-1,2,4-триазол-1-іл-метил)1Н-1,2,4-триазол-1-етанол;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин без видимихчасток;

склад: 100 мл розчину містять флуконазолу 200 мг; допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування.Код АТС J02AC01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Флуконазол є похідним триазолу з мікостатичним ефектом, який специфічноінгібує синтез ергостеролу у грибів, що призводить до дефектів у клітинніймембрані. Флуконазол високоспецифічний відносно ферментів цитохрому Р450грибів. Діапазон його застосування охоплює ряд патогенів, включаючи Candidaalbicans, Cryptococcus spp. та дерматофіти. Candida krusei резистентна відноснофлуконазолу. 40% Candida glabrata первинно резистентні до флуконазолу.Флуконазол неефективний при лікуванні інфекцій, спричинених видами Aspergillus.Фармакокінетика. Фармакокінетичні властивості флуконазолу однакові при внутрішньовенномута пероральному введенні. Об’єм розподілу препарату наближається до загальногооб’єму води в організмі. Зв’язування з протеїнами плазми незначне (11 – 12%).Флуконазол потрапляє у всі тканини та рідинні середовища організму; проникаєкрізь плацентарний і гематоенцефалічний бар’єр, потрапляє в грудне молоко.Виведення флуконазолу здійснюється переважно нирками, майже повністю внезміненому вигляді. Кліренс флуконазолу прямо пропорційний кліренсукреатиніну. Тривалий період напіввиведення з плазми уможливлює лікування однієющоденною дозою.

Показання для застосування. - Гострий тарецидивуючий вагінальний кандидоз у випадках, коли системна терапія вважаєтьсяза доцільну;- грибковіінфекції шкіри, спричинені дерматофітами (трихофітія гладкої шкіри/трихофітіяпромежини), коли вважається доцільною системна терапія;- кандидозніінфекції слизових оболонок (ротоглотковий, стравохідний, слизово-шкірний інеінвазивний бронхолегеневий кандидоз і кандидурія у пацієнтів з скомпроментованоюімунною функцією);- системнийкандидоз (кандидемія, гострий дисемінований кандидоз, перитоніт) у пацієнтівбез нейтропенії;- профілактикакандидозних інфекцій у зв’язку з трансплантацією кісткового мозку;- гострийкриптококовий менінгіт у дорослих;- підтримуючатерапія для попередження рецидиву криптококового захворювання у хворих на СНІД.

Спосіб застосування та дози. Добову дозу флуконазолу добирають залежно від типу та тяжкості грибковоїінфекції. Якщо характер інфекції вимагає повторного застосування препарату,лікування слід продовжувати до повного зникнення клінічних і лабораторних ознакзахворювання. Передчасне припинення лікування може призвести до рецидивуінфекції.При переході від внутрішньовенного застосування доперорального немає потреби змінювати щоденні дози.Доросліпацієнти з нормальною функцією нирокЛікування 1) Прикандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціяхлікування починають з введення у перший день подвійної дози (400 – 800 мг),після цього 1 раз на добу застосовують 200 – 400 мг. Пацієнтам із злоякіснимизахворюваннями після інтенсивної протипухлинної хіміотерапії або хворим післятрансплантації кісткового мозку, після тяжких хірургічних операцій нашлунково-кишковому тракті або серці призначають більш високі початкові (10мг/кг/добу) та підтримуючі (приблизно 5 мг/кг/добу) дози. Тривалість лікуваннязалежить від клінічної реакції і становить 10 – 14 днів, при тяжких станахлікування триває довше.2) При орофарингеальному кандидозі вводять 50 – 100 мг флуконазолу 1раз на добу протягом 7 – 14 днів. Хворим із значним порушенням імунітету, якправило, вводять вищу дозу 100 – 200 мг/добу) із збільшенням тривалості лікування.При атрофічному пероральному кандидозі під штучними зубами вводять 50 мг 1 разна добу протягом 14 днів з одночасною дезінфекцією зубного протеза місцевимиантисептиками. При інших кандидозних інфекціях слизових оболонок (наприклад приезофагіті, неінвазивних бронхолегеневих інфекціях, кандидурії, шкірно-слизовомукандидозі тощо) ефективною добовою дозою є 100 – 200 мг, а курс лікуваннятриває 14 – 30 днів. 3) Прикриптококовому менінгіті початкова доза становить 400 мг у перший день; післяцього застосовують підтримуючі дози по 200 – 400 мг 1 раз на день. При іншійлокалізації криптококової інфекції здебільшого в першу добу лікування вводять400 мг, а потім по 200 – 400 мг 1 раз на день. Тривалість лікуваннякриптококових інфекцій залежить від клінічної та мікологічної реакції увідповідь, а при криптококовому менінгіті продовжується не менше 8 тижнів.4) При системних ендемічних мікозах вводять щодня 200 – 400 мг майже 2роки. Тривалість лікування індивідуальна і приблизно становить прикокцидіоїдомікозі 11 – 24 місяці, при паракокцидіоїдомікозі – 2 – 17 місяців,при споротрихозі – 1 – 16 місяців і при гістоплазмозі – 3 – 17 місяців.Профілактика 1) У хворих на СНІД рецидив орофарингеального кандидозу можнапопередити після припинення початкового лікування введенням 150 мг флуконазолу1 раз на тиждень протягом тривалого часу. 2) Для попередження рецидиву криптококового менінгіту у хворих на СНІДдоцільно після припинення початкового лікування перманентне застосування 200 –400 мг флуконазолу 1 раз на день. Тривалість підтримуючого лікування хворих наСНІД повинна бути обґрунтована через підвищений ризик розвитку резистентностідо флуконазолу.3) Для попередження кандидозу доза залежить від ступеня ризику розвиткумікотичної інфекції і може коливатись від 50 до 400 мг 1 раз на день.Тривалість лікування залежить від клінічної реакції, проте воно часто можетривати кілька тижнів.4) При підвищеному ризику системної інфекції, наприклад у хворих зпідозрою на значну та тривалу нейтропенію, рекомендується вводити одноразово400 мг флуконазолу 1 раз на день. Препарат доцільно розпочинати вводити щеперед очікуваною нейтропенією і продовжувати лікування протягом додаткових 7днів після підвищення кількості нейтрофілів до 1,0х109/л (= 1 000нейтрофілів/мм3).Пацієнти зпорушенням функції нирокВиділення флуконазолу з організму відбувається переважно нирками унезміненому вигляді. При лікуванні флуконазолом хворих з нирковою недостатністюспочатку вводять насичуючу дозу 50 – 400 мг, а потім (залежно від показань) дозузменшують вдвічі, якщо кліренс креатиніну становить менше 50 мл/хв (0,8мл/сек). Хворим, яким проводять тривалий діаліз, необхідно після кожного сеансувводити повторну дозу флуконазолу. При тривалому артеріовенозному гемодіалізідоза стандартна. При тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі флуконазолу кількості 150 мг додають до 2 л діалізаційного розчину.Корекція дози при порушенні функції нирок різної тяжкості:- кліренс креатиніну більше 50 мл/хв (> 0,8 мл/сек): без змінидозування;- кліренс креатиніну 10 – 50 мл/хв (< 0,8 мл/сек): зменшеннярекомендованої дози вдвічі. Пацієнти зтяжким порушенням функції печінкиУ пацієнтів зтяжкими ураженнями печінки слід проводити постійний моніторинг печінковоїфункції, а при подальшому підвищенні печінкових тестів дозу треба зменшити абовідмінити лікування флуконазолом.ДітиТривалість лікування довготривалих інфекцій у дітей, як і у дорослих,залежить від клінічної та мікологічної реакції у відповідь на введенняпрепарату. При лікуванні дітей не можна перебільшувати максимальні добові дозидля дорослих. Дітям флуконазол вводять 1 раз на день, хоча через короткийбіологічний період напіввиведення (15,2 – 17,6 год) доцільніше при тяжкихстанах вводити препарат двічі на день. При цьому загальна добова доза для дітейне повинна перебільшувати 600 мг.Для лікування кандидозу слизових оболонок рекомендується застосовуватипо 3 мг/кг/добу. У перший день лікування доцільно ввести подвійну дозу, тобто 6мг/кг/добу, що сприяє більш швидкому (вже на другий день) досягненню стабільноїконцентрації флуконазолу в плазмі.Лікування системного кандидозу та криптококових інфекцій потребуєзастосування доз від 6 до 12 мг/кг/добу, залежно від тяжкості захворювання.Дітям зпослабленим імунітетом і з підвищеним ризиком нейтропенії після хіміотерапіїабо променевої терапії рекомендується для профілактики грибкових інфекційвводити по 3 – 12 мг/кг щодня, залежно від тяжкості та тривалості спричиненоїнейтропенії (див. “Дорослі пацієнти з нормальною функцією нирок”).Дітям з порушеною функцією нирок необхідно коректувати добову дозузалежно від норм, дієвих для дорослих, з урахуванням ступеня дисфункції нирок(див. “Дорослі пацієнти з нормальною функцією нирок”).Діти до 4тижнівУ новонароджених дітей виділення флуконазолу відбувається повільно.Протягом перших двох тижнів життя дозування в мг/кг таке ж, як і длядітей старшого віку, проте введення препарату проводять через 72 години. Дітямвід 2 до 4 тижнів таку ж дозу вводять через кожні 48 годин.Пацієнти старше60 роківНемає потреби коригувати дозування через вік пацієнта. Дозування слідкоригувати у випадку порушення ниркової функції (кліренс креатиніну < 50мл/хв).Спосіб введення:інфузійний розчин, який міститься в одному флаконі, вводять внутрішньовенно неменше 60 хвилин, а дітям – 120 хвилин. Швидкість введення не повиннаперебільшувати 10 мл/хв.100 мл препарату містять 15,4 ммоль іонів Na+ і 15,4 ммольінов Cl-. У флакон з інфузійним розчином не слід додавати інші розчини абопрепарати.Mікомакс Інф сумісний із сольовим розчином, розчином глюкози 5% (10%),лактатним розчином Рінгера, розчином Хартмана, розчином бікарбонату 4,2%, згепарином.Mікомакс Інфнесумісний з препаратами, що містять такі активні речовини: амфотерицин B,ампіцилін, цефотаксим, цефтазидим, цефтриаксон, цефуроксим, еритроміцин,хлорамфенікол, іміпенем/циластатин, кліндаміцин, котримоксазол, піперацилін,тикарцилін, кальцію глюконат, диазепам, дигоксин, фуросемід, галоперідол,гідроксизин, пентамідин.Залишок невикористаного препарату не слід зберігати в холодильнику,заморожувати або зберігати іншим чином для будь-якого застосування умайбутньому.

Побічна дія. Здебільшого препарат переноситься хворими добре. Проте іноді можутьвиникати розлади з боку шлунково-кишкового тракту, такі як нудота, біль уживоті, пронос; можуть виникнути головний біль або шкірний висип. Лейкопенія,тромбоцитопенія, порушення функції печінки, судоми.Може виникатиподразнення вени в проксимальній ділянці від місця введення, якесупроводжується почервонінням шкіри і болем (кількість таких випадківпропорційна швидкості введення інфузійного розчину). Ці явища зникають черездекілька годин після інфузії або зміни місця введення і, як правило, невимагають припинення лікування. У поодиноких випадках спостерігавсятромбофлебіт.

Протипоказання. Препарат не слід призначати пацієнтам з підвищеноючутливістю до флуконазолу або до іншої речовини препарату, а також жінкам уперіод годування груддю. Мікомакс Інф не слід застосовувати разом з препаратами, що містятьастемізол, терфенадин, пімозид і хінідин.

Передозування. При передозуванні флуконазолу догляд захворим – звичайний. Лікування – симптоматичне, загальнозміцнююче, спрямоване настабілізацію життєво важливих функцій.Флуконазол здебільшого виділяється із сечею. Тому його виділення можнаприскорити за допомогою форсованого об’ємного діурезу. Гемодіаліз протягомтрьох годин зменшує рівень препарату в плазмі приблизно на 50%.

Особливості застосування. Лікування флуконазолому поодиноких випадках може спричинюватитоксичну дію на печінку. Вираженість такого ефекту залежить від добової дози,тривалості лікування, статі та віку, а також перебігу супутнього захворювання(СНІДу, злоякісних хвороб). Після припинення застосування флуконазолу, якправило, відновлюється функція печінки.До початку застосування флуконазолу слід вилікуватиелектролітні порушення, такі як гіпокаліємія, гіпомагніємія та гіпокальціємія.Іноді в періодлікування флуконазолом виникають алергічні шкірні реакції. У такому разіпрепарат необхідно відмінити. Пацієнтам зрідкісною спадковою чутливістю до галактози, дефіцитом лап-лактази абопорушенням абсорбції глюкози-галактози не слід застосовувати даний препарат.Протягом тривалого лікування необхідно регулярно перевіряти функціюнирок і печінки за допомогою аналізу сечі та крові.Лікування флуконазолом вагітних можливо тільки за наявності загрозливихдля життя грибкових інфекцій.Застосування препарату хворими з печінковою недостатністю можливотільки за життєвими показаннями.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Протипоказані нижченаведені комбінаціїЦизаприд: щодо пацієнтів, які одночасно застосовували флуконазол іцизаприд, були повідомлення про порушення серцевої функції, включаючи піруетнутахікардію. Одночасне лікування флуконазолом і цизапридом протипоказано.Терфенадин (при дозах флуконазолу 400 мг): через настання серйознихсерцевих аритмій по відношенню до подовження QT-інтервалу у пацієнтів, якіотримували похідні азолів одночасно з терфенадином. Одночасне лікуваннятерфенадином і дозами флуконазолу понад 400 мг протипоказано. Астемізол: призводить до подовження інтервалу QT та до шлуночковоїаритмії, піруетної тахікардії та зупинки серцевої діяльності. Одночаснелікування флуконазолом і астемізолом протипоказано через потенційну можливістьсерйозних, навіть фатальних впливів на серце.Медичні препарати, що впливають на метаболізм флуконазолуГідрохлортіазид: флуконазол і повторні дози гідрохлортіазиду призводятьдо підвищення плазматичних концентрацій флуконазолу.Рифампіцин: одночасний прийом флуконазолу та рифампіцину призводить доскорочення періоду напіввиведення флуконазолу.Вплив флуконазолу на метаболізм інших лікарських засобівФлуконазол є потенційним інгібітором ізоензиму CYP2С9 цитохрому Р450і помірним інгібітором CYP3A4. При одночасному застосуванні разом зфлуконазолом існує ризик підвищення плазматичних концентрацій інших медичних продуктів,які метаболізують CYP2C9 або CYP3A4 (наприклад алкалоїдів ріжків, хінідину).Ферментінгібуючий ефект флуконазолу може тривати ще 4 – 5 днів після закінченнялікування.Алфентаніл: одночасне застосування флуконазолу та алфентанілу підвищуєплощу під кривою (ППК) для алфентанілу приблизно в 2 рази і знижує кліренс на55%.Амітриптилін: підвищення концентрацій амітриптиліну і ознакитоксичності трициклічних препаратів при одночасному застосуванні амітриптилінуз флуконазолом. Одночасне застосування флуконазолу з нортриптиліном, активнимметаболітом амітриптиліну, призводить до підвищення рівня нортриптиліну.Антикоагулянти: одночасне застосування флуконазолу під час лікуванняварфарином удвічі подовжував протромбіновий час.Бензодіазепіни: одночасне застосування флуконазолу та мідазоламуперорально підвищує ППК і період напіввиведення для мідазоламу. Одночаснезастосування флуконазолу з триазоламом перорально підвищує ППК і періоднапіввиведення для триазоламу. Потенційований та пролонгований ефект триазоламуспостерігали при одночасному лікуванні флуконазолом. Антагоністи кальцієвих каналів: дигідропіридинові антагоністикальцієвих каналів, включаючи ніфедипін, ізрадипін, нікардипін, амлодипін іфелодипін, метаболізуються через CYP3A4. Має місце підвищення концентрації всироватці антагоністів кальцію при одночасному застосуванні ітраконазолу тафелодипіну, ізрадипіну або ніфедипіну. Така взаємодія може мати місце також зфлуконазолом.Целекоксиб: одночасне лікування флуконазолом і целекоксибом призводитьдо підвищення максимальної концентрації (Cmax) і ППК дляцелекоксибу.Циклоспорин: взаємодія з циклоспорином виявляється при дозі флуконазолу200 мг. Спостерігають підвищення ППК для циклоспорину та 55% зниження кліренсу.Інгібітори ГМГ-КoA-редуктази: одночасне застосування флуконазолу зінгібіторами ГМГ-КoA-редуктази підвищує ризик міопатії. Внаслідок взаємодіїфлувастатину з флуконазолом настає індивідуальне підвищення ППК дляфлувастатину. Лозартан: одночасне лікування флуконазолом призводить до підвищенняконцентрацій лозартану та зниження концентрацій його активного метаболіту.Фенітоїн: одночасне застосування флуконазолу та фенітоїнувнутрішньовенно підвищує мінімальну концентрацію (Cmin) і ППК дляфенітоїну. Рифабутин: одночасне застосування флуконазолу з рифабутином призводитьдо підвищення рівнів рифабутину в сироватці. Такролімус і сиролімус: одночасне застосування флуконазолу татакролімусу підвищує Cmin для такролімусу. Теофілін: застосування флуконазолу протягом 14 днів призводить до зниженняплазматичного кліренсу теофіліну.Триметрексат: флуконазол пригнічує метаболізм триметрексату таспричиняє підвищення концентрацій триметрексату в плазмі. Зидовудин: одночасне застосування флуконазолу та зидовудину спричиняєпідвищення ППК для зидовудину.Фармакодинамічні взаємодіїЛікарські засоби, які подовжують QT-інтервал: флуконазол має здатністьіндукувати подовження QT-інтервалу, що призводить до вираженої серцевоїаритмії.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці притемпературі до 25 °С.Термін придатності – 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z