Загружается, подождите...

Мікомакс 150 (Mycomax 150)


міжнародна та хімічна назви: fluconazole; 1-[2,4-дифторофеніл]-1-(1Н-1,2,4-триазол-1-іл-метил)1Н-1,2,4-триазол-1-етанол;

основні фізико-хімічні властивості: тверді непрозорі капсули з білою основноючастиною, яка має напис “MYCO 150”, з блакитно-зеленою кришкою; в капсулахміститься порошок майже білого або жовтуватого кольору;

склад: 1 капсула містить флуконазолу 150 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзянийпрежелатинізований, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат,магнію стеарат, титану діоксид, желатин, барвник синій патентований V.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування.Похідні триазолу. Код АТС J02AC01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Флуконазол є похідним триазолу змікостатичним ефектом, який специфічно інгібує синтез ергостеролу у грибів, щопризводить до дефектів у клітинній мембрані. Флуконазол високоспецифічнийвідносно грибних ферментів цитохрому Р-450. Діапазон його застосування охоплюєряд патогенів, включаючи Candida albicans та відмінні від цього види,Cryptococcus spp. та дерматофіти. Candida krusei резистентна відноснофлуконазолу. 40% Candida glabrata первинно резистентні до флуконазолу.Флуконазол неефективний для лікування інфекцій, спричинених видами Aspergillus.Фармакокінетика. Фармакокінетичні властивості флуконазолу однакові привнутрішньовенному та пероральному введенні. Флуконазол після застосування добревсмоктується в шлунково-кишковому тракті, при цьому концентрація в плазмі (атакож системна біологічна доступність) становить 90% від рівня, якийспостерігається при внутрішньовенному введенні. Застосування препарату разом зїжею не впливає на його абсорбцію. Після прийому натще максимальна концентраціяфлуконазолу в плазмі розвивається через 30 – 90 хвилин, а період напіввиведенняз плазми становить 30 годин. Концентрація флуконазолу в плазмі пропорційнаприйнятій дозі. При прийомі флуконазолу 1 раз на добу концентрація препарату вплазмі стабілізується на рівні 90% від максимальної на 4 – 5-й день лікування.Якщо в перший день лікування прийняти одразу подвійну добову дозу, то такийрівень концентрації досягається вже на другий день. Об’єм розподілу препаратунаближається до загального об’єму води в організмі. Зв’язування з протеїнамиплазми незначне (11 – 12%). Флуконазол потрапляє у всі тканини та рідиннісередовища організму; проникає крізь плацентарний і гематоенцефалічний бар’єр,потрапляючи в грудне молоко.Виведення флуконазолу здійснюється переважно нирками, майже повністю внезміненому вигляді. Кліренс флуконазолу прямо пропорційний кліренсукреатиніну. Тривалий період напіввиведення з плазми дає змогу лікувати задопомогою однієї щоденної дози.

Показання для застосування. Мікомакс 150 призначають- при гострому тарецидивуючому вагінальному кандидозі у випадках, коли системна терапіявважається за доцільну;- при грибковихінфекціях шкіри, спричинених трихофітією гладкої шкіри/трихофітієюпромежини/дерматофітами, ідентифікованими прямим мікроскопуванням і/абопозитивною культурою у випадках, коли вважається за доцільну системна терапія.

Спосіб застосування та дози. Добову дозу флуконазолу добирають залежновід типу та тяжкості грибкової інфекції. Якщо характер інфекції вимагаєповторного застосування препарату, лікування слід продовжувати до повногозникнення клінічних і лабораторних ознак захворювання. Передчасне припиненнялікування може призвести до рецидиву інфекції.ДоросліВагінальний кандидоз: 150 мг одноразово.Трихофітіягладкої шкіри – трихофітія промежини: 150 мг 1 раз на тиждень протягом 2 – 4тижнів.ДітиМікомакс 150 не призначений для лікування дітей та підлітків до 16років. Пацієнтилітнього вікуНемає потреби коригувати дозування через вік пацієнта. Дозування слідкоригувати у випадку порушення ниркової функції (кліренс креатиніну < 50мл/хв).Пацієнти з порушенням функції нирок Виділенняфлуконазолу з організму відбувається переважно нирками у незміненому вигляді.При лікуванні флуконазолом хворих з нирковою недостатністю спочатку вводятьнасичуючу дозу 50 – 400 мг, а потім (залежно від показань) щоденна доза повиннарозраховуватися згідно з таблицею: Кліренс креатиніну (мл/хв) Рекомендована доза (%) > 50 100% 11 – 50 (без діалізу) 50% Регулярний діаліз 100% після кожного діалізу Капсулу слід приймати незалежно від приймання їжі, ковтати цілою,запиваючи нейтральною рідиною.

Побічна дія. Можуть виникати розлади з боку шлунково-кишковоготракту, такі як нудота, біль у животі, пронос; можуть виникнути головний більабо шкірний висип. Лейкопенія, тромбоцитопенія, порушення функції печінки,судоми.

Протипоказання. Препарат не слідзастосовуватипацієнтам з підвищеною чутливістю до флуконазолу або до іншої речовинипрепарату, а також жінкам у період годування груддю. Мікомакс 150 не слід застосовувати разом з препаратами, що містятьастемізол, терфенадин, пімозид і хінідин. Пацієнтам зрідкісною спадковою чутливістю до галактози, дефіцитом лап-лактази абопорушенням абсорбції глюкози-галактози не слід застосовувати даний препарат.Діти до 16 років (для даної лікарської форми препарату).

Передозування. Лікування – симптоматичне,загальнозміцнююче, спрямоване на стабілізацію життєво важливих функцій.Флуконазол здебільшого виділяється із сечею. Тому його виділення можнаприскорити за допомогою форсованого об’ємного діурезу. Гемодіаліз протягом 3годин зменшує рівень препарату в плазмі приблизно на 50%.

Особливості застосування. Лікування флуконазолому поодиноких випадкахможе виявляти токсичну дію на печінку. Вираженість такого ефекту залежить віддобової дози, тривалості лікування, статі та віку, а також перебігу супутньогозахворювання (СНІДу, злоякісних хвороб). Після припинення застосуванняфлуконазолу, як правило, відновлюється функція печінки.До початку лікування флуконазолом слід вилікуватиелектролітні порушення, такі як гіпокаліємія, гіпомагніємія та гіпокальціємія.Іноді в періодлікування флуконазолом виникають алергічні шкірні реакції. У такому разіпрепарат необхідно відмінити. Протягом тривалого лікування необхідно регулярно перевіряти функціюнирок і печінки за допомогою аналізу сечі та крові.Лікування флуконазолом вагітних можливо тільки за наявності загрозливихдля життя грибкових інфекцій.Застосування препарату хворими з печінковою недостатністю можливотільки за життєвими показаннями.Залежно від тяжкості захворювання та клінічноїреакції пацієнтів може стати необхідним внутрішньовенне застосування. Припереході від внутрішньовенного застосування до перорального немає потребизмінювати щоденні дози.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Протипоказані нижченаведені комбінаціїЦизаприд: щодо пацієнтів, які одночасно застосовували флуконазол іцизаприд, були повідомлення про порушення серцевої функції, включаючидвоспрямовану шлуночкову тахікардію. Одночасне лікування флуконазолом іцизапридом протипоказано.Терфенадин (при дозах флуконазолу 400 мг): через настання серйознихсерцевих аритмій по відношенню до подовження QT-інтервалу у пацієнтів, якіотримували похідні азолів одночасно з терфенадином. Одночасне лікуваннятерфенадином і дозами флуконазолу понад 400 мг протипоказано. Астемізол: призводить до подовження інтервалу QT та до шлуночковоїаритмії, двоспрямованої шлуночкової тахікардії та зупинки серцевої діяльності.Одночасне лікування флуконазолом і астемізолом протипоказано через потенційнуможливість серйозних, навіть фатальних впливів на серце.Медичні препарати, що впливають на метаболізм флуконазолуГідрохлортіазид: флуконазол та повторні дози гідрохлортіазидупризводять до підвищення плазматичних концентрацій флуконазолу.Рифампіцин: одночасний прийом флуконазолу та рифампіцину призводить доскорочення періоду напіввиведення флуконазолу.Вплив флуконазолу на метаболізм інших лікарських засобівФлуконазол є потенційним інгібітором ізоензиму CYP2С9 цитохрому Р450 іпомірним інгібітором CYP3A4. При одночасному застосуванні разом з флуконазоломіснує ризик підвищення плазматичних концентрацій інших медичних продуктів, якіметаболізують CYP2C9 або CYP3A4 (наприклад алкалоїдів ріжків, хінідину).Ферментінгібуючий ефект флуконазолу може тривати ще 4 – 5 днів після закінченнялікування.Алфентаніл: одночасне застосування флуконазолу та алфентанілу підвищуєплощу під кривою (ППК) для алфентанілу приблизно в 2 рази і знижує кліренс на55%.Амітриптилін: підвищення концентрацій амітриптиліну і ознакитоксичності трициклічних препаратів при одночасному застосуванні амітриптилінуз флуконазолом. Одночасне застосування флуконазолу з нортриптиліном, активнимметаболітом амітриптиліну, призводить до підвищення рівня нортриптиліну.Антикоагулянти: одночасне застосування флуконазолу під час лікуванняварфарином удвічі подовжував протромбіновий час.Бензодіазепіни: одночасне застосування флуконазолу та мідазоламуперорально підвищує ППК і напівперіод для мідазоламу. Одночасне застосуванняфлуконазолу з триазоламом перорально підвищує ППК та напівперіод длятриазоламу. Потенційований та пролонгований ефект триазоламу спостерігали приодночасному лікуванні флуконазолом. Антагоністи кальцієвих каналів: дигідропіридинові антагоністикальцієвих каналів, включаючи ніфедипін, ізрадипін, нікардипін, амлодипін тафелодипін, метаболізуються через CYP3A4. Має місце підвищення концентрації всироватці антагоністів кальцію при одночасному застосуванні ітраконазолу тафелодипіну, ізрадипіну або ніфедипіну.Целекоксиб: одночасне лікування флуконазолом і целекоксибом призводитьдо підвищення максимальної концентрації (Cmax) і ППК дляцелекоксибу.Циклоспорин: взаємодія з циклоспорином виявляється при дозі флуконазолу200 мг. Спостерігають підвищення ППК для циклоспорину та 55% зниження кліренсу.Інгібітори ГМГ-КoA-редуктази: одночасне застосування флуконазолу зінгібіторами ГМГ-КoA-редуктази підвищує ризик міопатії. Внаслідок взаємодіїфлувастатину з флуконазолом настає індивідуальне підвищення ППК дляфлувастатину. Лозартан: одночасне лікування флуконазолом призводить до підвищенняконцентрацій лозартану та зниження концентрацій його активного метаболіту.Фенітоїн: одночасне застосування флуконазолу та фенітоїнувнутрішньовенно підвищує мінімальну концентрацію (Cmin) і ППК дляфенітоїну. Рифабутин: одночасне застосування флуконазолу з рифабутином призводитьдо підвищення рівнів рифабутину в сироватці. Такролімус і сиролімус: одночасне застосування флуконазолу татакролімусу підвищує Cmin для такролімусу. Теофілін: застосування флуконазолу протягом 14 днів призводить дозниження плазматичного кліренсу теофіліну.Триметрексат: флуконазол пригнічує метаболізм триметрексату таспричиняє підвищення концентрацій триметрексату в плазмі. Зидовудин: одночасне застосування флуконазолу та зидовудину спричиняєпідвищення ППК для зидовудину.Фармакодинамічні взаємодіїЛікарські засоби, які подовжують QT-інтервал: флуконазол має потенціаліндукувати подовження QT-інтервалу, що призводить до вираженої серцевоїаритмії.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці притемпературі до 25 °С.Термін придатності – 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z