Загружается, подождите...

Мітотакс (Mitotax)


міжнародна та хімічна назви: паклітаксел;[2аR[2aα, 4β, 4aβ, 6β,9α(α(R*,βS*),11α, 12α, 12aα,12bα]]-β-(Бензоїламіно)-α-гідроксибензол-пропанової кислоти 6,12в-біс-(ацетилокси)-2-(бензоїлокси) -2а, 3, 4, 4а, 6, 9, 10, 11, 12, 12а,12в-додекагідро-4,11-дигідрокси-4а, 8, 13, 13-тетраметил-5-оксо-7,11-метан-1Н-циклодека [3,4] бенз [1, 2-b]оксет-9- иловий ефір;

основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина, від безбарвного доблідо-жовтого кольору;

склад: 1 мл розчину містить 6 мг паклітакселу;допоміжні речовини: поліоксил 35 касторова олія,спирт етиловий безводний, кислота лимонна безводна.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протипухлинні засоби. Алкалоїди рослинногопоходження. Код АТС L01C D01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Протипухлинний препарат рослинногопоходження групи таксанів. Діюча речовина – паклітаксел – має механізм дії,який принципово відрізняється від інших цитотоксичних препаратів. Паклітакселвикликає необоротну полімеризацію білків мікротрубочок клітинної цитоплазми,внаслідок чого порушується динамічна рівновага процесу полімеризація –деполімеризація, що забезпечує нормальне функціонування внутрішньоклітиннихструктур протягом усього життєвого циклу клітини. Паклітаксел індукує утворенняі накопичення аномальних зборок – пучків мікротрубочок в інтерфазі і численнихзірок мікротрубочок під час мітозу, що призводить до зупинки життєвого циклуклітини в G2- або М-фазу.Фармакокінетика. Фармакокінетика препарату післявнутрішньовенного введення двофазна: швидке зниження концентрації в першій фазівідображає розподіл препарату в тканинах і виділення з організму; друга фазачастково обумовлена відносно повільним виділенням паклітакселу з периферичнихтканинних депо. У хворих, які приймали паклітаксел у дозі 135 і 175 мг/м2у вигляді внутрішньовенних інфузій тривалістю 3 і 24 години, періоднапіввиведення препарату становив від 3 до 52,7 години, а загальний кліренс —11,6 – 24 л/годину. Середній об’єм рівноважного розподілу варіює від 198 до 688л/м2, що вказує на значний позасудинний розподіл препарату і значнийступінь його накопичення у тканинах. Після 3-годинної інфузії у дозі 175 мг/м2період напіввиведення в термінальній фазі становив 9,9 години при загальномукліренсі 12,4 л/годину. Фармакокінетика паклітакселу нелінійна; при збільшеннідози на 30% (з 135 до 175 мг/м2) значення максимальної концентраціїта AUC збільшуються відповідно на 75 та 81 %. Препарат не кумулюється ворганізмі при проведенні повторних курсів лікування. Приблизно 89 % препаратузв’язуєтьсяз білками сироватки крові. Препарат гідроксилюєтьсяв печінці і виводиться з жовчю (приблизно 20 %); із сечею виводиться від 1,3 %до 12,6 % введеної дози.

Показання для застосування. Прогресуючий епітеліальний рак яєчниківпісля неефективної хіміотерапії першої лінії.

Спосіб застосування та дози.Рак яєчників:Мітотакс звичайно вводять внутрішньовенно краплинно(протягом 3 годин) у дозі 175 мг/м2 з інтервалом 3 тижні. Хворим,які заздалегідь пройшли курс хіміотерапії, рекомендована доза складає від 135мг/м2 до 175 мг/м2, вводиться внутрішньовенно протягом 3годин кожні 3 тижні. У пацієнтів, які приймають паклітаксел, необхідноконтролювати стан крові. Курс можна повторювати, якщо кількість нейтрофілівбільше 1500 клітин/мм3 (1000 клітин/мм3 у пацієнтів,хворих на СНІД) та кількість тромбоцитів – не менше /більше 100 000/мм3.Доза наступних курсів паклітакселу повинна бутизменшена на 20 % у пацієнтів з тяжким ступенем нейтропенії (кількістьнейтрофільних гранулоцитів менше 500/мм3 протягом тижня та довше)або при тяжкій периферичній нейропатії, оскільки рівень нейротоксичності татяжкість нейтропенії збільшується з дозою.Усім хворим перед застосуванням Мітотаксу необхіднопроводити премедикацію, що може включати дексаметазон або його еквівалент удозі 20 мг перорально приблизно за 12 та 6 годин до введення Мітотаксу,дифенгідрамін або його еквівалент у дозі 50 мг внутрішньовенно за 30–60 хвилиндо введення Мітотаксу і циметидин у дозі 300 мг або ранітидин у дозі 50 мгвводяться внутрішньовенно за 30–60 хвилин до застосування Мітотаксу.Мітотакс розчин дляін´єкцій перед введенням розводять до концентрації 0,3–1,2 мгпаклітакселу на 1 мл 0,9 % розчином натрію хлориду, або 5 % розчином глюкози,або 5 % розчином глюкози в 0,9 % розчині натрію хлориду, або 5% розчиномглюкози в розчині Рінгера. При розчиненні допускається помутніння розчину, щообумовлене взаємодією розчинника з препаратом. Готові для застосування розчинистабільні протягом 24 годин при кімнатній температурі (приблизно 25 оС);розведені розчини не слід зберігати в холодильнику для повторного застосування.

Побічна дія. Найбільш розповсюджені побічні реакції:мієлосупресія - виражена нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія з або без проявівгарячки або зі зниженням температури тіла; кашель або хриплість, біль в нижнійділянці живота, болісне або утруднене сечовиділення; тяжкого ступіню абоперіодична дозозалежна периферична нейропатія, включаючи легку парестезію;реакції гіперчутливості з задишкою, гіпотензією та ангіоневротичним набряком;артралгія, міалгия; розлад функції ШКТ (нудота, блювання, діарея, запор,запалення слизової оболонки, кишкова непрохідність), енцефалопатія; брадикардіята сердцева недостатність, біль у грудний клітці, гіперемія шкіри, висип,алергічні реакції в місці ін´єкції та тромбофлебіт, дистрофія нігтьовоїпластинки, некроз печінки, збільшення рівня печінкових ферментів та рівнівбілірубіну. Екстравазація (транссудація) може призвести до пошкодження тканин.Набряк Квінке, бронхоспазм, AV-блокада, шлуночкові тахікардія, тахікардія всполученні з бігемінією, периферичні набряки,вкрай рідко – інфаркт міокарда,епілептичні напади типу grand mal, вкрай рідко – м´язова слабкість,ушкодження зорового нерва, порушення зору (скотоми, що світяться), оборотнаалопеція.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, вираженанейтропенія (менше 1500 клітин у 1 мм3), період вагітності ігодування груддю.

Передозування. Може проявлятися мієлосупресією, розвиткомпериферичних нейропатій і мукозитів. Специфічного антидоту немає. Лікуваннясимптоматичне.

Особливості застосування. Не допускати контакту нерозведеногоконцентрату з утримуючим пластифікатор полівінілхлоридом, з якого можуть бутивиготовлені пристрої для переливання інфузійних розчинів. Щоб звести домінімуму ризик потрапляння до організму хворого пластифікатора(ди-[2-етилгексил]фталату), що може екстрагуватися з полівінілхлориднихконтейнерів або інфузійних наборів, розведені розчини Мітотаксу варто готуватиі зберігати в контейнерах зі скла, поліпропілену або поліолефінів і вводитичерез інфузійну систему з внутрішньою поверхнею з поліетилену. У системі длявведення Мітотаксу повинен бути встановлений мембранний фільтр з діаметроммікропор не більше 0,22 мкм.

Мітотакс застосовують тільки у виглядірозведеного розчину! Передвведенням препарату проводять відповідну премедикацію (див. розділ “Спосібзастосування та дози”). У разі розвитку тяжких реакцій гіперчутливості введенняМітотаксу слід негайно припинити і не призначати препарат повторно; принеобхідності проводять симптоматичну терапію. При застосуванні Мітотаксупоказаний регулярний контроль складу периферичної крові, артеріального тиску,частоти серцевих скороченнь, електрокардіограми, особливо протягом 1-ї годиниінфузії препарату. У разі розвитку у хворого на період лікування препаратомпорушень у системі провідності міокарда при повторних введеннях необхіднопроводити безупинний моніторинг електрокардіограми.При роботі з препаратом слід бути обережним;медичному персоналу варто користуватися захисними рукавичками. У разіпотрапляння розчину Мітотаксу на шкіру чи слизові оболонки їх варто негайнопромити великою кількістю проточної води. При місцевому контакті з препаратомвідзначають відчуття поколювання, печіння, а також гіперемію шкіри; випадковевдихання парів препарату може викликати задишку, біль у грудях, відчуттяпечіння в очах, біль у горлі і нудоту.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні Мітотаксу разом зцисплатином мієлосупресія більш виражена в тому разі, коли Мітотакс вводятьпісля цисплатину (кліренс Мітотаксу при цьому зменшується приблизно на 33 %).Кетоконазол може пригнічувати метаболізм Мітотаксу. Концентрація доксорубіцинуі його активного метаболіту доксорубіцинолу в плазмі крові може значнопідвищуватися при застосуванні спочатку паклітакселу, а потім – доксорубіцину.

Умови і терміни зберігання. Зберігати у захищеному від світла місці притемпературі 15–25 °С. Термін придатності – 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z