Загружается, подождите...

Мітоміцин (Mitomycin)


Міжнародна та хімічнаназви: мітоміцин;(1аS,8R,8аR,8bS)-6-аміно-4,7-диоксо-1,1а,2,6,8а,8b-гексагідро-8а-метокси-5-метилазирино[2,3,3,4] пірроло]-індол-8-ілметилкарбамат;

основні фізико-хімічнівластивості: пурпурно-сині кристали або кристалічний порошок;

склад: кожний флакон містить:мітоміцину 10мг;допоміжні речовини : маннітол.

Форма випуску. Порошок для приготуваннярозчину ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протипухлинніантибіотики.

Фармакологічні властивості. Протипухлинна діяобумовлена здібністю вибірково порушувати синтез ДНК за рахунок утворенняперехрестних зв’язків в молекулі ДНК. Було доведено, що клітини у другійполовині пребіосинтетичного періоду і в першій половині біосинтетичного періодуДНК високочутливі до цього лікарського засобу. Вміст гуаніну і цитозину в ДНК корелюєз частотою утворення міжниткових поперечних містків під дією Мітоміцину. Ввисокій концентрації препарат знижує кількість РНК в клітині і пригнічує синтезбілка.

Фармакокінетика. Мітоміцин, який введеновнутрішньовенно(в/в), швидко виводиться з плазми крові. Період напіврозпадупісля болюсного в/в введення 30мг препарату складає 17 хвилин. Після введення30, 20 або 10 мг Мітоміцину в/в максимальна концентрація препарату в сироватцікрові складає 2,4, 1,7 і 0,52мкг/мл, відповідно. Кліренс препарату визначаєтьсяпереважно ступенем його метаболізму в печінці, однак препарат метаболізується ів інших тканинах. Швидкість елімінації Мітоміцину зворотньо пропорційнамаксимальній концентрації препарату в сироватці крові. Це обумовлено тим, щопри концентрації насичення пригнічуються механізми метаболізму активноїречовини. Приблизно 10% введеного Мітоміцину виводиться в незміненому вигляді зсечею. В організмі може метаболізуватись обмеженена кількість препарату. Принаступному підвищенні дози збільшується відсоток активної речовини, якавиділяється з сечею, в незміненому вигляді. У дітей екскреція в/в введеногоМітоміцину підлягає тим же закономірностям.

Показаннядля застосування. Призначають в комбінації з іншими хіміотерапевтичними засобами при метастазуючійаденокарциномі шлунку і підшлункової залози, а також застосовують дляпаліативного лікування ряду пухлин в разі неефективності засобів, щозастосовувались раніше.

Спосібзастосування та дози. Дорослим препарат призначають зазвичай в/в повільно вдозі 4 – 6мг/добу 1 – 2 рази на тиждень. Припослідовній схемі застосування дорослим призначають в/в 2мг препарату 1 раз надобу щоденно. Приінтермітуючій схемі застосування препарату дорослим призначають препарат в/в 10– 30мг 1 раз на добу з інтервалом 1 – 3 тижні або більше. Привикористанні в складі поліхіміотерапії дорослим зазвичай призначають 2 – 4мгпрепарату 1 раз на добу 1 – 3 рази на тиждень в комбінації з іншимипротипухлинними засобами.Прираку сечового міхура внутрішньоміхурово дорослим вводять 10 – 40мг препарату 1раз на добу. Для профілактики рецидивів раку сечового міхура внутрішньоміхурововводять 4 – 10мг препарату 1 раз на добу або 1 раз в два дні. Принеобхідності препарат можна також вводити в/а, інтрамедулярно, інтраплевральноабо внутрішньочеревинно в дозі 2 – 10мг 1 раз на добу для дорослих. Доза можебути скоригована з урахуванням віку і тяжкості симптомів.Передзастосуванням 2мг препарату розчиняють в 5мл дистильованої води для ін’єкцій.

Побічнадія.Мієлосупрессія (лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія,панцитопенія), кровотечі, підвищення артеріального тиску (АТ), зменшення маситіла, анорексія, нудота, блювання, стоматит, діарея, загальне нездужання,альбумінурія, нефропатія з ОПН, фіброз легенів, інтерстиціальна пневмонія(лихоманка, кашель, задишка, еозинофілія, інфільтрати на рентгенограмі),висипка на шкірі, алопеція, біль по ходу вени, флебіт і тромбоз в місцівведення. Екстравазія препарату може призводити до розвитку некрозу м’якихтканин. При введенні в печінкову артерію може виникати ураження печінки ім’яких тканин (холицестит, некроз жовчних протоків, ураження паренхімипечінки). При внутрішньоміхуровому введенні можливий цистіт, гематурія. В\ввведення препарату може викликати біль, гіперемію шкіри, еритему і бульознувисипку, ерозії та виразки шкіри і м’яких тканин в місці введення (застосуванняслід припинити і прийняти відповідні терапевтичні заходи). Препарат єпотенційно мутагенним і канцерогенним агентом.

Протипоказання. Підвищена чутливість допрепарату, період вагітності і годування груддю.

Передозування. Можливе посиленняпобічної дії. Лікування симптоматичне.

Особливостізастосування.Препарат не використовують для проведення первинної хіміотерапії, йогозастосування не є альтернативою хірургічним методам лікування і/або променевоїтерапії. Зобережністю необхідно призначати препарат наступним групам пацієнтів: хворим зпорушеною функцією печінки або нирок (збільшення вираженості побічних ефектів),пацієнтам з мієлосупресією, інфекційними захворюваннями, в тому числі вітряноювіспою (можливий розвиток життєво небезпечних системних реакцій), дітям. У разінеобхідності застосування препарату у лікуванні дітей і осіб репродуктивноговіку слід враховувати його дію на статеві залози. Підчас лікування необхідно постійно контролювати лабораторні показники(гематологічні параметри, функціональні печінкові і ниркові тести). В разівиявлення анемії з наявністю фрагментованих еритроцитів, тромбоцитопенії,ниркової або печінкової дисфункції лікування препаратом необхідно припинити.При розвитку симптомів ураження легенів препарат відміняють, призначаютьглюкокортикостероїди. Узв’язку з тим, що потрапляння препарату до зон, суміжних із зонами введення привнутрішньоартеріальному введенні, може зумовити виразку шлунка ідванадцятипалої кишки, кровотечі, прорив органу та ін. Правильне розташуваннякатетера в зоні введення препарату повинно бути підтверджено рентгенографічно.Оскількиефективність препарату може знижуватися при використанні розчиників з низькимзначенням рН, рекомендовано використовувати розчин безпосередньо післяприготування.

Взаємодіяз іншими лікарськими засобами. При комбінованому застосуванні з іншими протипухлиннимизасобами і/або променевою терапією мієлосупресія та інші прояви токсичної діїпрепаратів можуть посилюватись. При одночасному застосуванні з алкалоїдамибарвінку рожевого можуть розвиватись бронхоспазм і задишка. Не слід змішуватипрепарат з іншими розчинами для ін’єкцій, які мають низьке значення рН(зниження активності препарату).

Умовита термін зберігання. Зберігати при температурі 150С – 300С,в захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Термін зберігання – 2роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z