Загружается, подождите...

Міртастадін (Mirtastadin)


міжнародна та хімічна назви: mirtazapine,(1,2,3,4,10,14b-гексагідро-2-метилпіразино[2,1-а]піридо[2,3-с] [2] бензазепін);

основні фізико-хімічні властивості: жовті, двоопуклі, довгасті таблетки, вкритіплівковою оболонкою, розміром 10,1 х 6,1 мм, з рискою з одного боку (длятаблеток по 15 мг);бежеві, двоопуклі, довгасті таблетки вкриті плівковою оболонкою,розміром 12,6 х 7,1 мм, з рискою з одного боку (для таблеток по 30 мг);білі, двоопуклі, круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, діаметром10,9 – 11,3 мм (для таблеток по 45 мг);

склад: 1 таблетка містить міртазапіну 15мг; 30мг; 45мг;допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний,гідроксипропілцелюлоза, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат,гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид, поліетиленгліколь 8000; барвники:оксид заліза жовтий, оксид заліза червоний, оксид заліза чорний (для таблетокпо 30 мг),оксид заліза жовтий, хінолін жовтий, сансет жовтий (для таблеток по15 мг.)

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антидепресанти. Код АТС N06А Х11.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Міртазапін - пресинаптичний α2-антагоніст,який збільшує норадренергічну і серотонінергічну нейропередачу у центральнійнервовій системі. Серотонінергічний ефект – це результат специфічної діїрецепторів 5-НТ1, оскільки міртазапін блокує обидва рецептори 5-НТ2і 5-НТ3. Обидва енантіомери міртазапіну є активнимиречовинами. Енантіомер (S+) блокує рецептори α2- і 5-НТ2,тоді як енантіомер (R-) блокує рецептори 5-НТ3. Вважається, що Н1-антагонічна дія викликає заспокійливу дію міртазапіну. Антихолінергічна діяміртазапіну мінімальна і в межах терапевтичних доз, рідко спостерігаєтьсяклінічно суттєві небажані прояви розладів серцево-судинної системи.Фармакокінетика. Міртазапін має високу абсорбцію, лінійнуфармакокінетику навіть при перевищенні рекомендованих меж дозування (15 - 45 мгна день) та елімінаційний період напіввиведення 20 – 40 год, що дозволяєприймати препарат один раз на добу. Однак, через те, що лікарський засіб значнометаболізується в гепатоцитохромній системі Р450 та екскретується головнимчином із сечею, його кліренс може бути меншим через печінкову або нирковунедостатність.Після перорального прийому міртазапін швидко і повністю абсорбується(біодоступність -близько 50%), досягаючи рівня піка в плазмі приблизно за 2години. Прийом їжі не впливає на фармакокінетику препарату.Близько 85% міртазапіну зв’язується білками плазми. Стійка концентраціядосягається після 3-4 днів регулярного прийому препарату. Середній період напіввиведення – 20 - 40 годин, інколи відмічаєтьсяперіод напіввиведення до 65 годин, але у людей молодшого віку періоднапіввиведення менший. Міртазапін добре метаболізується і виводиться із сечею ікалом протягом декількох днів. Біотрансформація виникає в основному шляхомдиметилування і оксидації з подальшою кон’югацією. У випробуваннях in vitroмікросом печінки людини показано, що цитохром Р450, ензими CYP2D6 і CYP1А2залучені в утворення метаболіту міртазапіну 8-гідрокси, тоді як ензим CYP3А4відповідає за утворення метаболітів N-деметил і N-оксид. Диметилметаболіти єфармакологічно активними, і їх фармакокінетичні властивості аналогічні такомунеметаболізованому препарату.

Показання для застосування.Глибокі депресивні розлади (епізоди великої депресії).

Спосіб застосування та дози. Таблетки Міртастадін приймають перорально, не розжовуючи, запиваючидостатньою кількістю рідини, бажано ввечері, перед сном. Денну дозу можнарозділити на дві дози, які приймають вранці та ввечері, перед сном. Велика дозапрепарату приймається ввечері.Рекомендована початкова доза - 15 або 30 мг міртазапіну на добу.Підтримуюча доза звичайно становить від 15 мг, але не більше 45 мг на добу.Для пацієнтів старше 65 років збільшення дози здійснюється поступово іпід медичним наглядом, для забезпечення безпеки та ефективності лікування.Видимий терапевтичний ефект настає після 2-4 тижнів лікуваннявідповідною дозою. При недостатній терапевтичній дії доза може бути збільшенадо максимальної (45 мг на добу). При лікуванні пацієнтів максимальною добовоюдозою і за відсутності у них клінічного ефекту протягом 2-4 тижнів терапіюМіртастадіном слід відмінити. Лікування триває до повного зникнення клінічнихсимптомів депресивних розладів (як правило, протягом 4-6 місяців). Длязапобігання виникненню ефекту “відміни” препарат відміняють поступово.

Побічна дія. Міртастадін не слід призначати пацієнтам з підвищеною чутливістю доміртатазпіну та складових препарату.Залежно від індивідуальної чутливості та дозування, особливо на початкутерапії, можливі ниженаведені побічні ефекти.З боку кровоносної та лімфатичної систем: гостре пригнічення кістковогомозку (зниження функцій кісткового мозку з відповідними змінами в крові, такимияк еозинофілія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія,тромбоцитопенія).З боку системи травлення: діарея, нудота, підвищення апетиту і якнаслідок - збільшення маси тіла, гепатобіліарні порушення. З боку нервової системи: сонливість (яка послаблює увагу, звичайновиникає під час перших декількох тижнів терапії. Слід відмітити, що зниженнядози не призводить до зменшення седативного ефекту, а ставить під загрозуефективність антидепресантів), маніакальні стани, сплутаність свідомості,галюцинації, нервовість, безсоння, нічні кошмари, головний біль, запаморочення,напади конвульсій, тремор, посіпування (міоклонус), парестезія, синдром“стомлених ніг”.З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія при змініположення, запаморочення.З боку респіраторної системи: сухість у роті, спрага, задишка.З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія.Хоча Міртастадін не спричиняє залежності, раптове закінчення прийомупрепарату після тривалого застосування може призвести до синдрому “відміни”.Більшість реакцій “відміни” – неускладнені або минають у визначений строк безлікування. Серед різних встановлених симптомів “відміни” препарату найбільшчастіше відмічаються нудота, неспокій, ажітація.Протипоказання.Не слід призначати препарат при печінковій або нирковій недостатності;дітям і підліткам до 18 років; в періоди вагітності та лактації; при підвищенійіндивідуальній чутливості до складових препарату.

ПередозуванняПри передозуванні було відміченопригнічення центральної нервової системи із симптомами дезорієнтації і тривалоїседації, які супроводжувались тахікардією і легкою гіпер- або гіпотензією. Однакіснує ймовірність більш серйозних наслідків, аж до фатальних, при дозуваннях,які багаторазово перевищують терапевтичну дозу, особливо при змішаномупередозуванні. При виникненні перших ознак передозуванняслід вжити заходів щодо їх усунення. Лікування проводиться активованимвугіллям. За необхідності призначають промивання шлунка. Подальша терапія -симптоматична.

Особливості застосування. Міртастадін з обережністю та підлікарським наглядом слід застосовувати хворим :- на епілепсію або з органічними ураженнями мозку (клінічна практикавказує, що напади епілепсії рідко спостерігаються при лікуванні Міртастадіном);- з печінковою або нирковою недостатністю;- з вадами серця, порушеннями провідності, при стенокардії або післянедавнього інфарктуміокарда, який потребує звичайних заходів безпеки під часзастосування інших медичних препаратів;- на гіпотензію;- з порушеннями сечовиділення, такими як гіперплазія простати(Міртастадін справляє тільки легку антихолінергічну дію);- на гостру вузькокутову глаукому та з підвищеним внутрішньоочнимтиском;- на цукровий діабет;- при появі симптомів жовтухи терапію Міртастадіном слід негайноприпинити.Необхідно брати до уваги таке:- загострення психоматичних симптомів може виникнути при лікуванніантидепресантами хворих на шизофренію або інші психози; можуть посилитисьпараноїдальні думки;- при лікуванні депресивної фази абіополярних порушень може виникнутистан маніакальної фази;- через ризик суїциду пацієнтам необхідно давати, особливо на початкулікування, тільки обмежену кількість таблеток Міртастадіну;- хоча антидепресанти не спричинюють залежності, раптове припиненнятривалого лікування спричинює нудьгу, головний біль і нездужання;- пацієнти старше 65 років більш сприйнятливі до Міртастадіну, ніжмолодші за віком пацієнти, особливо до побічних дій антидепресантів. Уклінічних випробуваннях Міртастадіну процент побічних дій у пацієнтів старше 65років був не вище, ніж у пацієетів інших вікових груп. Однак практика лікуванняцим препаратом пацієнтів старше 65 років дотепер обмежена.Міртастадин не призначають пацієнтам з рідкими спадковими проблемаминепереносимості галактози, лактазної недостатності або глюкозо-галактозноїмальабсорбції.Не слід застосовувати Міртастадін у педіатричній практиці, оскількибезпека та ефективність препарату не досліджувались у дитячих та підлітковихвікових групах.Через недостатність інформації про лікування міртазапіном у вагітних іжінок, які годують груддю, не слід призначати препарат в період вагітності ілактації.Міртастадін спричинює послаблення уваги, особливо на початку лікування.Це потрібно брати до уваги при керуванні автомобілем або при роботі зіскладними механізмами і машинами.Міртастадін посилює пригнічуючу дію алкоголю на центральну нервовусистему, тому при прийомі препарату слід утримуватись від вживання алкогольнихнапоїв.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Міртастадін не рекомендується призначати разом з інгібіторами МАО(моноаміноксидази). Лікування міртазапіном слід розпочинати за два тижні післязакінчення терапії інгібіторами МАО.Міртастадін може підсилювати седативну дію бензодіазепінів і іншихзаспокійливих засобів. Слід дотримуватися обережності при призначенні данихлікарських засобів спільно з міртазапіном. Якщо інші субстанції, які підсилюють дію серотоніну (суматриптан абоінші триптани), трамадол (знеболювальний засіб), окситриптан і триптофан(прекурсори серотоніну) або інгібітори зворотного захоплення серотоніну (іншіантидепресанти) застосовуються одночасно, слід додержуватись обережності, черезможливий розвиток так званого серотонінергічного синдрому. Він виявляєтьсятакими симптомами: гіпертермія, сплутаність свідомості, нерухомість, ажітація,прискорення серцебиття, підвищення АТ, тремор. Якщо комбінація Міртастадіну зцими препаратами є терапевтично необхідною, слід з великою обережністювизначити дозування і постійно контролювати появу ознак розвиткусеротонінергічного панування під час підтримуючої стимуляції. Якщо у пацієнтівспостерігаються подібні симптоми, потрібно негайно вжити заходів щодо їхусунення. Значущої клінічної взаємодії або фармакокінетичних змін неспостерігалось при спільному прийомі міртазапіну і літію.Слід додержуватись особливої обережності при одночасному застосуванніМіртастадіну і сильнодіючих інгібіторів протеази (лікарський засіб длялікування ВІЛ - захворювань) - можливі м’язова слабкість і порушення дихання;протигрибкових азолів, еритроміцину (антибіотик) - можливо підвищенняконцентрації препаратів у плазмі; або нефазодону (антидепресант) - можливісонливість, шлунково-кишкові симптоми: нудота, частіше запор. При одночасному застосуванні міртазапіну та карбамазепіну або іншихречовин, які індукують метаболізм печінки, таких як рифампіцин або фенітоїн,доза Мітрастадіну може бути збільшена. Якщо лікування цими засобами завершено,дозу міртазапіну зменшують.Слід мати на увазі, що одночасне застосування міртазапіну і циметидину(антацидний засіб) подовжує період напіврозпаду. Доза міртазапіну може бутизменшена, коли паралельно починається лікування циметидином, та збільшена, колилікування циметидином припиняється.Міртастадін може посилювати дію седативних властивостей бензодіазепіну.У пацієнтів, які приймають варфарин, міртазапін може спричинитинезначне збільшення INR (кількість, що свідчить про схильність до згортаннякрові). При застосуванні високих доз міртазапіну не виключається більшвиражений ефект. Бажано контролювати протромбіновий час та інші параметризгортання у разі одночасного застосування варфарину та міртазапіну.

Термін придатності - 3 роки.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці притемпературі не вище 25оС.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z