Загружается, подождите...

Металізе (Metalyse)

міжнародна назва: тенектеплаза (TNK-tPA);основні фізико-хімічні властивості: біла з жовтуватим відтінком маса змайже невідчутним запахом;склад: 1 флакон порошку для приготування розчину для ін'єкціймістить50 мг (10 000 ОД) тенектеплази;допоміжні речовини: L-аргінін, кислота фосфорна, полісорбат 20,стерильна вода для ін’єкцій. Форма випуску. Порошок для приготування розчину дляін'єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Ферменти. Код АТС В01 А D.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.Тенектеплаза єрекомбінантним фібринспецифічним активатором плазміногену, одержаним ізприродного тканинного активатора плазміногена (t-РА) шляхом модифікації у трьохмісцях структури білка. Вона зв’язується з компонентами фібринового тромбу(згусток крові) та вибірково перетворює тромбо- зв’язаний плазміноген наплазмін, що розщеплює фібринову основу тромбу. Порівняно з нативним t-РА тенектеплазамає більшу фібринспецифічність і більшу стійкість до інактивації під впливомендогенного інгібітора (РАI). Після призначення тенектеплази спостерігається дозозалежне поглинанняa2-антиплазміну (інгібітор рідкої фази плазміну) з подальшим збільшенням рівнясистемного плазміну. Це спостереження не заперечує очікуваний ефект активаціїплазміногену. Зменшена концентрація фібриногену (менше 15%) та зменшенаконцентрація плазміногену (менше 25%) спостерігалися у пацієнтів, якіотримували максимальну дозу тенектеплази (10 000 одиниць). Утворення клінічнозначущих антитіл не спостерігалося протягом 30 днів.Фармакокінетика.Тенектеплазавиводиться з кровообігу шляхом зв’язування зі специфічними рецепторами впечінці з подальшим катаболізмом до малих пептидів. Зв’язування з рецепторамипечінки є меншим порівняно з нативним t-РА, що призводить до пролонгованогоперіоду напіввиведення. Після одноразового внутрішньовенного болюсного введеннятенектеплази пацієнтам з гострим інфарктом міокарда, антиген тенектеплазидемонстрував біфазну елімінацію з плазми. У межах терапевтичної дозидозозалежність у кліренсі тенектеплази відсутня. Первинний домінантний періоднапіввиведення становить 24 ± 5,5 хв., що у п’ять разів довше порівняно знативним t-РА. Заключний період напіввиведення становить 129 ± 87 хв., кліренсплазми – 119 ± 49 мл/хв.Надмірна вага призводить до помірногозбільшення кліренса тенектеплази, похилий вік призводить до незначногозменшення кліренса. У жінок взагалі менший кліренс, ніж у чоловіків, але цеможна пояснити загальною різницею у масі тіла. Вплив порушення функції нирок і печінки на фармакокінетику тенектеплазиспеціально не досліджувався.

Показання для застосування. Тромболітична терапія гострого інфарктуміокарда (ГІМ).

Спосіб застосування та дози. МЕТАЛІЗЕ слід призначати з урахуванням маситіла пацієнта, максимальна доза становить 10 000 одиниць (50 мг тенектеплази).Об’єм, необхідний для одержання ефективної дози, може бути розрахований затакою схемою: Маса тіла пацієнта, кг Тенектеплаза (одиниці) Тенектеплаза (мг) Відповідний об’єм розчину (мл) < 60 6 000 30 6 => 60 < 70 7 000 35 7 => 70 < 80 8 000 40 8 => 80 < 90 9 000 45 9 => 90 10 000 50 10 Необхідну дозу слід призначати у вигляді одноразового внутрішньовенногоболюсного введення протягом від 5 до 10 сек.Для введення МЕТАЛІЗЕ може бути використана система длявнутрішньовенного вливання, що застосовувалася лише для вливання 0,9% розчинунатрію хлориду.Після ін’єкції МЕТАЛІЗЕ систему слід промити сильним струменем води длязабезпечення належної подачі ліків.Не слід додавати будь-які інші медичні засоби до ін’єкційного розчинуабо до системи для внутрішньовенного вливання.Супутня терапія.Якнайшвидше після встановлення діагнозу додатково до МЕТАЛІЗЕ слідпризначити ацетилсаліцилову кислоту і гепарин для інгібування тромбогенногопроцесу.Ацетилсаліцилову кислоту слід призначати якомога швидше після виявленнясимптомів гострого інфаркту міокарда та продовжувати її прийом протягом всієїгоспіталізації. Рекомендована початкова пероральна доза становить 150 – 325 мгна день. Якщо пацієнт неспроможний ковтати, початкова доза 100 – 250 мг можебути введена внутрішньовенно. Подальше дозування ацетилсаліцилової кислоти визначаєлікар. Гепарин слід призначати якнайшвидше після підтвердження діагнозугострого інфаркту міокарда та продовжувати 24 год. (з урахуванням маси тілапацієнта). Для пацієнта вагою 67 кг або менше рекомендовано початковевнутрішньовенне болюсне введення гепарину, що не перевищує 4 000 МО, знаступною інфузією, що не перевищує 800 МО/год. Для пацієнтів вагою понад 67 кгрекомендовано початкове внутрішньовенне болюсне введення гепарину, що неперевищує 5 000 МО, з наступною інфузією, що не перевищує 1000 МО/год. Якщопацієнти вже отримують гепарин, початкове внутрішньовенне болюсне введеннягепарину не слід здійснювати. Слід відкоригувати швидкість інфузії таким чином,щоб утримувати аРТТ 50 – 75 сек. (від 1,5 до 2,5-разовий контроль або рівеньгепарину в плазмі від 0,2 до 0,5 МО/мл).Приготування розчину:МЕТАЛІЗЕ слід розчинити шляхом додавання повного об’єму води дляін’єкцій із шприца у флакон, що містить порошок для приготування розчину дляін’єкцій.1. Переконатися, що розмір флакона вибрано відповідно до маси тілапацієнта згідно зі схемою, наведеною вище.2. Проконтролювати цілісність кришечки на флаконі.3. Видалити кришечку на флаконі.4. Зняти наконечник зі шприца. Потім негайно вкрутити шприц, заповненийрозчинником, у перехідний пристрій для флакона та пронизати пробку флакона задопомогою голки перехідного пристрою.5. Додати воду для ін’єкцій у флакон за допомогою шприца, повільнонатискаючи на поршень, щоб запобігти піноутворенню. 6. Розчинити, обережно збовтуючи.7. Розчинений засіб повинен бути прозорим, безбарвним або блідо-жовтогокольору. Застосовувати тільки прозорий розчин, вільний від часток. 8. Безпосередньо перед введенням розчину перевернути флакон у такийспосіб, щоб шприц, як і раніше з’єднаний із флаконом, містився внизу.9. Перенести відповідний об’єм відтвореного розчину МЕТАЛІЗЕ в шприц зурахуванням ваги тіла пацієнта.10. Відділити шприц від перехідного пристрою.11. МЕТАЛІЗЕ слід вводити протягом від 5 до 10 сек. Не можназастосовувати систему для внутрішньовенного вливання, що містить декстрозу.12. Будь-яку залишкову кількість невикористаного розчину слідліквідувати.Альтернативно приготування розчину може бути проведене за допомогоюголки, що додається в упаковці.

Побічна дія. Порушеннянервової системи:поодинокі:внутрішньочерепний крововилив.Кардіологічніпорушення:поширені:реперфузійна аритмія;поодинокі:гемоперікард.Судинніпорушення:широко поширені:кровотеча;поширені:екхімоз;поодинокі:тромботична емболія.Респіраторні,торакальні та медіастинальні порушення:поширені:епістаксис;поодинокі:легенева кровотеча.Шлунково-кишковіпорушення:поширені:кровотеча у шлунково-кишковому тракті, нудота, блювання;поодинокі:кровотеча в ретроперитонеальному просторі.Порушення з боку репродуктивноїсистеми:поширені: кровотеча з органівсечостатевої системи.Загальні порушення та реакції вмісці введення:поширені: поверхнева кровотеча,звичайно з пункцій або ушкоджених кров’яних судин.При клінічному обстеженні:широко поширені порушення: зниженняартеріального тиску;поширені порушення: підвищеннятемператури.Інші порушення таускладнення:поодинокі:анафілактоїдні реакції (включаючи висип, кропив’янку, бронхоспазм, набрякгортані):дуже рідкі:емболізація кристалами холестерину.Хірургічні та медичні процедури:поширена необхідність переливаннякрові.

Протипоказання. Тромболітична терапія пов’язана з ризиком виникненнякровотечі. МЕТАЛІЗЕ протипоказаний у нижченаведених випадках:значне порушення кровообігу нині або протягом останніх 6 місяців,відомий геморагічний діатез;пацієнтам, які одержують супутню пероральну антикоагулянтну терапію;наявність будь-яких порушень центральної нервової системи (наприклад,пухлина, аневризма, внутрішньочерепне або спинномозкове оперативне втручання);тяжка артеріальна гіпертензія, що не піддається контролю;серйозне оперативне втручання, біопсія паренхіматозного органу, значнатравма протягом останніх 2 місяців (включаючи будь-яку травму, пов’язану зтеперішнім інфарктом міокарда), недавня травма голови або черепа;тривала або травматична реанімація серцевої діяльності та дихання(>2 хв.) протягом останніх 2 тижнів;тяжке порушення функції печінки, що включає печінкову недостатність,цироз, гіпертензію ворітної вени (оезофагальний варикоз) та активний гепатит;діабетична геморагічна ретинопатія або інші геморагічні офтальмологічніпроцеси;наявне пептичне виразкоутворення;артеріальна аневризма та відома артеріальна / венозна мальформація;пухлина з підвищеним ризиком кровотечі;

гострий перикардит та/або підгострий бактеріальнийендокардит;

гострий панкреатит;гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого іншогоінгредієнта.

Передозування. У разі передозування виникає підвищений ризиккровотечі. У випадку тяжкої тривалої кровотечі слід розглянути замісну терапію.

Особливості застосування.

Вагітність та лактація. Досвід застосування МЕТАЛІЗЕ для лікування вагітнихжінок відсутній. Слід оцінити користь від лікування відносно потенційногоризику у випадку виникнення інфаркту міокарда в період вагітності. Лікування слід починати якомога швидше після появи симптомів. МЕТАЛІЗЕ має призначатися лікарями з досвідом застосуваннятромболітичного лікування та з можливістю контролювати це застосування. Це невиключає застосування МЕТАЛІЗЕ до госпіталізації пацієнта. Так як і з іншимитромболітиками, при призначенні МЕТАЛІЗЕ у всіх випадках рекомендуєтьсянаявність стандартного обладнання і лікарських засобів для проведенняреанімації.Кровотеча. Найпоширенішим ускладненням, що трапляється під час терапії МЕТАЛІЗЕ, єкровотеча. Супутнє застосування гепарину може призвести до кровотечі. Оскількифібрин розчиняється під час терапії МЕТАЛІЗЕ, кровотеча може виникнути в місцінещодавньої пункції. Таким чином, тромболітична терапія потребує пильної увагидо всіх можливих місць виникнення кровотечі (включаючи ті, що спричиненівведенням катетера, артеріальної та венозної пункції, веносекції та пункційноїголки). Під час терапії МЕТАЛІЗЕ слід уникати застосування жорсткого катетера,внутрішньом’язових ін’єкцій та маніпуляцій, що не є життєвонеобхідними.У разі виникнення серйозної кровотечі, особливо внутрішньомозкової,сумісне застосування гепарину слід негайно припинити і розглянути необхідністьзастосування протаміну, якщо гепарин був призначений у межах 4 год. до початкукровотечі. Деяким пацієнтам, у яких неефективні ці консервативні заходи, можебути призначено переливання крові. Доцільність переливання свіжозамороженої плазмиі тромбоцитів слід розглядати з урахуванням клінічних і лабораторнихпоказників. Очікуваний цільовий рівень фібриногену після інфузії, замороженоїосадженням, становить 1 г/л. Також слід розглянути необхідність застосуванняантифібринолітичних агентів.Доцільність призначення терапії МЕТАЛІЗЕ слід ретельно оцінити,співставивши потенційний ризик виникнення кровотечі та очікувану користь занаявності таких станів:систолічний кров’яний тиск > 160 мм рт.ст.;будь-які відомі або підозрювані випадки інсульту або минущогоішемічного нападу;недавня кровотеча із шлунково-кишкового або сечостатевого трактів (заостанні 10 днів);будь-яка відома недавня (за останні 2 дні) внутрішньом’язова ін’єкція;похилий вік, наприклад, старше 75 років;низька маса тіла < 60 кг;цереброваскулярне захворювання. Аритмія. Коронарний тромболізис може спричинити аритмію, пов’язану зреперфузією.Антагоністи глікопротеїнуIIb/IIIa. Відсутній досвід застосуванняантагоністів глікопротеїну IIb/IIIa протягом перших 24 год. після початкулікування.Тромбоемболізм. ЗастосуванняМЕТАЛІЗЕ може підвищити ризик виникнення тромбоемболічних випадків у пацієнтівз тромбом лівого відділу серця, наприклад мітральний стеноз або фібриляціяпередсердь. Повторне призначення.Утворення антитіл до тенектеплази після лікування не спостерігалося.Проте досвід повторного призначення МЕТАЛІЗЕ відсутній.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. МЕТАЛІЗЕ несумісний з розчином декстрози.Спеціальні дослідження застосування МЕТАЛІЗЕ та інших медичних засобів,що зазвичай застосовують для лікування пацієнтів з гострим інфарктом міокарда,не проводилися. Проте аналіз даних понад 12 тисяч пацієнтів, які одержувалилікування під час фази 1, 2 і 3, не виявив жодних клінічно значущих взаємодійміж медичними засобами, що зазвичай застосовують у пацієнтів з гостримінфарктом міокарда, і супутнім застосуванням МЕТАЛІЗЕ.Лікарські засоби,що впливають на коагуляцію, або ті, що міняють функцію тромбоцитів, можутьпідвищити ризик виникнення кровотечі перед, під час та після терапії МЕТАЛІЗЕ.МЕТАЛІЗЕ несумісний з розчином декстрози.Не слід додавати будь-який інший медичний засіб до ін’єкційного розчинуабо до системи для внутрішньовенного вливання.

Умови та термін зберігання. Препарат зберігати в недоступному для дітеймісці в зовнішній упаковці в темному, захищеному від світла місці притемпературі не вище 30°С.Термін придатності – 2 роки. Розчин може зберігатися 24 год. притемпературі 2–8°С та 8 год. при температурі 30º С.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z