Загружается, подождите...

Магневіст (Magnevist)


міжнародна назва: гадопентетова кислота;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий водний розчин; Концентрація контрастної речовини 469,01 мг/мл (0,5 ммоль/мл) Осмоляльність при 37°С 1,96 Осм/кг Н2О Густина при 20°С 37°С 1,210 г/мл 1,195 г/мл В’язкість при 20°С 37°С 4,9 мПа•с 2,9 мПа•с Значення рН 7,0 – 7,9

склад: 1 мл розчину для ін’єкцій містить 469,01 мг димеглумінової солі гадопентетової кислоти (що відповідає0,5 ммоль димеглумінової солі гадопентетової кислоти);допоміжні речовини: кислотадіетилентриамінпентаоцтова, меглумін, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Парамагнітні контрастні засоби. Код АТС: V08C A01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.Магневіст –парамагнітний контрастний засіб, призначений для магнітно-резонансноїтомографії. Його посилююча контрастність дія завдячує ди-N-метилглукаміновійсолі гадопентетової кислоти, комплексу гадолінію з пентетовою кислотою(діетилентриамінпентаоцтовою кислотою = ДТПА). При застосуванні у магнітно-резонанснійтомографії відповідної послідовності сканування (наприклад, Т1-зваженого методуспін-ехо), індуковане іонами гадолінію скорочення часу спін-гратковоїрелаксації збуджених атомних ядер спричинює підвищення інтенсивності сигналу і,як наслідок, збільшення контрастності зображення певних тканин. Димеглумінова сіль гадопентетової кислотиявляє собою високо парамагнітну сполуку, що спричинює суттєве скорочення часіврелаксації навіть при низькій концентрації. Парамагнітна ефективність, вплив нарелаксацію, що визначається із впливу на час спін-граткової релаксації протоніву плазмі, становить приблизно 4,95 л/ммоль/сек. і лише незначно залежить відсили магнітного поля.ДТПА утворює міцний комплекс ізпарамагнітним іоном гадолінію, що має надзвичайно високу стабільність in vivoта in vitro (log K = 22 - 23). Димеглумінова сіль гадопентетової кислоти єдобре розчинною у воді та надзвичайно гідрофільною сполукою, коефіцієнтрозподілу якої між н-бутанолом і буфером при рН 7,6 становить 0,0001. Речовинане виявляє жодного специфічного зв’язування із протеїнами або інгібуючої діїщодо ензимів (наприклад, Na+ і K+ АТФази міокарда).Препарат Магневіст не активує систему комплементу і, зважаючи на це, можливістьіндукції анафілактичних реакцій є дуже низькою.При вищих концентраціях або тривалійінкубації димеглумінова сіль гадопентетової кислоти чинить незначний вплив invitro на морфологію еритроцитів. Після внутрішньовенного введення Магневістузворотній процес може спричинити слабкий внутрішньосудинний гемоліз, що пояснюєнезначне зростання рівня білірубіну і заліза в сироватці, що інколиспостерігається в перші декілька годин після ін’єкції. Фармакокінетика. Димеглумінова сіль гадопентетової кислотиповодить себе в організмі подібно до інших біологічно інертних сполук ізвисокою гідрофільністю (наприклад, манітол або інулін).Фармакокінетичні властивості, що вивчалися улюдей, не залежали від дози.РозподілПісля внутрішньовенного введення сполукашвидко потрапляє у позаклітинний простір. Аж до дози 0,25 ммоль димеглуміновоїсолі гадопентетової кислоти/кг маси тіла (∆ 0,5 мл препаратуМагневіст/кг) після фази раннього розподілу, що триває декілька хвилин, рівеньконтрастного засобу у плазмі знизився у відповідності зі швидкістю йоговиведення нирками з періодом напіввиведення, що становить приблизно 90 хвилин.При дозі 0,1 ммоль димеглумінової солі гадопентетової кислоти/кг маси тіла (∆0,2 мл препарату Магневіст/кг маси тіла), через 3 хвилини після ін’єкції рівеньпрепарату в плазмі становив 0,6 ммоль димеглумінової солігадопентетової кислоти/л плазми, а через 60 хвилин після ін’єкції - 0,24ммоль димеглумінової солі гадопентетової кислоти/л плазми.Через сім днів після внутрішньовенноговведення радіоактивно міченої димеглумінової солі гадопентетової кислоти, ворганізмі пацюків і собак було виявлено значно менше, ніж 1% введеної дози.Більш висока концентрація сполуки була виділена з нирок у виглядінерозкладеного комплексу гадолінію.Сполука не проникає через непошкодженігематоенцефалічний і гематотестикулярний бар’єри. Незначна кількість препарату,що проникає через плацентарний бар’єр у кров плода, швидко елімінується.МетаболізмВідщеплення парамагнітного іона абометаболічного розкладу не спостерігалось.Виведення з організмуДимеглумінова сіль гадопентетової кислотививодиться з організму в незмінному вигляді через нирки шляхом клубочковоїфільтрації. Частка речовини, що елімінується екстраренально є надзвичайномалою.В середньому 83 % дози виводилось зорганізму через нирки через 6 годин після ін’єкції. Приблизно 91 % дозивизначався в сечі у першу добу. На 5ий день після ін’єкції доза, щовиводилась із організму з фекаліями, складала менше, ніж 1%. Нирковий кліренсдимеглумінової солі гадопентетової кислоти складав 120 мл/хв на 1,73 м2,що співставляється із кліренсом інуліну або 51Cr-ЕДТА. Характеристики у пацієнтівДимеглумінова сільгадопентетової кислоти повністювиводиться з організму через нирки навіть при порушенні функції нирок (кліренскреатиніну становить більше 20 мл/хв); період напіввиведення із плазмизбільшується в залежності від ступеню порушення функції нирок, зростання обсягупозапечінкової елімінації не спостерігалося.Через тривалий період напіввиведення ізсироватки (до 30 годин) при вираженому зниженні функції нирок (кліренскреатиніну становить менше 20 мл/хв), димеглумінову сіль гадопентетової кислотиможна вивести з організму шляхом екстракорпорального діалізу.

Показання для застосування.Препарат використовується для діагностики виключно шляхомвнутрішньовенного введення. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного та спинногомозкуЗдійснюється в першу чергу для виявленняпухлин та наступної диференційної діагностики за підозри на менінгіому,невриному, у тому числі слухового нерва, інвазивні пухлини (наприклад, гліома)та метастази; для виявлення невеликих пухлин та/або пухлин, які погановізуалізуються; за підозри на рецидив пухлини після операції або променевоїтерапії; для диференційованого зображення таких рідкісних новоутворень, якгемангіобластоми, епендімоми та невеликі аденоми гіпофізу; для поліпшеннявизначення розповсюдження пухлин немозкового походження.Додатково при спінальній МРТ: диференційнадіагностика інтрамедулярних та екстрамедулярних пухлин, виявлення у патологічнозмінених ділянках солідних пухлин, оцінка розповсюдження інтрамедулярнихпухлин. МРТ усього тілаВключаючи лицьовий череп, область шиї,грудну та черевну порожнини, молочні залози, органи тазу, опорно-руховий апарат,а також візуалізацію судин всього тіла.За допомогою препарату Магневіст можнаотримати діагностичну інформацію, що дозволяє, зокрема: – виявити або виключити наявність пухлин,запалень та судинних ушкоджень;– визначити поширеність та межі цих процесів;– диференціювати внутрішню структуру цихушкоджень;– оцінити кровопостачання нормальних тапатологічно змінених тканин;– відрізнити пухлинні тканини від рубцевихпісля терапії;– виявити рецидив грижі міжхребцевого дискапісля операції;– здійснити напівкількісну оцінку функціїнирок у поєднанні із зональною анатомічною діагностикою.

Спосіб застосування та дози.Загальні вимогиНеобхідно дотримуватися загальноприйнятихзапобіжних заходів при проведенні магнітно-резонансної томографії: лікарповинен переконатися, що у пацієнта відсутній кардіостимулятор, феромагнітніімплантанти тощо. У діапазоні від 0,14 до 1,5 Тл рекомендаціїдля застосування Магневісту не залежать від напруженості магнітного поля.Необхідна доза Магневісту вводиться струминновнутрішньовенно у вигляді болюсної ін’єкції. Відразу після ін’єкції можнарозпочинати МРТ-обстеження.Як і у випадку інших діагностичних процедур іззастосуванням контрастних засобів, рекомендується після дослідженняспостерігати за пацієнтом.Оскільки нудота і блювання є можливими побічнимиреакціями на всі контрастні засоби для МРТ, за 2 год до обстеження пацієнт маєутриматися від вживання їжі для зниження ризику аспірації.Новонародженим (віком менше 1 місяця) і дітямраннього віку (віком від 1 місяця до 2 років) необхідну дозу слід вводитивручну.Виражені стани збудженості, тривоги, а також більможуть підвищувати ризик виникнення побічних ефектів або посилювати реакції,пов’язані з контрастним засобом. Цим пацієнтам можна призначати седативнізасоби. Краніальна та спінальна МРТДля дорослих, підлітків та дітей (у тому числіновонароджених та дітей раннього віку) рекомендуються такі дози препарату:у звичайних випадках для посилення контрастності йвирішення клініко-діагностичних питань достатньою є доза з розрахунку 0,2 млМагневісту на 1 кг маси тіла пацієнта.У випадках, коли після введення вказаної дозиМагневісту за даними МР-томографії не виявляються ураження, але при цьому існуєсерйозна клінічна підозра на їх наявність, для більш точної діагностики єдоцільним повторне введення 0,2 мл Магневісту на 1 кг маси тіла пацієнта. Длядорослих препарат може бути введений з розрахунку 0,4 мл на 1 кг маси тілапротягом 30 хв після 1-го МРТ-дослідження. Подальше сканування здійснюютьбезпосередньо після введення.Введення дорослим підвищеної дози Магневісту(з розрахунку 0,6 мл на 1 кг маси тіла) дає можливість більш точної діагностикидля виключення наявності метастатичних уражень або рецидиву пухлини.Максимальна доза: 0,6мл (для дорослих) препарату на 1 кг маси тіла.МРТ усього тілаДля дорослих, підлітків та дітей рекомендуєтьсянижчезазначене дозування. У звичайних випадках для отримання доброгоконтрастування й вирішення клініко-діагностичних задач є достатньою доза зрозрахунку 0,2 мл Магневісту на 1 кг маси тіла. В особливих випадках, наприклад, припатологічних утвореннях із малим ступенем васкуляризації та/або невеликимступенем проникнення до екстрацелюлярного простору, для досягнення належногоконтрастування може бути необхідним введення 0,4 мл Магневісту на 1 кг маситіла пацієнта, особливо при застосуванні відносно слабких Т1-зваженихпослідовностей сканування. Для виключення ураження або рецидиву пухлину дорослих можна ввести дозу з розрахунку 0,6 мл Магневісту на 1 кг маси тіла зметою підвищення точності діагностики.Для візуалізації судин в залежності відобласті, що досліджується та методу дослідження, для дорослих може бутинеобхідним введення до 0,6 мл на 1 кг маси тіла.Максимальна доза: 0,6 мл (для дорослих)препарату на 1 кг маси тіла.Діти (до 2 років): накопичений досвідзастосування препарату Магневіст для МРТ усього тіла у дітей до 2 років поки щообмежений.

Побічна дія. Побічні ефекти, пов’язані з використаннямМагневісту, зазвичай легкого або помірного ступеню тяжкості і транзиторні засвоєю природою. Однак, повідомлялося про випадки реакцій важкого ступеню аботакі, що загрожували життю чи смертельні випадки. Серед реакцій, про якінайчастіше повідомлялось, нудота, блювання, головний біль, запаморочення,відчуття болю, відчуття тепла, а також відчуття тепла або холоду в місціін’єкції.Відстрочені реакції, пов’язані із введеннямконтрастних засобів, спостерігаються рідко.Частотапобічних ефектів на підставі даних клінічного дослідження:Зазначенінижче побічні ефекти спостерігалися у клінічному досліджені за участю більш,ніж 2000 пацієнтів (у тому числі 32 здорових добровольців). Негативніпобічні ефекти, про які повідомлялось, наведені в таблиці відповідно доуражених органів та систем і частоти їх виникнення. Часті (≥ 1/100) Нечасті (≥ 1/1000, <1/100) Поодинокі (<1/1000 ) Нервова система головний біль (n=32) Запаморочення (n=9), парестезія (n=6) Стан збудженості(n=1),мігрень(n=1), дзвін у вухах(n=1), конвульсії(n=2), вертиго(n=1) Органи зору Порушення поля зору(n=1), кон’юнктивіт(n=1) Органи слуху Біль у вухах(n=1) Серцево-судинна система вазодилатація(n=5) стенокардія(n=1), гіпертензія(n=1), гіпотензія(n=1), флебіт(n=1), приплив жару до обличчя(n=1) Дихальна система ринорея(n=1), задишка(n=1), подразнення горла(n=2) Шлунково-кишковий тракт блювання(n=9), порушення смаку(n=3), нудота(n=18) Біль у шлунку(n=1), сухість у роті(n=2), відчуття спраги(n=1), шлунково-кишкові розлади(n=2) Шкіра та підшкірні тканини висипка(n=3) кропив’янка(n=1), локалізований набряк(n=1), пітливість(n=2) Скелетно-м’язова система Порушення рухливості суглобів(n=1) Загальні розлади та стан місця ін’єкції відчуття холоду в місці ін’єкції(n=23) локалізоване печіння(n=4), локалізоване відчуття теплоти(n=5), відчуття теплоти в місці ін’єкції(n=3), печіння у місці ін’єкції(n=3), біль у руці, в яку здійснювалася ін’єкція(n=6) Біль у грудях(n=1), слабкість(n=1), гарячка(n=2), відчуття холоду(n=1), блідість(n=2), біль(n=1), втома(n=1), локалізований біль(n=1), відчуття жару(n=1), реакція в місці ін’єкції(n=2)

Частота побічних ефектів на підставі даних клінічнихдосліджень та спонтанних повідомлень про побічні ефекти:

Часті

(≥ 1/100)

Нечасті

(≥ 1/1000, <1/100)

Поодинокі (<1/1000 ) Анафілактичні реакції/реакції гіперчутливості Ангіоневротичний набряк, кон’юнктивіт, кашель, свербіж, риніт, чхання, кропив’янка, бронхоспазм, ларингоспазм, набряк гортані/глотки, гіпотензія, шок Кровоносна система Транзиторні зміни показників заліза та білірубіну в сироватці Нервова система запаморочення, головний біль, парестезія Збудженість, сплутаність свідомості, порушення зору, нюху, слуху або мовлення, конвульсії, тремор, біль у вухах, біль в очах, астенія, кома, сонливість Органи зору Сльозотеча, біль в очах Серцево-судинна система Клінічно значущі транзиторні порушення частоти скорочень серця та артеріального тиску, порушення серцевого ритму або серцевої функції, зупинка серця, циркуляторні реакції, що супроводжуються периферійною вазодилатацією з гіпотензією та непритомністю, рефлекторна тахікардія, диспноє, стан збудженості, сплутаність свідомості і цианоз, що можуть призвести до втрати свідомості Дихальна система Транзиторні порушення частоти дихання, диспноє, розлад зовнішнього дихання, кашель, зупинка дихання, набряк легенів Шлунково-кишковий тракт Нудота, блювання Абдомінальний біль, діарея, порушення смаку, сухість у роті та слинотеча Гепато-біліарна система Транзиторні зміни рівня печінкових ферментів Шкіра та підшкірні тканини Ангіоневротичний набряк, збільшення кровонаповнення з вазодилатацією, кропив’янка, свербіж, висипка Нирки та сечові шляхи Нетримання сечі, раптові поклики до сечовипускання, у пацієнтів з нирковою недостатністю в анамнезі: підвищення рівня креатиніну в сироватці та гостра ниркова недостатність Загальні розлади та стан місця ін’єкції відчуття жару, головний біль Біль у спині, біль у суглобах, біль у грудях, нездужання, лихоманка, гарячка, посилене потовиділення, вазовагальні реакції, зміни температури тіла, екстравазація (вихід за межі судини), локальний біль, відчуття холоду, помірне відчуття теплоти і набряк, запалення і некроз тканин, флебіт і тромбофлебіт Оцінка частоти виникнення побічних ефектівґрунтується на даних, що отримані у клінічних дослідженнях, які проводилися доі після реєстрації препарату за участю більш, ніж 13000 пацієнтів, а також наданих спонтанних повідомлень про побічні ефекти.

Протипоказання. Жоднихабсолютних протипоказань длявикористання препарату Магневіст не встановлено.

Передозування.Передозуванням вважається введення препарату уконцентрації, що перевищує 0,3 ммоль діючої речовини на 1 кг маси тіла.До цього часу не спостерігалося і не повідомлялосяпро жодну ознаку інтоксикації внаслідок передозування під час клінічноговикористання.Через гіперосмоляльність препарату Магневістненавмисне передозування може спричинити нижчезазначені побічні ефекти:підвищення тиску легеневої артерії, осмотичний діурез, гіперволемія ідегідратація. У пацієнтів із нирковою недостатністюнеобхідно контролювати ниркову функцію.При ненавмисному передозуванні або значнозниженій функції нирок, препарат Магневіст можна вивести з організму шляхомгемодіалізу.

Особливості застосуванняГіперчутливістьПри призначенні Магневісту пацієнтам із відомоюпідвищеною чутливістю до препарату або будь-якого з його компонентів слідособливо ретельно зважити співвідношення ризик/користь.Можливий розвиток алергоподібних реакційгіперчутливості аж до реакцій важкого ступеню, включаючи шок (див. розділ“Побічна дія”). Більшість цих реакцій виникає приблизно у межах півгодини післявведення препарату. Хоча як і у випадку застосування інших контрастних засобівцього класу, рідко можуть спостерігатися відстрочені реакції (що виникаютьчерез декілька годин або днів після введення).Застереження при застосуванніПри призначенні препарату Магневіст слідбути особливо уважним у зазначених нижче випадках:Реакції гіперчутливостіЯк і у випадку з іншими внутрішньовеннимиконтрастними засобами, введення препарату Магневіст може бути пов’язаним ізанафілактичними реакціями/реакціями гіперчутливості або іншими реакціямиідіосинкразії у вигляді серцево-судинних, респіраторних і шкірних симптомів. Ризик розвитку реакцій гіперчутливості євищим за наявності зазначених нижче станів та захворювань:реакція на попередні введення контрастнихзасобів;бронхіальна астма або інші алергійні розладив анамнезі.Зважаючи на це,перед введенням будь-якої контрастної речовини, слід з’ясувати наявність в анамнезіу пацієнта алергійних реакцій (наприклад, алергії на морепродукти, сінноїгарячки, кропивниці), чутливості до контрастних засобів і бронхіальної астми. Уразі наявності в анамнезі пацієнта таких станів, можна розглянути питання пропроведення премедикації антигістамінними препаратами і/або глюкокортикоїдами. - прийом бета-блокаторівПацієнти, що приймають бета-блокатори і у якихрозвинулися реакції гіперчутливості, можуть бути нечутливими до терапіїбета-агоністами. серцево-судинні захворюванняУ пацієнтів, що страждають насерцево-судинні захворювання, більша ймовірність розвитку серйозних або навітьфатальних наслідків реакцій гіперчутливості важкого ступеню.Якщоспостерігаються реакції гіперчутливості (див. “Побічна дія”), введенняконтрастної речовини повинне бути негайно припинене і - якщо це необхідно -слід провести внутрішньовенно специфічну терапію. Тому для внутрішньовенноговведення контрастної речовини рекомендують використовувати гнучкі постійніканюлі (катетери). Через можливість розвитку важких реакцій гіперчутливостіпісля внутрішньовенного введення контрастного засобу, завжди повинні бутинапоготові засоби невідкладної допомоги (відповідні медикаменти, трубка дляендотрахеальної інтубації і респіратор). Виражене зниження функції нирок У разі, якщо у пацієнта значно порушена функціянирок, слід ретельно зважити співвідношення користь/ризик від застосуванняпрепарату, оскільки у таких випадках виведення контрастного засобу з організмусповільнюється. Препарат Магневіст може бути виведений з організму шляхомгемодіалізу. СудомиУ пацієнтів, що схильні до виникнення судом абопацієнтів з внутрішньочерепними ураженнями може бути підвищена судомнаактивність, про що повідомлялось у поодиноких випадках у зв’язку із введеннямМагневісту. За станом пацієнтів, що мають схильність до виникнення судом, слідретельно спостерігати, необхідно заздалегідь підготувати обладнання імедикаменти, необхідні для припинення судом у випадку їх виникнення. Вагітність та лактаціяНа цей час не доведено, що введенняМагневісту вагітним не пов’язане з певним ризиком. Тому до призначенняМагневісту вагітним слід поставитися з особливою обережністю.Результати досліджень репродукції і токсичності на тваринахіз застосуванням Магневісту не вказують на існування тератогенної або іншоїембріотоксичної дії після введення препарату під час вагітності.Мінімальна кількість Магневісту (щонайбільше 0,04% введеної дози)виділяється з молоком у процесі лактації. З отриманого на теперішній часдосвіду відомо, що це не є загрозою для грудної дитини. Вплив на здатність керуватимашинами і механізмамиНе виявлено жодного впливу на здатністькерувати машинами і працювати з механізмами.Вказівки щодо використання/поводження.Магневіст треба набирати у шприц безпосередньо передзастосуванням. Невикористані при обстеженні залишки контрастного засобу дляподальшого застосування непридатні.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Не відомо жодних взаємодій з іншими лікарськимизасобами.Взаємодія з діагностичними тестамиПісля введення Магневісту у поодинокихвипадках можливе незначне збільшення вмісту заліза та білірубіну у сироватцікрові. Протягом наступних 24 год ці показники безсимптомно зменшуються довихідних величин. При визначенні вмісту заліза у сироватці кровікомплексонометричними методами (наприклад, за допомогою батофенантроліну)протягом першої доби кількісний показник може бути зниженим, що пояснюєтьсянаявністю у розчині контрастного засобу вільної ДТПК(діетилентриамінпентаоцтової кислоти).

Умови та термін зберігання: Зберігати в недоступному для дітей тазахищеному від світла місці, при кімнатній температурі. Термін придатності 5років.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z