Загружается, подождите...

Ліпразид 10 (Liprazidum 10)


міжнародна та хімічна назви: лізиноприл, 1[N-(S)-1-карбокси-3-фенілпропіл]-L-лізил]-; L-проліну дигідрат,гідрохлортіазид-6-хлоро-3,4-дигідро-2Н-1,2,4-бензотіадіазин-7-сульфонамід-1,1-діоксид;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки кремового кольору з двоопуклоюповерхнею. На поверхні таблеток допускається мармуровість і вкраплення віджовтого до коричневого кольору;

склад: одна таблетка містить лізиноприлу дигідрату – 0,01 г тагідрохлортіазиду – 0,0125 г;допоміжні речовини:манітол, крохмаль кукурудзяний, магніюстеарат, заліза окис жовтий, кальцію гідрофосфату дигідрат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на ренін-ангіотензиновусистему. Комбінований препарат інгібітора АПФ і діуретика. Код АТС С09Ва03.

Фармакологічні властивості. Комбінований антигіпертензивний препарат, щомістить інгібітор АПФ (лізиноприл) і тіазидний діуретик (гідрохлортіазид).Лізиноприл блокує утворення ангіотензину II, що зменшує його судинозвужувальнудію, а також стимулюючий вплив на продукцію альдостерону в наднирниках. На фоні дії препарату знижуєтьсяартеріальний тиск, зменшується загальний периферичний опір судин (ЗПОС), переднавантаження насерце, знижується тиск в малому колі кровообігу, незначно посилюєтьсявнутрішньонирковий кровообіг. Лізиноприл практичноне впливає на частоту серцевих скорочень (ЧСС) тахвилинний об’єм крові. Гідрохлортіазид чинить діуретичнута натрійуретичну дію і потенціює антигіпертензивну дію лізиноприлу. Тривалістьантигіпертензивної дії ліпразиду становить 36 год після одноразового прийому.Фармакокінетика.післяприйому внутрішньо пік концентрації лізиноприлу спостерігаєтьсяна 6 – 7-й год. Біодоступність становить 25 - 50%. Лізиноприл практично не зв’язується з білкамисироватки крові і не зазнає метаболізму в організмі, виводиться з сечею внезміненому вигляді. Період напіввиведення становить не менше 12,6 год, періодповного виведення - 30 год. Гіпотензивний ефект відзначається вже через 1 годпісля прийому і зберігається протягом 24 год. Прийом їжі не впливає напоказники абсорбції. При ослабленій нирковій функції спостерігається зменшеннявиведення лізиноприлу (це зниження стає клінічно важливим при клубочковій фільтрації нижче за 30 мл/хв). У літніххворих може зменшуватися нирковий кліренс препарату.Гіпотензивна діялізиноприлу зберігається при тривалому застосуванні, при різкому припиненнілікування лізиноприлом синдром відміни нерозвивається.Гідрохлортіазид після прийомувнутрішньо всмоктується на 60 - 80%. Пікмаксимальної концентрації у плазмі спостерігається через 1,5 - 3 год.Гідрохлортіазид мало метаболізується. Виведення гідрохлортіазиду у пацієнтів з нормальною функцієюнирок здійснюється майже виключно нирками. Загалом 50 - 75% введеної всередину дози виділяється з сечею внезміненому вигляді. У літніх пацієнтів та у хворих із порушенням функції нироккліренс гідрохлортіазиду суттєво знижується, що призводить до значногозбільшення його концентрації в плазмі крові. У хворих на цироз печінки змін уфармакокінетиці гідрохлортіазиду не відзначається.

Показання для застосування. Артеріальнагіпертензія всіх ступенів тяжкості (есенціальна, втому числі реноваскулярна). Може застосовуватися якзасіб для моно- та комбінованої терапії.

Спосіб застосування та дози. Препарат приймаютьвнутрішньо, дозування має бути індивідуальне. Звичайна доза - 1 або 2 таблеткиодин раз на добу. Тривалість лікування визначає лікар.

Побічна дія. Побічні явища рідко вимагаютьприпинення лікування. Можливі сухий кашель, запаморочення, головний біль, почуття втоми, нудота. Рідше - ортостатичнагіпотензія, астенія, висипання на шкірі алергічного генезу,тахікардія, біль у животі, діарея, сухість у роті. В окремих випадках: набряк Квінке, лабільність настрою, сплутаністьсвідомості, порушення функції нирок, імпотенція, гіперкаліємія,підвищення активності печінкових трансаміназ, підвищенняконцентрації креатиніну, білірубіну в крові, нейтропенія,агранулоцитоз, зниження рівня гемоглобіну та еритроцитів. Описані випадкирозвитку гострої ниркової недостатності, артралгії, міалгії,лихоманки. При тривалому застосуванні можливий розвиток гіпокаліємії, гіпонатріємії,слабкості м’язів, затримка виділення азоту у вигляді сечової кислоти.

Протипоказання. підвищена чутливість до лізиноприлу та гідрохлортіазиду, виражені порушенняфункції нирок, двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиноїнирки, ангіоневротичний набряк після прийому іншихінгібіторів АПФ в анамнезі, період вагітності,лактація.

Передозування. препаратпрактично нетоксичний, але при передозуванні можливе виникнення гіпотензії, якуусувають застосуванням внутрішньовенної інфузіїізотонічного розчину натрію хлориду. Можливі сухість у порожнині рота,слабкість, сонливість, олігурія, розлади кислотно-лужного стану.

Особливості застосування. при реноваскулярнійгіпертонії у деяких пацієнтів, особливо з білатеральним ренальним стенозом або стенозом артерії єдиної нирки,може спостерігатися виражена реакція особливо на першу дозу Ліпразиду 10, томурекомендується початкова доза 2,5 або 5 мг (в перерахуванні на лізиноприл).Прийом діуретиків необхідно припинити за 2 - 3 добидо призначення Ліпразиду 10. Якщо це неможливо,початкова доза препарату не повинна перевищувати 5 мг (у перерахуванні на лізиноприл) через можливий розвиток артеріальноїгіпотензії. З обережністю призначають препарат хворим на подагру, з порушеннямифункції печінки та хворим на цукровий діабет, особливо тим хто одержує інсулінабо пероральні гіпоглікемічні засоби.Досвіду застосування у дітей немає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Гіпотензивна дія Ліпразиду10 посилюється при одночасному призначенні інших антигіпертензивнихпрепаратів. При одночасному застосуванні із калійзберігаючимидіуретиками (спіронолактон,триамтерен, амілорид) можливий розвиток гіперкаліємії, лізиноприл зменшує дію діуретиків на екскрецію калію, з солями літію -підвищує рівень літію в плазмі крові. Нестероїдні протизапальні засоби можутьзнижувати ефективність Ліпразиду 10 при одночасному застосуванні. Препарат можепосилювати дію алкоголю.Гідрохлортіазид може посилювати токсичністьсерцевих глікозидів, антидеполяризуючих міорелаксантів, зменшувати ефектпероральних контрацептивів.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла танедоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ºС.Термін придатності 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z