Загружается, подождите...

Л а р а ц и т (Laracyt)


міжнародна назва: цитарабін;

основні фізико-хімічні властивості:прозорий,безбарвний розчин;

склад:1 мл розчину містить 50 мгцитарабіну;допоміжні речовини: вода для ін’єкцій,гідроксид натрію.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби.Антиметаболіти. АТС: L01В С01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.Точний механізм дії цитарабіну не з'ясований, однаквважається, що він діє шляхом пригнічення синтезу ДНК.Внутрішньоклітинно цитарабін перетворюється вактивний метаболіт (цитарабіну трифосфат), який інгібує синтез ДНК. Фермент, щовідповідає за це перетворення- дезоксицитидинкіназа - знаходиться переважно упечінці і, можливо, в нирках. Цитарабін інактивується ферментомцитидиндезаміназою, який виявлено у тонкомукишечнику, нирках і печінці. Співвідношенняактивуючого (дезоксицитидинкінази) та інактивуючого ферменту(цитидиндезамінази) у клітині визначає чутливість тканини до цитотоксичної діїцитарабіну. Тканини з високою чутливістю мають високий рівень активуючогоферменту.Цитарабін не впливає на непроліферуючі абопроліферуючі клітини поза фазою S абосинтезом ДНК. Таким чином, Ларацит є протипухлиннимпрепаратом зі специфічністю до клітинного циклу.Фармакокінетика. При швидкомувнутрішньовенному введенні Ларацит лише впомірній кількості проникає через гематоенцефалічнийбар’єр, однак після безперервної внутрішньовенної інфузії концентрація успинномозковій рідині досягає 40 – 50% стаціонарної концентрації в плазмі.Зв’язування з білками становить 15%. Швидко метаболізується шляхомдезамінування в крові і тканинах, особливо в печінці, і в мінімальній кількості– в спинномозковій рідині.Період напіввиведення характеризуєтьсяіндивідуальними відмінностями. Виводиться нирками, менше 10% - у незміненомувигляді.

Показання для застосування. Гострий мієлобластний аболімфобластний лейкоз у дітей та дорослих (для індукції ремісії та підтримуючоїтерапії самостійно або в складі комбінованої терапії), хронічний мієлолейкоз(бластний криз), еритролейкоз, неходжкінські лімфоми у дітей та дорослих (ускладі комбінованої терапії), гострий лейкоз у дітей та дорослих(інтратекально).

Спосіб застосування та дози. Препарат вводятьвнутрішньовенно (струминно або краплинно), внутрішньом’язово, підшкірно таінтратекально.Для індукції ремісії при гострому лейкозі Ларацитпризначають по 3 – 6 мг/кг/добу або 100 – 200 мг/м2/добу шляхом 2болюсних ін’єкцій або 100 мг/м2/добу шляхом тривалоївнутрішньовенної інфузії протягом 5 – 7 днів у комбінації з антрацикліновимиантибіотками. Тривалість терапії визначається клінічними та морфологічнимипоказниками (мазок кісткового мозку). Допустимою межею є поява гіпоплазіїкісткового мозку. Повторний курс проводиться з інтервалом не менше 2 тижнів, апри необхідності і більше (до відновлення кістково-мозкового кровотворення). При підтримуючій терапії Ларацит призначають у дозі1,5 – 3 мг/кг/добу або 75 – 100 мг/м2/ добу протягом 5 днів щомісяцяабо 1 раз на тиждень також у комбінації з протипухлинними антибіотиками. При ураженні ЦНС препарат призначають у дозі 10 – 30мг/м2 3 рази на тиждень інтратекально.При неходжкінських лімфомах Ларацит застосовують ускладі схем поліхіміотерапії.

Побічна дія. З боку органів кровотворення: анемія, лейкопенія,тромбоцитопенія, мегалобластоз.З боку травної системи: нудота, блювання,стоматит, анорексія; рідко – біль у животі, порушення функції печінки,езофагіт, діарея, шлунково-кишкова кровотеча. З боку центральної та периферичноїнервової системи: запаморочення, головний біль, парестезії, незвична стомленість,сплутаність свідомості, втрата пам’яті, судоми, тремор, дизартрія.З боку органів дихання: набряк легенів, дифузнийінтерстиціальний пневмоніт.Алергічні реакції: висип, пропасниця,кон’юнктивіт, анафілактичні реакції, алергічний набряк, свербіж, кропив’янка.З бокусечовидільної системи: затримка сечі, підвищення рівня сечової кислоти у плазмікрові, порушення функції нирок.З бокусистеми згортання крові: тромбофлебіт. З боку репродуктивної системи: аменорея, азоспермія.

Протипоказання. Мієлодепресія, викликаназастосуванням лікарських засобів; період вагітності і годування груддю;підвищена чутливість до цитарабіну.

Передозування. Не існує антидоту, щозастосовується при передозуванні.

Особливості застосування. Ларацит повинні призначатитільки лікарі, які мають досвід протипухлинної терапії.В періодздійснення індукції ремісії хворі повинні лікуватися в умовах, де лабораторнезабезпечення і можливості замісної терапії достатні для проведення моніторингулікарської переносимості і захисту, а також підтримання життя пацієнта,ослабленого токсичною дією ліків.Розглядаючи доцільність терапії Ларацитом, слідоцінити співвідношення потенційної користі для хворого і відомих токсичнихефектів препарату.До прийняття рішення про початок терапії лікарповинен ознайомитися зі змістом цієї інструкції для застосування. Ларацит маєпотужну пригнічувальну дію відносно функції кісткового мозку. З обережністю слідрозпочинати терапію у хворих з попередньою лікарською мієлосупресією. Пацієнти,які отримують цей препарат, повинні знаходитися під пильним медичним наглядом,а в період індукції ремісії необхідні щоденні дослідження кількості лейкоцитіві тромбоцитів.Після зникнення бластних клітин із периферичноїкрові необхідне регулярне проведення дослідження кісткового мозку.Необхідна наявність умов і обладнання для лікуванняпотенційно смертельних ускладнень мієлосупресії (інфекцій внаслідокгранулоцитопенії і порушення інших механізмів захисту, а також кровоточивостівнаслідок тромбоцитопенії). Пацієнти, яким призначений Ларацит, повиннізнаходитися під пильним спостереженням. Обов’язково слід часто контролюватикількість тромбоцитів і лейкоцитів і стан кісткового мозку. Якщо пригніченнякісткового мозку препаратом призвело до зниження кількості тромбоцитів до 50000і нижче або зниження кількості поліморфноядерних гранулоцитів до 1000/мм3і нижче, слід розглянути питання про припинення або зміну терапії. Кількістьформених елементів у периферичній крові може продовжувати знижуватися і післявідміни препарату, досягаючи мінімуму через 12 – 24 дні після припиненнятерапії. Якщо зберігаються показання, то терапія може бути відновлена причітких ознаках відновлення кісткового мозку (послідовне дослідження мазків).У місці ін’єкції або інфузії препарату можевідмічатися тромбофлебіт, рідко - біль і запалення у місці підшкірноговведення. Однак у більшості випадків препарат переноситься добре. При швидкомувведенні великих доз може спостерігатися блювання, яке може тривати протягомдекількох годин після ін’єкції. Ця дія препарату може бути менш вираженою припроведенні інфузій. . Препарат слід з обережністю застосовувати і знижуватидозу у хворих з порушеною функцією печінки. У пацієнтів, які отримують Ларацит, слід часто контролювати стан кісткового мозку, функцію печінки і нирок.Як і інші цитотоксичні препарати, Ларацит можевикликати гіперурикемію внаслідок швидкого лізису пухлинних клітин. Лікарю слідконтролювати рівень сечової кислоти в крові і бути готовим до усуненнягіперурикемії медикаментозними або іншими методами.У пацієнтів, що отримують Ларацит у комбінації зіншими препаратами, відмічаються випадки гострого панкреатиту. Вплив Ларациту на персонал внаслідок професійногоконтакту з препаратом не спостерігався. Може відмічатися легке подразнення очейпри випадковому попаданні в них препарату. Періодичне потрапляння препарату нашкіру або тривалий контактможуть викликати подразнення. При випадковомуконтакті слід промити забруднену ділянку водою з милом.

Взаємодія з іншими лікарськимизасобами.Одночасне застосування Ларациту і5-фтороцитозину призводить до значного збільшеннятоксичних ефектів (ця комбінація не рекомендується). При одночасному застосуванніз дигоксином відмічається зниження рівноважної концентрації дигоксину у плазміта його ниркова екскреція.Спільне застосування Ларациту з урикозуричнимипрепаратами підвищує ймовірність розвитку нефропатії.При одночасному застосуванні з препаратами, якімають мієлотоксичну дію, можливе посилення пригнічувального впливу на системукровотворення. При одночасному застосуванні з циклофосфамідомпідвищується ймовірність розвитку тяжкої кардіоміопатії.Поєднане застосування Ларациту з метотрексатом взаємнопосилює цитотоксичну дію.

Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатнійтемпературі не вище 25°С, в недоступному для дітей місці.Термін придатності – 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z