Загружается, подождите...

Ламотрин (Lamotrine)


міжнародна та хімічна назви: lamotrigine;3,5-діамін-6(2,3-дихлорфеніл)-1,2,4-триазин;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору,круглої форми, з двоопуклою поверхнею, з рискою;склад: 1таблетка містить ламотриджину 50 мг або 100 мг;допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксидколоїдний безводний, полівінілпіролідон, натрію карбоксиметилкрохмаль, магніюстеарат, лактози моногідрат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Протиепілептичні засоби. Код АТС N03A Х09.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.Ламотриджин – похідне фенілтриазину -протиепілептичний засіб, механізм дії якого пов’язаний з блокадоюпотенціалзалежних натрієвих каналів пресинаптичних мембран нейронів іпригніченням надлишкового вивільнення збуджуючих нейротрансмітерів, насампередглутамату (амінокислоти, що відіграє значну роль у розвитку епілептичногонападу).Фармакокінетика

. Після прийому внутрішньо препарат швидко таповністю абсорбується у травному тракті. Максимальна концентрація у плазмідосягається через 2,5 години. Прийом їжі подовжує цей час, але не впливає наступінь абсорбції. Зв’язування з білками плазми становить 55 %. Ламотриджинзазнає інтенсивного метаболізму, основним метаболітом є N-глюкуронід. Періоднапіввиведення у дорослих у середньому становить 29 годин. У дітей періоднапіввиведення менший, ніж у дорослих. Метаболіти виводяться переважно нирками(менше 10% – у незміненому вигляді), близько 2 % – з фекаліями.

Показання для застосування. - Епілепсія у дорослих і дітейЯк монотерапія або як додатковий засіб терапії парціальних ігенералізованих нападів епілепсії, включаючи тоніко-клонічні напади, а такожнапади, пов'язані із синдромом Ленокса-Гасто.- Біполярні розлади у дорослих від 18 роківДля запобіганнярозвитку депресивного епізоду.

Спосіб застосування та дози. Епілепсія у дорослих і дітей старше 12 років, що неотримують вальпроат натрію.Початкова доза при монотерапії Ламотрином становить 25 мг 1 раз на добупротягом 2 тижнів; протягом наступних 2 тижнів – по 50 мг один раз на добу. Вподальшому кожні 1–2 тижні можна підвищувати добову дозу на 50–100 мг додосягнення опти-мального терапевтичного ефекту. Звичайно підтримуюча добовадоза, розподілена на 1 або 2 прийоми, становить 100–200 мг. У деяких випадкахдля досягнення терапевтичного ефекту необхідна доза 500 мг на добу. Рекомендована схема збільшення дози для дорослих ідітей старше 12 років при монотерапії Ламотрином

I - II тиждень

III - IV тиждень

Підтримуюча доза 25 мг 1 раз на добу 50 мг 1 раз на добу 100–200 мг/добу (за 1 або 2 прийоми). Для досягнення терапевтичного ефекту дози можуть бути збільшені на 50–100 мг кожні 1–2 тижні. Додаткова терапія.Для пацієнтів, які приймають вальпроат натрію (вкомбінації з іншими проти-епілептичними препаратами або без них), початковадобова доза Ламотрину становить 25 мг через день; протягом наступних двохтижнів щодня приймають по 25 мг Ламотрину. В подальшому кожні 1–2 тижні дозупідвищують на 25–50 мг на добу до досягнення оптимального терапевтичногоефекту. Надалі підтримуюча доза становить 100–200 мг на добу, в один або дваприйоми.Для хворих, які приймають протиепілептичні препарати, що індукуютьмікросомальні печінкові ферменти (фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал,примідон), у комбінації з іншими протиепілептичними препаратами (за виняткомвальпроату натрію) або без них, початкова доза Ламотрину протягом двох тижнівстановить 50 мг один раз на добу; протягом наступних двох тижнів – по 100 мг надобу, розподілені на два прийоми. В подальшому кожні 1–2 тижні дозу збільшуютьне більше, ніж на 100 мг, до досягнення оптимального терапевтичного ефекту.Підтримуюча доза для досягнення оптимального терапевтичного ефекту дорівнює200–400 мг на добу в 2 прийоми. Деяким пацієнтам може знадобитись доза 700 мгна добу для досягнення клінічного ефекту.Пацієнтам, що приймають протиепілептичні препарати, фармакокінетичнавзаємодія яких з ламотриджином не відома, рекомендують таку ж схему збільшеннядоз, як і для пацієнтів, що приймають ламотриджин з вальпроатом. Рекомендована схема збільшення доз Ламотрину длядорослих і дітей старше 12 років при комбінованій терапії

Лікарські засоби

I – II

тиждень

III – IY тиждень

Підтримуюча доза Вальпроат натрію в комбінації з іншими протиепілептичними препаратами або без них 12,5 мг/добу або по 25 мг через день 25 мг/добу 1 раз на день 100–200 мг/добу (за 1 або 2 прийоми). Підтримуючу дозу підбирають, збільшуючи добову дозу на 25–50 мг кожні 1–2 тижні. Протиепілептичні препарати, що індукують печінкові ферменти, в комбінації з іншими протисудомними засобами (за винятком вальпроату) або без них 50 мг/добу 100 мг/добу (2 прийоми) 200–400 мг/добу (за 2 прийоми). Підтримуючу дозу підбирають, збільшуючи дозу на 100 мг кожні 1–2 тижні. Діти від 2 до 12 років.Для дітей, які отримують вальпроат натрію (в комбінації з іншимипротиепілептичними препаратами або без них), початкова доза Ламотрину протягомдвох тижнів становить 0,15 мг/кг маси тіла один раз на добу; протягом наступнихдвох тижнів – по 0,3 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. Далі кожні 1–2 тижні можназбільшувати дозу на 0,3 мг/кг до досягнення оптимального терапевтичного ефекту.Звичайно підтримуюча добова доза дорівнює 1–5 мг/кг маси тіла за 1 або 2прийоми. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 200 мг.Для дітей, які отримують протиепілептичні препарати, що індукуютьмікросомальні печінкові ферменти (фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал,примідон), у поєднанні з іншими протиепілептичними препаратами (за виняткомвальпроату натрію) або без них, початкова добова доза Ламотрину становить 0,6мг/кг і розподіляється на два прийоми; протягом наступних двох тижнів – 1,2мг/кг маси тіла на добу за два прийоми. Далі кожні 1–2 тижні дозу можназбільшувати не більше, ніж на 1,2 мг/кг, до досягнення оптимального ефекту.Звичайно підтримуюча добова доза дорівнює 5–15 мг/кг маси тіла за два прийоми.Для досягнення максимального терапевтичного ефекту у дітей необхідносистематично слідкувати за масою тіла, щоб мати можливість скоригувати дозивідповідно до зміни маси тіла дитини.Пацієнтам, що отримують протиепілептичні засоби, взаємодія яких зламотриджином не встановлена, рекомендують таку ж схему збільшення доз, як приприйомі ламотриджину з вальпроатом натрію. Рекомендована схема збільшення доз Ламотрину длядітей від 2 до 12 років при комбінованій терапії

Лікарські засоби

I

II

тиждень

III

IV тиждень

Підтримуюча доза Вальпроат натрію в поєднанні з іншими протисудомними засобами або без них 0,15 мг/кг /добу 0,3 мг/кг/добу Добову дозу збільшують кожні 1–2 тижні на 0,3 мг/кг до отримання підтримуючої дози 1–5 мг/кг (за 1 або 2 прийоми). Максимальна доза – 200 мг/добу. Протиепілептичні препарати, що індукують печінкові ферменти, у поєднанні з іншими протисудомними засобами (за винятком вальпроату) або без них 0,6 мг/кг (у 2 прийоми) 1,2 мг/кг (у 2 прийоми) Добову дозу збільшують кожні 1–2 тижні на 1,2 мг/кг до отримання підтримуючої дози 5–15 мг/кг (за 1 або 2 прийоми). Максимальна доза – 400 мг/добу. Якщо розрахована добова доза становить 1–2 мг, дозволяєтьсязастосовувати 2 мг Ламотрину через день протягом двох перших тижнів. Якщорозрахована доза менше 1 мг, приймати Ламотрин не рекомендується. Дітям від 2 до 6 років може знадобитись підтримуюча доза, якавідповідає верхньому рівню рекомендованих доз.

Діти до 2 років.Інформація щодо застосування Ламотрину для лікування дітей віком до 2років відсутня.Біполярні розлади (для запобігання розвитку депресивногоепізоду).Дорослим старше 18 років, що приймають Ламотрин у поєднанні зпротиепілептичними препаратами, інгібіторами печінковимх ферментів (у т.ч. знатрію вальпроатом): по 25 мг через день протягом 2 тижнів; потім – по 25 мгщодня протягом 2 тижнів; далі – по 50 мг на добу за 1 чи 2 прийоми протягом 1тижня; стабілізуюча доза – 100 мг на добу в 1 чи 2 прийоми (змінюється залежновід клінічного ефекту). Максимальная доза – 200 мг на добу.Терапія Ламотрином у поєднанні з протиепілептичнимипрепаратами, що індукують печінкові ферменти (карбамазепіном, фенобарбіталом),без натрію вальпроату: початкова доза – 50 мг 1 раз на добу протягом 2 тижнів, потім100 мг на добу за 2 прийоми протягом 2 тижнів. Дозу збільшують до 200 мг надобу за 2 прийоми протягом 5-го тижня, а далі – до 300 мг на добу за 1–2прийоми протягом 6-го тижня. Для досягнення оптимального терапевтичного ефекту– 400 мг на добу за 2 прийоми, починаючи із 7-го тижня. Схема збільшення доз длядосягнення підтримуючої добової стабілізуючої дози для дорослих (старше 18років) при біполярних розладах

Терапія

Дози Ламотрин у поєднанні з протиепілептичними препаратами, інгібіторами печінкових ферментів (вальпроатом): 1–2-й тиждень 12,5 мг (25 мг через день) 3–4-й тиждень 25 мг/добу 5-й тиждень 50 мг/добу за 1–2 прийоми 6-й тиждень (стабілізуюча доза)* 100 мг/добу за 1–2 прийоми (максимальна доза – 200 мг) Ламотрин в поєднанні з протиепілептичними засобами, що індукують печінкові ферменти 1–2-й тиждень 50 мг/добу 3–4-й тиждень 100 мг/добу за 2 прийоми 5-й тиждень 200 мг/добу за 2 прийоми 6-й тиждень (стабілізуюча доза)* 300 мг 7-й тиждень За необхідності збільшити дозу до 400 мг за 2 прийоми. Ламотрин у поєднанні з протиепілептичними препаратами, характер взаємодії яких не відомий. Монотерапія Ламотрином 1–2-й тиждень 25 мг/добу 3–4-й тиждень 50 мг/добу за 1–2 прийоми 5-й тиждень 100 мг/добу за 1–2 прийоми 6-й тиждень (стабілізуюча доза)* 200 мг/добу за 1–2 прийоми *Стабілізуюча дозазмінюється в залежності від клінічного ефекту.Терапія Ламотрином і препаратами з невідомим характером взаємодії(препаратами літію, бупропіоном). Монотерапія Ламотрином: початкова доза – 25мг на добу протягом 2 тижнів, потім 50 мг на добу в 1 або 2 прийоми протягом 2тижнів. Дозу необхідно збільшувати до 100 мг на добу протягом 5-го тижня. Длядосягнення оптимального терапевтичного ефекту необхідна доза 200 мг на добу за1 або 2 прийоми.Як тільки будедосягнуто добової підтримуючої стабілізуючої дози, інші психотропні препаратиможуть бути відмінені. Добова доза Ламотрину,необхідна для стабілізації стану (настрою) при біполярних розладах післявідміни супутніх психотропних або протиепілептичних препаратів

Терапія

Дози Після відміни вальпроату 1-й тиждень Подвоїти стабілізуючу дозу, не перевищуючи 100 мг/тиждень (за 1 тиждень з 100 мг/добу до 200 мг/добу). 2–3-й тиждень і далі Приймати дозу 200 мг/добу в 2 прийоми (за необхідності – збільшити до 400 мг/добу). Після відміни протиепілептичних препаратів, що індукують печінкові ферменти (карбамазепін), залежно від початкової дози 1-й тиждень 400 мг 300 мг 200 мг 2-й тиждень 300 мг 225 мг 150 мг 3-й тиждень і далі 200 мг 150 мг 100 мг Після відміни інших психотропних або проти- епілептичних препаратів, характер взаємодії з якими не відомий Підтримуюча доза 200 мг/добу за 2 прийоми (від 100 до 400 мг).

Побічна дія. Шкіра та підшкірні тканини: дуже часто – шкірний висип, рідко – синдромСтівенса–Джонсона, дуже рідко – токсичний епідермальний некроліз.Загальний ризик виникнення шкірного висипу, очевидно, тісно пов'язанийз високими початковими дозами ламотриджину, перевищенням рекомендованої схемизбільшення доз, а також супутнім застосуванням вальпроату.У дітей ризик виникнення серйозного шкірного висипу вищий, ніж удорослих. У дітей перші ознаки шкірного висипу можуть бути помилково прийнятіза інфекцію, тому лікарі повинні приділити увагу можливості розвитку побічноїдії на препарат у дітей, у яких протягом перших 8 тижнів терапії виникаютьвисип і пропасниця.Кров і лімфа: дуже рідко – нейтропенія, лейкопенія, анемія,тромбоцитопенія, панцитопенія, апластична анемія, агранулоцитоз.Імунна система: дуже рідко – синдром підвищеноїчутливості (висока температура, лімфаденопатія, набряк обличчя, порушення збоку печінки та крові, дисемінована внутрішньосудинна коагуляція (ДВК) імножинна недостатність органів).Шкірні висипки є складовою синдрому підвищеноїчутливості, що виявляється різним ступенем тяжкості, іноді з розвитком ДВК імножинною недостатністю органів.Важливо пам’ятати, що ранні прояви підвищеноїчутливості (наприклад висока температура, лімфаденопатія) можуть виникати і безвисипань. За наявності цих симптомів хворого необхідно повторно обстежити іприпинити лікування Ламотрином, якщо розвиток симптомів не можна пояснити іншоюпричиною.Психічні порушення: часто – дратівливість, нечасто – агресивність, дужерідко – тик, галюцинації та сплутаність свідомості.Нервова система: дуже часто – головний біль, запаморочення; часто –ністагм, тремор, сонливість, безсоння; нечасто – атаксія; дуже рідко – тривожнезбудження, втрата рівноваги, рухові розлади, загострення хвороби Паркінсона,екстрапірамідні розлади, хореоатетоз, збільшення частоти судомних нападів.Органи зору: дуже часто – диплопія, зниження гостроти зору; рідко –кон’юнктивіт.Травний тракт: часто – нудота, блювання, діарея.Гепатобіліарна система: дуже рідко – підвищення показниківфункціональних печінкових тестів, порушення функції печінки, печінкованедостатність.Порушення функції печінки звичайно зустрічається у зв’язку з реакціямигіперчутливості, але описані окремі випадки без видимих ознак гіперчутливості.Кістково-м’язова система та сполучні тканини: дуже рідко – симптомисистемного червоного вовчака.Загальні розлади: часто – стомлюваність.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Передозування. Симптоми передозування

: запаморочення, головний біль,сонливість, блювання, атаксія, ністагм, порушення свідомості, кома.Лікування: для зменшення всмоктування препарату слід промити шлунок ідати хворому ентеросорбенти. Пацієнта необхідно госпіталізувати у відділенняінтенсивної терапії для проведення відповідної симптоматичної та підтримуючоїтерапії.

Особливості застосування.У дітей, в якихепілепсія виявлена вперше, починати лікування з монотерапії Ламотрином нерекомендується. Якщо Ламотрин забезпечує задовільний контроль нападів, іншіпротиепілептичні препарати можна відмінити.При переведенніхворого на монотерапію Ламотрином або при додатковому призначенні іншихпротиепілептичних препаратів при лікуванні Ламотрином слід враховуватиможливість зміни фармакокінетики ламотриджину. При появі висипу на шкірі слід негайно оглянути пацієнта (як дорослого,так і дитину) та відмінити прийом Ламотрину, якщо немає доказів, що шкірнийвисип не пов'язаний з прийомом препарату.Різка відміна Ламотрину, як і інших протиепілептичних засобів, можеспровокувати збільшення частоти нападів. За винятком тих випадків, коли станпацієнта потребує різкої відміни препарату (наприклад при появі висипу), дозуЛамотрину слід зменшувати поступово, протягом як мінімум 2 тижнів.Хворі похилого віку (старше 65 років).Змінювати дозу немає необхідності. Фармакокінетика ламотриджину у ційвіковій групі не відрізняється від такої у дорослих пацієнтів середнього віку.Ниркова недостатність.Застосовувати препарат для лікування хворих з нирковою недостатністюслід з обережністю.Печінкова недостатність.Початкова доза, збільшення доз та підтримуюча доза повинні бутизменшені загалом на 50% у пацієнтів з помірною та на 75% – з тяжкою печінковоюнедостатністю. Збільшення дози та підтримуюча доза коригуються відповідно доклінічного ефекту.Вагітність.Інформація щодо безпеки застосування Ламотрину під час вагітностінедостатня, при вирішенні питання щодо призначення препарату в періодвагітності необхідно зважити очікувану користь для матері та можливий ризик дляплоду. Лактація.Інформація щодо використання Ламотрину під час лактації обмежена.Попередні дані показують,що ламотриджин проникає у грудне молоко в концентрації, що досягає 40–60% відйого концентрації у плазмі. У деяких грудних дітей, матері яких отримувалиламотриджин, рівень ламотриджину в сироватці крові досягав рівнів, при якихможливий фармакологічний ефект. Тому користь від годування груддю повинна бутиспівставлена з можливим ризиком виникнення побічної дії у дитини.Вплив на здатністькерувати автотранспортом і механізмами.У період лікуванняЛамотрином можливі запаморочення та диплопія. Пацієнтам рекомендуєтьсяпроконсультуватися з лікарем стосовно можливості керування автомобілем і роботиз рухомими механізмами на фоні прийому Ламотрину, оскільки реакція на лікуванняпротисудомними препаратами характеризується індивідуальними відмінностями.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Немає вірогідних доказів того, щоламотриджин може спричинити клінічно значущу стимуляцію або пригнічення окиснихферментів печінки, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів.Ламотриджин може індукувати власний метаболізм, однак цей ефект помірний і немає значних клінічних наслідків.Ламотриджин не змінює концентрації етинілестрадіолу та левоноргестрелув плазмі після прийому пероральних контрацептивів. Однак, як і при інших видахдовготривалої терапії, у пацієнток, що приймають пероральні контрацептиви,можливі зміни менструального циклу.Вальпроат, який пригнічує мікросомальні ферменти печінки, уповільнюєметаболізм ламотриджину і збільшує його період напіввиведення приблизно в дварази.Є повідомлення про побічні явища з боку центральної нервової системи(запаморочення, атаксія, диплопія, зменшення гостроти зору та нудота) упацієнтів, що отримували карбамазепін одночасно з ламотриджином. Ці явищазвичайно зникають при зменшенні дози карбамазепіну.Хоча описані випадки зміни концентрації інших протиепілептичних препаратіву плазмі, контрольні дослідження показали, що ламотриджин не впливає наконцентрацію в плазмі інших протиепілептичних засобів. Результати досліджень invitro показали, що ламотриджин не впливає на зв’язування іншихпротиепілептичних препаратів з білками сироватки крові. Протиепілептичні препарати (фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал іпримідон), що індукують мікросомальні ферменти печінки, прискорюють метаболізмламотриджину.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому місціпри температурі від 15 до 25 °C. Термін придатності – 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z