Загружается, подождите...

Ламівудин (Lamivudine)


міжнародна та хімічна назви: ламівудин (lamivudine);(2R-цис)-4-Аміно-1-[2-(гідроксиметил)-1,3-оксатіолан-5-іл]-2(1Н)-піримідинон;

основні фізико-хімічні властивості: ламівудин 150 мг – таблетки, вкриті оболонкою, білого або майже білогокольору, овальної форми, з відбитком “С” на одному боці та “63” – на другому;ламівудин 300 мг – таблетки, вкриті оболонкою, білого або майже білогокольору, овальної форми, з відбитком “С” на одному боці та “64” – на другому;

склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить ламівудину 150 мг або 300 мг;допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят,магнію стеарат, система для нанесення плівкового покриття – опадрі білий(гіпромелоза, титану діоксид, поліетиленгліколь 400, полісорбат 80).

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби для системного застосування.Нуклеозидні і нуклеотидні інгібітори зворотної транскриптази. Ламівудин.Код АТС J05A F05.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Противірусний засіб, з високоюактивністю відносно ретровірусів, включаючи віруси імунодефіциту людини (ВІЛ).Потрапляючи в клітину (як в інфіковану, так і в інтактну), ламівудин заучастю клітинних кіназ піддається фосфорилюванню з утворенням 5-трифосфатноїпохідної сполуки, якій властиве інгібування ДНК- і РНК-залежної зворотноїтранскриптази вірусів імунодефіциту людини, що призводить до пригніченняреплікації вірусів. Ламівудин-5-трифосфат діє як інгібітор і одночасно яксубстрат для зворотної транскриптази вірусу. Утворення вірусної ДНК такожблокується за рахунок вбудови ламівудин-фосфату у відповідні ланцюжки їїмолекули із наступним розривом ланцюжків. Конкуруюча взаємодіяламівудин-5-трифосфату із зворотною транскриптазою вірусу імунодефіциту людиниприблизно в 100 разів сильніша, ніж із людською клітинною α-полімеразою.Препарат активний відносно зидовудинрезистентнихштамів ВІЛ, а при застосуванні в комбінації із зидовудином уповільнює розвитокстійкості до зидовудину у пацієнтів, які раніше не отримували лікуванняантиретровірусними препаратами. У порівнянні із зидовудином пригнічує слабше,ніж зидовудин, клітини-попередники кісткового мозку, а також проявляє меншвиражену цитотоксичну дію на лімфоцити периферичної крові, лімфоцитарні імоноцитарно-макрофагальні клітинні лінії.Фармакокінетика. Всмоктування. Ламівудин швидко абсорбується ізкишечнику, біодоступність становить 80-85 %. Максимальна концентрація всироватці крові після внутрішнього прийому досягається через 1 годину.Зв’язування з білками плазми крові становить приблизно 36 %.Розподіл. Проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри,виявляється у спермі, грудному молоці, амніотичній рідині, крові плода. Середнєспіввідношення концентрації активної речовини препарату у спинномозковій рідинідо її концентрації у сироватці крові через 2-4 години після пероральногоприйому становить 0,12.Концентрація препарату в плазмі крові дитини при народженні аналогічнаконцентрації препарату в плазмі крові матері при пологах.Виведення. Первинна елімінація відбувається впечінці шляхом утворення неактивного метаболіту – 5’-глюкуроніду. 68-71 %препарату виводиться нирками у незмінному стані.

Показання для застосування. Лікування ВІЛ-інфекції у складі комбінованоїантиретровірусної терапії у дорослих та дітей. Постконтактна профілактика інфікування осіб, які отримали уколи абопорізи при роботі із забрудненими ВІЛ матеріалами, або мали статеві контакти зособами, інфікованими вірусом імунодефіциту людини.

Спосіб застосування та дози. Дорослим для лікування ВІЛ-інфекціїпрепарат призначають у складі комплексної антиретровірусної терапії внутрішньо,незалежно від прийому їжі. Таблетку слід ковтати цілою і запивати водою.Середня добова доза становить 300 мг ламівудину, призначається по 150 мг двічіна добу або 300 мг один раз на добу.Тривалість терапії визначається лікарем за допомогою моніторингукількості CD 4 лімфоцитів пацієнта.Для лікування ВІЛ-інфекції у дітей препарат призначають у складі комплексноїантиретровірусної терапії внутрішньо, під час їди, в середній терапевтичнійдозі 4 мг/кг на добу, розподіляючи добову дозу на два прийоми.Максимальна добова доза не повинна перевищувати 300 мг ламівудину.Тривалість терапії визначається індивідуально. Кожні три місяцінеобхідно коригувати дозу залежно від маси тіла дитини.Для постконтактної профілактики ВІЛ-інфікування дорослих осіб препаратпризначають не пізніше 72 годин від уколу/порізу ВІЛ-інфікованими матеріаламиабо статевого контакту з ВІЛ-інфікованою особою у комплексі з іншимиантиретровірусними препаратами у дозі 150 мг ламівудину два рази на добупротягом 4 тижнів.Корекція дозування при нирковій недостатності. Пацієнтам з клінічнимипроявами ниркової недостатності і кліренсом креатиніну від 30 до 50 мл нахвилину рекомендується зменшити добову дозу препарату і призначити 150 мгламівудину один раз на добу.Пацієнтам з кліренсом креатиніну ≤ 30 мл на хвилину необхідніперерви у застосуванні препарату до підвищення показника кліренсу креатиніну ізнаступним призначенням не більш ніж 150 мг ламівудину один раз на добу.

Побічна дія. Побічні ефекти, зареєстровані частіше, ніж одиничніспостереження, перелічені нижче за органами і системами.Загальні прояви: можливі слабкість, нездужання,втомлюваність, озноб, пропасниця.З боку центральної і периферичної нервової системи, психічної сфери:можливі головний біль, запаморочення, парестезії, периферичні нейропатії іневрити, тривога, безсоння, депресія.З боку системи кровотворення:анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія.З боку системи травлення:зниження апетиту, анорексія, нудота, блювання, диспепсія, діарея, біль абокольки в животі; можливий панкреатит (частіше спостерігається у пацієнтівдитячого віку), підвищення рівня білірубіну, активності печінкових ферментів,амілази, рідко – гепатомегалія із стеатозом (спостерігаються при застосуванніпрепарату у складі комбінованої терапії антиретровірусними нуклеозиднимианалогами зворотної транскриптази).З боку шкіри і її придатків: можливі свербіж,шкірний висип, кропив’янка.З боку опорно-рухового апарату: біль у кістках, артралгія, міалгія.З боку ендокринної системи та обміну речовин: при комплексномузастосуванні препарату разом з іншими нуклеозидними аналогами зворотноїтранскриптази можуть спостерігатися гіперлактатемія з подальшим розвиткомлактоацидозу.

Протипоказання. Підвищена чутливість до ламівудину чи докомпонентів, які входять до складу препарату, вагітність до 14 тижня гестації,період лактації.Препарат не призначають пацієнтам з рівнем гемоглобіну менш ніж 75 г/лта кількістю нейтрофільних гранулоцитів у периферичній крові менш ніж 0,75 х 109/л.

Передозування. Симптоми передозування: слабкість, нудота,блювання, посилення проявів побічної дії.Лікування: промивання шлунка та кишечнику, застосування ентеросорбентів(активоване вугілля), симптоматична терапія. Можливе застосування гемодіалізу,але доцільність його застосування вивчена недостатньо.

Особливості застосування. Лікування препаратом повинно проходити підспостереженням лікаря, який має досвід лікування пацієнтів, інфікованих вірусомімунодефіциту людини та хворих на СНІД. В ході лікування потрібен моніторингвірусного навантаження пацієнта та кількості CD4 лімфоцитів.Під час лікування необхідно інформувати пацієнта, що прийом препаратуне запобігає зараженню вірусом імунодефіциту людини через статевий контакт абочерез заражену кров, і не виліковує від ВІЛ-інфекції, тому у пацієнтівзберігається ризик розвитку розгорнутої картини хвороби з пригніченнямімунітету та виникненням опортуністичних інфекцій і злоякісних новоутворень.При монотерапії препаратом “Ламівудин” пацієнтів з порушенням функціїпечінки корекцію дозування не проводять, з огляду на те, що діюча речовинапрепарату виводиться нирками переважно у незмінному стані. Однак Ламівудин слідобережно застосовувати у пацієнтів із важким супутнім цирозом печінки,спричиненим вірусом гепатиту В, враховуючи ризик загострення перебігу гепатитупісля відміни Ламівудину.При застосуванні препарату, особливо у пацієнтівдитячого віку, необхідне спостереження за виникненням симптомів панкреатиту.При появі болю в животі, нудоти, блювання або при підвищенні рівня ферментівпідшлункової залози у сироватці крові прийом Ламівудину відміняють і невідновлюють його призначення доти, доки не буде виключений діагноз панкреатиту.Молочнокислий ацидоз (лактоацидоз), вираженігепатомегалія із стеатозом, які спостерігаються при лікуванніантиретровірусними препаратами – аналогами нуклеозиду, і призводять до важкихнеоборотних порушень печінкової і ниркової діяльності, можуть спостерігатисячерез декілька місяців застосування препарату “Ламівудин” у складі комбінованоїтерапії з іншими антиретровірусними засобами. Тому під час комбінованої терапіїпотрібен контроль маси тіла, розмірів печінки, біохімічних показників крові. Уразі клінічних проявів лактоацидозу і значного погіршення лабораторнихпоказників функції печінки лікування зупиняють.При призначенні препарату дітям перерахунок дози зурахуванням маси тіла дитини проводять кожні 3 місяці лікування. В іншомувипадку дози згодом стануть недостатніми, що загрожує виникненням резистентнихштамів ВІЛ.Застосування при вагітності та в період лактації.Застосування препарату під час вагітності можливе, якщо очікуваний ефект відтерапії перевищує потенційний ризик для плода. ВІЛ-інфікованим матерям нерекомендується годувати немовля груддю через загрозу інфікування дитини. Підчас лікування препаратом слід припинити грудне вигодовування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Ламівудину ізидовудину спостерігалось помірне (на 28 %) підвищення пікових концентраціїзидовудину у плазмі крові, однак суттєвих змін показника AUC (площа під кривою“концентрація в плазмі – час”) не відзначалось. Зидовудин не впливає нафармакокінетику Ламівудину.При одночасному застосуванні препарату із диданозином,сульфаніламідами, зальцитабіном збільшується ризик розвитку панкреатиту.Ламівудин також може пригнічувати внутрішньоклітинне фосфорилюваннязальцитабіну, тому одночасне застосування Ламівудину і зальцитабіну нерекомендується.При одночасному застосуванні із дапсоном, диданозином, ізоніазидом,ставудином, зальцитабіном збільшується ризик розвитку периферичної невропатії.Триметоприм підвищує рівень Ламівудину в плазмі крові.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла,недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С, в оригінальнійупаковці.Термін придатності − 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z