Загружается, подождите...

Патон (Ipaton)


міжнародна та хімічна назви: ticlopidine;[5-(2-[хлорфеніл) -4,5,6,7,-тетрагідро-тієно[3,2-с]піридин гідрохлорид;

основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі круглі а таблетки білого кольорубез запаху, з вигравіруваною стилізованою літерою “Е“ та знаком “421” під нимна одному боці;

склад: 1 таблетка містить 250 мг тиклопідину гідрохлориду;допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картопляний,кислота лимонна одноводна, кислота стеаринова, кремнію діоксид колоїднийбезводний, магнію стеарат, гідроксипропіл-метилцелюлоза, макроголь 6000, титанудіоксид.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Код АТС В01А С05.

Фармакологічні властивості. Фармакокінетика. Тиклопідин є антиагрегантним засобом із своєріднимифармакологічним профілем (механізмом дії). Тиклопідин проявляє антагоністичнудію ефекту аденозиндифосфату (АДФ), гальмує агрегацію та адгезію тромбоцитів,яка викликана АДФ, також іншими факторами (арахідоновою кислотою, колагеном,тромбіном, фактором активації тромбоцитів), викликає посилення дезагрегаціїтромбоцитів. Ефект гальмування агрегації тромбоцитів можна спостерігати вже через 2доби після прийому препарату в дозі 250 мг два рази на добу. При продовженнілікування у тій же дозі на 5 – 8 день спостерігається максимум антиагрегантноїдії.Тиклопідин знижує рівень фібриногену та в’язкість крові у пацієнтів зхронічними облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок; нормалізуєадгезивність тромбоцитів, здатність еритроцитів до деформування та вивільненнябета-тромбоглобуліну у хворих на цукровий діабет.Після завершення прийому препарату терапевтичний ефект триває ще неменше тижня. Механізм дії остаточно не визначений. Вважають, що препарат взаємодіє зглікопротеїдом IIв/IIIa, шляхом пригнічення зв’язування фібриногену зактивованими тромбоцитами. Препарат не впливає на метаболізм простаноїдів. Фармакокінетика. Після одноразового внутрішнього прийому терапевтичної дози тиклопідинуспостерігається швидке і майже повне всмоктування препарату. Максимальнаконцентрація досягається через 2 години. Максимальна біодоступність препаратуспостерігається при його прийомі після їди. Сталий рівень концентрації у плазмідосягається через 7-10 днів щоденного прийому тиклопідину в дозі 250 мг 2 разина добу. Ефект гальмування агрегації не залежить від його рівня в плазмі.Тиклопідин оборотно (на 98 %) зв’язується білками плазми, переважносироватковим альбуміном і ліпопротеїном. Тиклопідин швидко метаболізується в організмі з утворенням одногоактивного метаболіту. Виводиться переважно з сечею (50-60 %) і жовчю (23-30 %).Період напіввиведення тиклопідину коливається у межах 30-50 годин.

Показання для застосування. Профілактика цереброваскулярних та серцево-судинних гострих ішемічнихускладнень у пацієнтів з порушеннями мозкового та периферичного артеріальногокровообігу. Запобігання та корекція порушень функцій тромбоцитів, спричиненихштучним кровообігом під час хірургічних втручань та гемодіалізу. Запобігання оклюзії після імплантації коронарного стента. Застосування Іпатону® при вищевказаних показанняхрекомендується насамперед пацієнтам з непереносимістю чи алергією наацетилсаліцилову кислоту або у разінеефективності лікування нею.

Спосіб застосування та дози. Звичайна доза для дорослих становить 1таблетка 2 рази на добу (приймається під час їжі). Для пацієнтів похилого вікупризначається звичайна доза для дорослих. Таблетки не розжовують, запиваютьдостатньою кількістю рідини (вода, сік). Тривалість лікування встановлюютьіндивідуально.З метою запобігання оклюзії після імплантації коронарного стентарекомендується розпочинати лікування безпосередньо перед або відразу післяімплантації стента з прийому 1 таблетки Іпатону(R) 2 рази на добу у комбінаціїз 100-325 мг ацетилсаліцилової кислоти на добу. Комбіноване лікування маєтривати, щонайменше, протягом 1 місяця.

Побічна дія. Гіперемія та носові кровотечі – найчастішігеморагічні ускладнення. В поодинох випадках виникали інтра- та постопераційні кровотечі. Система кровотворення.Нейтропенія, тяжка нейтропенія (<450/мм3 нейтрофільнихлейкоцитів), агранулоцитоз (у перші три місяці лікування). Рідше можерозвиватися кістково-мозкова аплазія, панцитопенія, тромбоцитопенія (<80000/мм3).В окремих випадках може виникати тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП,синдром Мошковича), а також гемолітична анемія . Шлунково-кишковий тракт. Здебільшого спостерігається нудота та діарея. Діарея загалом маєпомірний та нетривалий характер і виникає насамперед у перші три місяцілікування. Як правило, це побічне явище зникає протягом 1-2 тижнів безнеобхідності припиняти лікування Іпатоном®. Дуже рідко можутьвиникати діарейний коліт (у тому числі і лімфоцитарний коліт). Лікування слідприпинити при тяжкій та тривалій формі цього захворювання. Шкірні реакції. Можуть виникати висипи на шкірі (макулопапульозні або кропив”янка, якічасто супроводжуються свербежем) загалом у перші три місяці лікування.Дерматологічні симптоми можуть поширюватися, хоча вони зникають у першідекілька днів після припинення лікування. Дуже рідко можуть розвиватисямультиформна еритема та синдром Стівенса-Джонсона. Патологія печінки.Рідко може виникати гепатит та холестатична жовтяниця у перший місяцьлікування. Як правило, обидва захворювання успішно лікуються після припиненнялікування Іпатоном®.Імунологічні реакції. Рідкорозвивається гепатит та холестатична жовтяниця, наприклад, алергічні реакції, анафілаксія,набряк Квінке, артралгія, васкуліт, синдром червоного вовчака, нефропатія ізпідвищеною чутливістю, алергічна інтерстиціальна пневмонія.Інші побічні явища.Дуже рідкоможуть вникати запаморочення, головний біль або біль з іншою локалізацією, периферичнанейропатія, слабкість, зниження апетиту. Рідко може спостерігатися оціпеніння,зниження концентрації уваги, шум у вухах, тахікардія, нервозність.

Протипоказання. – Підвищена чутливість до тиклопідину та/або інших інгредієнтів готовоїлікарської форми; – геморагічний діатез; – захворювання крові, що супроводжуються подовженням часу кровотечі;органічні ураження зі схильністю до кровотечі(загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, геморагічніінсульти в гострий та підгострий періоди); – лейкопенія, тромбоцитопенія та агранулоцитоз (в т.ч. в анамнезі); – лікування високими дозами гепарину; – захворювання печінки з клінічними проявами гепатиту або жовтяниці; – вагітність та період лактації; – діти та підлітки у віці до 14 років.За жоднихобставин препарат не можна застосовувати як засіб профілактики тромбоемболії уздорових пацієнтів.

Передозування. Симптоми: випадків передозування не описано.Будь-яких додаткових проявів, окрім відомого впливу препарату на системузгортання крові, у разі передозування тиклопідину не очікується.Лікування: при передозуванні доцільно видалити з організму залишкипрепарату, який ще не всмоктався (викликати штучне блювання) та зробитипромивання шлунка.Хворі потребують ретельного спостереження.При виникненні кровотечі для пригнічення ефекту тиклопідину призначаютьдесмопресин або трансфузію тромбоцитарної маси.

Особливостізастосування. Препарат можеспричинити тяжкі, а іноді і смертельні гематологічні негативні реакції (нейтропенія/агранулоцитоз,тромботична тромбоцитопенічна пурпура), а також геморагічні побічні дії лише затаких обставин: неналежний клінічний та гематологічний моніторинг;пізня діагностика та неналежний контроль за станом хворого при розвиткупобічних явищах;одночасне застосування нестероїдних протизапальних препаратів, якізатримують агрегацію тромбоцитів, саліцилатів та антикоагулянтів. Однак у разіімплантації коронарного стента Іпатон слід застосовувати у комбінації зацетилсаліциловою кислотою (100 – 325 мг/доба) протягом, щонайменше, 1 місяцяпісля хірургічного втручання. На початку терапії, а також кожні 2 тижні протягом перших 3-х місяцівлікування необхідно проводити гематологічний моніторинг (загальний аналіз кровіз визначенням лейкоцитарної формули, визначення рівня тромбоцитів, часукровотечі). При обґрунтованому припиненні лікування Іпатоном® у перші 3місяці терапії слід провести повторне гематологічне дослідження протягом 15 днівпісля припинення терапії. Спостерігаються поодинокі випадки тяжких кровотворнихпобічних дій після 3-го місяця лікування тиклопідином. У разі нейтропенії (рівень нейтрофільних гранулоцитів < 1500/мм3),тромбоцитопенії (рівень тромбоцитів < 100 000 /мм3) слід негайноприпинити лікування та вести гематологічний моніторинг стану пацієнта, докипоказники не нормалізуються. Рішення щодо поновлення лікування Іпатоном має ґрунтуватися на оцінціклінічних ознак та даних лабораторних досліджень. У разі тромботичної тромбоцитопенічної пурпури (ТТП, синдром Мошковича)можуть спостерігатися тромбоцитопенія, гемолітична анемія, неврологічнісимптоми, порушення функції нирок та пропасниця. ТТП може розвиватися раптово іздебільшого виникає у перші 8 тижнів лікування. Оскільки тромботичнатромбоцитопенічна пурпура може бути фатальною, слід завжди звертатися догематолога при діагностиці цього захворювання чи підозрі на нього. Плазмоферезпокращує прогнози щодо цього захворювання. Препарат слід застосовувати з особливою обережністю під медичнимнаглядом у пацієнтів зі схильністю до крововиливів/кровотеч. У разі запланованих хірургічних втручань (окрім випадків безперечноїпереваги антитромбоцитарної активності) через ризик надмірної кровотечі слідприпинити застосування препарату, щонайменше, за 10 днів до запланованоїоперації. У разі невідкладної хірургії ризик тривалого часу кровотечі можназменшити шляхом призначення 0,5-1,0 мг/кг маси тіла метилпреднізолонувнутрішньовенно (при потребі неодноразово) та/або 0,2-0,4 мкг/кг маси тіладесмопресину (вазопресину) та/або плазми, збагаченої тромбоцитами. Оскільки тиклопідин інтенсивно метаболізується печінкою, лікуванняпацієнтів з патологією печінки вимагає особливої обережності, а також у певнихвипадках – зменшення дози. Лікування слід припинити при розвитку гепатиту чижовтяниці. Застосування препарату протипоказане при тяжкій печінковійнедостатності. Тиклопідин добре переноситься при нирковій недостатності легкого тасереднього ступеня тяжкості. При тяжкій нирковій патології виведеннятиклопідину знижується, а концентрація в сироватці збільшується. Отже, можевиникати потреба у зменшенні дози тиклопідину, або у разі геморагічних чикровотворних побічних дій – припинення лікування.Лікування слід припинити при виникненні тривалої та/або надмірноїдіареї і нудоти. Пацієнтів слід попереджати про необхідність інформувати лікаря чистоматолога про прийом Іпатону перед будь-яким хірургічним втручанням чихірургічною стоматологічною маніпуляцією. Пацієнтів слід попереджати пронеобхідність негайно звертатися за медичною консультацією у разі будь-якихалергічних шкірних реакцій, кровотечі, гематоми, пропасниці, фарингіту, появиран на слизовій оболонці ротової порожнини, болю у горлі, тривалої діареї,жовтяниці. Лікування слід припинити при виникненні будь-яких із зазначенихпобічних дій. Слід негайно перевірити аналіз крові при появі пропасниці, фарингіту чиран на слизовій оболонці ротової порожнини. Рішення про припинення чипродовження лікування має ґрунтуватися на оцінці результатів аналізу крові. Іноді препарат може спричиняти запаморочення,слабкість, оціпеніння, шум у вухах і може знижувати здатність концентруватиувагу. Отже, обмеження або заборону керувати транспортними засобами тавиконувати роботу із підвищеним ризиком нещасних випадків слід визначатиіндивідуально.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Слід дотримуватися особливої обережності при застосуванні тиклопідину укомбінації з такими препаратами: теофіліном(підвищується плазмовий рівень теофіліну). У разі, якщо спільне застосуваннянеобхідне, слід контролювати плазмовий рівень теофіліну; дигоксином (плазмовий рівень дигоксину зменшується приблизно на 15%);фенітоїном (плазмовий рівень фенітоїну збільшується). Рекомендуєтьсяздійснювати моніторинг концентрації фенітоїну у плазмі крові;циклоспорином (одночасний прийом може призвести до зменшенняконцентрації циклоспорину у плазмі, а отже, вимагає ретельного моніторингу).Через підвищений ризик крововиливу одночасний прийом Іпатону®та нижчезазначених препаратів потребує особливої обережності та ретельнішоголабораторного моніторингу: нестероїдні протизапальні препарати;пероральні антикоагулянти (слід частіше перевіряти INR);гепаринові препарати (у разі нефракційованого гепарину необхідначастіша перевірка часу формування та активності тромбопластини);антитромбоцитарні препарати, наприклад, похідні саліцилової кислоти.У здорових пацієнтів тривале застосування фенобарбіталу не змінюєантитромбоцитарну дію тиклопідину. Клінічно значуща лікарська взаємодія на фоні одночасного прийомутиклопідину з бета-блокаторами, блокаторами кальцієвих каналів та діуретикамине спостерігалася.

Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі (до 25ºС)в місцях, недоступних для дітей. Термін придатності - 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z