Загружается, подождите...

Ндивір-400 (Indivir-400)


міжнародна та хімічна назви: indinavir;(2R,4S)-2-бензил-5-[(2S)-2-[(1,1-диметилетил)карбамоїл]-4-(3-піридилметил)піперазин-1-іл]-4-4гідрокси-N-[(1S,2R)-2-гідрокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іл]пентанамідусульфат;

основні фізико-хімічні властивості: зелено-білі тверді желатинові капсулирозміром “00";

склад: 1 капсула містить індинавіру сульфату в перерахуванні на індинавір 400мг;допоміжні речовини: лактоза безводна гранульована, магнію стеарат.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби прямої дії. Інгібітори протеази.Код АТС J05A E02.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.Індинавір пригнічує очищену протеазу ВІЛ-1 і ВІЛ-2 приблизно з 10-кратноюселективністю до ВІЛ-1 порівняно з ВІЛ-2. Зв’язується селективно з активнимцентром протеази і таким чином діє як конкурентний інгібітор ферменту. Такепригнічення запобігає розщепленню вірусного попередника поліпротеїну, якевідбувається під час визрівання новосформованої частинки вірусу. Утворені врезультаті незрілі частинки є неінфекційними і нездатними сформувати нові циклиінфекції. Індинавір істотно не пригнічує інші еукаріотичні протеази, в томучислі ренін, катепсин D, еластазу і фактор Ха у людини. Застосування Індинавірусульфату для лікування дорослих ВІЛ-1-інфікованих приводить до зменшенняклінічних проявів СНІДу та смертності; збільшення загального виживання,тривалого зменшення вмісту вірусної РНК у сироватці та підвищення кількостіСD4-клітин.Фармакокінетика. Індинавір швидко всмоктується при прийомі натще ідосягає пікової концентрації в плазмі (Тmax) через 0,8 год (n= 11). У діапазоні доз 200 - 1 000 мг при застосуванні здоровими особами таВІЛ-інфікованими пацієнтами спостерігалося дещо вище, ніж дозопропорційнепідвищення концентрації індинавіру в плазмі. При прийомі дози 800 мг кожні 8год при стабільній концентрації AUC (площа, яка відповідає часовій кривійконцентрації в плазмі) становила 27813 нМ год (n = 16), Cmax (піковаконцентрація в плазмі) - 11144 нМ (n = 16), а найнижча концентрація - 211 нМ (n= 16). При постійному прийомі середні концентрації в плазмі індинавіруперевищували ІС95 для ВІЛ-1 в усі періоди. Спостерігалося лише незначнепідвищення концентрацій у плазмі (12%) після багаторазового прийому по 800 мгкожні 8 год при періоді напівіснування, що становив 1,8 год, n = 10. Приприйомі дози 600 мг кожні 6 год протягом 70 год фармакокінетичні властивості незмінювалися. Біодоступність при одноразовому прийомі внутрішньо 800 мгіндинавіру становила приблизно 65%.При прийомі Індинавіру разом з їжею, багатою навуглеводи, жири і білки, спостерігали сповільнену і послаблену абсорбцію іззменшенням AUC приблизно на 80% і Cmax на 85%. Зв’язування з білкамиплазми людини становить 39% . Незначною мірою проникає через гематоенцефалічнийта плацентарний бар’єр, проникає у грудне молоко. Співвідношення концентраціїпрепарату в мозку до такої в плазмі в середньому становило 0,18, співвідношенняйого вмісту до такого в плазмі в середньому становило від 1,26 до 1,45.Ідентифіковані сім головних метаболітів і такі шляхи метаболізму, як кон’югаціяз глюкуроновою кислотою на місці піридинового азоту, піридин-N-окислення з ібез 3’-гідроксилювання на індановому кільці,3’-гідроксилювання індану, р-гідроксилювання половини фенілметилу іN-депіридометилювання з і без 3’-гідроксилювання. Цитохром CYP3A4 є єдинимізоферментом Р450, який відіграє важливу роль в окисному метаболізмііндинавіру. У діапазоні доз 200 - 1 000 мг, призначенихВІЛ-1-інфікованим пацієнтам, спостерігали дещо більше, ніж дозозалежне підвищеннявиділення індинавіру із сечею. Нирковий кліренс (116 мл/хв, n = 40) індинавіруне залежить від його концентрації у крові. Приблизно 20% індинавіру виділяєтьсяу незміненому вигляді із сечею. Індинавір виділявся швидко, з періодомнапіввиведення 1,8 год (n = 10).

Показання для застосування. Лікування дорослих хворих, інфікованихВІЛ-1.

Спосіб застосування та дози. Рекомендоване дозування Індинавіру становить800 мг (як правило, у формі двох капсул по 400 мг) перорально кожні 8 год.Лікування Індинавірjv починають з оптимальної дози 2,4 г/добу.Дозуванняпри монотерапії Індинавірjv та при його поєднанні з іншими антиретровіруснимизасобами однакове.Індинавір може застосовуватись у комбінації з іншими антиретровіруснимизасобами (нуклеозидними чи ненуклеозидними інгібіторами зворотноїтранскриптази).Для забезпечення оптимальної абсорбції Індинавір приймають за 1 год доабо через 2 год після їди, запиваючи водою. Індинавір може призначатися разом зіншими рідинами, такими як молоко, сік, кава або чай, з легкою їжею, наприкладіз сухим хлібом з желе, яблучним соком, кавою зі збираним молоком і цукром абозерновими пластівцями, збираним молоком і цукром.

Побічна дія. Індинавір у поєднанні з іншими антиретровіруснимизасобами (зидовудином, диданозином і/або ламівудином) демонструє добрупереносимість. Більшість побічних проявів при застосуванні Індинавіру булислабкої інтенсивності і не вимагали припинення лікування. При монотерапіїІндинавіром спостерігались астенія/втома, абдомінальний біль, відрижка кислим,діарея, сухість у роті, диспепсія, метеоризм, нудота, блювання, лімфаденопатія,запаморочення, головний біль, гіпестезія, безсоння, сухість шкіри, свербіж,шкірний висип і порушення смакових відчуттів. У клінічних дослідженняхнефролітіаз, який супроводжувався болем у боці з або без гематурії (включаючимікроскопічну гематурію), спостерігали у приблизно 9,8% пацієнтів, якіотримували препарат у рекомендованому дозуванні, порівняно з 2,2% у контрольнійгрупі.

Протипоказання. Індинавір протипоказаний пацієнтам з гіперчутливістюдо будь-якого компонента препарату.

Передозування. Найбільш частими проявами є симптоми з бокутравного тракту (нудота, блювання, діарея) і нирок (нефролітіаз, гематурія).Ефективність перитонеального діалізу і гемодіалізу при передозуванні невстановлена.

Особливості застосування. У хворих, які приймають Індинавір, може розвиватисянефролітіаз. У деяких випадках нефролітіаз супроводжується з нирковою недостатністючи гострою печінковою недостатністю, які у більшості випадків є зворотними.У випадку появи ознак і симптомів нефролітіазу, включаючи біль упоперековій ділянці в сполученні з гематурією (мікрогематурією) чи без неї,необхідно тимчасове припинення терапії (1 - 3 дні). Усім хворим, які приймаютьІндинавір, рекомендується адекватна гідратація.Після встановлення діагнозу гемолітичної анемії, необхідно провестивідповідне лікування, що може потребувати відміну Індинавіру.У пацієнтів, які приймають Індинавір, можуть спостерігатися гепатити,рідко - печінкова недостатність. Можутьспостерігатися випадки цукрового діабету і гіперглікемії, а також посиленняіснуючого цукрового діабету у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, що одержували терапіюінгібіторами протеази, і пов’язані із супутніми захворюваннями, для лікуванняяких застосовували препарати, що призводять до розвитку цукрового діабету ігіперглікемії.У зв’язку з цимдеяким хворим потрібно призначення чи корекція дози інсуліну або пероральнихгіпоглікемізуючих препаратів для лікування цих станів. Можуть матимісце спонтанні кровотечи у хворих на гемофілію, що одержували терапіюінгібіторами протеази. Хворим зпечінковою недостатністю внаслідок цирозу дозу Індинавіру слід знизити, осількиметаболізм препарату у цих пацієнтів уповільнений.Для забезпечення достатньої гідратації під часлікування пацієнтам необхідно приймати не менше 1,5 л рідини протягом доби.Крім адекватної гідратації пацієнтам з одним або більше епізодомнефролітіазу рекомендується тимчасове припинення терапії (наприклад на 1 - 3дні) під час гострого епізоду нефролітіазу або повне припинення терапіїІндинавіру сульфатом.У періодвагітності препарат можна призначати тільки в тих випадках, якщо прогнозованийтерапевтичний ефект для майбутньої матері перевищує потенційний ризик дляплода.ВІЛ-інфікованимматерям не можна годувати дитину груддю через можливий ризик зараження дитини.Безпека і ефективність застосування препарату для лікування дітей невстановлені.У пацієнтів, які одержують Індинавір та іншу антиретровірусну терапію,може продовжуватися розвиток набутих інфекцій і інших ускладнень ВІЛ-інфекції,тому вони повинні залишатись під наглядом лікаря, який має відповіднийклінічний досвід. Пацієнти повинні бути поінформовані про те, що терапіяпрепаратом не знижує ризик передачі ВІЛ-1 іншим суб’єктам шляхом сексуальногоконтакту чи зараження через кров.

Взаємодія з іншими препаратами. Індинавір не можна призначати одночасно зтакими препаратами, як терфенадин, астемізол, цизаприд, тріазолам, мідазолам,або з препаратами на основі екстрактів ріжків. Інгібування індинавіромферментної системи CYP3A4 може спричинити підвищену концентрацію цих препаратіву плазмі крові, що потенційно може призвести до тяжких, загрозливих для життя реакцій.Клінічно виражених взаємодій індинавіру з зидовудином, зидовудином +ламівудином, триметопримом/сульфаметоксазолом, флуконазолом, ізоніазидом,кларитроміцином і пероральними протизаплідними засобами(норетиндроном/етинілестрадіолу) не виявлено.Рифампіцин є могутнім стимулятором Р450 CYP 3А4, котрий здатен значнознижувати концентрації індинавіру в плазмі крові, тому призначати одночасноІндинавіру сульфат і рифампіцин не рекомендується.У зв’язку з підвищеннямконцентрації рифабутину і зниженням концентрації індинавіру в плазмі крові приспільному прийомі цих препаратів треба знизити дозу рифабутину і підвищити дозуІндинавіру.Кетоконазол можепідвищувати концентрацію індинавіру в плазмі крові, тому дозу останньогонеобхідно знизити, якщо хворий одночасно приймає кетоконазол.Ітраконазол єінгібітором ферментної системи Р450 CYP 3А4 і підвищує концентрацію індинавірув плазмі крові. При одночасному застосуванні індинавіру і ітраконазолу слідзнизити дозу Індинавіру.Внаслідок підвищення концентрації Індинавіру в плазмі крові приодночасному застосуванні делавірдину необхідно знизити дозу Індинавіру.В наслідок зниження концентрації Індинавіру в плазмі крові приодночасному застосуванні ефавірензу необхідно підвищити дозу Індинавіру.Ризик міопатії, включаючи рабдоміоліз, може зростати при одночасномуприйомі інгібіторів протеаз, включаючи Індинавір, з інгібіторамиГМГ-КоА-редуктази, що метаболізуються з допомогою CYP3A4 комплексів (наприкладаторвастатином, церивастатином, ловастатином або симвастатином).При спільному призначенні Індинавіру і диданозину інтервал між прийомомпрепаратів повинен бути не менше 1 год.Слід застосовувати з обережністю одночасно з Індинавіром і іншіпрепарати, що індукують CYP3A4 менш активно, ніж рифампіцин, наприклад,фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін і дексаметазон, оскільки вони також можутьзнижувати концентрацію Індинавіру в плазмі крові.

Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому місці при температурівід 15°С до 30°С і недоступному для дітей місці. Термін придатності - 2роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z