Загружается, подождите...

Бупром синус (Ibuprom sinus)


основні фізико-хімічні властивості: еліпсоїдні таблетки, вкриті оболонкою,цегельного кольору, з відбитком “IB Z” на одному боці;

склад: 1 таблетка містить ібупрофену 200 мг, псевдоефедрину гідрохлориду 30мг;допоміжні речовини: целюлоза порошкоподібна (Elcema Р-100), целюлозапорошкоподібна (Elcema F-150), крохмаль кукурудзяний, крохмальпрежелатинізований, камедь гуарова, тальк, натрію кроскармелоза, кросповідон,кремнію діоксид колоїдний, олія рослинна гідрогенізована;оболонка: гідроксипропілцелюлоза, макорогол-400, тальк, желатин,сахароза, цукор кондитерський, Opaglos Clear GS-2-0750 (віск карнаубський, віскбджолиний білий, SDA 3A Alhohol), каолін, кальцію карбонат, акація, крохмалькукурудзяний, Opalux Brown AS-16518 (сахароза, вода очищена, титану діоксидЕ171, жовтий “сонячний захід” Е110, Allura red AC E129, індиготин Е132,повідон, натрію бензоат Е211), Opacode Black-S-1-17823.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні та протиревматичнізасоби. Похідні пропіонової кислоти. Комбіновані препарати, що містятьібупрофен. Код АТС M01A E51.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.Ібупром Синус – болезаспокійливий, протизапальний і жарознижувальнийпрепарат. Зменшує набряклість слизових оболонок носа і навколоносових пазух, атакож кількість слизу, що виділяється. Полегшує носове дихання.Ібупрофен (похідне пропіонової кислоти) належить до групи нестероїднихпротизапальних засобів (НПЗЗ). Чинить болезаспокійливу, протизапальну іжарознижуючу дію. Псевдоефедрин (декстроізомер ефедрину, який чинить на 75% слабкішупресорну дію порівняно з ефедрином) – симпатоміметик, який застосовується зметою зменшення набряку слизової оболонки дихальних шляхів.Дія лікарського засобу є результатом його здатності1) пригнічувати синтез простагландинів (завдяки дії ібупрофену); 2) збуджувати α-адренергічні рецептори гладкої мускулатурикровоносних судин (завдяки дії псевдоефедрину). Синтез простагландинів зменшується в результаті пригнічення ферментуциклооксигенази арахідонової кислоти (ЦОГ-2), яка індукується в ході запальногопроцесу, що веде до пригнічення синтезу циклічних перекисів, безпосередніхпрекурсорів простагландинів. Неселективне одночасне пригнічення іншої формициклооксигенази – ізоферменту ЦОГ-1 (так званої активної форми) – спричинюєпобічні дії лікарського засобу, такі як зниження синтезу простагландинів (якізахищають слизову оболонку шлунково-кишкового тракту), ушкодження нирок ізниження синтезу тромбоксану. В результаті впливу псевдоефедрину на адренергічні рецептори м’язівсудин скорочуються артеріоли слизової оболонки носа, обмежується кровотік черезкапілярну мережу і зменшується кількість крові, що знаходиться у венознихсинусах. Терапевтична дія обох компонентів комбінованого препарату присимптоматичному лікуванні починається через 15-30 хвилин після прийому іпродовжується 4-6 годин.Фармакокінетика. Після перорального прийому обидва компоненти препарату всмоктуються зішлунково-кишкового тракту швидко і добре – частково у шлунку, частково утонкому кишечнику. Активним енантіомером є S(+) ібупрофен (дексібупрофен). R(-)ібупрофен є пролікарським засобом, in vivo частково трансформується (близько60%) в активну сполуку. Біологічна доступність ібупрофену в рацемічній формістановить 71%. Симпатоміметичну дію виявляють псевдоефедрин і його активнийметаболіт норпсевдоефедрин.Максимальна концентрація в плазмі обох діючих речовин досягається через1,5-2 години після прийому. Період напіввиведення ібупрофену становить близько2 годин, а псевдоефедрину – 9-16 годин, причому період напіввиведенняпсевдоефедрину сильно залежить від рН сечі (у разі алкалізації сечі можезбільшитися до 50 годин). Лікарський засіб біотрансформується в печінці:ібупрофен – до карбоксильованих і гідроксильованих похідних, а псевдоефедрин –до норпсевдоефедрину (10-30%). 70-90% обох компонентів лікарського засобувиводиться протягом 24 годин після прийому останньої дози. Більше 75%ібупрофену виводиться нирками у формі неактивних метаболітів: близько 37% увигляді карбоксильованих похідних пропіонової кислоти(2-(р-(2-карбокси-пропіл)-феніл), близько 25% у вигляді гідроксильованихпохідних пропіонової кислоти (2-(р-(2-гідроксиметил-пропіл)-феніл), а також унезміненому вигляді (приблизно 14%). Псевдоефедрин виводиться із сечею на70-90% у незміненому вигляді.Ібупрофен і псевдоефедрин взаємно не впливають на біологічнудоступність і не змінюють інші фармакокінетичні параметри.

Показання для застосування. Симптоматичне лікування проявів застудних захворювань і грипу (таких якголовний біль, біль і запалення слизових оболонок носа і навколоносових пазух,нежить, пропасниця, біль у горлі, міалгії).

Спосіб застосування та дози. Дорослі і діти старше 12 років: внутрішньо по 1-2 таблетки кожні 4-6годин (не слід приймати більше 6 таблеток на добу). Тривалість лікування визначається індивідуально, лікарем.

Побічна дія. Побічні ефекти, які відмічаються часто (1-10% пацієнтів)З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, печія, диспепсія,метеоризм, діарея, запор, біль в епігастральній ділянці.З боку дихальної системи: ядуха, загострення перебігу бронхіальноїастми.З боку нервової системи: біль і запаморочення, підвищена збудливість.Шкірні алергічні реакції: свербіж, кропив’янка, висипання.З боку серцево-судинної системи: затримка рідини в організмі і набряки.Побічні ефекти, які відмічаються не часто (0,1-1% пацієнтів)Артеріальна гіпертензія, порушення смакових відчуттів, підвищенняактивності печінкових ферментів АСТ і АЛТ.Побічні ефекти, які відмічаються рідко (0,01-0,1% пацієнтів)Кровотеча зі шлунково-кишкового тракту, підвищена сонливість абобезсоння, порушення зсілості крові, тромбоцитопенія.Побічні ефекти, які відмічаються дуже рідко (<0,01% пацієнтів)Ниркова недостатність. Гематологічні порушення: гемолітична анемія, гранулоцитопенія ітромбоцитопенія. При епізодичному застосуванні лікарського засобу побічні ефективідмічаються рідко. В осіб з підвищеною чутливістю можуть спостерігатисязбудження, безсоння, збільшення ЧСС, порушення з боку шлунково-кишкового тракту(нудота, розлади травлення) або шкірні алергічні реакції (кропив’янка,висипання).

Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. Підвищена чутливість в анамнезі (риніт, напади астми, кропив’янка) доацетилсаліцилової кислоти або інших препаратів групи нестероїднихпротизапальних лікарських засобів. Одночасне лікування інгібіторами МАО і протягом 2 тижнів післязакінчення терапії останніми. Нещодавно перенесена виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишкиабо це захворювання у фазі загострення. Тяжкі серцево-судинні порушення, тахікардія, артеріальна гіпертензія,нестабільна коронарна хвороба. Гіпертиреоз. Цукровий діабет. Феохромоцитома. Закритокутова глаукома. Гіперплазія передміхурової залози. Бронхіальна астма.Вагітність і лактація.Дитячий вік до 12 років.

Передозування. При гострому передозуванні симптоми залежать від прийнятої кількостілікарського засобу, а також часу, який пройшов від моменту його прийому.Першими симптомами звичайно є нудота, блювання, головний біль, запаморочення,біль в епігастральній ділянці, сонливість. У разі значного передозування(більше 400 мг/кг маси тіла) можуть розвинутися артеріальна гіпотензія,гіперкаліємія з порушеннями серцевого ритму, метаболічний ацидоз, підвищеннятемператури тіла, порушення з боку дихальної системи і порушення функції нирок,кома. Після тривалого застосування спорадично може розвиватися гемолітичнаанемія, гранулоцитопенія і тромбоцитопенія. Якщо з моменту гострогопередозування пройшло не більше години, рекомендується викликати блювання,промити шлунок або прийняти активоване вугілля.У разі передозування ібупрофену немає антидоту і специфічноголікування. Симптоматичне лікування базується на моніторингу життєвих функцій звиміром артеріального тиску крові, контролем ЕКГ, а також інтерпретацієюсимптомів, які можуть свідчити про кровотечу зі шлунково-кишкового тракту,розвиток метаболічного ацидозу і порушення з боку центральної нервової системи.Застосовують підтримуюче лікування.

Особливості застосування. Не застосовувати з іншими лікарськими засобами групи НПЗЗ. Застосуванняцього лікарського засобу збільшує ймовірність появи кровотеч зшлунково-кишкового тракту в пацієнтів з виразковою хворобою шлунка ідванадцятипалої кишки в анамнезі. У разі лікування препаратом пацієнтів зпорушеннями функції печінки і нирок необхідно контролювати активністьпечінкових ферментів і функціональну здатність нирок. Препарат може збільшуватичас кровотечі у пацієнтів з порушеннями зсілості крові. Необхідно контролюватиартеріальний тиск крові, а також, по можливості, коригувати дозу лікарськихзасобів, що знижують тиск крові у хворих на артеріальну гіпертензію. Особливаобережність необхідна при лікуванні пацієнтів літнього віку.Застосування в період вагітності і лактаціїПрепарат не слід застосовувати в період вагітності і лактації.Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмамиУ період застосування препарату слід бути обережним при керуванніавтотранспортом і обслуговуванні механізмів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночаснезастосування з іншими лікарськими засобами групи НПЗЗ може спричинити посиленняпобічних ефектів. Препарат підвищує токсичність метотрексату. У разіодночасного застосування з кортикостероїдами підвищується ризик кровотеч зішлунково-кишкового тракту. Може пригнічувати дію сечогінних засобів (петльовихі тіазидних діуретиків) і лікарських засобів, що знижують артеріальний тискгрупи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) іβ-адреноблокаторів та метилдопи. У поєднанні з препаратами наперстянкиможе спричинювати порушення серцевого ритму. Посилює дію інших препаратів ізсимпатоміметичною дією. Застосування з препаратами групи інгібіторівмоноаміноксидази (МАО) і трициклічними антидепресантами може призвести дозначного підвищення артеріального тиску. Посилює дію антикоагулянтів групикумаринів. Збільшує час кровотечі в пацієнтів, які проходили лікуваннязидовудином. Застосування препарату в комбінації з літієм збільшує концентраціюостаннього в плазмі. Засоби, що алкалізують сечу (амонію хлорид, натріюдикарбонат, нейтралізуючі засоби), збільшують зворотну резорбцію метаболітівпсевдоефедрину в нирках і подовжують час його дії.

Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі (15-25°C) у сухому, недоступномудля дітей місці.Термін придатності – 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z