Загружается, подождите...

Хумулін регуляр (Humulin regular)


міжнародна назва: інсулін людський;

основні фізико-хімічні властивості: стерильний, прозорий та безбарвний воднийрозчин;

склад: 1 мл розчину містить 100 МО інсуліну людського,виготовленого за допомогою ДНК-рекомбінантної технології;допоміжніречовини: метакрезол, гліцерин, кислота хлористоводнева, натрію гідроксид, водадля ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протидіабетичні засоби. Препарати інсуліну.

Код

АТС: А10А В01.

Фармакологічнівластивості.Фармакодинаміка.Основна дія інсуліну полягає в регулюванні метаболізму глюкози. Крім того,інсулін впливає на деякі анаболічні та антикатаболічні процеси в різнихтканинах. У тканинах м’язів до таких ефектів належать посилення синтезуглікогену, жирних кислот, гліцерину та білка, а також збільшення поглинанняамінокислот і ослаблення глікогенолізу, неоглюкогенезу, кетогенезу, ліполізу,катаболізму білків та видалення амінокислот.Фармакокінетика. Хумулін®Регуляр- інсулін швидкої дії.Препарат Хумулін® Регулярявлює собоюлюдський інсулін, який готують за допомогою технологій з використаннямрекомбінантної ДНК.Фармакокінетика інсуліну не відображає метаболічнуактивність гормону.Час настання ефекту Хумуліну® Регуляр через 30хвилин після введення. Пік максимальної концентрації спостерігається між 1 та 3годинами після ін’єкції. Тривалість дії - від 5 до 7 годин.Під часпроведення токсикологічних досліджень не було виявлено жодних серйознихшкідливих наслідків, пов’язаних із застосуванням препарату.

Показаннядля застосування.Лікуванняхворих на діабет, які потребують інсулін як засіб для підтримання нормальногорівня цукру в крові. Хумулін також показаний як засіб для початковоїстабілізації стану хворого на діабет і для лікування хворих на діабет вагітних.

Спосібзастосування та дози.Дозування, графік введення та кількість ін’єкцій визначає лікар, виходячи зконкретних потреб і відповідно до кожного конкретного випадку.Хумулін вводятьшляхом підшкірної ін’єкції, але його також можна вводити і шляхомвнутрішньом’язової ін’єкції, хоча такий спосіб введення не рекомендується.Хумулін® Регулярможна також вводити внутрішньовенним шляхом.Підшкірнуін’єкцію роблять в плече, стегно, сідниці або живіт.Привведенні будь-якого інсулінового препарату з Хумуліном слід уникати введенняголки у кровоносну судину. Після введення препарату не можна розтирати місцеін’єкції. З пацієнтами слід провести докладний інструктаж щодо методикивиконання ін’єкцій.Схемалікування для кожного пацієнта встановлюється згідно з його потребами щодорегулювання обміну речовин.Ефектзмішування людського інсуліну з інсулінами тваринного походження або злюдськими інсулінами від інших виробників не досліджений.

Вказівкищодо застосування препарату:a)Приготування дозиПрепаратХумуліну® Регуляр у флаконах не потребує ресуспендування; його слідвикористовувати лише у тому разі, якщо розчин є прозорим, безбарвним, немістить видимих часток і виглядає, як вода.Сумішіінсулінів: слід починати із набирання в шприц інсуліну швидкої дії, щобуникнути небажаного потрапляння у флакон препарату більш тривалої дії.Рекомендується вводити ін’єкцію одразу після змішування.Длявведення потрібної дози кожного із препаратів можна також користуватисяокремими шприцами для Хумуліну® Регуляр і для Хумуліну® НПХ.Приготуйтешприц перед виконанням ін’єкції згідно з вказівками лікаря або медичної сестри.Використовуйтеградуйований шприц для інсуліну, котрий відповідає призначеній для введеннядозі.б) ВведенняпрепаратуВведітьналежну дозу інсуліну. Ін’єкції виконують в різні місця тіла, з такимрозрахунком, щоб ін’єкцію в одне те саме місце робити не частіше, ніж приблизноодин раз на місяць.в)Видалення відпрацьованих флаконів і використаних голок.Голки слідвикористовувати тільки один раз. Прийміть голки і покладіть їх у безпечнемісце. Голки використовують суто індивідуально. Флакони використовують доповного спорожнення, після чого їх слід належним чином видалити.

Побічнадія. Гіпоглікемія єнайпоширенішим побічним ефектом інсулінотерапії у хворих на діабет.Гіпоглікемія у тяжкій формі може призвести до втрати свідомості і – у деякихкрайніх випадках – до смерті.Локальнаалергія може виявлятись у формі почервоніння шкіри, набряку або свербежу вмісці ін’єкції. Вона звичайно триває від кількох днів до кількох тижнів. Удеяких випадках такий стан пов’язується не з інсуліном, а з іншими факторами,наприклад з подразниками у складі засобів для очищення шкіри або браком досвідувиконання ін’єкцій.Системнаалергія (яка є менш поширеним, але потенційно більш серйозним побічним ефектом)являє собою генералізовану форму алергії на інсулін, яка може спричинитивисипки на всій поверхні тіла, задишку, хрипи, зниження кров’яного тиску,збільшення частоти ударів серця та потовиділення. Тяжкі випадки генералізованоїалергії є небезпечними для життя. У деяких виняткових випадках тяжкої формиалергії на Хумулін слід негайно вжити відповідних заходів. Може виникнутипотреба у заміні інсуліну або у десенсибілізуючій терапії.У місціін’єкції може виникнути ліподистрофія.

Протипоказання.-Гіпоглікемія,- підвищеначутливість до Хумуліну та будь-яких його складників, за винятком випадківзастосування десенсибілізуючої терапії.

Передозування. Для передозування інсуліну не існуєконкретного визначення, оскільки на рівень глюкози в крові впливають складнівзаємодії між рівнем інсуліну в сироватці крові, наявністю глюкози та іншимипроцесами обміну речовин.Гіпоглікемія може призводити доапатії, сплутаності свідомості, серцебиття, головного болю, збільшенняінтенсивності потовиділення та блювання.При нападахгіпоглікемії легкої форми хворих лікують шляхом введення глюкози або іншихцукроз разом з їжею. При гіпоглікемії середньотяжкої форми хворих лікуютьвнутрішньом’язовим або підшкірним введенням глюкагону з подальшим введеннямвуглеводів разом з їжею після адекватного відновлення стану пацієнта.Пацієнтів, організм яких не реагує на введення глюкагону, лікують шляхомвнутрішньовенного введення глюкози.При гіпоглікемічній комі глюкагон слід вводити внутрішньом’язовим абопідшкірним шляхом. Проте, якщо глюкагону немає або якщо організм хворого нереагує на введення глюкагону, слід ввести глюкозу внутрішньовенним шляхом.Одразу після повернення свідомості пацієнтові слід дати їжу.Особливості застосування.Будь-яка заміна типу або маркиінсуліну має відбуватися під пильним медичним контролем. Зміна концентрації,марки (що відповідає певному виробнику), типу (швидкої дії, НПХ, повільної діїтощо), виду (інсулін тваринного походження, людський інсулін, аналог людськогоінсуліну) та/або способу приготування (інсулін, що одержують за допомогоютехнології з використанням рекомбінантної ДНК, на відміну від інсулінутваринного походження) може викликати потребу у зміні дозування.Дозування уразі лікування пацієнтів людським інсуліном може відрізнятися від дозування, щозастосовується при лікуванні інсулінами тваринного походження. При виникненніпотреби в регулюванні доз таке регулювання можна виконувати з першої дози абопротягом кількох перших тижнів або місяців.У деякихпацієнтів, у яких були гіпоглікемічні реакції після переведення їх з режимувведення інсуліну тваринного походження на режим введення людського інсуліну,ранні попереджувальні симптоми гіпоглікемії виявилися менш явними абовідмінними від симптомів, котрі раніше спостерігалися у цих пацієнтів прилікуванні тваринним інсуліном. У пацієнтів із нормалізацією рівня глюкози вкрові (наприклад, завдяки інтенсифікації інсулінової терапії) можуть надалі неспостерігатися деякі або жодні з ранніх попереджувальних симптомівгіпоглікемії, про що їх слід повідомити. Ранні попереджувальні симптомигіпоглікемії також можуть бути іншими або менш явними у пацієнтів з тривалоюформою діабету та діабетичною невропатією або у пацієнтів, які паралельно ізлікуванням, що застосовується, приймають інші медичні препарати, наприкладбета-блокатори. Відсутність коригуючого лікування від гіпоглікемії абогіперглікемічних реакцій може призвести до втрати свідомості, коми та смерті.Неправильнедозування або припинення лікування (особливо це стосується хворих наінсулінзалежний діабет) може призвести до гіперглікемії та потенційнофатального діабетичного кетоацидозу.Лікуваннялюдським інсуліном може призвести до розвитку антитіл, хоча і в меншихконцентраціях, ніж у випадку застосування очищеного інсуліну тваринногопоходження.Потреба вінсуліні значно змінюється при порушенні функцій надниркової залози, гіпофізу,щитовидної залози, нирок або печінки.Потреба вінсуліні також може зростати під час хвороби або під впливом емоціональногостресу.Потреба урегулюванні доз може виникнути у разі зміни інтенсивності фізичних навантаженьабо звичного режиму харчування.

Застосуванняпід час вагітності і в період годування груддю.Великезначення має підтримання належного рівня глюкози в крові вагітних, яких лікуютьінсуліном (при інсулінзалежній і зумовленій вагітністю формах діабету). Потребав інсуліні звичайно зменшується протягом першого триместру вагітності, післячого зростає протягом другого та третього триместрів.Хворі надіабет жінки повинні повідомляти своїх лікарів про вагітність або намірзавагітніти.Для хворихна діабет жінок в період грудного вигодовування може виникнути потреба урегулюванні доз інсуліну та/або режиму харчування.Вплив на здатність керувати автомобілем та іншимимеханічними засобами.Гіпоглікеміяможе негативно впливати на концентрацію уваги та рефлекторні реакції, тобто єфактором ризику в ситуаціях, що потребують згаданих якостей, наприклад, прикеруванні автомобілем або експлуатуванні механічних пристроїв.Пацієнтівслід інформувати про те, яких саме застережних заходів необхідно вживати перед керуваннямавтомобілем, щоб уникнути загострень гіпоглікемії, зокрема якщо ранніпопереджувальні ознаки гіпоглікемії відсутні або неявні або ж якщо загостреннягіпоглікемії трапляються часто. За таких обставин не слід керувати автомобілем.

Взаємодіяз іншими лікарськими засобами.Потреба в інсуліні може зростати у разі застосування лікарських препаратів згіперглікемічною активністю (наприклад, оральних контрацептивів,кортикостероїдів), замісної терапії щодо гормону щитовидної залози, даназолуабо бета-2-агоністів (наприклад, ритодрину, сальбутамолу, тербуталіну).Потреба вінсуліні може зменшуватися у разі вживання лікарських препаратів згіпоглікемічною активністю, таких як оральні гіпоглікемічні агенти, саліцилати(наприклад, ацетилсаліцилової кислоти), сульфаантибіотиків, деякихантидепресантів (інгібітори моноаміноксидази), деяких інгібіторівангіотензин-перетворюючих ферментів (каптоприл, еналаприл), бета-блокаторів,октреотиду або алкоголю.

Умови татермін зберігання.Термін придатності - 2 роки.Не вживати препарат після закінчення термінупридатності.Зберігатипри температурі від 2 до 8 °C у холодильнику.Уникатизаморожування.Під часзастосування зберігати при температурі 15 – 25 °C у захищеному від прямогосвітла та тепла місці протягом не більше 28 діб.Зберігати в недоступному для дітей місці.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z