Загружается, подождите...

Хумулін нпх (Humulin nph)


міжнародна назва: ізофан-інсулін людський;

основні фізико-хімічні властивості: суспензія молочно-білого кольору,з характерним запахом;

склад: 1 мл суспензії містить 100 МО ізофан-інсулінулюдського, виготовленого за допомогою ДНК-рекомбінантної технології;допоміжні речовини: метакрезол, гліцерин, фенол,протамінсульфат, натрію дигідрофосфат, цинку оксид, кислота хлористоводнева,натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Суспензія для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протидіабетичні засоби. Препарати інсуліну.

Код

АТС: А10А С01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Хумулін® НПХ-інсулін середньої тривалості дії, одержаний за технологією рекомбінантної ДНК.Основна дія інсуліну полягає в регулюванні метаболізму глюкози.Крім того, інсулін впливає надеякі анаболічні та антикатаболічні процеси в різних тканинах. У тканинахм’язів до таких ефектів належать посилення синтезу глікогену, жирних кислот,гліцерину та білка, а також збільшення поглинання амінокислот і ослабленняглікогенолізу, неоглюкогенезу, кетогенезу, ліполізу, катаболізму білків івидалення амінокислот.Під час проведення досліджень підгострої токсичностіпрепарату не було виявлено ніяких побічних ефектів, пов’язаних із йогозастосуванням.Фармакокінетика.Фармакокінетика інсуліну невідображає метаболічну активність гормону. Тому про його активність кращесвідчить здатність препарату утилізувати глюкозу та знижувати глікемію.Час настання ефекту Хумуліну®НПХ- через годину після введення. Пік максимальної концентрації спостерігаєтьсяміж 2 та 8 годинами після ін’єкції. Тривалість гіпоглікемічного ефектустановить 18-20 годин, іноді – до 24 годин. Активність інсуліну змінюєтьсязалежно від таких факторів: величини його дози, місця ін’єкції, температуринавколишнього середовища та фізичної активності пацієнта.

Показаннядля застосування.Лікування хворихна діабет, які потребують інсулін як засіб для підтримання нормального рівняцукру в крові. Хумулін також показаний як засіб для початкової стабілізаціїстану хворого на діабет і для лікування хворих на діабет вагітних.

Спосібзастосування та дози.Дозування, графік введення та кількість ін’єкцій визначає лікар, виходячи зконкретних потреб і відповідно до кожного конкретного випадку.Хумулін®НПХвводять шляхом підшкірної ін’єкції, але його також можна вводити ішляхом внутрішньом’язової ін’єкції, хоча такий спосіб введення нерекомендується. Хумулін® НПХне можна вводити внутрішньовенним шляхом.Підшкірнуін’єкцію роблять в плече, стегно, сідниці або живіт.Привведенні будь-якого інсулінового препарату з Хумуліном слід уникати введенняголки у кровоносну судину. Після введення препарату не можна розтирати місцеін’єкції. З пацієнтами слід провести докладний інструктаж щодо методикивиконання ін’єкцій.Схемалікування для кожного пацієнта встановлюється згідно з його потребами щодорегулювання обміну речовин.Ефектзмішування людського інсуліну з інсулінами тваринного походження або злюдськими інсулінами від інших виробників не досліджений.

Вказівкищодо застосування препарату:a)Приготування дозиПеред застосуванням інсуліну у картриджах з препаратомХумулін® НПХ слід ресуспендувати шляхом перекочування картриджа між долонями 10разів та перевертання на 180° 10 разів до набуття суспензією рівномірногопомутніння або молочного забарвлення. Якщо рідина у картриджі не набуланалежного вигляду, слід повторити операцію до повного розмішування вмістукартриджа. Картриджі містять скляну кульку для полегшення розмішування. Неможна різко струшувати картридж, оскільки це може призвести до утворення піни,що буде заважати точному вимірюванню дози.Регулярноперевіряйте зовнішній вигляд вмісту картриджа і не використовуйте його, якщосуспензія містить грудки або якщо частинки білого кольору пристають до дна абостінок картриджа, роблячи скло матовим.Картриджіне розроблені для змішування різних інсулінів.Порожні картриджі не можна використовувати повторно.Для того щоб зарядити картридж в ін’єктор, приєднатиголку та провести ін’єкцію інсуліну, зверніться до інструкції виробникаін’єктора для введення інсуліну.Сумішіінсулінів: слід починати із набирання в шприц інсуліну швидкої дії, щобуникнути небажаного потрапляння у флакон препарату більш тривалої дії.Рекомендується вводити ін’єкцію одразу після змішування.Длявведення потрібної дози кожного із препаратів можна також користуватисяокремими шприцами для Хумуліну® Регуляр і для Хумуліну® НПХ.б) ВведенняпрепаратуВведітьналежну дозу інсуліну.Ін’єкціївиконують в різні місця тіла, з таким розрахунком, щоб ін’єкцію в одне те самемісце робити не частіше ніж приблизно один раз на місяць.в) Видаленнявідпрацьованих картриджів і голок.Голки слід використовуватитільки один раз. Прийміть голки і покладіть їх у безпечне місце.

ручки для ін’єкцій ТА ГОЛКИПОВИННІ ВИКОРИСТОВУВАТИСя СУТО ІНДИВІДУАЛЬНО.Картриджі використовуютьдо повного спорожнення, після чого їх слід належним чином видалити.

Побічнадія. Гіпоглікемія єнайпоширенішим побічним ефектом інсулінотерапії у хворих на діабет.Гіпоглікемія у тяжкій формі може призвести до втрати свідомості і – у деякихкрайніх випадках – до смерті.Локальнаалергія може виявлятись у формі почервоніння шкіри, набряку або свербежу вмісці ін’єкції. Вона звичайно триває від кількох днів до кількох тижнів. Удеяких випадках такий стан пов’язується не з інсуліном, а з іншими факторами,наприклад з подразниками у складі засобів для очищення шкіри або браком досвідувиконання ін’єкцій.Системнаалергія (яка є менш поширеним, але потенційно більш серйозним побічним ефектом)являє собою генералізовану форму алергії на інсулін, яка може спричинитивисипки на всій поверхні тіла, задишку, хрипи, зниження кров’яного тиску,збільшення частоти ударів серця та потовиділення. Тяжкі випадки генералізованоїалергії є небезпечними для життя. У деяких виняткових випадках тяжкої формиалергії на Хумулін слід негайно вжити відповідних заходів. Може виникнутипотреба у заміні інсуліну або у десенсибілізуючій терапії.У місціін’єкції може виникнути ліподистрофія.

Протипоказання.-Гіпоглікемія,- підвищеначутливість до Хумуліну та будь-яких його складників, за винятком випадківзастосування десенсибілізуючої терапії,- препаратиз Хумуліном (за винятком Хумуліну® Регуляр) у жодному разі не можна вводитивнутрішньовенним шляхом.

Передозування. Для передозування інсуліну не існуєконкретного визначення, оскільки на рівень глюкози в крові впливають складнівзаємодії між рівнем інсуліну в сироватці крові, наявністю глюкози та іншимипроцесами обміну речовин.Гіпоглікемія може призводити доапатії, сплутаності свідомості, серцебиття, головного болю, збільшенняінтенсивності потовиділення та блювання.При нападахгіпоглікемії легкої форми хворих лікують шляхом введення глюкози або іншихцукроз разом з їжею. При гіпоглікемії середньотяжкої форми хворих лікуютьвнутрішньом’язовим або підшкірним введенням глюкагону з подальшим введеннямвуглеводів разом з їжею після адекватного відновлення стану пацієнта.Пацієнтів, організм яких не реагує на введення глюкагону, лікують шляхомвнутрішньовенного введення глюкози.При гіпоглікемічній комі глюкагон слід уводити внутрішньом’язовим абопідшкірним шляхом. Проте, якщо глюкагону немає або якщо організм хворого нереагує на введення глюкагону, слід ввести глюкозу внутрішньовенним шляхом.Одразу після повернення свідомості пацієнтові слід дати їжу.Особливості застосування.Будь-яка заміна типу або маркиінсуліну має відбуватися під пильним медичним контролем. Зміна концентрації,марки (що відповідає певному виробнику), типу (швидкої дії, НПХ, повільної діїтощо), виду (інсулін тваринного походження, людський інсулін, аналог людськогоінсуліну) та/або способу приготування (інсулін, що одержують за допомогоютехнології з використанням рекомбінантної ДНК, на відміну від інсулінутваринного походження) може викликати потребу у зміні дозування.Дозування уразі лікування пацієнтів людським інсуліном може відрізнятися від дозування, щозастосовується при лікуванні інсулінами тваринного походження. При виникненніпотреби в регулюванні доз таке регулювання можна виконувати з першої дози абопротягом кількох перших тижнів або місяців.У деякихпацієнтів, у яких були гіпоглікемічні реакції після переведення їх з режимувведення інсуліну тваринного походження на режим введення людського інсуліну,ранні попереджувальні симптоми гіпоглікемії виявилися менш явними абовідмінними від симптомів, котрі раніше спостерігалися у цих пацієнтів прилікуванні тваринним інсуліном. У пацієнтів із нормалізацією рівня глюкози вкрові (наприклад, завдяки інтенсифікації інсулінової терапії) можуть надалі неспостерігатися деякі або жодні з ранніх попереджувальних симптомівгіпоглікемії, про що їх слід повідомити. Ранні попереджувальні симптомигіпоглікемії також можуть бути іншими або менш явними у пацієнтів з тривалоюформою діабету та діабетичною невропатією або у пацієнтів, які паралельно ізлікуванням, що застосовується, приймають інші медичні препарати, наприкладбета-блокатори. Відсутність коригуючого лікування від гіпоглікемії абогіперглікемічних реакцій може призвести до втрати свідомості, коми та смерті.Неправильнедозування або припинення лікування (особливо це стосується хворих наінсулінзалежний діабет) може призвести до гіперглікемії та потенційнофатального діабетичного кетоацидозу.Лікуваннялюдським інсуліном може призвести до розвитку антитіл, хоча і в менших концентраціях,ніж у випадку застосування очищеного інсуліну тваринного походження.Потреба вінсуліні значно змінюється при порушенні функцій надниркової залози, гіпофізу,щитовидної залози, нирок або печінки.Потреба в інсулінітакож може зростати під час хвороби або під впливом емоціонального стресу.Потреба урегулюванні доз може виникнути у разі зміни інтенсивності фізичних навантаженьабо звичного режиму харчування.

Застосуванняпід час вагітності і в період годування груддю.Великезначення має підтримання належного рівня глюкози в крові вагітних, яких лікуютьінсуліном (при інсулінзалежній і зумовленій вагітністю формах діабету). Потребав інсуліні звичайно зменшується протягом першого триместру вагітності, після чогозростає протягом другого та третього триместрів.Хворі надіабет жінки повинні повідомляти своїх лікарів про вагітність або намірзавагітніти.Для хворихна діабет жінок в період грудного вигодовування може виникнути потреба урегулюванні доз інсуліну та/або режиму харчування.Вплив на здатність керувати автомобілем та іншимимеханічними засобами.Гіпоглікеміяможе негативно впливати на концентрацію уваги та рефлекторні реакції, тобто єфактором ризику в ситуаціях, що потребують згаданих якостей, наприклад, прикеруванні автомобілем або експлуатуванні механічних пристроїв.Пацієнтівслід інформувати про те, яких саме застережних заходів необхідно вживати передкеруванням автомобілем, щоб уникнути загострень гіпоглікемії, зокрема якщоранні попереджувальні ознаки гіпоглікемії відсутні або неявні або ж якщозагострення гіпоглікемії трапляються часто. За таких обставин не слід керуватиавтомобілем.

Взаємодіяз іншими лікарськими засобами.Потреба в інсуліні може зростати у разі застосування лікарських препаратів згіперглікемічною активністю (наприклад, оральних контрацептивів,кортикостероїдів), замісної терапії щодо гормону щитовидної залози, даназолуабо бета-2-агоністів (наприклад, ритодрину, сальбутамолу, тербуталіну).Потреба вінсуліні може зменшуватися у разі вживання лікарських препаратів згіпоглікемічною активністю, таких як оральні гіпоглікемічні агенти, саліцилати(наприклад, ацетилсаліцилової кислоти), сульфаантибіотиків, деякихантидепресантів (інгібітори моноаміноксидази), деяких інгібіторів ангіотензин-перетворюючихферментів (каптоприл, еналаприл), бета-блокаторів, октреотиду або алкоголю.

Умови татермін зберігання.Термін придатності - 2 роки.Зберігатипри температурі від 2 до 8 °C у холодильнику.Уникатизаморожування.Під часзастосування зберігати при температурі 15 – 25 °C у захищеному від прямогосвітла та тепла місці протягом не більше 28 діб.Зберігати в недоступному для дітей місці.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z