Загружается, подождите...

Гепавірин (Hepavirin)


міжнародна та хімічна назви: ribavirin;1-бета-D-рибофуранозил-1Н-1,2,4-триазол-3-карбоксамід;

основні фізико-хімічні властивості: щільні желатинові капсули блакитногокольору, з подвійним з’єднанням, розмір “0”, які містять білий порошок;

склад: 1 капсула містить рибавірину 200 мг; допоміжні речовини

: полівінілпіролідин, тальк, магнію стеарат.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби прямої дії. Рибавірин. Код АТС J05А В04.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.Рибавірин -синтетичний аналог нуклеозидів із широким спектром активності проти РНК та ДНКвірусів. Рибавірин гальмує синтез вірусних РНК і ДНК за рахунок конкурентногоінгібування дегідрогенази інозинмонофосфату.Фармакокінетика. Рибавіриншвидко всмоктується при пероральному застосуванні, пік концентрації в плазмідосягається через 1 - 3 години при багаторазовому прийомі. Абсолютнабіодоступність становить у середньому 64%. При одноразовому прийомі рибавіринуз жирною їжею збільшується як площа під кривою кінетики концентрації, так імаксимальна концентрація в сироватці крові. Рибавірин практично не зв’язується з білками плазми крові. Транспортрибавірину здійснюється головним чином за допомогою зрівноважуючогонуклеозидного транспортера es-типу, який присутній практично у всіх типахклітин. Імовірно, саме цим механізмом пояснюється значна величина об’ємурозподілу препарату. У хворих на вірусний гепатит С, якіприймали рибавірин перорально по 600 мг два рази на день, рівноважний вмістпрепарату в плазмі крові досягався приблизно через 4 тижні. При такому прийомісередній період напіввиведення після відміни препарату становив 298 годин, щосвідчить про відносно повільне вивільнення препарату. Невідомо, чи проникає рибавіринкрізь плаценту та в грудне молоко. Метаболізм рибавірину здійснюється двома шляхами: 1) зворотнефосфорилювання; 2) розщеплення за механізмом дерибозилювання та гідролізуамідної групи з утворенням триазольного карбоксильного метаболіту. У людиниприблизно 61% міченого радіоізотопом рибавірину в дозі 600 мг при прийомівнутрішньо виводиться з сечею за 336 годин, з них рибавірин у незміненомувигляді становить 17%. Метаболіти рибавірину, карбоксамід і карбонова кислотатакож виводяться з сечею. Показання для застосування. Лікування хронічного гепатиту С ухворих, які раніше не отримували інтерферону альфа 2b, або ж у хворих ізрецидивом захворювання після терапії інтерфероном альфа 2b, лікування цирозупечінки в стадії компенсації, спричиненого вірусом гепатиту С.

Спосіб застосування та дози. Препарат призначають у комплексі зрекомбінантним інтерфероном альфа 2b для ін’єкцій. Рибавірин приймаютьперорально, незалежно від прийому їжі. Рекомендовані дози рибавірину длядорослих залежать від маси тіла пацієнта і наведені в таблиці. Рекомендовані дози Гепавірину Маса тіла Гепавірин у капсулах Не більше 75 кг 2 x 200 мг у першій половині дня щодня 3 x 200 мг у другій половині дня щодня Більше 75 кг 3 x 200 мг у першій половині дня щодня 3 x 200 мг у другій половині дня щодня Рекомендована тривалість курсутерапії для хворих, які раніше не одержували інтерферон, становить 24 - 48тижнів. Через 24 тижні від початку лікування необхідно провести дослідження навміст РНК вірусу гепатиту С. Якщо результат аналізу позитивний, може ставитисьпитання про припинення терапії, оскільки ефект її не досягається. Для хворих з рецидивами після попереднього курсу лікування інтерферономрекомендована тривалість поєднаної терапії становить 24 тижні.

Побічна дія. Основним токсичним явищем, яке спостерігається призастосуванні рибавірину, є гемолітична анемія (вміст гемоглобіну нижче 10г/дл). Анемія може розвинутись через 1 - 2 тижні від початку застосуваннярибавірину. У зв’язку з розвитком анемії можуть спостерігатися ускладнення збоку серцево-судинної системи: зупинка серця, зниження артеріального тиску,брадикардія (приблизно у 10% хворих), загострення ішемічної хвороби серця. Іншими побічними явищами можуть бути анорексія, втомлюваність, головнийбіль, інсомнія, нудота.У зв’язку з гемолізом відмічається оборотне підвищення вмістубілірубіну та сечової кислоти, не пов’язане з порушенням функції печінки.Частіше за все такі зміни спостерігаються у хворих із синдромом Жільбера. Протипоказання. Вагітність і лактація.Гемоглобінопатії: таласемія, серпоподібноклітинна анемія. Тяжкий ступіньхронічної ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв). Індивідуальна непереносимість. Цироз печінки встадії декомпенсації. Дитячий вік до 18 років.

Передозування. Можливо посилення побічної дії.Лікування. Відміна препарату, симптоматична терапія.

Особливості застосування. У дослідженнях на тваринах були показані істотнітератогенні та/або ембріотоксичні ефекти рибавірину. Ці ефекти були відміченінавіть при дозах, які становлять 1/20 рекомендованої дози рибавірину длялюдини. Лікування рибавірином може починатися лише після отримання негативноготесту на вагітність. У період лікування та протягом 6 місяців після йогозакінчення жінки дітородного віку та їх партнери повинні застосовувати не менше2 надійних методів контрацепції.Хоча в даний час невідомо, чи потрапляє рибавірин у грудне молоко,застосування його жінками, які годують груддю, протипоказано.У зв’язку з тим, що рибавірин часто спричинює гемоліз, у хворих наанемію лікування слід проводити з обережністю, під лабораторним контролемпоказників гемоглобіну. У осіб із серцево-судинними захворюваннями слід провести кардіологічнеобстеження до початку терапії та моніторинг протягом терапії, оскільки у разірозвитку анемії може погіршитися функція серцевого м’яза, можливо загостренняішемічної хвороби серця. При погіршенні статусу серцево-судинної системитерапію слід тимчасово припинити або відмінити.При лікуванні хворих з порушенням функції нирок Гепавірин слідзастосовувати з обережністю, оскільки виведення препарату у них сповільнюється.Коли кліренс креатиніну менше 50 мл/хв, застосування гепавірину нерекомендовано. Рибавірин не виводиться при гемодіалізі.Оскільки функціональн здатність нирок може зменшуватися з віком,лікування осіб літнього віку треба проводити після визначення функції нирок.Ефективність і безпека застосування рибавірину при лікуванні дітей до18 років не встановлена.Оскільки рибавірин можеспричинювати втомлюваність і сонливість, слід перевірити реакцію на препарат,перш ніж керувати автомобілем або іншими механізмами, що потребують підвищеноїуваги.Лабораторні дослідження.Перед початком терапії рибавірином, а також у процесі такої терапіїрекомендується визначити:стандартні гематологічні показники: гемоглобін (до лікування, через 2та 4 тижні від початку лікування, можливо і частіше – за клінічнимипоказаннями), лейкоцити, лейкоцитарну формулу, тромбоцити

;показники біохімії крові: функціональні печінкові проби, ТСГ;тест на вагітність у жінок дітородного віку: щомісячно в процесілікування та протягом 6 місяців після закінчення лікування. Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Рибавірин не можнаодночасно призначати із зидовудином, диданозином, ставудином.Результати дослідження in vitro показали, що рибавірин практично непіддається метаболізму за участі цитохрому Р450.При багаторазовому прийомі рибавірину та інтерферону альфа 2b між нимине було виявлено фармакокінетичної взаємодії.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці притемпературі 15 -30 °С. Термін придатності – 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z