Загружается, подождите...

Грипекс макс (Gripex max)


основні фізико-хімічні властивості: жовті круглі таблетки, вкриті оболонкою, звідбитком чорного кольору “Gripex M” на одному боці;

склад: 1 таблетка містить парацетамолу 500 мг, псевдоефедрину гідрохлориду 30мг, декстрометорфану гідроброміду 15 мг;допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований, целюлозамікрокристалічна, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний, кислота стеаринова;оболонка: Opadry II Yellow 03В12395, гідроксипропілметилцелюлоза,титану діоксид (Е171), лак алюмінієвий з тартразином (Е102), макрогол-400.Маркування: Opacode Black S-1-17823, шелак, заліза оксид чорний (Е172),спирт N-бутиловий, спирт ізопропіловий, амонію гідроксид, пропіленгліколь.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Аніліди. Комбінованіпрепарати, що містять парацетамол (без психолептиків). Код АТС N02B E51.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.ПарацетамолПарацетамол чинить болезаспокійливу і жарознижуючу дію. Інгібує синтезпростагландинів шляхом пригнічення циклооксигенази арахідонової кислоти. Наслідкомцього впливу є зниження чутливості до дії таких медіаторів, як кініни ісеротонін, що супроводжується підвищенням больового порогу. Зниженняконцентрації простагландинів у гіпоталамусі відповідає за жарознижуючу дію. Непригнічує агрегації тромбоцитів крові. Тривалість болезаспокійливої діїстановить 4-6 годин, а жарознижуючої – 6-8 годин.ПсевдоефедринПсевдоефедрин є декстроізомером ефедрину, який діє приблизно у 4 разислабкіше за ефедрин на кровоносні судини. При дозах зі схожою судинозвужуючоюдією його бронхорозширююча дія приблизно наполовину слабкіша за дію ефедрину.Стимулює альфа-адренергічні рецептори гладкої мускулатури кровоносних судин,внаслідок чого настає спазм термінальних артеріол і знижується гіпереміяслизової оболонки носа. Судинозвужуюча дія в слизовій оболонці носа починаєтьсяприблизно через 30 хвилин після прийому. Максимальний ефект спостерігаєтьсячерез 30-60 хвилин. Дія продовжується до 4 годин.ДекстрометорфанДекстрометорфан є D-ізомером аналога кодеїну, леворфанолу. Діє на центркашлю в довгастому мозку шляхом зменшення чутливості рецепторів до подразниківз дихальних шляхів. Має також слабко виражені аналгетичні властивості. Узвичайних дозах не спричинює істотного зниження частоти дихання.Декстрометорфан може спричинювати невелике підвищення тиску крові.Протикашльова дія починається приблизно через 15-30 хвилин і зберігаєтьсяприблизно 4 години.Фармакокінетика. ПарацетамолПарацетамол швидко і практично повністю всмоктується зшлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в крові досягається всередньому протягом години. Слабко зв’язується з білками плазми, притерапевтичних дозах приблизно на 25%. Біологічний період напіввиведення удорослих становить від 1,6 до 3,8 годин. Частина парацетамолу, приблизно від 2до 4%, виводиться в незміненому вигляді нирками. Основним шляхом виведеннялікарського засобу є його біотрансформація в печінці. Основним метаболітомпарацетамолу в дорослих є сполука з глюкуроновою кислотою, а у дітей – ізсірчаною. Проміжний гепатотоксичний метаболіт N-ацетил-р-бензохіноїмин, щоутворюється в невеликій кількості, швидко зв’язується з глютатіоном івиводиться із сечею після кон’югації з цистеїном або меркаптуровою кислотою. Цеймеханізм швидко виснажується у разі застосування високих доз парацетамолу. Депопечінкового глютатіону може виснажитися, спричинюючи накопичення токсичногометаболіту в печінці, що може призвести до ушкодження і некрозу гепатоцитів ігострої печінкової недостатності. ПсевдоефедринШвидко і повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Максимальнаконцентрація в сироватці крові спостерігається через 1,5 години. Прийом їжі недуже впливає на всмоктування. Біотрансформується за участі моноаміноксидази. Виводитьсяна 70-90% із сечею в незміненому вигляді. ДекстрометорфанДобре всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Внаслідокіндивідуальних відмінностей метаболізму декстрометорфану максимальніконцентрації в плазмі крові у різних пацієнтів сильно варіюють. Максимальнаконцентрація в сироватці крові відмічається приблизно через 2 години післявведення 30 мг декстрометорфану внутрішньо. Декстрометорфан біотрансформуєтьсяв печінці шляхом N- і О-деметилування і далі шляхом зв’язування до сульфату абоглюкуронату. Виводиться в незміненому вигляді та у вигляді метаболітів із сечею(до 56% введеної дози).

Показання для застосування. Нетривале симптоматичне лікування проявів застуди і грипу (таких якпропасниця, риніт, сухий кашель, головний біль, біль у горлі, міалгія ікістково-суглобний біль).

Спосіб застосування та дози. Дорослі і підлітки старше 12 років: внутрішньо від 1 до 2 таблеток 3-4рази на добу. Не застосовувати більше 8 таблеток на добу.Тривалість лікування визначається індивідуально, лікарем.

Побічна дія. Відчуття втоми, сонливість, запаморочення, галюцинації. Шкірні алергічні реакції, почервоніння шкіри, висипання.Інші реакції підвищеної чутливості: вазомоторний набряк, ядуха,підвищене потовиділення, зниження артеріального тиску крові до симптомів шоку,напад бронхіальної астми. З боку шлунково-кишкового тракту: нудота і блювання, а також симптомиушкодження печінки. В осіб з підвищеною чутливістю може спостерігатися незначне підвищеннятиску крові і прискорення частоти серцевих скорочень. З боку системи гемопоезу: гранулоцитопенія, агранулоцитоз,тромбоцитопенія. З боку системи сечовиділення: ниркова коліка, некроз ниркових сосочків,гостра ниркова недостатність, сечокам’яна хвороба, можуть виникнути порушеннясечовипускання, ішурія, особливо у пацієнтів з гіперплазією передміхуровоїзалози.

Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. Одночасне застосування інших лікарських препаратів, що містятьпарацетамол. Застосування інгібіторів МАО (Грипекс Макс не можна приймати в періодлікування ними, а також протягом 2 тижнів після припинення застосуванняінгібіторів МАО). Уроджений дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Тяжка ниркова або печінкова недостатність. Тяжка артеріальна гіпертензія. Ішемічна хвороба серця. Алкогольна залежність. Бронхіальна астма. Період годування груддю. Не застосовувати для лікування дітей віком до 12 років.

Передозування. Препарат містить три діючі речовини. Симптоми передозування можуть бутинаслідком передозування однієї або всіх діючих речовин.Випадкове або навмисне передозування парацетамолу може спричинитипротягом декількох (до декількох десятків) годин такі симптоми, як нудота,блювання, підвищене потовиділення, сонливість і загальна слабкість. Ці симптомиможуть минути наступного дня, незважаючи на розвиток ушкодження печінки, якенадалі виявляється відчуттям дискомфорту в епігастральній ділянці, появоюнудоти і жовтухою. У кожному випадку одноразового прийому парацетамолу в дозі 5г або більше слід викликати блювання, якщо після застосування пройшло не більшегодини. Необхідно прийняти внутрішньо 60-100 г активованого вугілля, кращезмішаного з водою. Достовірну оцінку тяжкості отруєння можна одержати шляхомвизначення концентрації парацетамолу в крові. Значення цієї концентрації зурахуванням часу, який пройшов після прийому парацетамолу, є важливимпоказником для оцінки того, чи потрібно лікування із застосуванням антидотів, іякщо так, то з якою інтенсивністю. Якщо визначення концентрації парацетамолу вкрові неможливо, а прийнята доза парацетамолу була ймовірно великою, необхіднопровести більш інтенсивне лікування антидотами: потрібно ввести N-ацетилцистеїнабо метіонін і продовжувати лікування N-ацетилцистеїном і/або метіоніном, якідуже ефективні протягом перших 10-12 годин після отруєння й очевидно такожефективні через 24 години. При передозуванні псевдоефедрину можуть виникнути симптоми, які єнаслідком значного збудження центральної нервової системи: дратівливість,занепокоєння, тремор. Можуть виникнути ністагм, порушення сну, нудота іблювання, рідко – галюцинації. Відмічалося підвищення артеріального тиску,тахікардія, судоми, утруднене сечовипускання і дихальна недостатність.Виведення псевдоефедрину можна прискорити за допомогою форсованого діурезу абодіалізотерапії. Симптоми передозування декстрометорфану не мають специфічних ознак.Можуть спостерігатися нудота і блювання, сонливість або надмірне збудження,запаморочення, летаргія, атаксія, ністагм, пригнічення дихання. Застосовуєтьсясимптоматичне і підтримуюче лікування. Для нейтралізації токсичного впливудекстрометорфану на центральну нервову систему можна застосовувати налоксон.Лікування отруєння слід проводити в лікарні, у відділенні інтенсивної терапії.

Особливості застосування. Застосування препарату особами з печінковою недостатністю, якізловживають алкоголем і голодують, може спричинити ушкодження печінки. Обережнозастосовувати для лікування пацієнтів з нирковою недостатністю, хворих на артеріальнугіпертензію, з порушеннями серцевого ритму, хворих на емфізему легенів, зпідвищеним внутрішньоочним тиском, гіперплазією передміхурової залози, хворихна гіпертиреоз, цукровий діабет, а також тих, які приймають анксіолітичнілікарські препарати, трициклічні антидепресанти, симпатоміметичні лікарськіпрепарати, що знижують гіперемію, пригнічують апетит, і психостимулювальнілікарські препарати, подібні до амфетаміну. Препарат не слід приймати прихронічному кашлі з виділенням мокротиння. Препарат не слід призначати пацієнтамз дихальною недостатністю, хворим на бронхіальну астму, а також хворим зризиком розвитку дихальної недостатності. Препарат необхідно з обережністюзастосовувати для лікування осіб, які приймають антикоагулянти. Під час застосуванняпрепарату не можна вживати алкоголь.Застосування в період вагітності і лактаціїПрепарат можна застосовувати в період вагітності лише у випадках, коли,на думку лікаря, користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду. Незастосовувати в період лактації.Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмамиУ період застосування препарату слід бути обережним при керуванніавтотранспортом і обслуговуванні механізмів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Враховуючи ризик передозування, препарат не слід застосовуватиодночасно з іншими лікарськими препаратами, які містять парацетамол. Лікарськізасоби, що прискорюють евакуацію шлункового вмісту (наприклад метоклопрамід),прискорюють всмоктування парацетамолу. Лікарські препарати, що уповільнюютьевакуацію шлункового вмісту (наприклад пропантелін), можуть уповільнювативсмоктування парацетамолу. Застосування парацетамолу одночасно з лікарськимипрепаратами групи інгібіторів МАО, а також протягом 2 тижнів після закінченнялікування цими препаратами може спричинити збудження і пропасницю. Одночаснезастосування парацетамолу з зидовудином може потенціювати токсичну діюзидовудину на кістковий мозок. Парацетамол може потенціювати діюантикоагулянтів (похідних кумарину). Одночасне застосування парацетамолу ілікарських препаратів, які посилюють печінковий метаболізм, зокрема деякихснодійних або протиепілептичних препаратів, наприклад фенобарбіталу, фенітоїну,карбамазепіну, а також рифампіцину, може призвести до ушкодження печінки навітьпри застосуванні рекомендованих доз парацетамолу. При вживанні алкоголю під часлікування парацетамолом утворюється токсичний метаболіт, який спричинює некрозгепатоцитів, що згодом може призвести до печінкової недостатності. Застосування в комбінації з альбутеролом може потенціювати звужуючу діюпсевдоефедрину на кровоносні судини. Не слід застосовувати в комбінації замітриптиліном і симпатоміметиками. Одночасне застосування з іншимисимпатоміметиками, тобто з лікарськими препаратами, що знижують гіперемію,пригнічують апетит, і з психостимулювальними препаратами, подібними доамфетаміну, може спричинити підвищення тиску крові. Амонію хлорид завдякипідлуговуванню сечі збільшує зворотну резорбцію метаболітів псевдоефедрину в ниркахі збільшує тривалість його дії. Антацидні препарати можуть збільшувативсмоктування псевдоефедрину. Інгібітори МАО уповільнюють виведенняпсевдоефедрину з організму і підвищують його біологічну доступність.Псевдоефедрин пригнічує дію антигіпертензивних лікарських препаратів і можезмінювати дію препаратів наперстянки. Не застосовувати в комбінації зфуразолідоном. Декстрометорфан не можна застосовувати з інгібіторами МАО.

Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі (15-25°C) у сухому, недоступномудля дітей місці.Термін придатності – 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z