Загружается, подождите...

Гентаміцину сульфат (Gentamycini sulfas)


міжнародна назва: gentamycin;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або злегка забарвленийрозчин;

склад: 1 мл розчину для ін’єкцій містять гентаміцину 40 мг;допоміжні речовини: натрію метабісульфіт, динатрію едетат, вода дляін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Аміноглікозиди.Код АТС J01GB03.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Гентаміцину сульфат є антибіотиком групиаміноглікозидів з широким спектром дії. Механізм дії пов’язаний з інгібуваннямрибосомальних субодиниць 30S. Тести in vitro підтверджують його активністьвідносно різних видів грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів:Escherichia coli, Proteus spр. (індолпозитивний та індолнегативний), Pseudomonasaeruginosa, Klebsiella spр., Enterobacter spр., Serratia spр., Citrobacterspр., Salmonella spр., Shigella spр. і Staphylococcus spр. (включаючипеніцилін- та метицилінстійкі штами). Нижчезазначені мікроорганізми, якправило, стійкі до гентаміцину сульфату: Streptococcus pneumoniae, більшістьінших видів стрептококів, ентерококів, Neisseria meningitidis, Treponemapallidum та анаеробні мікроорганізми, такі як Bacteroides spр. або Clostridiumspр.Фармакокінетика.Гентаміцину сульфат легко абсорбується,досягаючи максимальної концентрації у плазмі крові через 30 – 60 хв післявнутрішньом’язового введення. Терапевтичні концентрації у крові зберігаються протягом 6 – 8 год. При внутрішньовенному краплинному введенні концентрація антибіотика уплазмі крові протягом перших годин перевищує концентрацію, яка досягаєтьсяпісля внутрішньом’язового застосування препарату. Зв’язок з білками становить 0– 10%.У терапевтичних концентраціях визначається у тканині нирок, легенів, уплевральному та перитонеальному ексудатах. У нормі гентаміцину сульфат припарентеральному введенні погано проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр, алепри менінгіті концентрація в спинномозковій рідині підвищується. Препаратвиділяється з грудним молоком. Приблизно 70 % гентаміцину сульфату протягом доби екскретується задопомогою клубочкової фільтрації у незміненому стані із сечею. Періоднапіввиведення з плазми становить приблизно 2 год. При порушенні видільноїфункції нирок істотно підвищується концентрація і збільшується період напіввиведеннягентаміцину сульфату.

Показання для застосування. Гентаміцину сульфат призначають длялікування інфекцій, що спричинені чутливими до нього збудниками, таких як:септицемія (включаючи неонатальний сепсис);хронічні інфекції сечовивідних шляхів;інфекції нижніх дихальних шляхів;інфекції шкіри, кісток, м’яких тканин; інфіковані опікові рани; інфекції ЦНС (включаючи менінгіт) у комбінації з ß-лактамнимиантибіотиками;інфекції черевної порожнини (включаючи перитоніт);інфекції, що супроводжуються захворюваннями, які порушують опірністьорганізму людини (лейкемія, діабет, терапія кортикостероїдами). У цих випадкахгентаміцину сульфат, як правило, застосовується у комбінації з b-лактамнимиантибіотиками;бактеріальні інфекції очей (кон’юнктивіт, блефарит, вторинна інфекціяпри герпетичному ураженні рогівки, профілактично – при ураженнях рогівки такон’юнктиви, при інтра- або екстрабульбарних операціях);профілактика інфекційних ускладнень у перед- та післяопераційнийперіод.

Спосіб застосування та дози. Гентаміцину сульфат застосовуютьвнутрішньом’язово або внутрішньовенно. Доза, спосіб введення та інтервали міжвведеннями залежать від тяжкості захворювання і стану пацієнта. Дозовий режимрозраховується виходячи з маси тіла пацієнта. Дорослі.Звичайна добова доза гентаміцину сульфату становить 3мг/кг маси тіла внутрішньом’язово, розділена на 2 – 3 введення. Максимальнадобова доза для дорослих становить 5 мг/кг маси тіла, розділена на 3 – 4введення.Звичайна тривалість застосування препарату для всіх пацієнтів – 7 – 10діб. При тяжких та ускладнених інфекціях курс терапії за необхідності можебути продовжений . У таких випадках рекомендується здійснювати контроль функціїнирок, стану слуху та вестибулярного апарату, оскільки токсичність препарату,як правило, виявляється після його застосування більше 10 діб. Розрахунок маси тіла, на яку необхідно призначати гентаміцину сульфат.Дозу розраховують за фактичною масою тіла (ФМТ), якщо у пацієнта немаєнадлишкової маси (тобто додатково не більше 20% до ідеальної маси тіла (ІМТ)).Якщо пацієнт має надлишок маси, доза розраховується на таку масу тіла (ДМТ) заформулою:ДМТ= ІМТ + 0,4 (ФМТ – ІМТ).Діти.Дітям до 3 років гентаміцину сульфат призначають виключноза життєвими показаннями. Добові дози становлять: для новонароджених і дітейгрудного віку – 2 – 5 мг/кг, для дітей від 1 до 5 років – 1,5 – 3 мг/кг, 6 – 14років – 3 мг/кг. Максимальна добова доза для дітей всіх вікових груп становить5 мг/кг. Препарат вводять 2 – 3 рази на добу.При порушенні функції нирок необхідно змінити режим дозування препаратутак, щоб він гарантував терапевтичну адекватність лікування. При кожнійможливості слід контролювати концентрацію гентаміцину сульфату у сироватцікрові. Через 30–60 хв. після внутрішньом’язового введення сироватковіконцентрації повинні становити 5 – 10 мкг/мл.Початкова разова доза для пацієнтів зі стабільною ХНН становить 1 - 1,5мг/кг маси тіла, в подальшому дозу та інтервал між введеннями визначаютьзалежно від кліренсу креатиніну. Кліренс креатиніну, мл/хв Всі наступні дози ( % від початкової дози) Інтервал між введеннями, год. 70 100 8 40 – 69 100 12 30 – 39 50 8 20 – 29 50 12 15 – 19 50 16 10 – 14 50 24 5 – 9 50 36 Дорослим пацієнтам з бактеріальною інфекцією, які перебувають надіалізі, призначають 1 – 1,5 мг гентаміцину сульфату на 1 кг маси тіланаприкінці кожного діалізу.При перитонеальному діалізі дорослим додають 1 мг гентаміцину сульфатудо 2 л діалізного розчину.Для внутрішньовенного введення дозу препарату розводять розчинником.Звичайний об’єм розчинника (стерильний фізіологічний розчин або 5% глюкоза) длядорослих становить 50 – 300 мл, для дітей об’єм розчинника треба відповіднозменшити. Тривалість внутрішньовенної інфузії становить 1–2 год. Концентраціягентаміцину сульфату у розчині не повинна перевищувати 1 мг/мл (0,1%).

Побічна дія. Ототоксичність (ушкодження восьмої паричерепно-мозкових нервів): може розвиватися зниження гостроти слуху і ураженнявестибулярного апарату (при симетричному ураженні вестибулярного апарату ціпорушення у деяких випадках на перших етапах можуть бути навіть непоміченими).Особливий ризик може спричинити подовжений курс лікування гентаміцину сульфатом– 2 – 3 тижні.Нефротоксичність: частота та ступінь тяжкості ушкоджень нирок залежатьвід величини разової дози, тривалості лікування та індивідуальних особливостейпацієнта, якості контролю над терапією та одночасного прийому іншихнефротоксичних лікарських засобів. Ураження нирок виявляється протеїнурією,азотемією, рідше – олігурією і, як правило, носить оборотний характер.Іншіпобічні ефекти, які відмічаються рідко: підвищення рівня сироватковихтрансаміназ (АЛТ, АСТ), білірубіну, ретикулоцитів, а також тромбоцитопенія, гранулоцитопенія,анемія, зниження рівня кальцію у сироватці, шкірні висипання, кропив’янка,свербіж, пропасниця, головний біль, блювання, м’язовий біль. Дуже рідко виникають такі побічні ефекти: нудота, підвищенеслиновиділення, втрата апетиту, зменшення маси тіла, пурпура, набряк гортані,біль у суглобах, гіпотензія та сонливість, можливі блокада нервово-м’язовоїпровідності та пригнічення дихання.У місці внутрішньом’язового введення гентаміцину сульфату можливаболючість, при внутрішньовенному введенні – розвиток флебітів і перифлебітів.

Протипоказання. Виражені порушення функції нирок (гостра та хронічнаниркова недостатність), підвищена чутливість організму до гентаміцину сульфатута інших антибіотиків аміноглікозидного ряду. Дітям до 3 років призначаютьвиключно за життєвими показаннями.Препарат не призначають також при захворюваннях слухового нерва тавестибулярного апарата, при азотемії, міастенії.Період вагітності (особливо І триместр) та період лактації. Попереднєлікування ототоксичними лікарськими засобами.

Передозування. У разіпередозування або при виникненні токсичних реакцій з ознаками або симптомаминефротоксичності чи ототоксичності та нервово-м’язової блокади з дихальноюнедостатністю виведенню гентаміцину сульфату з плазми крові може сприятигемодіаліз, при перитонеальному діалізі швидкість виведення препарату значнонижча. У новонароджених можливо проведення обмінного переливання крові.

Особливості застосування. Враховуючи обмежену терапевтичну широту гентаміцинусульфату, його слід застосовувати у тих випадках, коли мікроорганізмирезистентні до більш безпечних антибіотиків. У пацієнтів із захворюваннями нирок необхідно регулярно контролюватисироваткові концентрації гентаміцину сульфату та функцію нирок, а також слуху.Симптоми порушення функції нирок або ушкодження слухового чивестибулярного апарату потребують припинення терапії гентаміцину сульфатом або,у виняткових випадках, тільки корекції його дози. Гентаміцину сульфат слід застосовувати з обережністю при лікуванніпацієнтів з дегідратацією, ботулізмом, паркінсонізмом або гіпокальціємією, атакож хворих похилого віку. Особи, що мають захворювання нирок, втрату слуху, запаморочення чи шуму вухах, особливо чутливі до гентаміцину сульфату. У зв’язку з невеликим клінічним досвідом не рекомендується вводити всюдобову дозу гентаміцину сульфату при таких станах:опіки площею більше 20%;цистофіброз;асцит;ендокардит;сепсис.При тривалому застосуванні доза препарату повинна бути такою, яка бзабезпечувала рівень концентрації гентаміцину сульфату у крові, що не перевищуємаксимально допустимий. Для цього у хворих, віднесених до групи ризику, уперіод лікування необхідно контролювати рівень концентрації гентаміцинусульфату в крові.Періоди вагітності та лактації.При застосуванні вагітнимгентаміцину сульфат може чинити шкідливий вплив на плід (ототоксичність), узв’язку з чим гентаміцину сульфат призначають вагітним виключно за життєвимипоказаннями.У період вагітності препарат проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр ів амніотичну рідину. У разі годування дитини грудним молоком і за необхідності призначенняза показаннями гентаміцину сульфату матері слід або припинити годування груддюабо відмінити цей антибіотик.Вплив на здатність керувати автомобілем. У деяких пацієнтів гентаміцинусульфат у високих дозах може спричинити порушення рівноваги, що супроводжуєтьсянудотою та запамороченням, навіть після відміни лікування, тому необхідноутримуватись від керування автомобілем.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Слід уникати одночасного призначення зсильнодіючими діуретиками ( з фуросемідом, етакриновою кислотою), оскількиостанні можуть підсилити ототоксичний та нефротоксичний ефект. Можливевиникнення порушень функції дихання внаслідок нейром’язової блокади у хворих,які одночасно з гентаміцину сульфатом приймають міорелаксанти (сукцинілхолін,тубокурарин, декаметоній), анестетики або яким було проведено попереднє масивнепереливання крові з цитратним антикоагулянтом. Застосування солей кальцію таантихолінестеразних засобів може усунути явища нейром’язової блокади.Слід уникати одночасного та/або послідовного системного або місцевогозастосування інших нейротоксичних та/або нефротоксичних засобів, таких якцисплатин, цефалоридин, аміноглікозидні антибіотики, поліміксин В, колістин,ванкоміцин.Ризик порушення функції нирок збільшується при одночасному застосуванніразом з гентаміцину сульфатом індометацину та інших нестероїдних протизапальнихлікарських засобів, а також хінідину, циклофосфану, гангліоблокаторів,верапамілу, поліглюкіну. Гентаміцину сульфат збільшує токсичність дигоксину. При одночасному введенні аміноглікозидів і пеніцилінів зменшуєтьсяперіод напіввиведення і знижується їх вміст у сироватці крові.Зменшення періоду напіввиведення відбувається у пацієнтів з вираженимипорушеннями функції нирок при комбінованому застосуванні карбеніциліну згентаміцину сульфатом.При змішуванні в одному об’ємі аміноглікозидів з антибіотикамиb-лактамної групи (пеніцилінами, цефалоспоринами) можлива взаємна інактивація.Також фармацевтично несумісний з алефотерицином, гепарином.

Умовита термін зберігання Зберігати у захищеному від світла місці при температурі від8до 25 ˚С.Зберігатиу недоступному для дітей місці Термін придатності – 2 роки .Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z