Загружается, подождите...

Фуросемiд (Furosemide)


міжнародна та хімічна назви: furosemidе;4-хлор-N-(2-фурилметил)-5-сульфамоїлантранілова кислота;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або зі злегка жовтуватимвідтінком рідина;

склад: 2 мл розчину містить фуросеміду 0,02 г;допоміжні речовини: натрію хлорид, розчин натрію гідроксиду 1 М, водадля ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Високоактивні діуретики. Прості препаратисульфамідів.Код АТС С03С А01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Фуросемiд є ефективним та швидкодіючим дiуретичним(салуретичним) засобом. Дiуретичний ефект пов’язаний з пригнiченням реабсорбцiїiонiв натрiю та хлору в петлі Генле. Збільшує виведення іонів калію, магнію,кальцію.При внутрішньовенному введенні спричиняє розширення периферичних вен,зменшує переднавантаження, знижує тиск заповнення лівого шлуночка і тиск улегеневій артерії.Діуретичний ефект при внутрішньовенному введенні спостерігається через3 - 4 хв і триває 1 - 2 год. Це робить можливим застосування препарату приневiдкладних станах – набряку легенiв, мозку.Фармакокінетика.Концентрація фуросеміду в плазмі крові зростаєзі збільшенням дози, але час досягнення максимуму не залежить від дози і варіюєв широких межах залежно від стану пацієнта. У плазмі крові активна речовиназнаходиться в основному у зв’язку з альбуміном: у діапазоні концентрацій від 1до 400 нг/мл зв’язок з білком у здорових осіб становить 91 - 99%. Вільнафракція – 2,5 - 4,1% терапевтичної концентрації. У процесі біотрансформаціїфуросемід в організмі перетворюється в основному на глюкуронід.

Показання для застосування. Набряк мозку, гостра лівошлуночкованедостатність (набряк легенів), гіпертонічний криз, форсований діурез, набрякипри застiйних явищах у малому та великому колах кровообiгу, еклампсiя.

Спосіб застосування та дози. Фуросемiд призначають внутрiшньовенно iвнутрiшньом’язово. Для дорослих добова доза для парентерального введення – 40 -60 - 120 мг (1 - 2 рази на добу). Максимальна добова доза для дорослих – 240мг. Для дітей початкова добова доза – 1 мг на кг маси тіла, максимальна добовадоза – 6 мг на кг маси тіла.

Побічна дія. Можливi нудота, дiарея, гiперемiя i свербiж шкiри,гiпотензiя, тимчасове погiршення слуху, iнтерстицiальний нефрит. Через посиленнядiурезу можуть виникнути запаморочення, депресiя, м’язова слабкiсть, спрага,гiперурикемiя, урикозурiя, гiперглiкемiя, порушення електролітного балансу(гіпокаліємія, особливо у хворих на цироз печінки, гіпонатріємія,гіпохлоремічний алкалоз), підвищення концентрації сечової кислоти в крові зрозвитком нападу подагри в пацієнтів зі схильністю до цього. У недоношених дітей можливий нефрокальциноз.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату ісульфонамідам; гіпокаліємія, печінкова кома, гостра ниркова недостатність занурією, механічна непрохідність сечовидільних шляхів, порушення відтоку сечі;вагітність (особливо перша половина) і лактація.

Передозування. Симптоми: дегідратація, зниження об’єму циркулюючої крові (ОЦК), артеріальнагіпотензія, електролітний дисбаланс, гіпокаліємія і гіпохлоремічний алкалоз,обумовлені діуретичним ефектом. Лікування: корекція водно-сольового балансу, заповнення об’ємуциркулюючої крові, терапія симптоматична. Специфічного антидота не існує.

Особливості застосування. У період застосування препарату дієта повинна бутибагатою на калій. З обережністю застосовують в осіб літнього віку з явищамиатеросклерозу, при тяжкій недостатності кровообігу, тривалому застосуванніпрепаратів наперстянки. Зростаюча азотемія та олігурія є показанням для відмінипрепарату.Вагітність і лактація.Під час вагітності застосування препарату можливо тільки у разі, колиочікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.Фуросемід виділяється з молоком у жінок у період лактації, через щодоцільно припинити годування груддю.У період лікування Фуросемідом варто уникати занять потенційнонебезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкостіпсихомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Фуросемід не можна змішувати в одному об’єміз розчинами інших препаратів для парентерального введення. Підвищує концентрацію і ризик розвитку нефро- і ототоксичної дії цефалоспоринів,аміноглікозидів, хлорамфеніколу, етакринової кислоти, цисплатину, амфотерицинуВ (внаслідок конкурентного ниркового виведення).Підвищує ефективність діазоксиду і теофіліну, знижує – гіпоглікемічнихлікарських засобів, алопуринолу.Знижує нирковий кліренс препаратів літію і підвищує ймовірністьрозвитку інтоксикації.Підсилює гіпотензивну дію гіпотензивних препаратів, нервово-м’язовублокаду, спричинену деполяризуючими міорелаксантами (суксаметоній) і послаблюєдію недеполяризуючих міорелаксантів (тубокурарин).Пресорні аміни і Фуросемід взаємно знижують ефективність.Лікарські засоби, що блокують канальцієву секрецію, підвищуютьконцентрацію фуросеміду в сироватці крові.При одночасному застосуванні глюкокортикостероїдів, амфотерицину В підвищуєтьсяризик розвитку гіпокаліємії, із серцевими глікозидами зростає ризик розвиткудигіталісної інтоксикації внаслідок гіпокаліємії (для високо- і низькополярнихсерцевих глікозидів) і подовження періоду напіввиведення (для низькополярних).Нестероїдні протизапальні засоби, сукральфат знижують діуретичнийефект.Приймання саліцилатів у великих дозах на фоні терапії Фуросемідомзбільшує ризик прояву їхньої токсичності.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному відсвітла місці при температурі 15 - 25 °С. Термін придатності – 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z