Загружается, подождите...

Фемостон (Femoston)


основні фізико – хімічні властивості: таблетка естрадіолу: кругла, двоопукла, вкрита плівковоюоболонкою, біла таблетка з маркуванням у вигляді букви S і Ñ під нею з одногобоку і 379 – з іншого боку. Діаметр таблетки – 7 мм; таблетка естрадіолу/дидрогестерону: кругла, двоопукла,вкрита плівковою оболонкою, сіра таблетка з маркуванням у вигляді букви S іÑ під нею з одного боку і 379 – з іншого боку. Діаметр таблетки – 7 мм;

склад: таблетка естрадіолу містить естрадіолу 1,0 мг; допоміжні речовини:лактоза, гіпромелоза, крохмаль кукурудзяний,кремнію діоксид безводний колоїдний, магнію стеарат, Опадрі Y-1-7000 білий;таблетка естрадіолу/дидрогестерону містить естрадіолу 1,0 мг,дидрогестерону 10,0 мг;допоміжні речовини:лактоза, гіпромелоза, крохмаль кукурудзяний,кремнію діоксид безводний колоїдний, магнію стеарат, Опадрі OY-8243 сірий.

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Комбіновані препарати, які містять гестагени іестрогени. Код АТС G03F A14.Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.ЕстрадіолАктивнийкомпонент естрадіол хімічно та біологічно подібний ендогенному естрадіолулюдини. Тому він класифікується як людський естроген. Естрадіол – це найбільшважливий естроген, що має найвищу активність серед оваріальних гормонів.Ендогенні естрогени беруть участь в здійсненні певних функцій матки іпридатків, включно з проліферацією ендометрія і циклічними змінами в матці,шийці матки і піхві. Відомо, щоестрогени відіграють важливу роль у метаболізмі кісткової тканини і жирів. Крімтого, естрогени впливають на автономну нервову систему і можуть викликатинепрямий позитивний психотропний ефект.ДидрогестеронДидрогестерон –це активний при пероральному прийомі прогестаген, дія якого порівняна з дієюпрогестерону, що вводиться парентерально. В контексті замісної гормональноїтерапії дидрогестерон сприяє повній секреторній трансформації стимульованогоестрогенами ендометрія матки і таким чином забезпечує захист проти зумовленогоестрогенами ризику гіперплазії та/або карциноми ендометрія, не викликаючиандрогенних побічних ефектів.У зв’язку з тим, що естрогени стимулюють рістендометрія, монотерапія естрогенами підвищує ризик гіперплазії і ракуендометрія. Додання до терапії прогестагена значно знижує індукованийестрогенами ризик гіперплазії ендометрія в жінок зі збереженою маткою.Дані клінічнихдослідженьЗменшення симптомів дефіциту естрогенів іполіпшення профілю кровотечЗменшення виразності симптомів менопаузидосягалося протягом перших кількох тижнів лікування. Регулярніменструальноподібні реакції (середня тривалість 5 днів) при застосуванніпрепарату Фемостон®, який містить 2 мг естрадіолу і 10 мгдидрогестерону, спостерігалися приблизно у 90% жінок. Менструація звичайнопочиналася в день прийому останньої таблетки прогестагенової фази. Проривніматкові кровотечі і/або кровомазання реєструвалися приблизно в 10% жінок.Протягом першого року терапії аменорея (відсутність кровотечі або кровомазання)відмічалася в 5 - 15 % жінок на цикл.Регулярні менструальноподібні реакції призастосуванні препарату Фемостон®, який містить 1 мг естрадіолу і 10мг дидрогестерону, відмічалися у 75-80% жінок. День початку менструації, її тривалість,а також число жінок з періодичними менструальноподібними реакціями були такимиж, що і при застосуванні препарату Фемостон®, який містить 2 мгестрадіолу і 10 мг дидрогестерону, але жінок з відсутністю менструацій булобільше (10-25 % на 1 цикл).Профілактика остеопорозуНедостатність естрогенів у менопаузі пов’язана зпідвищеним обміном кісткової тканини і зменшенням кісткової маси. Впливестрогенів на мінеральну щільність кісткової тканини є дозозалежним. Захиснийефект естрогенів діє тільки під час їх застосування. Після припинення замісної гормональної терапії(ЗГТ) швидкість зменшення кісткової маси є такою ж, що і в жінок, які неодержували зазначену терапію.Дані дослідження WHI (Women Health Initiative) і мета-аналізу дослідженьсвідчать про те, що поточна ЗГТ переважно в здорових жінок у виглядімонотерапії або в комбінації із прогестагеном знижує ризик переломів стегна,хребців і інших видів переломів, що виникають внаслідок остеопорозу. ЗГТ такожможе запобігати переломам у жінок з низькою щільністю кісткової тканини і/абодіагностованим остеопорозом, але дані про це обмежені. Після двох років лікування препаратом Фемостон®, який містить 2 мг естрадіолу і 10 мг дидрогестерону, мінеральна щільність кісткової тканини (МЩКТ) впоперековому відділі хребта збільшилася на6,7% ± 3,9% (середнє значення± стандартне відхилення). Під час лікування МЩКТ у поперековому відділі хребтазросла або залишилася незмінною у 94,4% жінок. У жінок, що приймали препаратФемостон®, якиймістить 1 мг естрадіолу і 10 мг дидрогестерону, МЩКТ у поперековому відділі хребта збільшилася на 5,2% + 3,8%. МЩКТ упоперековому відділі хребта зросла або залишилася незмінною під час лікування у93,0% жінок. Фемостон® також впливав на МЩКТ стегнової кістки.Після двох років терапії 1 мг естрадіолу МЩКТ у шийці стегнової кісткизбільшилася на 2,7% ± 4,2%, на 3,5% ± 5,0% у зоні вертіла і на 2,7% ± 6,7% утрикутнику Уарда. Після двох років лікування естрадіолом у дозі 2 мг даніпоказники дорівнювали 2,6% ± 5,0%; 4,6% ± 5,0% і 4,1% ± 7,4% відповідно. МЩКТ втрьох зонах стегнової кістки зросла або залишилася незмінною після терапіїестрадіолом в дозі 1 і 2 мг у 67-78% і 71-88% жінок відповідно.Фармакокінетика. ЕстрадіолПісля перорального прийому мікронізованого естрадіолувідбувається його швидке і повне всмоктування зі шлунково-кишкового тракту,після чого він інтенсивно метаболізується. Головними некон’югованими ікон’югованими метаболітами є естрон і естрону сульфат, які також маютьестрогенну активність як безпосередньо, так і після їх перетворення вестрадіол. Естрону сульфат може піддаватися кишково-печінковому метаболізму.Естрон і естрадіол виводяться з сечею переважно у вигляді глюкуронідних сполук.Естрогени екскретуються з материнським молоком.Дидрогестерон У середньому 63% міченого дидрогестерону після пероральногоприйому екскретується з сечею, період виведення становить 72 години.Дидрогестерон повністю метаболізується, основний метаболіт –20-альфа-дигідродидрогестерон (ДГД). Цей метаболіт виявляється в сечі головнимчином у вигляді глюкуроніду. Усі метаболіти зберігають структуру 4,6-дієн-З-онконфігурації без 17-альфа-гідроксилювання, що і пояснює відсутність естрогенноїі андрогенної дії. У разі перорального прийому дидрогестерону концентрація ДГДу плазмі вище, ніж дидрогестерону. Співвідношення AUC і Сmax ДГД додидрогестерону складають 40 і 25 відповідно.Дидрогестерон швидко абсорбується. Значення Тmax длядидрогестерону і ДГД варіюють у межах 0,5 - 2,5 годин. Період напіввиведеннядидрогестерону і ДГД становить 5-7 і 14-17 годин відповідно.На відміну від прогестерону дидрогестерон не виділяється зсечею у вигляді прегнандіолу. Завдяки цьому залишається можливість визначитисинтез ендогенного прогестерону за екскрецією прегнандіолу.

Показання для застосування. Замісна гормональна терапія для усуненнясимптомів, обумовлених дефіцитом естрогенів, у жінок у постменопаузальномуперіоді. Профілактика постменопаузального остеопорозу при високому ризику переломів у разі непереносимості або наявностіпротипоказань для застосування інших лікарських препаратів для профілактикиостеопорозу.Досвід лікування жінок старше 65 років обмежений.

Спосіб застосування та дози. Приймати по одній таблетці, що містить 1 мгестрадіолу, щодня протягом перших 14 днів 28-денного циклу; наступні 14 днів –по одній таблетці, що містить 1 мг естрадіолу та 10 мг дидрогестерону. Післязакінчення 28-денного циклу слід одразу ж починати новий цикл. Необхідно приймати одну таблетку щодня внутрішньо в послідовності, яказазначена на упаковці. Лікування повинно бути безперервним.Для початку і продовження лікування постменопаузальних симптомівнеобхідно призначати мінімальні ефективні дози протягом мінімального періодучасу.Лікування постменопаузальних симптомівЗазвичай починати лікування треба з прийомупрепарату Фемостон®, який містить 1 мг естрадіолу і 10 мгдидрогестерону. Залежно від клінічного ефекту, далі дозу можна підбиратисяіндивідуально. Якщо симптоми, пов’язані з дефіцитом естрогенів, не зменшуються,дозу можна збільшити шляхом призначення препарату, який містить 2 мг естрадіолуі 10 мг дидрогестерону.Профілактика остеопорозуПри замісній гормональній терапії з метоюпрофілактики остеопорозу в постменопаузальному періоді, необхідно враховуватиочікувані ефекти на кісткову масу, які є дозозалежними, а також індивідуальнупереносимість лікування.Фемостон®можна застосовувати незалежно від прийому їжі.

Побічна дія. Є повідомленняпро такі побічні ефекти терапії Фемостоном®:часті (1-10%): головний біль, мігрень,нудота, біль у животі, метеоризм, судоми в нижніх кінцівках, біль у молочнихзалозах, проривні кровотечі, кровомазання, біль в ділянці таза, астенія,зменшення або збільшення ваги;нечасті (<1%):вагінальний кандидоз,збільшення розмірів фіброміоми матки, депресія, зміни лібідо, нервовість,запаморочення, венозна тромбоемболія, захворювання жовчного міхура, алергічнішкірні реакції, висипання, кропив’янка, свербіж, біль у спині, зміни ерозійшийки матки і кількості шийкового секрету, дисменорея, периферичні набряки;рідкі (<0,1%):непереносимістьконтактних лінз, збільшення кривизни рогівки, порушення функції печінки, щоіноді можуть супроводжуватися астенією, нездужанням, жовтяницею і болем уживоті, збільшення молочних залоз, синдром подібний до синдромупередменструального напруження;дуже рідкі(<0,01%): гемолітичнаанемія, хорея, інфаркт міокарду, інсульт, блювання, хлоазма і меланоз шкіри,які можуть залишатися після відміни препарату, поліморфна еритема, вузловаеритема, судинна пурпура, ангіоневротичний набряк, погіршення перебігупорфірії.Рак молочної залозиВідповідно до результатів великої кількостіепідеміологічних досліджень і одного рандомізованого, плацебо-контрольованогодослідження (Women Health Initiative - WHI), загальний ризик виникнення ракумолочної залози зростає зі збільшенням тривалості ЗГТ у жінок, що одержуютьдане лікування, або в яких ЗГТ проводилося в недавньому минулому.Для ЗГТ тільки естрогеном результати оцінкивідносного ризику (ВР) при повторному аналізі даних 51 епідеміологічногодослідження (в яких ЗГТ тільки естрогеном проводилася більш ніж у 80 % всіхвипадків ЗГТ) і епідеміологічного дослідження MWS (Million Women Study) єсхожими і складають 1,35 (95 % довірчий інтервал – ДІ:1,21-1,49) і 1,30 (95 %ДІ: 1,21-1,40), відповідно.Відносно комбінованої ЗГТ (естроген плюс прогестаген) у декількохепідеміологічних дослідженнях були отримані дані про більш високий загальнийризик виникнення раку молочної залози, ніж при монотерапії естрогенами.У дослідженні MWS було продемонстровано, що,у порівнянні з особами, які ніколи не отримували ЗГТ, використання комбінованої(прогестаген плюс естроген) ЗГТ різних типів було пов’язано з більш високимризиком раку молочної залози (ВР = 2,00, 95 % ДІ: 1,88-2,12) ніж призастосуванні тільки естрогенів (ВР = 1,30, 95 % ДІ: 1,21-1,40) або тиболону (ВР= 1,45; 95 % ДІ: 1,25-1,68).У дослідженні WHI у всіх пацієнтів ризикдорівнював 1,24 (95 % ДІ: 1,01-1,54) після 5,6 років використання комбінованої(прогестаген плюс эстроген) ЗГТ (кон’юговані конячі естрогени - ККЕ іметилпрогестерону ацетат - МПА) в порівнянні із плацебо.Абсолютні ризики, розраховані в дослідженнях MWS і WHI, представленінижче:На підставі даних про середню захворюваністьраком молочної залози в розвинених країнах у дослідженні MWS було встановленонаступне: очікується, що рак молочної залози буде діагностований приблизно в 32 зкожних 1000 жінок віком від 50 до 64, які не отримують ЗГТ; на 1000 жінок, що недавно отримували або отримують ЗГТ зараз, кількістьдодаткових випадків протягом відповідного періоду буде становитидля тих, які отримують замісну терапію тільки естрогеном від 0 до 3 (найкраща оцінка = 1,5) при застосуванні протягом 5 років;від 3 до 7 (найкраща оцінка = 5) при застосуванні протягом 10 років; для тих, які отримують комбіновану (естроген плюс прогестаген) ЗГТ від 5 до 7 (найкраща оцінка = 6) при застосуванні протягом 5 років;від 18 до 20 (найкраща оцінка = 19) при застосуванні протягом 10 років.У дослідженні WHI було встановлено, що після 5,6 років спостереження зажінками віком від 50 до 79 років при комбінованій естроген-прогестагеновій ЗГТ(ККЕ і МПА) додатково будуть діагностовані 8 випадків інвазивного раку молочноїзалози на 10 000 жінок-років. Згідно зі статистичними даними дослідження,було встановлено що:на 1000 жінок у групі плацебо приблизно 16 випадків інвазивного ракумолочної залози були б діагностовані через 5 років; на 1000 жінок, які отримували комбіновану ЗГТ “естроген + прогестаген”(ККЕ і МПА), число додаткових випадків складе від 0 до 9 (найкраща оцінка = 4)при застосуванні протягом 5 років. Число додаткових випадків раку молочноїзалози в жінок, які застосовують ЗГТ, є досить подібним до такого в жінок, якіпочали ЗГТ, незалежно від їх віку на початку використання (від 45 до 65 років).Рак ендометріяУ жінок з інтактною маткою ризик гіперплазіїі раку ендометрія зростає зі збільшенням тривалості монотерапії естрогенами. Заданими епідеміологічних досліджень, найкраща оцінка ризику свідчить, що вжінок, які не приймають ЗГТ, очікується, що рак ендометрія буде діагностованийприблизно в 5 з кожних 1000 віком між 50 і 65 роками. Залежно від тривалостілікування і дози естрогену, підвищення ризику раку ендометрія серед тих, щоприймають тільки естроген, є в 2-12 разів більшим порівняно з тими, хто його неприймає. Додання прогестагену до монотерапії естрогеном значно зменшує данийпідвищений ризик. Інші побічні реакції, про які повідомлялосяу зв’язку з естроген/прогестагеновою терапією:естрогензалежні новоутворення як доброякісні, так і злоякісні,наприклад, рак ендометрія;венозна тромбоемболія, тобто тромбоз глибоких вен нижньої кінцівки аботазу і емболія судин легенів, частіше зустрічається серед жінок що отримуютьЗГТ, ніж серед тих, хто її не отримують.

Протипоказання.Діагностований в минулому або підозрюваний рак молочних залоз;діагностовані в минулому або підозрювані естрогензалежні злоякісні пухлини(наприклад рак ендометрія);вагінальні кровотечі нез’ясованого генезу;нелікована гіперплазія ендометрія;наявна венозна тромбоемболія (тромбоз глибоких вен, тромбоемболіялегеневих артерій) або ідіопатична венозна тромбоемболія в минулому; активні або недавні тромбоемболічні захворювання артерій (наприкладстенокардія, інфаркт міокарду);гострі захворювання печінки, а також наявність захворювань печінки вминулому, якщо показники функції печінки не нормалізувалися;відома гіперчутливість до активних речовин або до будь-якого знеактивних компонентів препарату;порфирія.Якщо показання стосуються не тільки жінок в періоді менопаузи:вагітність, що діагностована або підозрюється.

Передозування. Як естрадіол, так і дидрогестерон є речовинами з низькою токсичністю.Теоретично при передозуванні можуть виникати такі симптоми як нудота, блювання,сонливість і запаморочення. Малоймовірно, що при передозуванні буде потрібнояке-небудь специфічне симптоматичне лікування. Це також відноситься до випадківпередозування у дітей.

Особливостізастосування. Для лікування симптомів, пов’язаних зпостменопаузою, ЗГТ слід починати тільки за наявності таких симптомів, якінесприятливо впливають на якість життя. У всіх випадках необхідно проводитиретельний аналіз ризику і користі, як мінімум, щорічно, і ЗГТ доцільнопродовжувати, тільки якщо користь перевищує ризик.Медичне обстеження/спостереженняПеред початкомабо поновленням замісної гормональної терапії необхідно з’ясувати повнийособистий і сімейний анамнез.Фізикальне обстеження (включаючи обстеженняорганів тазу і молочних залоз) необхідно робити, виходячи з даних анамнезу,наявності протипоказань і з урахуванням застережень при використанні. Під часлікування рекомендується проведення регулярних обстежень, частота і обсяг якихвизначається індивідуально. Жінки повинні бути поінформовані, про які зміни вмолочних залозах необхідно повідомити лікареві або медичній сестрі. Обстеженнявключно з мамографією необхідно робити відповідно до існуючої практики, модифікованоїзалежно від індивідуальних потреб.Захворювання, при яких необхідно спостерігати за станом пацієнтокЗа наявності кожного із зазначених нижче захворювань у даний момент, уминулому і/або їх погіршенні під час вагітності або попередньої гормональноїтерапії, пацієнтки повинні перебувати під ретельним спостереженням. Необхідномати на увазі, що ці захворювання можуть рецидивувати або їх перебігпогіршуватися під час лікування Фемостоном®.До них відносяться:фіброміома матки або ендометріоз;тромбоемболічні захворювання в минулому або наявність факторів ризикутромбоемболій (див. нижче);наявність факторів ризику виникнення естрогензалежних пухлин,наприклад, перший ступінь спадкової схильності до раку молочної залози;артеріальна гіпертензія;захворювання печінки (наприклад аденома печінки);цукровий діабет із судинними ускладненнями або без них;жовчнокам’яна хвороба;мігрень або (сильний) головний біль;системний червоний вовчак;гіперплазія ендометрія в анамнезі (див. нижче);епілепсія;бронхіальна астма;отосклероз.Причини для негайного припинення терапії:Терапія повинна бути припинена у випадку виявлення протипоказання, атакож у наступних ситуаціях:поява жовтухи або порушення функції печінки;значне підвищення артеріального тиску;поява вперше головного болю по типу мігрені;вагітність.Гіперплазія ендометріяПри лікуванні одними естрогенами протягомтривалого часу збільшується ризик гіперплазії і раку ендометрія. Додання долікування прогестагену протягом, принаймні, 12 днів циклу в жінок із збереженоюматкою значно знижує цей ризик.КровотечіПротягом перших місяців лікування можуть виникати проривні матковікровотечі або кровомазання. Якщо такі виникають при лікуванні через деякий часабо тривають після його відміни, необхідно з’ясувати їх причину, що можевключати біопсію ендометрія для виключення злоякісних новоутворень ендометрія.Рак молочної залозиУ дослідженні WHI і епідеміологічнихдослідженнях, включаючи дослідження MWS, було встановлено, що в жінок, якіприймають естрогени, комбінації прогестагену і естрогену або тиболон для ЗГТпротягом декількох років є підвищений ризик виявлення раку молочної залози(див. розділ “Побічна дія”).Для всіх видів ЗГТ додатковий ризик стаєявним протягом декількох років її застосування і збільшується при продовженнілікування, але повертається до вихідного рівня протягом декількох (якнайбільшеп’яти) років після припинення терапії. У дослідженні MWS відносний ризик ракумолочної залози при терапії кон’югованими конячими естрогенами (ККЕ) абоестрадіолом (E2) був вищим, якщо до лікування додавався прогестаген як увигляді переривчастої, так й у вигляді безперервної схеми, незалежно від йоготипу. Не було отримано ніяких даних щодо різниці ризику при різних способахзастосування. У дослідженні WHI безперервне використаннякомбінації кон’югованих конячих естрогенів і медроксипрогестерону ацетату (ККЕі MП) було пов’язано з раком молочної залози, який, у порівнянні із плацебо,характеризувався небагато більшим розміром і більш частим метастазуванням умісцеві лімфатичні вузли. ЗГТ, особливо естроген-прогестагеновакомбінована терапія, збільшує щільність мамографічних зображень, що моженесприятливо впливати на рентгенологічне виявлення раку молочної залози.Венозна тромбоемболіяЗГТ пов’язана з більш високим відносним ризиком розвитку венозноїтромбоемболії (ВТЕ), тобто тромбозу глибоких вен або емболії легеневих судин. В одному рандомізованому контрольованомудослідженні і епідеміологічних дослідженнях було показано, що в осіб, які отримуютьЗГТ, ризик розвитку даного стану у два-три рази вище в порівнянні з тими, хтоне приймає такої терапії. Встановлено, що для останньої групи число випадківВТЕ за 5-річний період буде приблизно 3 на 1000 жінок віком 50-59 років і 8 на1000 жінок віком 60-69 років. Показано, що в здорових жінок при використанніЗГТ протягом 5 років число додаткових випадків ВТЕ за 5-річний період буде вінтервалі від 2 до 6 (найкраща оцінка = 4) на 1000 жінок віком 50-59 років іміж 5 і 15 (найкраща оцінка = 9) на 1000 жінок віком 60-69 років. Виникненнятакого стану найбільш імовірно протягом першого року проведення ЗГТ, ніжпізніше.Загальновизнанимифакторами ризику розвитку ВТЕ є наявність подібних порушень у минулому впацієнтки або членів її родини, тяжка форма ожиріння (індекс маси тіла > 30кг/м2) і системний червоний вовчак (СЧВ). Єдиної думки щодо роліварикозного розширення вен у розвитку ВТЕ не існує.У пацієнток з ВТЕ в анамнезі або тих, що мають тромбофілічні стани,ризик ВТЕ підвищений. ЗГТ може збільшити даний ризик. При наявностітромбоемболій в анамнезі пацієнтки або вираженому сімейному анамнезі, а такожпри рецидивуючих спонтанних абортах необхідно провести обстеження з метоювиключення схильності до тромбоутворення. До завершення ретельної оцінки факторівтромбофілії або початку антикоагулянтної терапії застосування ЗГТ у такиххворих повинно вважатися протипоказаним. У жінок, які вже приймаютьантикоагулянти, необхідний ретельний аналіз співвідношення ризику-користівикористання ЗГТ.Ризик ВТЕ можетимчасово збільшуватися при тривалій іммобілізації, значній травмі абооб’ємному хірургічному втручанні. Як зазвичай у післяопераційному періоді,необхідно приділяти серйозну увагу профілактичним заходам для попередження ВТЕпісля операцій. Якщо планується тривала іммобілізація після хірургічноговтручання, а саме після операцій на органах черевної порожнини або ортопедичнихоперацій на нижніх кінцівках, необхідно розглянути питання про можливістьтимчасового припинення ЗГТ за 4 – 6 тижнів до операції. Лікування не можнапочинати знов до повного відновлення рухової активності жінки.Якщо венознатромбоемболія розвивається після початку терапії, препарат треба відмінити.Пацієнток слід попередити про необхідність негайно звернутися до лікаря у разіпри появі потенційних симптомів тромбоемболії (наприклад болісної набряклостіноги, раптового болю в грудній клітці, задишки).Хвороба коронарних артерій серцяУ рандомізованих контрольованих дослідженняхне було отримано ніяких доказів позитивного впливу на серцево-судинну системубезперервної комбінованої терапії кон’югованими естрогенами і МПА. У двохвеликих клінічних дослідженнях WHI і HERS (Heart and Estrogen/progestinReplacement Study) був продемонстрований можливий підвищений ризиксерцево-судинних захворювань протягом першого року лікування і відсутністьпозитивного ефекту в цілому. Для інших препаратів, які використовують для ЗГТ,є тільки обмежені дані рандомізованих контрольованих досліджень, у якихвивчалися ефекти на серцево-судинну захворюваність або смертність. Тому,невідомо, чи поширюються ці результати також на інші препарати ЗГТ.ІнсультУ великому рандомізованому клінічномудослідженні (WHI-дослідження) як вторинний результат було виявлено збільшенняризику виникнення ішемічного інсульту в здорових жінок під час застосуваннябезперервної комбінованої терапії кон’югованими естрогенами і МПА. Для жінок,які не отримують ЗГТ, установлено, що частота випадків інсульту, яківідбудуться за 5-річний період, складе приблизно 3 на 1000 жінок віком 50-59 роківі 11 на 1000 жінок віком 60-69 років. Підраховано, що для жінок, які приймаютькон’юговані естрогени і МПА протягом 5 років, кількість додаткових випадківбуде в інтервалі від 0 до 3 (найкраща оцінка = 1) на 1000 пацієнток віком 50-59років і від 1 до 9 (найкраща оцінка = 4) на 1000 пацієнток віком 60-69 років.Невідомо, чи відноситься підвищений ризик виникнення інсульту також до іншихпрепаратів для ЗГТ.Рак яєчниківТривале (щонайменше, 5-10 років)застосування препаратів для ЗГТ, які містять тільки естрогені, у жінок звидаленою маткою було пов’язане зі збільшеним ризиком виникнення рака яєчниківу декількох епідеміологічних дослідженнях. Неясно, чи буде відрізнятися ризикпри тривалому використанні комбінованої ЗГТ і тільки препаратів, які містять естрогени.Інші станиЕстрогени можуть спричинювати затримкурідини, і тому необхідно ретельне слідкувати за станом пацієнтів, що маютьпорушення функції серця або нирок. За станом пацієнток з кінцевою стадієюниркової недостатності необхідно ретельно спостерігати, тому що очікується, щорівень циркулюючих активних інгредієнтів Фемостону® буде в нихпідвищений.Жінки з існуючою ранішегіпертригліцеридемією повинні бути під ретельним спостереженням під часпроведення замісної терапії естрогенами або гормональної замісної терапії, томущо в таких жінок при лікуванні естрогенами спостерігалися поодинокі випадкизначного збільшення рівня тригліцеридів у плазмі, що приводило до панкреатиту.Естрогени збільшують рівеньтироксинзв’язуючого глобуліну (ТЗГ), приводячи до збільшення концентраціїциркулюючих загальних гормонів щитовидної залози, яку визначають за рівнемпов’язаного з білком йоду, тироксину (при аналізі з використанням колонок аборадіоімунному аналізі) або трийодтироніну (за допомогою радіоімунного аналізу).Захоплення трийодтироніну зменшене, що вказує на підвищений рівень ТЗГ.Концентрації вільних трийодтироніну і тироксину не змінюються. Рівні іншихзв’язуючих білків у сироватці - кортикостероїдзв’язуючого глобуліну, глобуліну,що зв’язує статеві гормони, - можуть підвищуватися, що приводить до збільшенняконцентрації циркулюючих кортикостероїдів і статевих гормонів, відповідно.Концентрації вільних або біологічно активних гормонів не змінюються. Можутьзростати концентрації інших білків плазми (ангіотензиногена/субстрату реніну,альфа-I-антитрипсину, церулоплазміну).Немає ніяких переконливих доказів поліпшеннякогнітивної функції. В дослідженні WHI були отримані деякі дані про підвищенийризик розвитку деменції в жінок, які отримували безперервну комбіновану терапіюККЕ і МПА після 65 років. Залишається невідомим, чи стосується це також більшмолодих жінок у постменопаузальному періоді або інших препаратів ЗГТ.Пацієнтки з рідкими спадковими захворюваннями -непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа або синдром малабсорбціїглюкози-галактози - не повинні приймати даний препарат.Якщо показання стосуються не тільки жінок у постменопаузальному періодіЦя комбінована терапія естрогенами-прогестогенами не є протизаплідною.Хворим в перименопаузі слід рекомендувати використання негормональнихпротизаплідних засобів.Фемостон® не впливає на здатність до керування автомобілемта роботу з машинами і механізмами.Фемостон® не показаний для застосування під час вагітності.При настанні вагітності під час лікування Фемостоном® прийомпрепарату слід негайно припинити.Клінічні дані, отримані при застосуванні дидрогестерону у великоїкількості вагітних жінок, свідчать про відсутність несприятливого впливу даногопрепарату на плід. Результати більшості проведених епідеміологічних досліджень відноснонебажаного впливу на плід комбінації естрогенів і прогестагенів указують навідсутність тератогеного і фетотоксичного ефектів.Фемостон® не показаний для застосування під час лактації.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Метаболізм естрогенів може посилюватися при одночасному застосуванніречовин, що активують ферменти (особливо ферменти системи цитохрому P450), якіберуть участь у метаболізмі лікарських засобів. До таких речовин відносятьсяпротисудомні засоби (наприклад фенобарбітал, карбамазепін, фенітоїн) іантимікробні засоби (наприклад ріфампіцин, рифабутин, невирапін, ефавіренц).Незважаючи на те, що ритонавір і нелвінавір відомі як потужні інгібітори, приодночасному застосуванні із стероїдними гормонами, вони, навпаки, активуютьзазначені ферменти. Рослинні препарати, компонентом яких є звіробій дірчастий(Hypericum perforatum), можуть посилювати метаболізм естрогенів іпрогестагенів. Це може привести до ослаблення їх ефекту і зміни профілюматкових кровотеч.Відомості про взаємодію дидрогестерону з іншими лікарськими препаратамивідсутні.

Умови та термін зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температуріне вище 30°С. Термін зберігання – 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z