Загружается, подождите...

Еутирокс (Euthyrox)


міжнародна та хімічна назви: levothyroxine sodium;О-(4-гідроксі-3,5-дийодфеніл)-3,5-дийод-L- тирозин натрій;

основні фізико-хімічні властивості: білі круглі таблетки, плоскі з обох боків,зі скошеними краями та з видавленими знаками (з одного боку - ЕМ + дозування, зіншого боку – хрестоподібна риска);

склад: 1 таблетка Еутироксу по 25 мкг, 50 мкг, 75 мкг, 100 мкг, 125 мкг, 150мкг містить відповідно левотироксину натрію 25 мкг, 50 мкг, 75 мкг, 100 мкг,125 мкг, 150 мкг;допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат,магнію стеарат, желатин, натрію кроскармелоза.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Тиреоїдний засіб. Код ATC НО3АА01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Синтетичний лівообертальнийізомер тироксину. Після часткового перетворювання в трийодтиронін (у печінці танирках) та переходу в клітини організму впливає на розвиток тканин та обмінречовин. У малих дозах має анаболічну дію на білковий та жировий обмін. Усередніх дозах стимулює ріст і розвиток, підвищує потребу тканин у кисні,стимулює метаболізм білків, жирів і вуглеводів, підвищує функціональнуактивність серцево-судинної системи та центральної нервової системи. У великихдозах пригнічує вироблення тиреотропін-рилізинг гормону гіпоталамуса татиреотропного гормону гіпофіза. Терапевтичний ефект спостерігається через 7-12 днів, протягом того жсамого часу зберігається дія після відміни препарату. Клінічний ефект пригіпотиреозі виявляється через 3-5 діб. Дифузний зоб зменшується або зникаєпротягом 3-6 місяців.Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо левотироксин майже повністювсмоктується у верхньому відділі тонкого кишечника. Всмоктується до 80%прийнятої дози препарату. Прийом їжі понижує засвоюваність левотироксину.Максимальна концентрація в сироватці крові досягається приблизно через 5-6годин після застосування внутрішньо. Після всмоктування більше 99% препаратузв’язується з білками сироватки (тироксинозв’язуючим глобуліном,тироксинозв’язуючим преальбуміном та альбуміном). У різних тканинахвідбувається монодейодування приблизно 80% левотироксину з утвореннямтрийодтироніну (Т3) і неактивних продуктів. Тиреоїдні гормониметаболізуються головним чином у печінці, нирках, головному мозку та в м’язах.Невелика кількість препарату підлягає дезамінуванню та декарбоксилюванню, атакож кон’югуванню із сірчаною та глюкуроновою кислотами (у печінці).Метаболіти виводяться із сечею та жовчю. Період напіввиведення препаратустановить 6-7 днів. При тиреотоксикозі період напіввиведення скорочується до3-4 днів, а при гіпотиреозі подовжується до 9-10 днів.

Показання для застосування. Еутиреоїдний зоб.Гіпотиреоз.Після резекції щитовидної залози як замісна терапія та для профілактикирецидиву зоба.Рак щитовидної залози (після оперативного лікування).Дифузний токсичний зоб: після досягнення еутиреоїдного станутиреостатиками (у вигляді комбінованої або монотерапії).Як діагностичний засіб при проведенні тесту тиреоїдної супресії.

Спосіб застосування та дози. Добова доза визначається індивідуально, залежно від показників.Еутирокс у добовій дозі приймають цілою таблеткою, внутрішньо, вранці танатщесерце, за 30 хвилин до їди, з невеликою кількістю рідини (півсклянкиводи).При проведенні замісної терапії гіпотиреозу хворим молодше 55 років завідсутності серцево-судинних захворювань Еутирокс призначають у добовій дозі1,6-1,8 мкг/маси тіла; хворим старше 55 років або із серцево-судиннимизахворюваннями – 0,9 мкг/маси тіла. При значному ожирінні розрахунок слідзробити на “ідеальну вагу”.Початковий етап замісної терапії при гіпотиреозі Хворі без серцево-судинних захворювань або молодше 55 років Початкова доза: жінки - 75-100 мкг на добу, чоловіки – 100-150 мкг на добу Хворі із серцево-судинними захворюваннями або старше 55 років Початкова доза – 25 мкг на день. Збільшувати по 25 мкг з інтервалом 2 місяці до нормалізації рівня ТТГ у крові. При прояві або погіршанні кардіальних симптомів провести корекцію кардіальної терапії Рекомендовані дози тироксину для лікування уродженого гіпотиреозу Вік Добова доза тироксину (мкг) Доза тироксину у розрахунку на масу тіла (мкг/кг) до 6 місяців 25-50 10-15 6-12 місяців 50-75 6-8 1-5 років 75-100 5-6 6-12 років 100-150 4-5 > 12 років 100-200 2-3 Показники Рекомендовані дози (Еутирокс, мкг на добу) Лікування еутироїдного зоба 75 - 200 Профілактика рецидиву після хірургічного лікування еутироїдного зоба 75 - 200 У комплексній терапії тиреотоксикозу 50 -100 Супресивна терапія раку щитовидної залози Тест тиреоїдної супресії 50 – 300 За 4 тижні до тесту – 75 мкг на добу. За 3 тижні до тесту – 75 мкг на добу. За 2 тижні до тесту -150-200 мкг на добу. За 1 тиждень до тесту – 150-200 мкг на добу. Грудним дітям добову дозу Еутироксу дають за один прийом, за 30 хвилиндо першого годування. Таблетку розчиняють у воді до тонкої зависі, яку готуютьбезпосередньо перед прийомом препарату. У пацієнтів з тяжким довготривалим гіпотиреозом лікування слід починатиз особливою обережністю, з малих доз - 12,5 мкг на добу, дозу збільшують допідтримуючої через більш тривалі інтервали часу - на 12,5 мкг на добу, кожні 2тижні та частіше визначають рівень ТТГ у крові. При гіпотиреозі Еутирокс застосовують протягом усього життя. Притиреотоксикозі Еутирокс застосовують у комплексній терапії з тиреостатикамипісля досягнення еутироїдного стану. В усіх випадках тривалість лікуванняпрепаратом визначається індивідуально, залежно від перебігу захворювання.

Побічна дія. При правильному застосуванні Еутироксу підконтролем лікаря побічні ефекти не спостерігалися.При підвищеній чутливості до препарату можуть спостерігатися алергічніреакції.

Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до препарату.Тиреотоксикоз , який не лікувався.Гострий інфаркт міокарда, гострий міокардит.Надниркова недостатність, яка не лікувалася.Слід з обережністю призначати препарат при захворюванняхсерцево-судинної системи, таких як ішемічна хвороба серця (атеросклероз, стенокардія,інфаркт міокарда в анамнезі), аритмія; при цукровому діабеті, тяжкомудовготривалому гіпотиреозі, синдромі мальабсорбції (може знадобитися корекціядози).

Передозування. У випадку передозування препаратом спостерігаютьсясимптоми,що характерні для тиреотоксикозу: прискорене серцебиття, аритмія,кардіалгія, неспокій, тремор, порушення сну, підвищена пітливість, пониженняапетиту, зменшення маси тіла, діарея. Залежно від вираженості симптомів лікарможе рекомендувати зменшення добової дози препарату, перерву у лікуванні надекілька днів, призначення бета - блокаторів. Після зникнення побічних ефектівлікування слід призначати з обережністю, починаючи з більш низької дози.

Особливості застосування. Пригіпотиреозі, зумовленому ураженням гіпофіза,необхідно з’ясувати, чи є недостатність кори надниркових залоз. За наявностітакої замісну терапію кортикостероїдами слід починати лікування гіпотиреозутироїдними гормонами, щоб уникнути розвитку гострої надниркової недостатності.Препарат не впливає на професійну діяльність, пов’язану з керуваннямтранспортними засобами.Застосування у періоди вагітності та годування груддю. У періодивагітності та грудного вигодовування лікування препаратом, призначеним пригіпотиреозі, повинно продовжуватися. У період вагітності необхідно збільшеннядози препарату через підвищений підвищеного вміст тироксинозв’язуючогоглобуліну. Кількість тиреоїдного гормону, який секретується із грудним молокомпри лактації (навіть при проведенні лікування високими дозами препарату),недостатня для того, щоб виникли якісні порушення у дитини. Прийом під часвагітності у комбінації з тиреостатиками протипоказано, тому що застосуваннялевотироксину може потребувати підвищення доз тиреостатиків. Тиреостатики, навідміну від левотироксину, можуть проникати крізь плаценту, а у плода можерозвинутися гіпотиреоз.У період грудного вигодовування препарат слід приймати з обережністю,тільки в рекомендованих дозах і під наглядом лікаря.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Левотироксин підсилює дію непрямихантикоагулянтів, що може потребувати зниження їх дози.Застосування трициклічних антидепресантів з левотироксином можепризвести до посилення дії антидепресантів.Тиреоїдні гормони можуть підвищити потребу в інсуліні та пероральних гіпоглікемічнихпрепаратах. Більш частий контроль рівня глюкози крові рекомендується проводитиу період початку лікування левотироксином, а також при зміні дози препарату.Левотироксин знижує дію серцевих глікозидів.При одночасному застосуванні колестирамін, колестипол і гідроксидалюмінію зменшують концентрацію у плазмі левотироксину за рахунок гальмуваннявсмоктування його у кишечнику.При одночасному застосуванні з анаболічними стероїдами, аспарагіназою,тамоксифеном можлива фармакокінетична взаємодія на рівні зв’язування з білком.При одночасному застосуванні з фенітоїном, саліцилатами, клофібратом,фуросемідом у високих дозах підвищується вміст не з’язаного з білками плазмикрові левотироксину і Т4.Застосування препаратів, які містять естроген, підвищує вмісттироксинозв’язуючого глобуліну, що може підвищити потребу у левотироксині удеяких пацієнтів.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С, узахищеному від світла та в недоступному для дітей місці. Термін придатності – 3роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного наупаковці.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z