Загружается, подождите...

Етозид (Etosid)


міжнародна назва: етопозид;

основні фізико-хімічнівластивості: непрозорі довгасті м’які желатинові капсули;

склад: кожна м'яка желатиновакапсула містить етопозиду USP - 50 мг;допоміжні речовини: поліетиленгліколь 400,гліцерин, кислота лимонна, вода очищена, метилпарабен, желатин, пропілпарабен,заліза оксид червоний, титану діоксид.

Форма випуску. М’які капсули дляперорального застосування.

Фармакотерапевтичнагрупа.Антинеопластичні засоби. АТС L01СВ01.

Фармакологічнівластивості.

Фармакодинаміка. Етозид є напівсинтетичним дериватом подофілотоксину, якийвикористовується для лікування деяких неопластичних захворювань. Механізм діїпрепарату пов’язаний з інгібуванням топоізомерази ІІ. Етопозид має цитотоксичнудію за рахунок пошкодження ДНК.Основнадія препарату, очевидно, здійснюється в G2- фазі та S-фазіклітинного циклу. Спостерігаються дві різні реакції на препарат, що залежатьвід прийнятої пацієнтом дози. При великих концентраціях (10 мкг/мл і більше)спостерігається лізис клітин, що вступають у фазу мітозу. При малихконцентраціях (0,3-10 мкг/мл) у клітинах сповільнюється перехід у профазу.Препаратне впливає на мікротубулярне складання макромолекулярних структур.Основнадія Етозиду на мікромолекулярному рівні, очевидно, полягає в уповільненнісинтезу ДНК. Етозид також подавляє стримує нуклеотидів через плазматичну мембрану,що перешкоджає синтезу та відновленню ДНК.

Фармакокінетика. При прийомі всередину етопозид всмоктується із ШКТ.Біодоступність препарату в середньому складає 50%.Препаратвиявляється у плевральній рідині, в слині, тканинах печінки, селезінки, нирках,тканинах мозку. Етопозид проникає через гематоенцефалічний та плацентарнийбар’єри. Значення концентрації етопозида у спинномозковій рідині варіює відневизначених значень до 5% від концентрації у плазмі крові. Данні про виділенняпрепарата з грудним молоком відсутні. Зв’язування з білками плазми складаєприблизно 90%.Етопозидактивно метаболізується в організмі. Виділення етопозида при цьомувідбуваєиться двохфазним способом. У дорослих з нормальною функцією нирок тапечінки час напіввиведення в середньому складає приблизно 0.6-2 години; періоднапівиведення в кінцевій фазі складає 5,3-10,8 годин. У дітей з нормальноюфункцією нирок та печінки період напіввиведення Етопозида складає в середньомуу початковій фазі 0.6-1.4 години, в кінцевій фазі – 3-5,8 годин.Загальнийкліренс коливається у границях 19-28 мл/хв/м2 у дорослих і 18-39мл/хв/м2 за умов нормальної функції нирок та печінки. Етопозидвиводиться з сечею у незмінному вигляді (29%) та у вигляді метаболітів (15%)протягом 48-72 годин. 2-16% препарату виводиться з калом.

Показання для застосування.Етозидпоказаний для лікування наступних неопластичних утворень:-дрібноклітиннакарцинома легенів;-злоякіснілімфоми (в т.ч. лімфоми Ходжкіна);-гостралейкемія;-пухлини яєчок;-рак сечовогоміхура;-злоякісніпухлини трофобластичного генезу.

Спосіб застосування тадози.Режим дозуваннявстановлюється індивідуально, в залежності від використаної схеми хіміотерапії.Приприйомі в середину Етозид призначають по 50 мг/м²/добу щоденно протягом 21дня, з повторенням циклів кожні 28 днів, або по 100-200 мг/м²/добу 5 днівпідряд з інтервалом в 3 тижні.Привиборі дози слід враховувати міелосупресивну дію інших препаратів в комбінації,а також дію попередньої променевої та/або хіміотерапії.

Побічнадія.Токсичнадія на клітини кісткового мозку залежить від дози і лімітує дозу препарату,причому максимальні показники гранулоцитів мали місце з 7-го по 14-й деньприйому цього препарату, а пікові величини показників тромбоцитів – з 9-го по16-й день. Відновлення фукції кісткового мозку звичайно завершувалося до 20-годня від початку прийому Етозиду, і про яке-небудь акумулювання токсичної дії неповідомлялося.Токсичнадія на шлунково-кишковий тракт виявляється у 30-40 % пацієнтів звичайно увигляді нудоти і блювання невеликої і помірної сили. Змушене скасування прийомуЕтозиду мало місце в 1 % хворих. Звичайно нудота і блювання можутькомпенсуватися застосуванням стандартних протиблювотних засобів.Упацієнтів, які приймають препарат всередину дуже рідко спостерігається оборотнагіпотензія.Реакції,подібні до анафілактичних, що характеризувалися ознобом, лихоманковим станом,тахікардією, бронхоспазмом, диспное і гіпотензією, рідко виникали у хворих, якіодержували Етозид перорально. Ці реакції звичайно легко долалися післяприпинення введення даного препарату і призначення ліків, що підвищуютьартеріальний тиск, кортикостероїдних, антигістамінних засобів, такожпрепаратів, що збільшують об’єм крові. Повідомлялося про один летальний випадоку результаті бронхоспазму. Є також дані про випадки гіпертензії і раптовихприпливів крові до обличчя.У66 % пацієнтів спостерігалася оборотна алопеція, іноді до повного випаданняволосся.Доситьрідко повідомляється про деякі інші небажані реакції на лікування Етозидом:висипання на шкірі, лихоманка, пігментація, свербіж, біль у животі, запори,дисфагія, кортикальна сліпота, що минає, і один випадок дерматиту, що зновувиник після променевої терапії.

Протипоказання.ПрийомЕтозиду протипоказаний у таких випадках:-за наявностіпідвищеної чутливості до етопозиду або допоміжних речовин;-при вираженіймієлосупресії;-при порушенняхфункції печінки;-при гострихінфекціях;-а також підчас вагітності та годуванні груддю.Безпеката ефективність лікування препаратом дітей не виявлена.

Взаємодіяз іншими лікарськими засобами.Прикомбінованому лікуванні деяких ракових захворювань протипухлинна активністьЕтозиду і відповідних препаратів може взаємно підсилюватися (синергічнийефект). Вивчення ефектів у пацієнтів, що одержували Етозид і цисплатин прикомбінованій хіміотерапії, показало, що така комбінація має синергічну дію прираку яєчок, дрібноклітинному і недрібноклітинному раку легенів. Обмежені даніпоказують, що у хворих, які раніше лікувалися цисплатином, може погіршуватисявиведення Етозиду.

Передозування.Випадківпередозування при застосуванні Етозиду до цього часу не зареєстровано. У разіпояви небажаних токсичних явищ з боку зміни картини крові та шлунково-кишковоготракту показана симптоматична терапія. Специфічних антидотів при передозуванніЕтозидом не існує.

Особливостізастосування.ПризначаючиЕтозид для хіміотерапії, лікар повинен враховувати необхідність прийомупрепарату і користь від нього, зіставити ці фактори з ризиком побічних реакцій.Більшість побічних реакцій від прийому Етозиду оборотні за умови їх ранньоговиявлення. При виникненніі сильного побічного ефекту треба знизити дозупрепарат або відмінити його прийом і, відповідно до клінічної картини, вжитикорективних заходів. Продовжувати лікування Етозидом слід з обережністю,враховуючи можливість повторення токсичних явищ.Підчас курсу прийому Етозиду слід періодично аналізувати повну формулу крові. Їїтреба проводити до початку лікування Етозидом і через відповідні інтервали підчас терапії, а також після її закінчення. Перед уведенням кожної дози цьогопрепарату слід робити принаймні один аналіз крові.Пацієнти,які одержують лікування Етозидом, потребують ретельного нагляду з метоювиявлення перших ознак пригнічення функції кісткового мозку - як під час, так іпісля терапії Етозидом. Ступінь пригнічення функцій кісткового мозку прямопропорційний одержаній дозі препарату. Тому на початку кожного курсу лікуванняі перед уведенням наступних доз Етозиду слід підраховувати кількістьтромбоцитів, вміст гемоглобіну, кількість лейкоцитів і зміни цих показників.Якщо кількість тромбоцитів виявиться нижче 50 000/мм3 або величинаабсолютного показника нейтрофілів виявиться нижче 500/мм3, необхідноприпинити лікування доти, поки показники крові не прийдуть до норми.Лікарямслід знати про можливе виникнення анафілактичної реакції, що виявляється вознобі, лихоманці, тахікардії, бронхоспазмі, диспное та зниженні артеріальноготиску. Лікування таких станів – симптоматичне. За рішенням лікаря інфузіїЕтозиду негайно відміняються, після чого хворому призначають препарати, щопідвищують кров'яний тиск, тобто кортикостероїдні, антигістамінні засоби аботакі, що збільшують об’єм крові.ДослідженняЕтозиду на канцерогенність на лабораторних тваринах не проводилися. Вивчившимеханізм дії Етозиду, можна вважати, що препарат здійснює канцерогенну дію налюдину.Мутагеннийта генотоксичний потенціал Етозиду вдалося встановити на клітинах молочноїзалози. Прилікуванні Етозидом вагітних можливе ушкодження плоду. Доведена тератогенністьЕтозиду на мишах і щурах. Адекватних і добре контрольованих досліджень навагітних не проводилось. Якщо лікування хворої даним препаратом здійснюється вперіод вагітності або якщо пацієнтка завагітніла під час прийому даногопрепарату, її треба попередити про потенційну небезпеку лікування Етозидом дляплоду, а також про те, що жінкам дітородного віку, які одержують Етозид, слідуникати вагітності.Невстановлено, чи проникає Етозид у материнське молоко. Оскільки багатопрепаратів потрапляють у молоко, потенційно існує імовірність виникненнясерйозних побічних ефектів у грудних дітей, матері яких лікуються Етозидом.Саме тому треба вирішувати питання або про припинення годування груддю, або провідміну препарату, враховуючи його важливість для лікування матері.Безпекаі ефективність Етозиду при лікуванні дітей не встановлені.Застереженняпри застосуванні.· Етозид слід застосовуватитільки під постійним наглядом лікаря, який має досвід терапії цитотоксичнимипрепаратами.· При роботі з Етозидом сліддотримувати правил роботи з цитотоксичними препаратами. У випадку контакту зішкірою або слизовою оболонкою уражені ділянки необхідно терміново промити водоюз милом.· Пригнічення функціїкісткового мозку є дозолімітуючою дією Етозиду. Регулярне спостереження заскладом крові необхідно проводити до початку лікування, в перервах і передкожним наступним курсом Етозиду.· Якщо до початку терапії Етозидомпроводилася променева терапія та/або хіміотерапія, то слід витмати достатнійінтервал між цими двома видами терапії для забезпечення відновлення функціїкісткового мозку. У випадку зменьшення числа тромбоцитів нижче 50 000/мм3та/або якщо величина абсолютного показника нейтрофілів виявиться нижче 500/мм3,терапію необхідно припинити до повного відновлення показників крові.· При виникненніанафілактичних реакцій введення Етозиду слід припинити і почати лікуваннякортикостероїдами та/або антигістамінними засобами на фоні інфузійної терапії.· При виникненніекстравазації слід терміново припинити ін’єкцію і залишок розчину ввести в іншувену. Введення припиняють, як тільки виникає відчуття печіння. Навколоураженого місця проводять підшкірні ін’єкції гідрокортизону і під суху пов’язкунакладають 1 % гідрокортизонову мазь (доти, поки не зникне еритема) на 24години.· Необхідно дотримуватиособливої обережності при призначенні препарату пацієнтам з печінковою танирковою недостатністю.· Чоловіки та жінки, якілікуються Етозидом, повинні використовувати надійні методи контрацепції.· Інколи у пацієнтів, якізастосовують Етозид у комбінації з іншими протипухлинними препаратами, можерозвинутися гострий лейкоз - як з передлейкозною фазою, так і без неї.

Умовита термін зберігання. Зберігати в прохолодному та захищеному від світла,недоступному для дітей місці, при температурі 2-8 °С.Незаморожувати!Термінпридатності - 2 роки.Не рекомендується використовуватипрепарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z