Загружается, подождите...

Естрацит (Estracyt)


міжнародна назва: estramustine; естра-1,3,5(10)-трієн-3,17β-діол,3-N,N-біс(2-хлоретил)карбамат, 17β-динатрію фосфат гідрат;

основні фізико-хімічні властивості: біла або майже біла ліофілізована маса;

склад: 1 флакон містить естрамустину фосфату метилглюкамінову сіль у кількостіеквівалентній 300 мг естрамустину;допоміжні речовини: меглумін, маніт;розчинник: вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготування розчину длявнутрішньовенних ін’єкцій.

Фармакотерапевична група. Антинеопластичні засоби. Код АТС L01X X11.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.естрамустину фосфат- протипухлинний препарат з подвійним механізмом дії. Естрон і естрадіол,продукти метаболізму естрамустину фосфатумають антигонадотропну активність,зменшуючи концентрації тестостерону тією ж мірою, що й хірургічна кастрація.Естрамустин, цитотоксичний метаболіт, що утворюється при дефосфорилюваннівихідної речовини, зазнає подальшого перетворення на естромустин. Обидва ціметаболіти виявляють антимітотичну дію на пухлинні клітини. Вона залежить відпригнічення утворення мікротрубочок у метафазі і руйнування мікротрубочок вінтерфазі. Ефекти естрамустину на мікротрубочки були показані in vitro вксенотрансплантатах передміхурової залози людини. Як було продемонстровано,пригнічення полімеризації мікротрубочок під дією естрамустину є наслідкомпрямої взаємодії з тубуліном. Крім того, продемонстровано взаємодіюестрамустину з мікротубулярними білками. Нещодавно було показано, що естрамустин модулює функцію 3-глікопротеїнув резистентних лініях клітин, тим самим посилюючи внутрішньоклітинненакопичення препарату і підвищуючи цитотоксичність одночасно призначенихцитотоксичних препаратів. Ця здатність до модуляції може лежати в основісинергізму, який в клітинах пухлин передміхурової залози людини in vitroвиявляють естрамустин та інші препарати, такі як паклітаксел, вінбластин,етопозид і доксорубіцин.Фармакокінетика. Естрамустину фосфат - це про-ліки. Післявнутрішньовенного введення у плазмі крові виявляється незмінений естрамустинуфосфат, період напіввиведення якого становить приблизно 1,3 год. Ступіньзв’язування естрамустину фосфату з білками висока - 99%. Активні метаболіти -естрамустин і естромустин - також мають високий ступінь зв’язування з білками.Основний метаболіт у плазмі - естромустин. У ході метаболізму естромустинуфосфату утворюються також естрадіол та естрон. Концентрації цих метаболітів уплазмі лінійно корелюють з отриманою дозою. Рівноважні концентрації метаболітівпри тривалій терапії не змінюються. Періоди напіввиведення естрамустину та естромустинудорівнюють 10 - 20 год.Естрамустин та естромустин виводяться з жовчю і калом і не виявляютьсяу сечі. Естрадіол і естрон зазнають подальшого метаболізму і часткововиводяться з сечею.Після лікування естрамустину фосфатом естрамустин та естромустинвиявлялися у тканині пухлини передміхурової залози. Концентрації естрамустину утканині пухлини вищі, ніж у плазмі того ж самого хворого. Причиною цього можебути той факт, що естрамустин і естромустин захоплюються тканиною простатишляхом зв’язування з особливим білком, який є в передміхуровій залозі.

Показання для застосування. пізні стадії раку простати, гормон-рефрактерніформи раку простати, первинна терапія раку простати, коли є прогностичніфактори стійкості пухлини до гормонотерапії.

Спосіб застосування та дози. Естрацит повинен призначатися лишеспеціалістами, які мають досвід застосування протипухлинної терапії. Препаратпризначений тільки для чоловіків.рекомендована доза становить 5 мг/кг маси тіла (300 - 450 мг) один разна добу протягом трьох тижнів, потім по 300 мг 2 рази на тиждень як підтримуючатерапія.Через місцевоподразнювальну дію Естрацит потрібно вводитивнутрішньовенно повільно, через тонку голку, в периферичну вену або черезцентральний венозний катетер. Крім того, розчин Естрациту можна змішувати з 250мл 5% розчину глюкози і вводити шляхом повільної внутрішньовенної інфузії (нераніше, як за 3 години).Рекомендації по приготування розчину. Вміст флакону, що містить 300 мгЕстрациту, розчинити шляхом обережного додавання 8 мл води для ін’єкцій,уникаючи струшування флакону для запобігання спінювання розчину. Якщо через 6 тижнів лікування не дає ефекту, препарат слід відмінити.

Побічна дія. найрозповсюдженішими побічними реакціями єгінекомастія, імпотенція, нудота, блювання, затримка рідини і набряки.Найтяжчими побічними реакціями є тромбоемболії, ішемічна хвороба серцяі застійна серцева недостатність.Описані такі реакції (за системами органів): Серцево-судинні: затримка рідини, застійна серцева недостатність,ішемічна хвороба серця, включаючи інфаркт міокарда, тромбоемболії, артеріальнагіпертензія, тромбофлебіт у місці ін’єкції розчину для внутрішньовенноговведення.Шлунково-кишкові:нудота і блювання, особливо в перші два тижнілікування, діарея.Гепатобіліарні: порушення функції печінки.Гематологічні: рідко - анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія.Ендокринні: часто - гінекомастія та імпотенція.Центральна нервова система: у поодиноких випадках виникає м’язоваслабкість, депресія, головний біль, сплутаність свідомості, летаргія. Інші: описані реакції гіперчутливості, включаючи алергічні висипання таангіоневротичний набряк (набряк Квінке, набряк горла). У разі виникненняалергічних реакцій застосування Естрациту слід негайно припинити.

Протипоказання. Естрацит не можна призначати хворим згіперчутливістю до естрадіолу або до іприту та інших компонентів препарату; притяжких захворюваннях печінки; тяжких серцево-судинних захворюваннях: ішемічнійхворобі серця, тромбоемболії або інших ускладненнях.

Передозування. хоча досі випадків передозування не відзначалося,можна очікувати, що воно супроводжуватиметься вираженими явищами відомихпобічних реакцій, зокрема, шлунково-кишковою симптоматикою. У випадкупередозування необхідно видалити вміст шлунка шляхом його промивання ірозпочати симптоматичну терапію. Необхідно проводити моніторинг показниківсистеми крові і функції печінки протягом не менше 6 тижнів після передозуванняЕстрациту.

Особливості застосування. Естрацит слід з обережністю призначати хворим, ванамнезі яких є тромбофлебіт, тромбоз або тромбоемболічні стани, особливо якщовони виникали на фоні терапії естрогенами. Обережності слід дотримуватись і ухворих з патологією судин головного мозку або ішемічною хворобою серця.Толерантність до глюкози: оскільки толерантність до вуглеводів можезнижуватися, хворі на діабет, які одержують Естрацит, потребують пильногоконтролю.Підвищення артеріального тиску: оскільки може розвинутися артеріальнагіпертензія, необхідний періодичний контроль артеріального тиску. Затримка рідини: у деяких хворих під час терапії Естрацитом відмічалосьпоява або збільшення периферичних набряків, розвиток застійної серцевоїнедостатності. Хворі на епілепсію, мігрень або з порушенням функції нирокпотребують пильного спостереження, оскільки затримка рідини може вплинути наперебіг їхніх захворювань. Обмін кальцію і фосфору: оскільки Естрацит може вплинути на обмінкальцію і фосфору, його з обережністю слід призначати хворим з порушеннямиметаболізму в кістковій тканині внаслідок гіперкальціємії, а також хворим знирковою недостатністю. Хворі на рак простати з метастазами в кістках маютьризик виникнення гіпокальціємії, тому слід періодично визначати вміст кальцію утаких хворих.У хворих з порушенням функції печінки метаболізм Естрациту можепорушуватися, тому таким пацієнтам препарат призначають з обережністю.Необхідне регулярне дослідження функціональних печінкових проб.Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з технікоюПри відсутності тяжких небажаних реакцій – малоймовірний.Примітка: оскільки препарати, що містять естроген, впливають на певніфункції ендокринних органів і печінки, можуть змінюватися відповіднілабораторні показники. З огляду на токсичність препарату рекомендується дотримуватися такихзапобіжних заходів:персонал повинен бути добре навчений техніці розчинення і введення;вагітним забороняється працювати з цим препаратом;персонал, який працює з препаратом, повинен використовувати захиснізасоби: захисні окуляри, захисний одяг, рукавички та маски одноразовоговикористання;готувати розчин слід у спеціально відведеному для цього місці (бажанопід вентиляцією з ламінарним потоком). Робоча поверхня повинна бути захищенаабсорбуючим папером на пластиковій основі для одноразового використання;всі предмети, що використовуються для приготування і введення розчинута прибирання, разом з рукавичками, повинні бути зібрані в спеціальні пакетидля токсичних речовин для подальшого високотемпературного спалювання;розчин, що розлився, слід видалити з використанням буферного розчину зрН 7 – 8 (наприклад фосфатний буферний розчин);матеріали, використані для прибирання, знищуються разом з предметами,що використовуються для приготування і введення розчину;у випадках контакту препарату зі шкірою або очима – забруднену поверхнюслід негайно промити великою кількістю води з милом (шкіру) або лише води(очі); постраждалий повинен перебувати під наглядом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. є повідомлення, що естрогени посилюють яктерапевтичну активність, так і токсичність трициклічних антидепресантів,очевидно, шляхом пригнічення їх метаболізму.У деяких випадках було відзначено появу алергічнихреакцій (набряк Квінке, набряк горла) на фоні супутнього лікуванняантихолінестеразними препаратами.Глюкокортикоїди, гепатотоксичні засоби посилюють токсичні ефектиЕстрациту.Враховуюючи хімічну несумісність (виникнення преципітації) длярозчинення ліофілізованого порошку і приготування розчину для внутрішньовенноїінфузії не рекомендується використовувати сольові розчини.

Умови та термін зберігання. зберігати в недоступному для дітей, сухому,захищеному від світла місці, при температурі +15… +25°С.Термін придатності - 3 роки. Щоб уникнути ризику мікробної контамінації, приготований розчин слідвикористати протягом 12 год при зберіганні при кімнатній температурі і протягом24 год при зберіганні в холодильнику при температурі 6 - 8°С.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z