Загружается, подождите...

Естіва 200 (Estiva 200)


міжнародна та хімічна назви: efavirenz;(S)-6-хлоро-4-(циклопропілетиніл)-1,4-дигідро-4-(трифлуорометил)-2Н-3,1-бензоксазин-2;

основні фізико-хімічні властивості: капсули білого кольору;

склад: 1 капсула містить 200 мгефавірензу;допоміжні речовини: натрію лаурилсульфат, лактоза,магнію стеарат, натрію крохмальгліколят.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Противірусні препарати прямої дії. Ненуклеозидніінгібітори зворотної транскриптази. Код АТС J05A G03.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Ефавіренз – селективний ненуклеозидний інгібіторзворотної транскриптази вірусу імунодефіциту людини типу 1 (ВІЛ-1). АктивністьЕфавірензу зумовлена головним чином неконкурентним пригніченням зворотноїтранскриптази ВІЛ-1. Ефавіренз не інгібує зворотну транскриптазу ВІЛ-2 іальфа-, бета-, гама- і дельта-ДНК-полімерази людини.Фармакокінетика. Ефавіренз добре абсорбується. Пікові концентрації вплазмі крові 1,6 - 9,1 мкМ досягаються протягом 5 год після прийому одноразовихдоз від 100 до 1600 мг. Дозозалежні підвищення Cmax і AUC спостерігалися придозах до 1 600 мг. Період досягнення пікових концентрацій у плазмі (3 - 5 год)не змінився після багаторазового прийому препарату, і постійні концентрації уплазмі досягалися через 6 - 7 діб. Після досягнення постійної концентрації уВІЛ-інфікованих пацієнтів середня Cmax, середня Cmin ісередня AUC були подібними при прийомі добових доз 200 мг, 400 мг і 600 мг.Ефавіренз значною мірою (приблизнона 99,5 - 99,75%) пов’язується з білками плазми, передусім з альбуміном.Концентрації у цереброспинальній рідині знаходились у діапазоні 0,26 - 1,19%(середня 0,69%) від відповідної концентрації в плазмі. Ця пропорція приблизно у3 рази вища, ніж у не зв’язаної з протеїнами (вільній) фракції ефавіренцу вплазмі.Ефавіренз метаболізується системоюцитохрому Р450 до гідроксильованих метаболітів з подальшою глюкуронізацією цихгідроксильованих метаболітів. Ці метаболіти по суті неактивні проти ВІЛ-1.Ефавіренз індукує ензими Р450, що веде до індукції його власного метаболізму. Унеінфікованих волонтерів багаторазові дози 200 - 400 мг на добу протягом 10днів приводили до нижчого, ніж передбачалося, рівня накопичення (на 22 - 42%нижче) і коротшого термінального періоду півжиття 40 - 55 год (період півжиттяодноразової дози - 52 - 76 год). Приблизно 14 - 34% препаратувиводиться з організму із сечею, менше 1% виводиться у вигляді незміненогоефавіренцу.

Показання для застосування. ЛікуванняВІЛ-1-інфікованих у комбінації з іншими препаратами.

Спосіб застосування та дози.Дорослі. Рекомендоване дозування Ефавірензу у поєднанні з інгібітором протеазі/або нуклеозидним аналогом інгібіторів зворотної транскриптази (НІЗТ)становить 600 мг перорально, один раз на добу. Ефавіренз можна приймати з абонезалежно від прийому їжі, за бажанням пацієнта. Однак вживання дуже жирної їжіможе підвищувати всмоктування Ефавірензу, чого треба уникати.Для поліпшення переносимості побічних ефектів з боку нервової системирекомендують приймати препарат безпосередньо перед сном протягом першихдвох-чотирьох тижнів терапії. Підлітки та діти до 17 років.Рекомендована доза Ефавірензу укомбінації з інгібітором протеази і/або НІЗТ для пацієнтів до 17 років ізалежить від маси тіла дитини. Дітям капсули призначають у тому віці, коли вониздатні їх ковтати. Маса тіла, яка дозволяє дитині застосовувати дану лікарську формуповинна перевищувати 32 кг.Таблиця 1. Доза у дітей для призначення один раз на добу Маса тіла (кг) Доза Ефавірензу (мг) Від 32 до < 40 400 => 40 600

Побічна дія. Найчастіше серед небажаних ефектів помірної тяжкості,які спостерігалися принаймні у 5% пацієнтів, повідомляли про висипки (11,6%),запаморочення (8,5%), нудоту (8%), головний біль (5,7%) і втому (5,5%).Найбільш помітними побічними ефектами, асоційованими з ефавіренцом, буливисипки та симптоми з боку нервової системи. Іншими, менш поширеними, клінічновагомими, пов’язаними з лікуванням небажаними ефектами, які спостерігались увсіх клінічних дослідженнях, були алергічні реакції, порушення координації,атаксія, сплутаність свідомості, ступор, вертиго, блювання, діарея, гепатит,порушення концентрації, безсоння, тривога, розлади сну, сонливість, депресія,порушення мислення, ажитація, амнезія, делірій, емоційна лабільність, ейфорія,галюцинації і психоз.

Протипоказання. Ефавіренз протипоказаний пацієнтам з клінічновагомою гіперчутливістю до будь-якого з його компонентів. Тяжкі ураженняпечінки. Період годування груддю, вагітність.

Передозування. Лікування передозування Ефавірензу повинноскладатися із загальних підтримуючих заходів, включаючи моніторування життєвихознак і спостереження клінічного статусу пацієнта. Призначення активованоговугілля може практикуватися для сприяння виведенню неабсорбованого препарату.Специфічного антидоту Ефавірензу не існує. Зважаючи на те, що ефавіренз значноюмірою зв’язується з протеїнами, діаліз, скоріше всього, не зможе істотноусунути препарат з крові.

Особливості застосування. Ефавіренз не повинен застосовуватися як єдиний засібдля лікування ВІЛ або додаватися як єдиний засіб за неефективності застосовуваногорежиму лікування. Якщо лікування будь-яким антиретровірусним засобом у поєднаному режиміприпиняється з огляду на підозрювану непереносимість, необхідно серйознорозглянути питання про одночасне припинення прийому всіх антиретровіруснихзасобів. Прийом антиретровірусних засобів потрібно відновити після зникненнясимптомів непереносимості. Інтермітуюча монотерапія та подальше новепризначення антиретровірусних засобів небажані з огляду на підвищенняпотенціалу вибору мутантного вірусу, резистентного до препарату.Слід уникати вагітності жінкам, які приймають Ефавіренз. Бар’єрнаконтрацепція повинна завжди застосовуватись у поєднанні з іншими методамиконтрацепції (наприклад, пероральними або іншими гормональнимиконтрацептивами). Для уникнення передачі ВІЛ-інфекції рекомендують, щоб за будь-якихобставин ВІЛ-інфіковані жінки не годовували груддю немовлят. Пацієнти повиннібути інформовані про те, що використання Ефавірензу не знижує ризику передачіВІЛ іншим суб’єктам шляхом сексуального контакту чи зараження через кров.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Ефавіренц є індуктором CYP3A4. Іншіречовини, які є субстратами CYP3A4, можуть мати понижені концентрації в плазміпри сумісному застосуванні разом з Ефавірензом.Ампренавір. Коли ампренавір (1 200 мг кожні 12 годин) призначали разомз Ефавірензом (600 мг один раз на добу) ВІЛ-інфікованим особам, спостерігализниження Cmax (на 33 %), AUC (на 24 %) і Cmin (на 43 %)ампренавіру. Хоча клінічне значення зниження концентрацій ампренавіру невстановлене, слід брати до уваги вираженість спостережуваної фармакокінетичноївзаємодії при виборі режиму лікування, який включає Ефавіренз і ампренавір.Індинавір. Коли індинавір (800 мг кожні 8 годин) застосували разом зЕфавірензом, величини AUC і Cmax індинавіру зменшилися приблизно на31 % і 16 % відповідно як результат індукції ензимів. Тому доза індинавіруповинна бути збільшена з 800 мг до 1 000 мг кожні 8 годин у тих випадках, колиіндинавір і Ефавіренз призначаються разом. Жодна корекція дози Ефавірензу невимагається при призначенні разом з індинавіром.Ритонавір. Коли комбінацію Ефавірензу 600 мг (один раз на добу передсном) і ритонавіру 500 мг (який призначали кожні 12 годин) вивчали унеінфікованих волонтерів, комбінація не переносилася добре і асоціювалася збільшою частотою небажаних клінічних проявів (наприклад, запаморочення, нудота,парестезії) і лабораторних порушень (підвищення рівня печінкових ензимів).Рекомендується моніторування печінкових ензимів при призначенні Ефавірензу укомбінації з ритонавіром.Саквінавір. Коли саквінавір (1 200 мг 3 рази на день, форма м’якогогелю) призначали разом з Ефавірензом, величини AUC і Cmaxсаквінавіру зменшилися відповідно на 62 % і 45-50 %. Застосування Ефавірензу вкомбінації із саквінавіром як єдиним інгібітором протеази не рекомендують.Рифаміцини. Рифампін зменшив AUC Ефавіренцу на 26 % і Cmax –на 20 % у 12 неінфікованих волонтерів. Доза Ефавірензу повинна бути збільшенадо 800 мг на добу при призначенні разом з рифампіном. Жодна корекція дози рифампінуне рекомендується при призначенні разом з Ефавірензом. Метадон. Сумісне застосування Ефавірензу і метадону призвело дозменшення рівнів метадону в плазмі і ознак відміни опіатів. Слід моніторуватипацієнтів для виявлення ознак відміни і збільшувати дозу метадону за потребоюдля полегшення симптомів відміни.Мієлосупресуючі агенти. Існує ризик одночасної гематологічноїтоксичності з препаратами ганцикловір, сульфонаміди, піриметамін, амфотерицин,дапсон, флуцитоцинтриметрексат із цитотоксичними агентами. Ефавіренз не повинен призначатися разом з терфенадином, астемізолом,цизапридом, мідазоламом, тріазоламом або похідними ерготу, зважаючи на те, щоконкуренція з СYР3А4 при прийомі Ефавірензу може спричинити пригніченняметаболізму цих препаратів та створити потенціал для серйозних і/або життєвонебезпечних побічних ефектів (наприклад серцевих аритмій, пролонгованої седаціїабо пригнічення респіраторної функції).

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі від 15°С до 30°С інедоступному для дітей місці. Термін придатності - 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z