Загружается, подождите...

Епітрижин (Epitrigine)


міжнародна та хімічна назви: lamotrigine*; 6-(2,3-дихлорофеніл)-1,2,4-триазин-3,5-діамін3,5-діаміно-6-(2,3- дихлорофеніл)-1,2,4-триазин;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки 25 мг – світло-жовті, 6 мм,круглі, з плоскою поверхнею, без оболонки; з маркуванням 25;таблетки 50 мг – світло-жовті, 8 мм, круглі з плоскою поверхнею, безоболонки; з маркуванням 50;таблетки 100 мг – світло-жовті, 10 мм, круглі з плоскою поверхнею, безоболонки; з маркуванням 100;

склад: 1 таблетка містить ламотриджину 25 мг, або ламотриджину 50 мг, або ламотриджину 100 мг; допоміжні речовини: магній вуглекислий основний, целюлозамікрокристалічна, повідон, суміш пігментна жовта РВ-22867 (лактози моногідрат,заліза оксид жовтий), кросповідон, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Протиепілептичні засоби.Код АТС: N03А Х09.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Ламотриджин являє собоюфенілтриазин без хімічного зв’язку з традиційними протисудомними засобами.Згідно фармакологічним дослідженням, ламотриджин є блокаторомвольтажзалежних натрієвих каналів. Він блокує вольтажзалежні гальмівніперіодичні імпульси нейронів, пригнічує патологічний викид глутамату(амінокислоти, що відіграє основну роль у розвитку епілептичних нападів), непорушує тонку зоро-рухову координацію і рух очей.Фармакокінетика. Ламотриджин швидко і повністю всмоктується безсуттєвого ефекту першого проходження. Пікова концентрація в плазмі досягаєтьсяприблизно через 2,5 години після перорального застосування. Час досягненнямаксимальної концентрації дещо збільшується після прийому їжі, але рівеньабсорбції залишається незміненим.Ступінь зв’язування з білками плазми складає близько 55%. Об’ємрозподілення становить від 0,92 до 1,22 л/кг.Основним метаболітом є N-глюкоронід, що становить 65% відповідної дозиі виводиться із сечею. В метаболізмі ламотриджину до його основних метаболітівбере участь фермент УДФ-глюкуронілтрансфераза. Деякою мірою препарат індукуєсвій власний метаболізм, що призводить до зменшення періоду напіввиведення на25% в умовах рівноважної концентрації після прийому дози 150 мг два рази надобу.Середній кліренс при рівноважній концентрації становить 38 (±14) мл/хв.Ламотриджин виводиться в основному із сечею у вигляді метаболітів. Менше 10%препарату виділяється незміненим із сечею. Лише 2% виявляється в калі. Уздорових людей період напіввиведення становить 24-30 годин. У дослідженніхворих з синдромом Гілберта середній кліренс - менше на 32%. На період напіввиведення препарату значно впливає прийом іншихпротисудомних засобів.При одночасному прийомі з препаратами, що індукують ферменти, такими яккарбамазепін та фенітоїн, період напіввиведення ламотриджину зменшується майжедо 14 годин, а при прийомі засобів, що пригнічують ферменти, наприкладвальпроату, період напіввиведення збільшується до 70 годин. Фармакокінетичний аналіз вказує на відсутність клінічно значущоїрізниці у хворих похилого віку і у молодих пацієнтів. Кліренс ламотриджину, розрахований залежно від маси тіла, вище у дітей старше12 років, і нижче ніж у дорослих; при тому найвищі значення - у дітей до 5років.У дітей період напіввиведення ламотриджину звичайно коротший, ніж удорослих, на 7 годин при сумісному прийомі з препаратами, що індукують ферменти(карбамазепін і фенітоїн) і становить від 45 до 50 годин при одночасномуприйомі з вальпроатом.Плазмова концентрація основного метаболіту у пацієнтів з нирковоюнедостатністю збільшується майже у вісім разів через зниження функції нирок.Середні показники кліренсу препарату у пацієнтів з печінковоюнедостатністю стадії А, В та С (за класифікацією Чайлд-Пью) становлять 0,31,0,24 та 0,10 мл/хв/кг відповідно, у порівнянні з 0,34 мл/хв./кг у контрольнійгрупі. Пацієнтам у стадії В і С необхідно зменшувати дозу.

Показання для застосування. Показаннями для застосування є епілепсія.Дорослі і діти старше 12 років:у складі комбінованої терапії або як монотерапія фокальних чигенералізованих нападів епілепсії, в тому числі тоніко-клонічних нападів;напади, пов’язані із синдромом Леннокса-Гасто.Препарат не рекомендується для початкової монотерапії при первиннодіагностованих випадках у пацієнтів дитячого віку.Після досягнення контролю над захворюванням при комбінованій терапії,застосування супутніх протисудомних засобів можна відмінити і продовжуватилікування Епітрижином® у вигляді монотерапії.

Спосіб застосування та дози. Препарат застосовують внутрішньо, не розжовуючи, запиваючи невеликоюкількістю води.При визначенні терапевтичної дози для дітей, необхідно контролюватимасу тіла і вносити відповідні зміни в дозу.При припиненні комбінованого застосування інших протисудомних засобів зметою переходу на монотерапію Епітрижином

® або при додаваннітаких засобів до терапії препаратом треба враховувати факт можливого впливу найого фармакокінетику.Дорослі і діти старше 12 років.МонотерапіяПочаткова доза – 25 мг 1 раз на добу протягом 2 тижнів, з подальшимприйомом 50 мг 1 раз на добу протягом 2 тижнів. Потім дозу можливо збільшити на50 – 100 мг кожні 1-2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту.Підтримуюча доза звичайно становить 100-200 мг на добу, в один чи два прийоми.Для деяких пацієнтів необхідна доза 500 мг.Рекомендоване підвищення дози для дорослих і дітей старше 12 років.1-й і 2-й тиждень – 25 мг на добу;3-й і 4-й тиждень – 50 мг на добу.Підтримуюча доза – 100-200 мг в один або два прийоми; дозу можназбільшувати на 50-100 мг через кожні 1 – 2 тижні.

Додаткова терапія.Для хворих, які приймають протисудомні засоби, що індукують ферменти, вкомплексі з іншими протисудомними засобами або без них (за виняткомвальпроату).Початкова доза 50 мг на добу протягом 2 тижнів з подальшим прийомом 100мг, розділених на 2 прийоми, протягом 2 тижнів. Потім дозу збільшують не більшеніж на 100 мг через кожні 1-2 тижні до досягнення оптимального ефекту.Підтримуюча доза становить 200-400 мг на добу, по можливості розділена на дваприйоми.Рекомендоване підвищення дози для дорослих і дітей старше 12 років прикомбінованій терапії.На фоні прийому вальпроату в сукупності з іншими протисудомнимизасобами або без них:1-й і 2-й тиждень – 12,5 мг 1 раз на добу (25 мг через добу);3-й і 4-й тиждень – 25 мг 1 раз на добу.Підтримуюча доза – 100-200 мг 1 раз на добу або в два прийоми. Дозуможна збільшувати на 25-50 мг через кожні 1 – 2 тижні.На фоні прийому протисудомних засобів, що індукують ферменти (фенітоїн,карбамазепін, фенобарбітал, примідон), у сукупності з іншими протисудомнимизасобами або без них:1-й і 2-й тиждень – 50 мг 1 раз на добу;3-й і 4-й тиждень – 100 мг 1 раз на добу в два прийоми.Підтримуюча доза – 200-400 мг 1 раз на добу або розділена на дваприйоми. Дозу можна збільшувати на 100 мг через кожні 1 – 2 тижні.Примітка. Для пацієнтів, що приймають протисудомні засоби, взаємодіяяких з Епітрижином

® не відома, збільшення дози проводять таксамо, як і при застосуванні вальпроату.Початкову дозу і збільшення дози не слід перевищувати через ризик появивисипу.Діти від 2 до 12 років.На фоні прийому вальпроату з іншими протисудомними засобами або без нихпочаткова доза Епітрижину

® повинна становити 0,15 мг/кг 1 разна добу протягом 2 тижнів, потім 0,3 мг/кг 1 раз на добу протягом наступних 2тижнів. Після цього дозу підвищують не більше, ніж на 0,3 мг/кг, через кожентиждень або через тиждень після досягнення оптимального клінічного ефекту.Звичайна підтримуюча доза становить 1-5 мг/кг на добу в один або 2прийоми, при чому максимальна доза не повинна перевищувати 200 мг на добу.На фоні прийому протисудомних засобів, що індукують ферменти, з іншимипротисудомними засобами або без них (за винятком вальпроату), початкова дозаЕпітрижину

® становить 0,6 мг/кг на добу в два прийомипротягом 2 тижнів і потім по 1,2 мг/кг у два прийоми протягом наступних 2тижнів.Після цього дозу можна збільшувати максимум на 1,2 мг/кг кожний тижденьабо через тиждень, до досягнення оптимального клінічного ефекту. Звичайнапідтримуюча доза становить 5-15 мг на добу в два прийоми, максимальна доза – 400мг на добу. Рекомендоване підвищення дози для дітей від 2 до 12 років прикомбінованій терапії (загальна добова доза в мг/кг)На фоні прийому вальпроату в сукупності з іншими протисудомнимизасобами або без них:1-й і 2-й тиждень – 0,15 мг/кг 1 раз на добу;3-й і 4-й тиждень – 0,3 мг/кг 1 раз на добу.Максимальне підвищення на 0,3 мг/кг кожний або через тиждень, додосягнення оптимального терапевтичного ефекту, для контролю стану 1-5 мг/кг (1раз або 2 рази на добу), до максимальної дози 200 мг на добу. На фоні прийомупротисудомних засобів, що індукують ферменти ( фенітоїн, карбамазепін,фенобарбітал, примі дон), у сукупності з іншими протисудомними засобами або безних:1-й і 2-й тиждень – 0,6 мг/кг 1 раз на добу, розділені на два прийоми;3-й і 4-й тиждень – 1,2 мг/кг 1 раз на добу, розділені на два прийоми.Максимальне підвищення на 1,2 мг/кг кожний або через тиждень додосягнення оптимального терапевтичного ефекту, для контролю стану 5-15 мг/кг (2рази на добу), до досягнення максимальної дози 400 мг на добу.Примітка. Для пацієнтів, що приймають протисудомні засоби, взаємодіяяких з Епітрижином

® не відома, збільшення дози проводять таксамо, як і при застосуванні вальпроату.Початкову дозу і збільшення дози не слід перевищувати через ризик появивисипу.Якщо розрахована доза становить 1 – 2 мг на добу, слід приймати 2 мгЕпітрижину через добу протягом перших 2 тижнів. Якщо, розрахована доза нижче за1 мг, Епітрижин застосовувати не слід.Початкову дозу і збільшення дози не слід перевищувати через ризик появивисипу.Імовірно, для дітей від 2 до 6 років потрібна доза, що відповідаєверхній межі рекомендованих доз.Діти до 2 років.Немає достатньої інформації про застосування препарату для лікуваннядітей до 2 років. Пацієнти похилого віку (старше 65 років).Доза така ж сама, як і для пацієнтів старше 12 років. Фармакокінетикапрепарату у даних пацієнтів не відрізняється від такої в інших пацієнтів.При лікуванні пацієнтів з ураженням печінки.Початкову дозу, збільшення і максимальну дозу слід зменшити на 50% дляпацієнтів з помірним ступенем (стадією В за класифікацією Чайлд-Пью) та на 75%– для пацієнтів з тяжким ступенем (стадією С за класифікацією Чайлд-Пью)печінкової недостатності. При підвищенні та підтримуванні дози слід враховуватитерапевтичний ефект.

Побічна дія. Можливі такі небажані медикаментозні реакції з бокусистеми кровотворення та лімфатичної системи:дуже рідко – порушення картини крові, в тому числі нейтропенія,лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, апластична анемія таагранулоцитоз (не з’ясовано, чи пов’язані ці реакції із синдромомгіперчутливості;імунної системи:дуже рідко – синдром гіперчутливості (пропасниця, лімфаденопатія,набряк обличчя, порушення в аналізах крові та показниках функції печінки,дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові та поліорганна недостатність;психіки:дуже часто – збудження;рідко – агресивність;дуже рідко – тик, галюцинації, сплутаність свідомості;нервової системи:дуже часто – головний біль;часто – втомленість, сонливість, запаморочення, тремор;рідко – атаксія;клінічний досвід:дуже часто – головний біль, запаморочення;часто – ністагм, тремор, атаксія, сонливість, безсоння;рідко – ажитація, порушення рівноваги, розлади руху, загострення наявногосиндрому Паркінсона, екстрапірамідні реакції, хореоатетоз, збільшення частотинападів;зорового аналізатора:дуже часто – диплопія, нечіткість зору;рідко – кон’юнктивіт;шлунково-кишкового тракту:часто – нудота;клінічний досвід:часто – блювання, проноси;печінки та жовчі:дуже рідко – підвищення рівня печінкових ферментів, печінковадисфункція, печінкова недостатність; ці реакції в більшості випадків пов’язаніз гіперчутливісттю, але ізольовані випадки можливі і без цього зв’язку;шкіри:дуже часто – шкірний висип;рідко – синдром Стівенса-Джонсона;дуже рідко – токсичний епідермальний некроліз;у подвійному сліпому дослідженні шкірні висипання виникали у 10%пацієнтів, які приймали Епітрижин

®, і у 5% пацієнтів - якіприймали плацебо. Шкірні висипання потребують відміни лікування у 2% пацієнтів.Висип, звичайно макулопапульозний, виявляється протягом 8 тижнів від початкулікування і минає після його припинення;дуже рідко можуть виникнути загрозливі для життя стани – синдромСтівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз – синдром Лайєлла.Повідомлялося про поодинокі випадки з летальним кінцем;опорно-рухової системи:дуже рідко – вовчакоподібні реакції.

Протипоказання. Гіперчутливість до діючої речовини або будь-якої здопоміжних речовин. Виражені порушення функції печінки, вагітність, годуваннягруддю, дитячий вік до 2 років.

Передозування. При передозуванні спостерігаються такі симптоми, якністагм, атаксія, порушення свідомості та кома. При появі цих симптомівнеобхідно госпіталізувати хворого та забезпечити симптоматичне лікування. Якщонеобхідно - провести промивання шлунка та введення активованого вугілля.

Особливості застосування. Препарат не рекомендується для початковоїмонотерапії при первинно діагностованих випадках у пацієнтів дитячого віку.Після досягнення контролю над захворюванням при комбінованій терапії,застосування супутніх протисудомних засобів можна відмінити і продовжуватилікування Епітрижином

® у вигляді монотерапії.Протягом перших 8 тижнів лікування Епітрижином® можливовиникнення шкірних висипань. У більшості випадків вони бувають вираженінезначною мірою, проте можливі і більш серйозні і навіть загрозливі для життяшкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальнийнекроліз. У дітей ризик вище, ніж у дорослих. У дітей початкову появу висипу можна сплутати з інфекцією. При появівисипу та підвищенні температури протягом першого тижня у дітей завжди слідприпускати побічну дію. Ризик появи висипу збільшується при перевищеннірекомендованих початкової і підтримуючої доз, а також при сумісному лікуванні звальпроатом.За наявності шкірних висипань слід негайно відмінити застосуванняЕпітрижину

®, до виявлення зв’язку між висипаннями і прийомомпрепарату. Ознаки гіперчутливості можуть виявитися за відсутності шкірнихвисипань, а лише пропасницею та лімфаденопатією.Як і при застосуванні інших протисудомних засобів, раптове припиненнязастосування препарату може спровокувати синдром відміни (rebound синдром) –судоми. Тому дозу слід зменшувати протягом 2 тижнів, за винятком випадків, щопотребують негайної відміни препарату (наприклад при реакції гіперчутливості,такої як висип).У пацієнтів з тяжким ушкодженням функції печінки можна очікуватинакопичення метаболіту глюкурону, що потребує підвищеної обережності. Дляпацієнтів з ушкодженням печінкової функції необхідно зменшувати дозу. Епітрижинє слабким інгібітором дигідрофолатредуктази. Незважаючи на це, тривалелікування препаратом не спричинює суттєвих змін концентрації гемоглобіну,концентрації фолату в еритроцитах протягом року або протягом 5 років.Можливо виникнення тяжких судомних нападів, аж до епілептичногостатусу, що призводять до розвитку рабдоміолізу, поліорганної дисфункції,дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, іноді з фатальним кінцем.При відміні інших протисудомних засобів і продовженні лікуванняЕпітрижином

® як монотерапією або при призначенні іншихпротисудомних засобів на фоні лікування Епітрижином, можливі фармакокінетичнівзаємодії.Епітрижин® є слабким інгібітором дигідрофолатредуктази. Єтеоретичний ризик мальформації плоду, якщо пацієнтка приймала інгібітор фолатівпід час вагітності.Епітрижин

® не слід застосовувати в період вагітності.Препарат виводиться з грудним молоком, що потребує припинення годуваннягруддю у разі призначення Епітрижину

®.Лікування Епітрижином

® (у період уточнення дозиабо в складі комбінованої терапії) може вплинути на швидкість реакцій. Це слідвраховувати при виконанні робіт, пов’язаних з підвищеною увагою (керуванняавтотранспортними засобами та робота з механізмами, які рухаються).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Епітрижин

®не індукує і не пригнічує ферментну систему печінки. Препарат може індукуватисвій власний метаболізм, але ефект слабкий і може не виявлятися.Дослідження in vitro свідчать, що Епітрижин

® неконкурує з іншими протисудомними засобами за зв’язування з білками плазми.Протисудомні засоби, такі як фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал іпримідон, що індукують метаболізуючі ферменти, прискорюють метаболізмЕпітрижину

® і знижують його плазмову концентрацію. Вальпроат, що конкурує з Епітрижином

® заметаболізуючі печінкові ферменти, уповільнює метаболізм препарату і вдвічізбільшує період його напіввиведення.Пацієнтки, що приймають пероральні контрацептиви одночасно зЕпітрижином

®, повинні інформувати лікаря про будь-які змінименструального циклу.У пацієнтів, що приймають карбамазепін у комбінації з Епітрижином

®,можливі реакції з боку ЦНС, такі, як сплутаність свідомості, атаксія, диплопія,нечіткість зору і нудота. Ці реакції минають після зниження дози карбамазепіну.

Умови та термін зберігання. Зберігатипри температурі не вище30ºС. Зберігати в місцях, недоступних для дітей!Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазаначеного наупаковці!Термін придатності – 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z