Загружается, подождите...

Епілік (Epilik)


міжнародна назва: епірубіцин;

основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина червоно-оранжового кольору;

склад: 1 мл розчину містить епірубіцину гідрохлориду 2 мг;допоміжні речовини: натрію хлорид, розчин кислоти хлористоводневої ,вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протипухлинні антибіотики та споріднені препарати.Антрацикліни та спорідненні сполуки Код АТСL01D B03.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Препарат виявляє протипухлиннута протилейкозну дію. Механізм протипухлинної дії пов’язаний з утворюваннямкомплексу в молекулі ДНК пухлинних клітин за допомогою інтеркаляції між парамиазотистих основ, що призводить до пригнічення синтезу ДНК та РНК. Епірубіцинпідлягає ферментативному перетворенню, внаслідок чого у клітині звільнюютьсявільні радикали; це може викликати розрив у ланцюгу ДНК, перешкоджуючи, такимчином мітозу. Антрацикліни також володіють здатністю хелатоутворювання зрізними металами, такими, як мідь, цинк та залізо. Деякі з таких хелатнихсполук є цитотоксичними. Епірубіцин також пригнічує синтез білків. Він активнийв період всього клітинного циклу, включаючи інтерфазу. Епірубіцин в порівнянніз доксорубіцином має менш виражену системну та кардіотоксичність та більшийтерапевтичний індекс.Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення епірубіцин швидкорозподіляється у плазмі та в тканинах. Він не проникає через гематоенцефалічнийбар’єр та не досягає вимірюваних концентрацій у ЦНС. Ступінь зв’язування збілками плазми (переважно альбуміном) практично не залежить від концентраціїпрепарату в крові та становить 77%. Накопичується також у еритроцитах. Загальнаконцентрація препарату у крові вдвічі більша ніж його концентрація у плазмі.Метаболізується шляхом окислення у печінці, швидко та інтенсивно з утвореннямметаболіту – 13-осіепірубіцину та кон’югатів з глюкуроновою кислотою.Період напіввиведення (Т½ ) епірубіцину становить 40 годин.Екскретується, в основному з жовчю у вигляді метаболітів, частково(10%) –нирками. Загальний кліренс – 0,9 л/хв.

Показання для застосування. Рак молочної залози,яєчників, шлунка, кишечнику (сигмовидна та пряма кишка), печінки, підшлунковоїзалози, сечового міхура, легенів. Гострий лімфобластний та мієлобластний лейкози;ходжкинська (лімфогранулематоз) та неходжкинська злоякісні лімфоми, меланома,мієломна хвороба, остеогенні саркоми та саркоми м’яких тканин, нейробластома,пухлини голови та шиї.

Спосіб застосування та дози. Епілік вводять суворо внутрішньовенно,повільно, протягом 3 - 5 хвилин! При монотерапії, курсова доза для дорослихстановить – 60 - 90 мг/м2 поверхнітіла, її можна розподілити на 2 - 3 дні та повторити через 21 день.Загальна курсова доза не повинна перевищувати 900мг/м2 поверхні тіла. При пригніченні функції кістковогомозку, яка спричинена раніше проведеною цитостатичною та променевою терапією,пацієнтам літнього віку рекомендується доза – 60 - 75 мг/м2 поверхні тіла. Для пацієнтів з порушенням функційпечінки дозу встановлюють індивідуально, залежно від показань лабораторнихдосліджень функцій печінки. Якщо концентрація білірубіну в плазмі кровістановить 1,4 - 3 мг/100 мл крові або результат бромсульфалеїнової проби – 9 -15% , дозу знижують на 50%; якщо концентрація білірубіну в плазмі кровістановить 3 мг/100 мл крові або результат бромсульфалеїнової проби більше 15%,дозу знижують на 75%.При лікуванні раку сечового міхура Епілік вводиться внутрішньоміхурово.Доза, яка рекомендована дорослим длявнутрішньоміхурового введення – 30 - 80 мг (попередньо розбавляють у 0,9%розчині натрію хлориду, концентрація, яка рекомендується – 1 мг/мл), вводять 1раз у 7 днів протягом 8 тижнів. Спорожнюють міхур не раніше, ніж через годинупісля процедури. У складі комбінованої терапії з іншими протипухлиннимизасобами дози слід зменшувати.

Побічна дія.Пригнічення кістковомозкового кровотворення. Пригнічення препаратомкровотворної функції кісткового мозку виявляється у зменшенні числа лейкоцитів.Пік лейкопенії досягається через 10 - 14 днів після введення препарату, картинакрові відновлюється на 21-й день після введення дози. Також спостерігається тромбоцитопенія,нейтропенія, анемія. Кардіотоксичність.Кардіотоксичність Епіліку може виявлятисьпевними ефектами: гострі ефекти. Епілік може спричинювати гострі передсердні ташлуночкові аритмії. Аритмія спостерігається, головним чином, при введенні препаратута протягом перших годин після введення.Підгострі ефекти. Спостерігаються протягом кількох днів або тижнівпісля введення, причому рідко. Виявляються у формі токсичного міокардиту абосиндрому перикардиту – міокардиту (тахікардія, серцева недостатність та перикардит).Хронічні ефекти. Спостерігаються протягом кількох тижнів або місяцівпісля введення і залежать ві кумуляції, що залежить від ступеня пошкодженняклітин міокарда, кульмінацією якого може стати застійна серцева недостатність. Шкіряні прояви. У більшості випадків розвивається оборотна повнаалопеція. Відновлення росту волосся звичайно починається через 2 - 3 місяціпісля припинення введення препарату. Ураження шлунково-кишкового тракту.Часто спостерігаються нудотата блювання. Їх контролюють за допомогою протиблювотної терапії.Запалення слизових оболонок – стоматит та езофагіт. Зустрічаютьсяповідомлення про виникнення анорексії та діареї, підвищення активності“печінкових” трансаміназ.Ураження судинної системи.Описані випадки виникненняфлебосклерозу, зокрема при введенні препарату в дрібні вени або привикористанні однієї й тієї ж вени для повторного введення. Місцеві реакції. При потраплянні епірубіцину в оточуючи тканини під часінфузії можуть розвинутися тяжкий целюліт, пухирі та некроз тканин.Інші.В деяких випадках спостерігається кон’юнктивіт, мукозит,гіпертермія, аменорея, фотосенсибілізація.

Протипоказання. Гіперчутливість, тяжкасерцева недостатність, серцева недостатність, тяжкі аритмії, печінкова недостатність,вагітність, період лактації. Мієлосупресія, раніше проведена терапіямаксимальними дозами доксорубіцину та даунорубіцину.

Передозування. Гостре передозування Епіліком виявляється упосиленні токсичних ефектів, таких як запалення слизових оболонок, лейкопенія,тромбоцитопенія. Хворих з явним пригніченням функції кісткового мозкугоспіталізують, проводять терапію антибіотиками та переливання гранулоцитарноїмаси, а також симптоматичне лікування запалення слизових оболонок.

Особливості застосування. Лікування повинні проводити тільки медичніпрацівники, які мають досвід роботи з протипухлинними засобами. До та під часлікування необхідним є контроль картини крові, функції печінки, кількістюсечової кислоти, функції серця. Рекомендується проводити ЕКГ та ЕхоКГ до тапісля кожного курсу лікування. Сплощення або інверсія зубця Т, депресіясегмента ST або аритмія, що починається (звичайно тимчасова та оборотна), необов’язково є показанням до переривання лікування. Кардіотоксичністьвиявляється стійким зниженням вольтажу QRS, подовшанням систолічного інтервалу,зниженням фракції викиду та розвитком серцевої недостатності (у тому числічерез декілька тижнів після закінчення лікування). При цьому традиційна терапіясерцевої недостатності може стати неефективною. Потенційний ризиккардіотоксичності підвищується у хворих, які пройшли супутній або попереднійкурс променевої терапії медіастинально-перикардіальної ділянки. Пацієнтам знирковою недостатністю середньої тяжкості, як правило, корекція режиму непотрібна. Жінкам репродуктивного віку під час лікування слід запобігатизачаття. Епілік може забарвлювати сечу в червоний колір протягом 3 місяцівпісля введення. Персоналу, який працює з препаратом, слід використовуватизахисні рукавички. При потраплянні на слизові оболонки, їх необхідно терміновопромити водою з милом, кон’юнктиву промивають фізіологічним розчином. Післявнутрішньовенного краплинного введення необхідне є “промивання” вени.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні в комбінації з іншимицитостатичними препаратами можливо адитивне пригнічення функції кістковогомозку, підвищення ризику розвитку побічних ефектів з боку шлунково-кишковоготракту; з іншими кардіотонічними препаратами, які можуть спричинити серцевунедостатність (наприклад БМКК), – посилення кардіотоксичної дії. Циметідинпідвищує AUC епірубіцину на 50%. Препарат не слід змішувати з іншими протипухлинними препаратами, атакож з гепарином.

Умови та термін зберігання. Збepiгaти унедоступному для дітей, прохолодному, сухому, захищеному від світла місці притемпературі 2 - 6°С. Термін придатності – 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z